http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36740 2026-04-03T23:02:19Z 2026-04-03T23:02:19Z Романишин, Юлія http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36773 2025-07-15T12:13:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Інноваційні моделі навчання у вищій школі та в корпоративному середовищі організаційного навчання Автори: Романишин, Юлія Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються інноваційні моделі навчання, які використовуються для ефективного здійснення освітнього процесу й навчальної комунікації, з використанням актуальних педагогічних концепцій, підходів і парадигм. Окреслено, що основними напрямами імплементації Освіти 4.0 у навчальний процес закладу вищої освіти є особистісно орієнтоване навчання, різноманітні можливості для дистанційного навчання на основі сучасних інструментів соціального програмного забезпечення, велика кількість цифрових освітніх засобів, технологій і навчальних онлайн-платформ, спрощене керування релевантними даними, аналітичні освітні технології, проєктне навчання. У дослідженні проведений аналіз інноваційних моделей навчання, які використовуються як в освіт- ньому процесі здобувачів вищої школи, так і в корпоративному навчанні, ґрунтуються на парадигмі цифровізації освіти та креативних технологіях у сучасному освітньому середовищі. Виокремлено, що актуальними формами навчання є спільне навчання, організаційне навчання, неформальне навчання тощо. У контексті ситуативного навчання поширеною формою навчання є спільноти практиків. Для освіти дорослих і в організаційному навчанні популярною формою є неформальне навчання, яке тісно пов’язане з концепцією відкритої освіти, а також термін уживається у значенні імпліцитного (неявного) навчання. Охарактеризовано інноваційні моделі освітнього дизайну, як-от: моделі ADDIE, Backward Design, ARCS, «70–20–10», модель значущого навчання. Актуальність і важливість дослідження полягає в тому, що застосування моделей навчання на основі сучасних інформаційних технологій і вебрішень для різних видів освітньої діяльності, яка не обмежується університетським освітнім середовищем, сприяє підвищенню навчальної мотивації, ефективності результатів навчання, розвитку навичок спільного навчання та відкритості до обміну та набуття знань.; Relevance. The article deals with innovative teaching and learning models that are used for the effective implementation of the learning process and learning communication using current pedagogical concepts, approaches, and paradigms. It is outlined that the areas of implementation of Education 4.0 in the learning process of higher education institutions are personality-oriented learning, various opportunities for distance learning based on modern social software tools, a large number of digital teaching tools, technologies, and online learning platforms, analytical educational technologies, project-based learning. It is stated that learning by doing is an active teaching method that focuses on creating knowledge through experience and reflection. This type of learning is relevant not only for universities but is actively used in organizational learning. The purpose of the research is to analyze innovative learning models that are used both in the learning process of higher education students and in corporate learning, and are based on the paradigm of digitalization of education and creative technologies in the modern learning environment. Research methods. The methodological basis of the study was theoretical and empirical methods of scientific knowledge, in particular: analysis and synthesis; classification; abstraction, induction and deduction; comparison; monitoring and information modeling. The research methodology includes the study of approaches to the implementation of the learning process based on modern information technologies and creative learning models. Results. It is emphasized that the relevant forms of teaching and learning are collaborative learning, organizational learning, non-formal learning, etc. Within ad-hoc learning (situational learning), communities of practice are a common form of learning. For adult education and organizational learning, non-formal learning is a popular form closely related to the open education concept and is also used in the sense of implicit learning. The article highlights the models of organizational learning from the didactic and methodological viewpoints. It is characterized innovative models of learning design such as the ADDIE model, the Backward Design model, the ARCS model, the 70-20-10 model, and the Meaningful Learning model. It has been found that one of the most common teaching and learning models is the ADDIE model, which has several advantages, such as universality, clarity, systematicity, consideration of students’ needs, adaptability to different pedagogical strategies and learning paradigms, and an emphasis on improving and updating courses. Inflexibility to the digital environment can be attributed to the model's shortcomings. The relevance and importance of the study lies in the fact that the use of teaching and learning models based on modern information technologies and web solutions for various types of learning activities, which is not limited to the university learning environment, contributes to enhancing learning motivation, increasing the effectiveness of learning outcomes, the development of collaborative learning skills, openness to sharing and acquiring knowledge.

