http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40893 2026-07-15T10:05:33Z 2026-07-15T10:05:33Z Царик, Володимир Любомирович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41446 2026-06-30T10:48:41Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Роль лісів у басейні річки Гнізни: функціонально-просторовий аспект Автори: Царик, Володимир Любомирович Короткий огляд (реферат): Висвітлено особливості поширення лісів у басейну річки Гнізни та їх приуроченості до меж територіальних громад. Створено картосхему ареалів поширення лісових масивів в межах басейну річки Гнізни та її суббасейнів. Проаналізовано породну структуру широколистяних лісів та з’ясовано їх частку у лісах річкового басейну. Звернуто увагу на наявність заповідних масивів лісів в межах загальнозоологічних, ботанічних та ландшафтних заказників місцевого значення, а також можливості заповідання в межах перспективних регіональних ландшафтних парків.; The paper highlights the characteristics of forest distribution in the Gnizna River basin and their alignment with the boundaries of local authorities. The largest forest areas of the Gnizna river basin are concentrated in the upper reaches of the main river near the settlements of Kapustynskyi Forest and Chornyi Forest in the Zbarazh territorial community, as well as within the Tovtory Ridge near the settlements of Chumali, Oprylivtsi, Dubivtsi (the Hnizdetska River basin). A significant portion of the forest land is associated with the main Hnizna River in the vicinity of the town of Zbarazh and the settlements of Lisky, Zaluzhzhia and Staryi Zbarazh. In the middle part of the basin, forest areas are concentrated within the settlements of Biloskirka, Bavoriv, and Proshova in the Velykohayivska and Velykoberezovytska territorial communities. Within the Terebovlia territorial community in the southern part of the Hnizna river basin, forest areas are found in the vicinity of the settlements of Ostaltse, Sushchyn, Loshniv, Krovynka and the town of Terebovlia. A map of the distribution areas of forest stands within the Gnizna river basin and its sub-basins has been created. The species composition of broad-leaved forests has been analysed and their proportion within the river basin’s forests has been determined; in particular, the predominant species is common hornbeam – 50%, English oak – 30%, common ash – 8.5%, other deciduous species – 11.5%. Attention is drawn to the presence of protected forest areas within zoological, botanical and landscape reserves of local significance, and the potential for establishing protected forests within prospective regional landscape parks is assessed. A large number of animal species are found in the protected forest areas: wild boar, roe deer, fallow deer, wolf, red fox, brown hare, squirrel, pine marten, badger and black polecat. Rodents include hedgehogs, moles and grey voles. Birds include: the great spotted woodpecker, green woodpecker, chaffinch, willow warbler, jay, wryneck, great tit, blue tit, whitethroat, blackbird, common buzzard, goshawk and tawny owl. The potential extent of protected forests has been estimated, provided a number of nature conservation projects are implemented. It was emphasised that forest land within the river basin requires conservation and restoration, as forest cover is significantly lower than scientifically established standards by 19–20%, which undoubtedly reduces the potential functional properties of forest vegetation. Such important functions of forest vegetation as the regulation of surface runoff, the regulation of groundwater reserves, the rate of evaporation from the underlying surface, and the formation of locally generated precipitation are subject to significant changes and disturbances, resulting in a transformation of the water cycle processes within the river basin.

2026-01-01T00:00:00Z Мисковець, Ірина http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41445 2026-06-30T10:47:39Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Еколого-географічні аспекти водокористування Волинської області в умовах сьогодення Автори: Мисковець, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто еколого-географічні аспекти водокористування Волинської області в умовах сьогодення як важливої складової природно-ресурсного потенціалу регіону та чинника формування територіальної організації господарства. Проаналізовано забезпеченість області поверхневими й підземними водами, особливості їх просторового розміщення та значення у водозабезпеченні населення і різних галузей економіки. Визначено структуру водоспоживання, провідну роль сільського господарства та комунально побутового сектору, а також територіальні відмінності обсягів використання водних ресурсів, зокрема підвищене водоспоживання в південній частині області та місті Луцьку. Оцінено динаміку забору води у 2004 2024 рр., що характеризується загальним зниженням обсягів унаслідок скорочення промислового виробництва та зростанням частки підземних вод у загальній структурі водокористування до 79 %, що зумовлює підвищення навантаження на підземні водоносні горизонти. Проаналізовано вплив водогосподарської діяльності на екологічний стан водних об’єктів, встановлено погіршення якості води, пов’язане з недостатнім очищенням стічних вод та локальним антропогенним навантаженням. Наголошено на необхідності комплексного еколого географічного підходу до управління водними ресурсами з урахуванням природних умов, рівня господарського освоєння та просторової диференціації водокористування. Обґрунтовано доцільність розроблення нових і вдосконалення існуючих природоохоронних заходів, спрямованих на раціоналізацію використання водних ресурсів, зменшення техногенного впливу, покращення якості води та забезпечення екологічної безпеки регіону.; The study examines the ecological and geographical aspects of water use in Volyn region under present-day conditions, highlighting its role as a key component of the regional natural resource potential and a factor in the territorial organization of economic activities. The relevance of the research is determined by increasing anthropogenic pressure on water resources, changes in the hydrological regime, deterioration of surface and groundwater quality, and the necessity to ensure sustainable regional development. The aim of the study is to analyze water use patterns, identify main water supply problems, and assess the current state of water resources in the region, considering both natural and socio-economic factors. The research employed a