http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13214 2026-10-14T07:16:53Z 2026-10-14T07:16:53Z Куций, Іван Петрович Куца, Лариса Петрівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42873 2026-10-07T09:08:10Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Пам’ять авторитетного слова в «історичному змислі» Івана Франка Автори: Куций, Іван Петрович; Куца, Лариса Петрівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто вірші, які увійшли до поетичного циклу І. Франка «На старі теми». У них художньо відтворена еволюція історичної свідомості автора. Акцентовано на ролі книжного джерела, що його І. Франко розглядав на зламі ХІХ-ХХ століть як рятівний «архів» української історії. Простежено, що книгу і загалом книжний елемент автор вважав пам’яттю-основою, яка могла виконувати пріоритетні завдання на етапі зазначеного періоду. Пам’ять потрактовано як вагомий чинник формування історичної «інфраструктури», яка володіє здатністю впливати на зміну суспільності, актуалізувати у потрібні моменти духовні ресурси української ідентичності. Специфіка суб’єктної форми викладу (автор-суб’єкт) полягає в розгортанні пам’яттєвого концепту мудрості, що постає одним із визначальних у франківській ціннісній ієрархії. Пам’ять автора конструюють біблійна і церковно-слов’янська лексика, висловлювання із Святого Письма, книжні сентенції, речитативний ритм, пророчий пафос, що спрямовують пам’ять читача у простір епохи, яку І. Франко інтертекс-туалізував. У статті розгортається поняття «історичного змислу» І. Франка як його здатності адекватно оцінювати історичні масштаби тогочасних державницьких дискурсів у європейських вимірах. Акцентовано, що Слово про похід – це слово про сьогоднішнє, про «скорботну пору» української дійсності початку ХХ століття. Зазначено, що кордоцентричний пафос творів циклу стимулювало Святе Письмо, що підтверджено змістовим наповненням і повторюванням лексеми «серце». Вказано, що епізоди зі «Слова…» і Київського літопису визначили формально-змістову поставу суб’єкта віршів, а також вплинули на поетику, зокрема на ритміку поезій циклу. У статті констатується, що основним ідейним пунктом вивершення подій для ліричного суб’єкта стає порив Ігоря (зачерпнути з «Дону вели-кого»). Підкреслено, що ідейні тенденції автора «Слова…» та ліричного суб’єкта вірша «І досі нам сниться…» співпадають. Зазначено, що останній охоплює зором своєї свідомості часовий плин понад вісім століть. Таким способом відбувається міжпоколіннєва передача інформації і формується стійкість багатовікової пам’яті. Підсумовано, що вірші циклу «На старі теми» становлять пам’яттєву систему нової естетичної реальності, яка, завдяки поетичній майстерності І. Франка, набуває вершинного узагальнення, ілюструє націєтворче наповнення «історичного змислу» автора циклу.; The article examines the poems included in Ivan Franko’s poetic cycle «On Old Themes». These works artistically reproduce the evolution of the author’s historical consciousness. Particular emphasis is placed on the role of the bookish source, which Ivan Franko regarded at the turn of the nineteenth and twentieth centuries as a salvific «archive» of Ukrainian history. It is demonstrated that the book, and the literary element in general, was perceived by the author as a foundational memory capable of fulfilling priority tasks during that period. Memory is interpreted as a significant factor in shaping the historical «infrastructure» endowed with the ability to influence social transformation and to actualize, at crucial moments, the spiritual resources of Ukrainian identity. The specificity of the subject form of narration (the author as subject) lies in the unfolding of the mnemonic concept of wisdom, which appears as one of the defining elements in Franko’s value hierarchy. The author’s historical memory is constructed through biblical and Church Slavonic vocabulary, quotations from the Holy Scripture, bookish sententiae, recitative rhythm, and prophetic pathos, all of which guide the reader’s memory into the space of the epoch that Ivan Franko intertextualized. The article elaborates on Franko’s concept of the «historical sense» as his ability to adequately assess the historical scope of contemporary state-building discourses within European dimensions. It is emphasized that the Tale about the campaign is also a word about the present i. e. about the «sorrowful time» of Ukrainian reality at the beginning of the twentieth century. It is noted that the cordocentric pathos of the cycle was stimulated by the Holy Scripture, as evidenced by the semantic content and repetition of the lexeme «heart». Episodes from the «Tale…» and the Kyiv Chronicle determined the formal and semantic position of the poetic subject and influenced the poetics, particularly the rhythm of the poems in the cycle. The article states that the main ideological culmination of events for the lyrical subject becomes Ihor’s impulse (to draw from the «great Don»). It is underlined that the ideological tendencies of the author of the «Tale…» and of the lyrical subject of the poem «And Still We Dream…» coincide. The latter embraces, within the scope of his consciousness, a temporal flow spanning more than eight centuries. In this way, intergenerational transmission of information occurs and the durability of centuries-old memory is formed. The article concludes that the poems of the cycle «On Old Themes» constitute a mnemonic system of a new aesthetic reality which, thanks to Ivan Franko’s poetic mastery, attains a supreme level of generalization and illustrates the nation-building content of the author’s «historical sense.»

