<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Спільнота:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2459" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2459</id>
  <updated>2026-07-30T06:04:54Z</updated>
  <dc:date>2026-07-30T06:04:54Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Актуальні проблеми захисту даних у процесі підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій в умовах цифрової трансформації професійної освіти</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42025" />
    <author>
      <name>Шимків, Н. І.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42025</id>
    <updated>2026-07-21T07:16:20Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Актуальні проблеми захисту даних у процесі підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій в умовах цифрової трансформації професійної освіти
Автори: Шимків, Н. І.
Короткий огляд (реферат): У статті обгрунтувано необхідність обов’язкового включення тем кібербезпеки та захисту персональних даних в освітні програми спеціальності 015 39 «Професійна освіта (Цифрові технології)» в період активної цифрової трансформації професійної (професійно-технічної) освіти України 2024-2026 років. Проведено аналіз впливу впровадження єдиної цифрової системи «Мрія», Стратегії цифрової трансформації освіти до 2027року, зростання кіберзагроз у воєнний період та поширення технологій штучного інтелекту на вимоги до підготовки майбутніх педагогів. Показано опис експерименту в навчальному закладі, який можна провести в рамках спеціальності 015.39 Професійна освіта (Цифрові технології) з прикладами таблиць оцінювання та результатами експерименту. Використання розробленої матриці оцінювання (8 показників, 24 бали) як інструмент поточного, проміжного та підсумкового контролю для визначення результатів діяльності студентів.&#xD;
Наведено результати педагогічного експерименту, що підтвердив ефективність розробленої методики (лабораторні роботи з Wireshark, Cisco Packet Tracer, VeraCrvpt, кейс-метод, проектна діяльність з обов'язковою педагогічною складовою). Обгрунтовано рекомендації до впровадження сучасної програми захисту даних.&#xD;
Проведено аналіз матриці компетентностей — ключового елементу освітньо-професійної програми (ОПП), що регулює прозорість і системність підготовки фахівців. Запропоновано методичні рекомендації щодо включення 4-кредитного модуля «Кібербезпека та захист даній у професійній освіті» до робочих програм дисциплін «Комп'ютерні мережі та захист даних» і «Методика професійного навчання». Результати мають практичне значення для педагогічних ЗВО та П(ПТ)О.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Застосування спеціалізованого програмного забезпечення захисту даних в освітньому процесі підготовки фахівців цифрових технологій</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42024" />
    <author>
      <name>Шимків, Н. І.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42024</id>
    <updated>2026-07-21T06:57:18Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Застосування спеціалізованого програмного забезпечення захисту даних в освітньому процесі підготовки фахівців цифрових технологій
Автори: Шимків, Н. І.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена аналізу та практичному обгрунтуванню використання сучасного та актуального програмного забезпечення у підготовці фахівців з кібврбезпеки в сфері цифрових технологій в умовах зростання юберзагроз та збільшення впливу цифровізації на суспільство. Розглядається доцільність упровадження технологічних інструментів в освітній процес, що зумовлена потребою у формуванні практичних навичок реагування на інциденти, аналізу трафіку', виявлення вразливостей та моделювання реаіьних сценаріїв атак Досаджено, що традиційні освітні методики вже не забезпечують достатнього рівня підготовки, оскільки сучасна кібербсзпекова діяльність передбачає роботу зі складними мережевими інфраструктурами, цифровою криміналістикою, автоматизованим моніторингом та інструментами пентестингу.&#xD;
Проведено аналіз основних типів програмного забезпечення, що застосовується у навчанні: середовища віртуального доступу (VirtualBox, VMware Workstation), платформи для симуляції та платформи-тренаж ери (ТгуНасШе, HackTheBox), інструменти аналізу мережевого трафіку (Wireshark), комплексне програмне забезпечення для тестування безпеки (Metasploit Framework), системи моніторингу та різнотипні журнали безпеки та моніторингу мережі (Sphmk, ELK Stack). Для кожного з розглянутого прикладного програмного забезпечення подано рекомендації щодо використання їх на лабораторних заняттях, під час проведення практики, та можливість моделювання інцидентів.&#xD;
Розкрито педагогічні і методичні властивості віртуальних середовищ, що дозволяють створювати повноцінні навчальні та симуляційні лабораторії та аналізувати функціонування реальних мереж та систем Досліджено, що платформи типу CTF дозволяють розвинути навички етичного хакінгу, так званої кіберрозвідки (тестування на вразливості). Виділено особливість застосування прикладного програмного забезпечення Wireshark для мережевого аналізу та моніторингу мережі, що дає студентам можливість аналізувати та визначати різноманітні типи трафіку та ознаки та властивості кібератак Metasploit Framework використовується, як один з найефективніших інструментів для демонстрації повноцінного тестування системи на проникнення, тоді як системи SJEM, зокрема Sphmk та ELK, розглянуто як необхідні у формуванні ко.мпетентностей аналітика та фахівця У статті зроблено висновок, що повноцінно та всебічне застосування програмного забезпечення для захисту даних у процесі підготовки фахівців цифрових технологій підвищує ефективність професійної підготовки, забезпечує наближення процесу здобуття освіти до реальної практики та вмінням протистояти загрозам, формує поглиблене розуміння актуальних методів атак та способів їх виявлення та усунення. Подальший розвиток методики має ірунтуватися на розширенні практичного застосування програмного забезпечення для імітації, введення автоматизованих процесів у проведення практичних занять та можливість виділення індивідуальних освітніх траєкторій, залежно від рівня підготовки здобувачів.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Оцифрування ентомологічних колекцій: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41900" />
    <author>
      <name>Голіней, Галина Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Прокоп'як, Мар’яна Зіновіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Крижановська, Маргарита Анатоліївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Яницький, Т. П.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41900</id>
    <updated>2026-07-13T08:12:57Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Оцифрування ентомологічних колекцій: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні
Автори: Голіней, Галина Михайлівна; Прокоп'як, Мар’яна Зіновіївна; Крижановська, Маргарита Анатоліївна; Яницький, Т. П.