combination of methods, including statistical analysis of water use data for 2004–2024, cartographic analysis of spatial differentiation of water consumption, comparison of groundwater and surface water use, assessment of water quality indicators, and evaluation of anthropogenic impacts on the ecological condition of water bodies. The availability of surface and groundwater resources in the region was analyzed. Water resources of Volyn region are actively used to meet the various needs of the population and economic sectors. The main water consumption is attributed to the residential and municipal sector, as well as agriculture. The principal water users in Volyn region are the food and sugar industries. Key problems identified include a reduction in total water abstraction due to declining industrial production, an increase in the share of groundwater to 79%, deterioration of water quality caused by insufficient wastewater treatment, and local anthropogenic pressures. The study revealed clear territorial differences in water use, with the highest consumption observed in the southern part of the region and in the city of Lutsk. The results demonstrate the necessity of a comprehensive ecological and geographical approach to water resource management, taking into account natural conditions, levels of economic development, and spatial differentiation of water use. The practical significance lies in applying these findings to regional water planning, improving environmental protection measures, and enhancing efficiency in water management. The scientific novelty consists in an integrated assessment of water use dynamics, spatial patterns of abstraction, and the relationship between anthropogenic pressure and water quality, enabling the identification of priority directions for sustainable and rational water use in Volyn region. The research results can be used in scientific and educational activities as well as in the development of regional programs for water resource protection.

2026-01-01T00:00:00Z Кузик, Ігор Романович Чеболда, Ігор Юрійович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41444 2026-06-30T10:46:59Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Землекористування Бучацької міської територіальної громади: екологічна безпека та адаптація до змін клімату Автори: Кузик, Ігор Романович; Чеболда, Ігор Юрійович Короткий огляд (реферат): У дослідженні проведено геоекологічну оцінку та запропоновано модель оптимізації землекористування Бучацької міської територіальної громади. Виявлено, що структура земельних угідь характеризується переважанням ріллі (64%). Частка лісів становить 15%, пасовищ – 13%, сіножатей і багаторічних насаджень – по 1%, забудованих та водно-болотних земель – по 2%. Загальна частка природних угідь сягає 33%, включаючи 6% заповідних територій. Розраховані показники демонструють наступні значення: коефіцієнт антропогенної перетвореності – 5,65, коефіцієнт екологічної стабільності – 0,35, бал антропогенного навантаження – 3,6. Це вказує на середній ступінь трансформації ландшафтів та екологічну нестабільність громади. Для виправлення ситуації та досягнення нормативних показників екологічної безпеки обґрунтовано оптимізаційну модель, яка передбачає скорочення ріллі на 17%, збільшення лісистості на 9% та доведення частки природних угідь до оптимальних 50%.; The purpose of the work is assess of geoecological parameters and optimisation of land use structure of the Buchach municipal territorial community. During the study, special methods were used to determine the anthropogenic load, coefficients of ecological stability and anthropogenic transformation of the Buchach municipal community. Buchach municipal territorial community is located in the west of the Ternopil Region, Chortkiv district, covering an area of 524.2 km². The community is home to 41 275 people. Buchach municipal territorial community unites 37 settlements, on the basis of which 24 starosta districts were created. The article analyses and geoecological assessment of the structure of land use in the Buchach territorial community. It has been established that the structure of land use in the study area is dominated by arable land (64%), forests occupy 15%, built-up land – 2%, pastures – 13%, hayfields – 1%, perennial plantations – 1%, land under water and marshes – 2%. The share of natural lands in the community is 33%, level of the community conservation is 6%. In the community has created 26 protected areas, with a total area of the 4124,5 hectare. Based on the results of the calculations, the coefficient of anthropogenic transformation of the territory Buchach municipal territorial community was determined, which is 5.65, the coefficient of ecological stability – 0.35 and anthropogenic load score – 3.6. According to the results obtained, it was found that the territory of the Buchach municipal territorial community is ecologically unstable with transformed landscapes. Based on the calculations and results obtained, we can state the need to optimise the land use structure of the Buchach municipal territorial community. To remedy and improve the situation and bring the study area to the normative indicators of environmental stability, it is necessary to implement a number of optimisation measures. The article substantiates the optimisation model of land use of the Buchach municipal territorial community, which provides for a 17% reduction in arable land, increasing forest cover by 9% and bringing the share of natural lands to the optimal level of 50%. Given the peculiarities of the landscape of the study area, we propose to reduce arable land at the expense of low-productive and eroded lands. Thus, the optimised land use structure of the Buchach municipal territorial community, will include: 47% – arable land, 24% – forests occupy, 24% – pastures, hayfields and perennial plantations, 2% – built-up land and 2% – land under water and marshes. It has been established that, if such an optimisation model is implemented, the territory of the Buchach municipal territorial community will move from the status of a greenhouse gas emitter to a sink. The community's land will absorb more than 30 tonnes of greenhouse gases annually. Implementing this approach requires changing the designated purpose of certain land plots and organising their landscape-adapted use. The prospect of further research is to determine the areas of land for transferring them from the anthropogenic category to the natural category, with further optimisation.