2026-01-01T00:00:00Z Сіткар, Віктор Ілліч Сіткар, Степан Вікторович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42867 2026-10-05T10:43:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Соціально-психологічні особливості стосунків батьків та вчителів у сучасній українській школі Автори: Сіткар, Віктор Ілліч; Сіткар, Степан Вікторович Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено соціально-психологічні особливості стосунків батьків та вчителів у сучасній українській школі. Розглянуто моделі ефективної співпраці батьків і школи. Наголошено, що ідеальна співпраця батьків та вчителів – це співпраця з певними правилами, прийнятними як для освітян, так і для батьків, в рівних умовах. Наведено приклади, як «повертають повагу» до вчителя в італійських школах. Звертається увага на те, що доки в українському публічному просторі конфлікти між учнями й учителями часто вирішуються через соціальні мережі, у Британії їх зупиняє процедура. Без істерик, без публічного тиску, без «винних наперед».; The article highlights the socio-psychological features of parent-teacher relationships in modern Ukrainian schools. Models of effective cooperation between parents and schools are considered. It is emphasized that the ideal cooperation between parents and teachers is cooperation with certain rules acceptable to both educators and parents, on equal terms. Examples are given of how respect is «returned» to teachers in Italian schools. Attention is drawn to the fact that while in the Ukrainian public space conflicts between students and teachers are often resolved through social networks, in Britain they are stopped by procedure. Without tantrums, without public pressure, without «guilty in advance».

2026-01-01T00:00:00Z Лещук, Галина Василівна Сорока, Ольга Вікторівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42858 2026-10-01T08:30:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Інтерактивні методи навчання як інструмент розвитку рефлексії здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки Автори: Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті теоретично обгрунтоване використання інтерак­тивних методів навчання для стимулювання та розвитку рефлексії у студентів закладів вищої освіти. Актуальність теми зумовлена зміною освітньої парадигми, що вимагає підготовки фахівців, здатних до гнучкої самокорекції в умовах невизначеності та динамічних змін ринку праці. Досліджені фундаментальні моделі рефлексивної практики, зокрема підходи Д. Шона, циклічну модель Г. Гіббса, поетапну модель Д. Колба, структуровану модель К. Джонса, а також п’ятирівневу модель С. Еткінс та К. Мерфі. Виявлено, що рефлексія є активним процесом трансформації досвіду особистості, який потребує спеціально організованого середовища. Зазначено, що саме інтерактивні технології (дискусії, дебати, кейс-стаді, рольові ігри та інші) виступають зовнішнім каталізатором рефлексивних процесів. На прикладі методу кейс-стаді продемонстровано механізм проходження здобувачем освіти усіх етапів рефлексії за моделлю Еткінс та Мерфі: від первинного усвідомлення дефіциту знань до критичного аналізу та формування нових професійних стратегій. Простежено процес рефлексії на прикладі інтерактивного методу ділової гри. Визначено ключові механізми зв’язку інтерактивних методів та рефлексії: набуття досвіду «тут і зараз», взаємодія з альтернативними точками зору, отримання миттєвого зворотного зв’язку та створення безпечного простору для аналізу помилок. Виснувано, що інтеграція рефлексивних моделей у структуру інтерактивного заняття дозволяє студентам долати розрив між теорією та практикою, забезпечуючи перехід від репродуктивного навчання до свідомого професійного становлення.; The article provides a comprehensive theoretical substantiation for the implementation of interactive teaching methods as a complex, holistic system designed to stimulate and enhance professional reflection among higher education students. The profound relevance of this research is driven by a global shift in the educational paradigm, which increasingly prioritizes the development of specialists who are not merely repositories of information but are capable of flexible self-correction, critical thinking, and adaptation within the conditions of modem market uncertainty and dynamic professional challenges. The study meticulously examines fundamental models of reflective practice that form the pedagogical basis for modem training. Specifically, the research analyzes Donald Schon’s concept of «reflection-in-action» and «reflection-on- action,» Graham Gibbs’s reflective cycle, David Kolb’s experiential learning stages, Christopher Johns’s structured reflection model, and the comprehensive five-stage framework proposed by S. Atkins and K. Murphy. It is established that reflection should be viewed as an active, continuous process of personal experience transformation, which cannot occur spontaneously but requires a deliberately structured and supportive educational environment. The author substantiates that interactive technologies - such as structured discussions, academic debates, case studies, and role-playing simulations - function as essential external catalysts for internal reflective processes. Through the practical application of the