http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13210 2026-05-02T17:14:19Z 2026-05-02T17:14:19Z Сіткар, Віктор Ілліч Сіткар, Степан Вікторович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40658 2026-04-29T09:17:36Z 2026-03-26T00:00:00Z

Назва: Комунікативна взаємодія старших і молодших як міжпоколіннєва синергія: субкультурний аспект Автори: Сіткар, Віктор Ілліч; Сіткар, Степан Вікторович

2026-03-26T00:00:00Z Сіткар, Віктор Ілліч Сіткар, Степан Вікторович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40655 2026-04-29T09:05:32Z 2026-04-23T00:00:00Z

Назва: Соціально-психологічні особливості адаптації військових та цивільних після війни Автори: Сіткар, Віктор Ілліч; Сіткар, Степан Вікторович Короткий огляд (реферат): В статті висвітлено особливості адаптації військових та цивільних після війни. Охарактеризовано психологічні виклики, з якими стикаються люди та кроки, які допоможуть повернутися до повноцінного життя. Здійснено опис проявів та симптомів психологічної та соціальної адаптації. Зазначено, що адаптація після війни ускладнюється тим, що тригери зустрічаються в повсякденному житті постійно, не даючи нервовій системі можливості заспокоїтися Наголошено, що адаптація після війни – це не повернення до колишнього життя, а створення нового, з урахуванням пережитого досвіду. Психологічна адаптація вимагає часу, терпіння до себе та готовності приймати допомогу. Травма змінює людину, але це не означає, що життя не може бути повноцінним та щасливим – просто воно стане іншим, наповненим новими смислами та цілями.; The article highlights the peculiarities of adaptation of military and civilian personnel after the war. The psychological challenges faced by people and steps that will help return to a full life are described. The manifestations and symptoms of psychological and social adaptation are described. It is noted that adaptation after the war is complicated by the fact that triggers occur constantly in everyday life, preventing the nervous system from calming down. It is emphasized that adaptation after war is not a return to the old life, but the creation of a new one, taking into account the experience. Psychological adaptation requires time, patience with oneself and willingness to accept help. Trauma changes a person, but this does not mean that life cannot be full and happy - it will simply become different, filled with new meanings and goals.

2026-04-23T00:00:00Z Жаркова, Ірина Іванівна Лещук, Галина Василівна Сорока, Ольга Вікторівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609 2026-04-27T08:54:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів Автори: Жаркова, Ірина Іванівна; Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки у педагогічних закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до сучасного педагога, здатного до самoаналізу, критичного осмислення власного досвіду та безперервного професійного самовдоскона- лення й розвитку. Розкрито сутність поняття «рефлексивна компетентність» як інтегративної характеристики особистості майбутнього вчителя, що забезпечує здатність до усвідомленого аналізу, оцінювання та корекції власної педагогічної діяльності під час реалізації концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування рефлексивної компетентності у здобувачів вищої освіти під час навчання. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку рефлексивної компетентності у здобувачів педагогічної освіти та окреслено її основні структурні компоненти: когнітивний, мотиваційно- ціннісний, діяльнісний, особистісний та комунікативний. Визначено ефективні методи і прийоми, що сприяють формуванню рефлексивної компетентності, зокрема: застосування інтерактивних технологій навчання, аналіз педагогічних ситуацій, виконання рефлексивних вправ, ведення щоденників і портфоліо, використання самооцінювання та взаємооцінювання. Обґрунтовано значення створення рефлексивного освітнього середовища, організації навчання за моделлю «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», включення в квазіпрофесійну діяльність як необхідних педагогічних умов формування рефлексивної компетентності та професійного становлення майбутніх учителів. Системне впровадження зазна- чених методичних підходів сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів, формує їхню готовність до інноваційної освітньої діяльності та забезпечує здатність до безперервного саморозвитку і навчання впродовж життя.; The article examines the methodological foundations for developing reflective competence in future teachers during their professional training in higher education institutions for teacher education. The relevance of the study is determined by the increasing demands on modern educators, who must be capable of self-analysis, critical reflection on their own experience, and continuous professional selfimprovement and development. The essence of the concept of “reflective competence” is revealed as an integrative characteristic of the personality of a future teacher, which ensures the ability to consciously analyse, evaluate, and adjust one’s own pedagogical activity during the implementation of the New Ukrainian School concept. The necessity of the purposeful development of reflective competence in higher education students during their studies is substantiated. Modern approaches to the development of reflective competence among students of teacher education are analysed, and its main structural components are outlined: cognitive, motivational-value, activity-based, personal, and communicative. Effective methods and techniques that contribute to the development of reflective competence are identified, including: the use of interactive learning technologies, the analysis of pedagogical situations, reflective exercises, maintaining journals and portfolios, and the use of self-assessment and peer assessment. The importance of creating a reflective educational environment, organising learning according to the subject-subject interaction model, and including quasi-professional activities as essential pedagogical conditions for the development of reflective competence and the professional growth of future teachers is substantiated. The systematic implementation of these methodological approaches contributes to improving the quality of teacher training, develops readiness for innovative educational activity, and ensures their ability for continuous selfdevelopment and lifelong learning.