2026-01-01T00:00:00Z Царик, Петро Любомирович Царик, Любомир Петрович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41443 2026-06-30T10:46:08Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Геоінформаційне картографування та ретроспективний аналіз антропогенного навантаження на басейн річки Сорочанки Автори: Царик, Петро Любомирович; Царик, Любомир Петрович Короткий огляд (реферат): Посилення людського впливу на навколишнє середовище річкових басейнів в умовах глобальних змін клімату призводить до суттєвих змін у стані природних систем, погіршує якість водних, біологічних та ґрунтових ресурсів, а також створює загрозу для існування екосистем і людської цивілізації. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки нових засобів для регулювання природокористування та захисту довкілля. Таким засобом може стати картографічне вивчення річкових басейнів. Обґрунтовано наукові принципи створення комплексного картографічного аналізу річкових басейнів, запропоновано його можливу структуру та зміст, а також описано джерела даних та програмне забезпечення, що використовуватиметься для створення карт. Створені карти показують природні та викликані діяльністю людини умови й чинники, які впливають на річковий басейн, екологічний стан його складових та природних комплексів, ризики, пов'язані з природокористуванням, а також загрози для суспільства та окремої людини. Таке дослідження дозволить проводити спостереження за екологічним станом, прогнозувати масштаби змін у навколишньому середовищі та сфері природокористування, а також обґрунтовувати пропозиції щодо його поліпшення. Проведено історико-географічний огляд проблеми господарського використання лучно-степових територій у басейні річки Сорочанки на Західному Поділлі від кінця XVIII століття до наших днів. Проаналізовано зміни природних комплексів у процесі їх господарського використання, що спричинило зникнення природних територій, зокрема, втрату природних властивостей незайманих чорноземів.; The increase in human impact on the environment of river basins in the context of global climate change leads to significant changes in the state of natural systems, worsens the quality of water, biological and soil resources, and also poses a threat to the existence of ecosystems and human civilization. In this regard, there is a need to develop new tools for regulating nature use and protecting the environment. Such a tool can be a cartographic study of river basins. The scientific principles of creating a comprehensive cartographic analysis of river basins are substantiated, its possible structure and content are proposed, and the data sources and software that will be used to create maps are described. The created maps show natural and human-induced conditions and factors that affect the river basin, the ecological state of its components and natural complexes, risks associated with nature use, as well as threats to society and the individual. Such research will allow monitoring the ecological state, predicting the scale of changes in the environment and the sphere of nature management, as well as justifying proposals for its improvement. A historical and geographical review of the problem of economic use of meadow-steppe territories in the Sorochanka River basin in Western Podillia from the end of the 18th century to the present day has been conducted. Changes in natural complexes in the process of their economic use have been analyzed, which has caused the disappearance of natural territories, in particular, the loss of natural properties of virgin black soils. The use of geoinformation mapping and remote sensing data analysis is an effective tool for monitoring the state of small river basins. The created GIS model of the Sorochanka River basin allows not only to assess current risks, but also to predict future changes in ecosystems. Comparative analysis of cartographic materials of the 18th century and modern satellite images revealed significant degradation of the hydrographic network. The number of ponds in the basin has decreased, and land reclamation has led to a decrease in water content and periodic drying of the upper reaches of the river. It has been established that the structure of the basin's land is ecologically unbalanced: more than 74% of the area is occupied by arable land, while the share of forests is only 2%. Such high plowing, especially within settlements where there are no proper water protection zones, worsens the quality of water resources. The low share of the nature reserve fund (the only object is the Sorotske Dzherelo monument) indicates the low resilience of the geosystem to global climate change. To stabilize the ecological situation, it is necessary to optimize the land use structure by creating new forest areas along the river, increasing the number of regulating ponds, and significantly expanding the network of nature reserve fund objects.

2026-01-01T00:00:00Z