http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41272 2026-06-17T17:34:17Z 2026-06-17T17:34:17Z Md. Tawohidul, Haque http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41311 2026-06-17T13:12:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Unveiling the Operational Model and Mechanism of Restorative Justice in Bangladesh Автори: Md. Tawohidul, Haque Короткий огляд (реферат): The practice of restorative justice in Bangladesh represents a new dimension for addressing community-based disputes and injustices. The interventions employed by the restorative institution initiate various steps to resolve disputes and unlawful activities that harm social relationships and the sense of solidarity. This article aims to describe the functions of restorative justice in Bangladesh by including its practiced models and methods. Restorative justice practitioners (RJP) are trained to facilitate the justice process while maintaining a balance between the victim and the offender. The restorative justice agencies adhere to national guidelines for approaching community-based justice and interventions. National manuals guide the RJPs and flowcharts prepared for restorative functions. Relevant RJPs have been interviewed from selected areas where restorative services are available. Using a semi-structured interview schedule, the required interviews were conducted and organized. Ethical considerations and moral demands have been upheld while collecting field-level data. As a qualitative study, thematic analysis techniques were applied to present the collected data by synthesizing its different steps and templates. By showcasing the collected data and events, the article illustrates the functional strength and effectiveness in resolving community-based disputes, injustices, discrimination, violations of personal rights and reputation, and other community-related dysfunctions. As a new dimension of a global trend, restorative justice continues to gain acceptance and applicability among people, fostering trust and confidence by addressing all types of reconcilable disputes and criminal victimizations. By interpreting the presented data, policy-level interventions and initiatives can be developed by relevant personnel to implement restorative services with appropriate treatment and recognition.; Практика відновного правосуддя в Бангладеш являє собою новий вимір у вирішенні суперечок та несправедливості в громаді. Втручання, що застосовуються відновною установою, ініціюють різні кроки для вирішення суперечок та незаконної діяльності, що шкодить соціальним відносинам та почуттю солідарності. Ця стаття має на меті описати функції відновного правосуддя в Бангладеш, включивши його практикувані моделі та методи. Практики відновного правосуддя (ПВП) проходять навчання для сприяння процесу правосуддя, зберігаючи при цьому баланс між жертвою та правопорушником. Агентства відновного правосуддя дотримуються національних рекомендацій щодо підходу до правосуддя та втручань на рівні громади. У національних посібниках описано процес ПВП, а блок-схеми підготовлено для реалізації функцій відновного правосуддя. У статті подано ПВП, які були опитані з окремих вибраних районів, де доступні відновні функції. Для збору якісних даних були організовані та проведені напівструктуровані інтерв'ю. Під час збору даних на місцях були дотримані етичні міркування та моральні вимоги. Як якісне дослідження, для представлення зібраних даних шляхом синтезу різних кроків та шаблонів були застосовані методи тематичного аналізу. Демонструючи зібрані дані та події, стаття ілюструє функціональну силу та ефективність відновного правосуддя у вирішенні суперечок, несправедливості, дискримінації, порушень особистих прав та репутації, а також інших дисфункцій, пов'язаних з громадою. Як новий вимір глобальної тенденції, відновне правосуддя продовжує набувати визнання та застосування серед людей, сприяючи довірі та впевненості шляхом вирішення всіх типів спорів, що підлягають примиренню, та кримінальної віктимізації. Інтерпретуючи представлені дані, відповідний персонал може розробити втручання та ініціативи на рівні політики для впровадження відновного правосуддя з відповідним ставленням та визнанням.