Короткий огляд (реферат): Оцифрування ентомологічних колекцій є ключовим напрямом сучасної науки, що&#xD;
забезпечує довготривале збереження зразків, відкритий доступ до метаданих і&#xD;
інтеграцію в глобальні біоінформаційні системи. У статті проаналізовано&#xD;
міжнародний досвід цифрової трансформації ентомологічних колекцій на прикладі&#xD;
Smithsonian National Museum of Natural History (США) та Natural History Museum,&#xD;
London (Велика Британія), де застосовуються високопродуктивні технології&#xD;
фотографування, OCR, штучний інтелект та стандарти Darwin Core для&#xD;
структуризації даних. Розглянуто роль цифрових платформ і мереж (GBIF, iDigBio,&#xD;
DiSSCo) у забезпеченні відкритого доступу до колекцій для наукових, освітніх та&#xD;
громадських цілей. Окремо висвітлено стан оцифрування ентомологічних колекцій в&#xD;
Україні, зокрема діяльність Державного природознавчого музею НАН України&#xD;
(створення, наповнення бази даних і ведення інформаційно-пошукової системи Центр&#xD;
даних «Біорізноманіття України» &lt;https://dc.smnh.org/&gt;, оцифрування колекцій&#xD;
основного фонду ДПМ НАНУ, надання науково-методичної та практичної допомоги в&#xD;
оцифруванні ентомологічних колекцій деяких ВНЗ та музеїв природи установ природно-&#xD;
заповідного фонду України, створення віртуальних колекцій: таксономічних,&#xD;
авторських, еталонних, тематичних, систематичних, установ), Інституту зоології ім.&#xD;
І. І. Шмальгаузена та університетських колекцій, включно з новоствореною&#xD;
ентомологічною колекцією Тернопільського національного педагогічного університету&#xD;
імені В. Гнатюка (на сьогодні оцифровано 65 зразків 24 видів, що належать до 21 роду,&#xD;
15 родин, 7 рядів: Coleoptera, Dictyoptera, Hemiptera, Hymenoptera, Lepidoptera,&#xD;
Neuroptera, Orthoptera) &lt;https://dc.smnh.org/gallery-collection/item/101&gt;. Автори&#xD;
підкреслюють, що цифровізація колекцій сприяє збереженню біорізноманіття,&#xD;
розвитку наукових досліджень, навчання та популяризації знань про комах. Висновки&#xD;
статті акцентують на необхідності координації, фінансування та міжнародної&#xD;
інтеграції для подальшого розвитку оцифрування ентомологічних колекцій в Україні.; The digitization of entomological collections is a key area of modern science, ensuring the longterm&#xD;
preservation of specimens, open access to metadata, and integration into global bioinformatics&#xD;
systems. This article analyzes international experience in the digital transformation of entomological&#xD;
collections using the examples of the Smithsonian National Museum of Natural History (USA) and the&#xD;
Natural History Museum, London (UK), where high-performance photography technologies, OCR,&#xD;
artificial intelligence, and Darwin Core standards are used for data structuring. The article examines the role of digital platforms and networks (GBIF, iDigBio, DiSSCo) in providing open access to&#xD;
collections for scientific, educational, and public purposes. The status of digitization of entomological&#xD;
collections in Ukraine is highlighted separately, in particular the activities of the State Museum of&#xD;
Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine (creation, populating the database,&#xD;
and maintaining the information retrieval system of the “Biodiversity of Ukraine” Data Center&#xD;
&lt;https://dc.smnh.org/&gt;, digitization of the main collection of the State Museum of Natural History of&#xD;
the NASU, provision of scientific, methodological, and practical assistance in digitizing entomological&#xD;
collections of certain universities and natural history museums within the Nature Reserve Fund of&#xD;
Ukraine, and creation of virtual collections: taxonomic, author-based, reference, thematic, systematic,&#xD;
and institutional), the I. I. Shmalgauzen Institute of Zoology and university collections, including the&#xD;
newly established entomological collection of the V. Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University&#xD;
(to date, 65 specimens of 24 species belonging to 21 genera, 15 families, and 7 orders have been&#xD;
digitized: Coleoptera, Dictyoptera, Hemiptera, Hymenoptera, Lepidoptera, Neuroptera, Orthoptera)&#xD;
&lt;https://dc.smnh.org/gallery-collection/item/101&gt;. The authors emphasize that the digitization of&#xD;
collections contributes to the conservation of biodiversity, the advancement of scientific research,&#xD;
education, and the popularization of knowledge about insects. The article’s conclusions highlight the&#xD;
need for coordination, funding, and international integration to further advance the digitization of&#xD;
entomological collections in Ukraine.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Еколого-фенологічні особливості Meloe proscarabaeus L. в умовах Тернопільської області</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41899" />
    <author>
      <name>Голіней, Галина Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Прокоп'як, Мар’яна Зіновіївна</name>
    </author>
    <id>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41899</id>
    <updated>2026-07-13T08:02:46Z</updated>
    <published>2026-06-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Еколого-фенологічні особливості Meloe proscarabaeus L. в умовах Тернопільської області
Автори: Голіней, Галина Михайлівна; Прокоп'як, Мар’яна Зіновіївна</summary>
    <dc:date>2026-06-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