case study method, the article demonstrates the precise mechanism of how a student progresses through the stages of the Atkins and Murphy model: moving from the initial awareness of a cognitive «gap» or knowledge deficit to deep critical analysis and, ultimately, the synthesis of new professional strategies and insights. The research identifies and details four key mechanisms that link interactive methods with the development of reflexivity: the acquisition of immediate experience in the «here and now» format; the confrontation with alternative perspectives during group collaboration; the reception of instant feedback from peers and mentors; and the provision of a psychologically safe academic space that encourages the analysis of errors without fear of failure. In conclusion, it is argued that the purposeful integration of these reflective models into the fabric of interactive classroom activities allows students to bridge the persistent gap between abstract theoretical knowledge and concrete professional practice. This approach ensures a qualitative transition from traditional, reproductive learning models to a state of conscious professional self- determination and continuous identity formation.

2026-01-01T00:00:00Z Шевчик, Любов Омелянівна Шевчик, Богдан Грод, Інна Миколаївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41382 2026-06-19T11:15:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування екологічної компетентності здобувачів ЗЗСО на умовах сталого розвитку Автори: Шевчик, Любов Омелянівна; Шевчик, Богдан; Грод, Інна Миколаївна Короткий огляд (реферат): В умовах війни та повоєнного відновлення в Україні зростає роль концепції сталого розвитку як вирішального фактору формування екологічної компетентності здобувачів освіти, здатних діяти усвідомлено задля збереження природного середовища та раціонального використання ресурсів. У статті розкрито вирішальну роль освіти у цьому процесі. Одним із ключових і пріоритетних напрямів розвитку системи загальної середньої освіти України обрано компетентнісний підхід, що є методологічною основою сучасного освітнього процесу. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та методологічних засад розвитку екологічної компетентності, а також визначення соціальних й педагогічних чинників її формування у здобувачів освіти в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Визначено пріоритетну роль екологічної компетентності в якості інтегральної характеристики особистості. Основними структурними компонентами традиційно виокремлено взаємопов’язані між собою когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Визначено загально-дидактичні (науковість, системність та послідовність, інтегративність, доступність й практична спрямованість) та спеціальні (еколого-педагогічні: сталий розвиток, міждисциплінарність, природо-відповідність, екологічна доцільність, випереджувальної освіти та регіональність) принципи розвитку сталого екологічного світогляду. Доведено, що формування екологічної компетентності є складним, багатоступеневим і тривалим процесом, який потребує цілісного підходу до навчання, виховання та особистісного розвитку здобувачів освіти і визначається впливом широкого спектру як соціальних, так і педагогічних чинників.; In the context of war and post-war recovery in Ukraine, sustainable development is increasingly recognized as a decisive factor in shaping the environmental competence of students capable of acting consciously to preserve the natural environment and use resources rationally. Education plays a crucial role in this process. A key direction in developing Ukraine’s general secondary education system is the competence-based approach, which serves as the methodological foundation of modern education. The purpose of the article is to theoretically substantiate the essence, structure, and methodological foundations of environmental competence, and to identify social and pedagogical factors influencing its formation under contemporary challenges of sustainable development. Research methods. The study used theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, modeling), empirical methods (observation, interviews), and methods of processing results, ensuring a comprehensive examination of the problem of forming environmental competence in general secondary education students within the framework of sustainable development. Results. The priority role of environmental competence as an integral characteristic of personality is highlighted. Its main structural components are interrelated cognitive, value-motivational, activity-practical, and reflective components. General didactic principles (scientific validity, systematicity and consistency, integrativity, accessibility, practical orientation) and special environmental-pedagogical principles (sustainable development, interdisciplinarity, nature-conformity, environmental expediency, anticipatory education, regional orientation) for developing a sustainable environmental worldview are defined. It is shown that forming environmental competence is a complex, multi-stage, long-term process requiring a holistic approach to teaching, upbringing, and personal development, influenced by a wide range of social and pedagogical factors.

2026-01-01T00:00:00Z