2025-01-01T00:00:00Z Останіна, Ганна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36772 2025-07-15T12:09:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування інтересу до читання в дітей старшого дошкільного віку Автори: Останіна, Ганна Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних методичних підходів до залучення дітей до читання в умовах сучасного освітнього простору. Формування стійкого інтересу до читання є важливим чинником у підготовці дітей до шкільного навчання, оскільки воно сприяє розвитку мовленнєвих навичок, розширенню словникового запасу та формуванню творчого мислення. У сучасному світі, де цифрові технології значно впливають на дозвілля дітей, традиційне читання поступово втрачає свою популярність, що може негативно позначитися на розвитку мовлення, уяви й емоційної сфери. У статті проведено аналіз сучасних досліджень і публікацій із проблеми дошкільного читання, зокрема праць, що висвітлюють жанрову специфіку дитячої літератури, психологічні та педагогічні аспекти її сприйняття, а також методи розвитку читацької активності. Зокрема, досліджено питання використання інтерактивних та інноваційних методик, що сприяють зацікавленості дітей літературними творами. Також розглянуто наукові підходи до проблеми залучення дітей дошкільного віку до читання художньої літератури, аналізуються чинники, що впливають на формування читацького інтересу, а також окреслюються ефективні методи стимулювання читацької активності. Мета дослідження – визначити й обґрунтувати педагогічні умови, методи та прийоми, що сприяють розвитку інтересу до читання в дітей старшого дошкільного віку. У статті розглянуто, як організація літературної діяльності в умовах дошкільного навчального закладу може стимулювати інтерес до читання і сприяти розвитку вміння сприймати й осмислювати художні твори. Результати дослідження. У статті проаналізовано твори українських письменників, рекомендовані програмою «Українське дошкілля», що сприяють розвитку читацьких інтересів у дошкільників. Розглянуто методичні підходи, що включають інтерактивні форми роботи з художніми творами, використання ігрових методів, театралізацію і активну участь батьків у процесі заохочення до читання. Результати дослідження засвідчили, що використання художнього слова, емоційно забарвленого читання, театралізації та інтерактивних технологій сприяє підвищенню інтересу дітей до читання, формуванню в них стійкої мотивації до самостійного ознайомлення з літературними творами. Установлено, що важливими умовами розвитку інтересу до читання є емоційне залучення дитини у процес слухання і обговорення творів, створення сприятливого мовленнєвого середовища, активна взаємодія дорослого та дитини у процесі читання; The relevance of the research is determined by the need to find effective methodological approaches to engage children in reading within the modern educational environment. The formation of a stable interest in reading is an important factor in preparing children for school education, as it contributes to the development of language skills, the expansion of vocabulary, and the formation of creative thinking. In today’s world, where digital technologies significantly affect children’s leisure, traditional reading is gradually losing its popularity, which may negatively influence the development of speech, imagination, and emotional domains. The article provides an analysis of current studies and publications on preschool reading, particularly those that highlight the genre-specific features of children's literature, its psychological and pedagogical aspects of perception, and methods for developing reading activity. Special attention is given to the use of interactive and innovative techniques that encourage children's interest in literary works. The paper explores scientific approaches to involving preschoolers in reading fiction, analyzes the factors influencing the formation of reading interest, and outlines effective strategies for stimulating reading activity. The aim of the study is to identify and substantiate pedagogical conditions, methods, and techniques that promote the development of reading interest among senior preschool children. The article examines how the organization of literary activities in preschool educational settings can stimulate interest in reading and enhance the ability to perceive and interpret literary texts. The article analyzes works by Ukrainian authors recommended by the Ukrainian Preschool program, which support the development of children’s reading interests. Methodological approaches are considered, including interactive methods of working with literary texts, game-based techniques, dramatization, and active parental involvement in fostering a love for reading. The results of the research demonstrate that the use of literary language, emotionally expressive reading, dramatization, and interactive technologies significantly enhances children’s interest in reading and motivates independent engagement with books. It was found that key conditions for developing reading interest include emotional involvement during listening and discussion, the creation of a supportive linguistic environment, and active adult–child interaction during the reading process.