2026-01-01T00:00:00Z Цідило, Іван Миколайович Ангелюк, Ірина Олександрівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40605 2026-04-27T08:16:57Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Генеративний штучний інтелект як інструмент створення музичного супроводу фізкультурно-спортивних занять Автори: Цідило, Іван Миколайович; Ангелюк, Ірина Олександрівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена пошуку сучасних інструментів підвищення стимулюючої ефективності фізкультурно-спортивних занять. Акцентовано увагу на музичний супровід, як один із ключових чинників впливу на психоемоційний стан та рухову продуктивність людини. У статті проаналізовано потенціал найпоширеніших інструментів генеративного штучного інтелекту (ГШІ) у розробці індивідуалізованих музичних структур для різних форм фізкультурно- спортивної діяльності – від ігор на фізкультурних хвилинках до занять складно координаційними видами спорту. Вивчено, чи алгоритми ГШІ, і які саме, можуть допомагати майбутньому фахівцеві створювати унікальний аудіо продукт, що синхронізується з специфікою навчально-тренувального процесу в галузі фізичної культури та спорту. Досліджено, можливості інтеграції інструментів ГШІ у практику підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, з метою підвищення їх педагогічної майстерності, через зацікавленість саме у створенні власного музичного контенту для організації різних форм фізкультурно-спортивної діяльності. Доведено ефективність впровадження інструментів ГШІ у процес підготовки магістрів середньої освіти за предметною спеціальністю «Середня освіта (Фізична культура)» (в межах курсу «Оздоровчий фітнес»). Вони не лише забезпечують майбутніх фахівців унікальним аудіо контентом, а й підвищують цифрову компетентність, стимулюють творчий розвиток та професійну вмотивованість, забезпечують глибше розуміння методики фітнес-занять через усвідомлений підбір музичного ритму. Підтверджено можливість створювати музичні композиції з безпреце- дентною швидкістю та персоналізацією звичайним користувачам, в тому числі й освітянам.; This article explores modern tools for enhancing the motivational effectiveness of physical education and sports activities. It focuses on musical accompaniment as one of the key factors influencing a person’s psycho-emotional state and motor performance. The article analyzes the potential of the most common generative artificial intelligence (GAI) tools in the development of personalized musical structures for various forms of physical education and sports activities— ranging from games during physical education breaks to training in sports requiring complex coordination. The study examined whether, and if so, which GАI algorithms can help future professionals create a unique audio product tailored to the specific needs of the educational and training process in the field of physical education and sports. The study examined the possibilities of integrating GSI tools into the training of future physical education and sports specialists, with the aim of enhancing their pedagogical skills, specifically by fostering an interest in creating their own musical content for organizing various forms of physical education and sports activities. The effectiveness of incorporating GАI tools into the training program for master’s students in secondary education, specializing in «Secondary Education (Physical Education)» (as part of the «Health and Fitness» course), has been demonstrated. These tools not only provide future specialists with unique audio content but also enhance digital literacy, stimulate creative development and professional motivation, and foster a deeper understanding of fitness class methodologies through the conscious selection of musical rhythms. It has been confirmed that ordinary users, including educators, can create musical compositions with unprecedented speed and personalization.

2026-01-01T00:00:00Z