2025-01-01T00:00:00Z Євтушенко, Юлія http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36771 2025-07-15T12:03:15Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування професійної культури майбутніх лікарів в освітньому середовищі медичного університету Автори: Євтушенко, Юлія Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню процесу формування професійної культури лікаря як важливого аспекту підготовки висококваліфікованих медичних фахівців. Здійснено комплексний аналіз теоретичних і практичних аспектів формування професійної культури майбутніх лікарів в освітньому середовищі медичного університету. Досліджено сутність поняття професійної культури лікаря, її структурні компоненти та роль у становленні висококваліфікованого медичного фахівця. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід формування професійної культури в системі медичної освіти. У роботі систематизовано й охарактеризовано основні етапи формування професійної культури: доуніверситетський, університетський, післядипломний і професійний. Визначено ключові чинники впливу на процес формування професійної культури, серед яких: освітнє середовище, якість навчальних програм, професійна мотивація, особистісні характеристики та соціально-культурні чинники. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі та систематизації сучасних підходів до формування професійної культури лікаря в освітньому середовищі медичного університету. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні ефективних педагогічних підходів до формування професійної культури лікаря на різних етапах навчання. Зроблено висновок, що професійна культура є динамічним утворенням, яке потребує постійного розвитку й адаптації до викликів сучасної медицини. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі вдосконалення методів формування професійної культури в системі медичної освіти.; The article focuses on studying the process of forming a physician's professional culture as a crucial aspect of training highly qualified medical professionals. The research relevance is determined by the need to prepare highly qualified medical personnel capable of effectively responding to complex challenges in modern medicine, particularly in the context of military operations in Ukraine. In a globalized world, where technology and military realities create complex challenges, physicians need deep medical knowledge, strong professional culture, decision-making skills in extreme conditions, and the ability to provide care under pressure while demonstrating humanism, empathy, and resilience. The scientific and practical problem lies in the need to ensure a systematic and comprehensive approach to forming the professional culture of modern physicians. This requires updating educational programs according to international standards, enhancing practical training, developing soft skills, and shaping professional values, with a focus on psychological readiness for working in stressful conditions. The article aims to investigate the formation of professional culture among future physicians in medical universities, including methodology, components, and conditions for developing their professional competencies for work in complex and stressful situations. The research methods include theoretical analysis, which involves the study of scientific literature, regulatory documents, pedagogical concepts, and historical sources related to the formation of the professional culture of doctors. In addition, the article systematizes theoretical approaches to the development of the professional culture and identifies the main stages and factors that influence this process. The paper analyzes the essence of professional culture, its components, and its significance for effective medical practice. It examines the main stages of professional culture formation: pre-university, university, postgraduate, and professional, and identifies key factors influencing this process. The scientific novelty lies in the comprehensive analysis and systematization of modern approaches to forming physician professional culture in the educational environment. The study presents theoretical substantiation of structural components of professional culture and the mechanisms of its development. The practical significance of the research lies in determining effective approaches to forming physician professional culture at different stages of education. It is concluded that professional culture is a dynamic process that requires continuous development and adaptation to the conditions of modern medicine.

2025-01-01T00:00:00Z Грод, Іван Миколайович Федчишин, Ольга Михайлівна Мохун, Сергій Володимирович Чопик, Павло Іванович Грод, Інна Миколаївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36770 2025-07-15T11:58:50Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Поєднання віртуального та натурного експериментів як основа для підтвердження ефективності використання інтерактивних середовищ в освітньому процесі Автори: Грод, Іван Миколайович; Федчишин, Ольга Михайлівна; Мохун, Сергій Володимирович; Чопик, Павло Іванович; Грод, Інна Миколаївна Короткий огляд (реферат): точки зору розвитку віртуально орієнтованого навчального середовища. У дослідженнях науковців розглядаються різні аспекти проблеми. Загалом показано, що впровадження комп’ютерних технологій у практику навчання фізики є одним з напрямів підвищення ефективності навчального процесу. В той же час можемо констатувати, що не всі методичні питання, пов’язані з комп'ютеризацією навчання (і не лише фізики), розроблені досить детально, що ускладнює впровадження ІКТ у педагогічну практику, зокрема у систему навчального фізичного експерименту. Можливості використання комп’ютерних моделей ще досліджені не повністю, тому перспективи подальших наукових розробок вбачаємо у поєднанні віртуального і натурного експериментів, яке стане основою для підтвердження ефективності використання віртуальних лабораторій в освітньому процесі під час занять із комп’ютерного моделювання у фізиці. У статті описано використання двох видів програмного забезпечення методом отримання комп’ютерної моделі фізичного явища: це віртуальна фізична лабораторія та розробка комп’ютерної моделі на мові програмування. При розробці віртуальних лабораторій дотримуємося твердих принципів: відповідність навчальній програмі, інтерактивність, доступність, автоматизація аналізу. Дослідження зосереджено на порівнянні результатів навчання студентів, що використовують віртуальні лабораторії, та традиційних методів навчання. Аналіз показує, що інтеграція віртуальних експериментів дозволяє підвищити якість освіти, сприяє розвитку критичного мислення та навичок вирішення проблем. Отримані результати підтверджують, що віртуальні лабораторії можуть бути ефективним інструментом для поліпшення освітнього процесу в різних дисциплінах. Дослідження підтверджує гіпотезу, що впровадження віртуальних лабораторій у викладання фізики сприяє формуванню компетентностей майбутніх спеціалістів та відповідає викликам сучасної освіти.; Relevance. The article raises the issue of modernization of education through the introduction of innovative technologies, in particular virtual laboratories, in the study of physics. The emphasis is on the need to overcome the limitations of traditional laboratory work due to the high cost of equipment and time costs. The importance of developing research skills in students is emphasized, which is a key aspect of modern education. The relevance of the use of STEM education is also emphasized. Objective. To substantiate the effectiveness of using virtual laboratories in the educational process during classes on computer modeling in physics. To show that the introduction of virtual laboratories into physics teaching contributes to the formation of competencies of future specialists and meets the challenges of modern education. Methods. Analysis of scientific literature on the use of virtual laboratories in teaching physics. Development and implementation of virtual laboratory work using the PhET, GeoGebra, Python, etc. platforms. Comparative analysis of the learning outcomes of students using virtual laboratories and those studying using traditional methods. Conducting a survey of students to assess their level of interest in using virtual laboratories. Conducting a field experiment to study the oscillations of a mathematical pendulum in the laboratory. Comparison of the results of virtual laboratories with the results of a field experiment. Results. The effectiveness of using virtual laboratories to improve the quality of education and develop research skills has been confirmed. It has been shown that virtual laboratories allow you to model complex physical phenomena and conduct experiments that cannot be carried out in real conditions. It has been found that the use of virtual laboratories helps to increase students' interest and motivation to study. The results of experiments are provided, which confirm the coincidence of the results of virtual laboratories with theoretical and real data. The data of a student survey were obtained, which confirm the high level of interest of students in this method. The advantages and disadvantages of using virtual laboratories are identified. Conclusions. Virtual laboratories are a powerful tool for teaching physics, which allows you to optimize the process of learning the material and make it more accessible and interesting for students. Their implementation in computer modeling classes contributes to the development of practical skills and deepening of theoretical knowledge. In the future, the development of such laboratories may become a standard in the educational process.

2025-01-01T00:00:00Z