2026-01-01T00:00:00Z Невеля, A. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41310 2026-06-17T13:04:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Засоби масової інформації у цифровому та соціальному просторі Автори: Невеля, A. Короткий огляд (реферат): У статті розкрито сут media spaceність засобів масової інформації у цифровому та соціальному просторі, розглянуто основні підходи до їх класифікації. Засоби масової інформації класифіковано за формою подання інформації (рукописні, друковані, аналогові, цифрові) та за засобами її комунікації (масові заходи, реклама, друкована продукція, поштовий зв’язок, телефонія, телебачення, радіомовлення, Інтернет). З’ясовано, що в умовах цифровізації та розширення цифрового медіапростору, відбуваються суттєві зміни як у соціальній сфері, так і в системі засобів масової інформації. Це зумовлю трансформацію традиційних засобів масової інформації у нові медіа, які виконують роль інтерактивної комунікативної платформи для суспільства та реалізують інформаційну функцію. Зростання інтернет-аудиторії підвищує соціальну вагу до медіаресурсів, що обумовлює посилення інтересу до них з боку держави, особливо в умовах кризових ситуацій. З одного боку, Інтернет постає як комунікативний майданчик, а з другого боку, як повноцінний медіапростір існування різноманітних медіапродуктів. та здатний у низці аспектів замінювати традиційні засоби масової інформації. Традиційні засоби масової інформації перебувають у стані своєрідної еволюції, яка проявляється в їх поступовому злитті з Інтернетом. До основних переваг Інтернет-ЗМІ віднесено високу оперативність подання медіаінформації, що забезпечує щоденне, а за потреби й безперервне оновлення медіаконтенту без кількісних обмежень. Саме завдяки цій властивості електронні медіа нерідко виступають первинним джерелом інформації для традиційних засобів масової комунікації. Зроблено висновок, що медіа – це сукупність різноманітних носіїв і способів представлення інформації, що забезпечують її передавання за допомогою відповідних засобів комунікації та мають суттєвий вплив на свідомість, систему духовних і особистісних цінностей.; The article reveals the essence of mass media and considers the main approaches to their classification. Mass media are classified by the form of information presentation (handwritten, printed, analog, digital) and by means of its communication (mass events, advertising, printed products, postal communication, telephony, television, radio broadcasting, Internet). It was found that in the conditions of digitization and expansion of the digital media space, significant changes are taking place both in the social sphere and in the mass media system. This will lead to the transformation of traditional mass media into new media that play the role of an interactive communication platform for society and realize the information function. The growth of the Internet audience increases the social weight of media resources, which leads to increased interest in them on the part of the state, especially in crisis situations. On the one hand, the Internet appears not only as a communication platform, on the other hand, as a full-fledged media space for the existence of various media products. and is capable of replacing traditional mass media in a number of aspects. Traditional mass media are in a state of a kind of evolution, which is manifested in their gradual merger with the Internet. The main advantages of Internet mass media include the high efficiency of media information presentation, which ensures daily and, if necessary, continuous updating of media content without quantitative restrictions. It is precisely because of this property that electronic media often act as the primary source of information for traditional means of mass communication. It was concluded that the media is a collection of various media and ways of presenting information, which ensure its transmission using appropriate means of communication and have a significant impact on consciousness, the system of spiritual and personal values.

2026-01-01T00:00:00Z Md. Roni, Mridha Tabassum Akter, Rami Md. Rakibul, Islam Amit Hasan, Antor http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41309 2026-06-17T12:57:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Effectiveness of Social Casework in Addressing Domestic Violence Among Slum-Dwelling Women in Dhaka City: a Qualitative Study on Intervention and Indigenization Автори: Md. Roni, Mridha; Tabassum Akter, Rami; Md. Rakibul, Islam; Amit Hasan, Antor Короткий огляд (реферат): Domestic violence is a pervasive issue among slum-dwelling women in Dhaka, Bangladesh, exacerbated by poverty, gender inequality, and limited support systems. This qualitative study examines the effectiveness of social casework in supporting victims within urban slum contexts. Employing a case study approach, data were collected through 15 in-depth interviews, 2 focus group discussions in Korail and Kamrangirchar slum, and 5 key informant interviews with NGO officials, university faculty, and MSS social work students. Secondary data, including literature and reports, were used to validate findings. Findings demonstrate that indigenized social casework, applying the four stages study, diagnosis, treatment, and follow-up effectively empowers women to express trauma, understand their rights, and adopt coping strategies. Interventions included counseling, safety planning, emotional support, legal referrals, and income-generating skills training. Core social work principles like acceptance, confidentiality, and self-determination-built trust and resilience, while regular follow-ups reduced re-victimization and fostered behavioral change. The study recommends culturally adapted social casework integrated into community-based organizations and public health systems, alongside community awareness initiatives and multi-agency collaboration. These findings are valuable for social work students, young researchers, casework practitioners, policymakers, urban planners, university faculties, and NGO/Government workers providing case-based support to marginalized women, offering evidence-based strategies to empower survivors and improve service delivery in low-resource urban settings.; Домашнє насильство є поширеною проблемою серед жінок, що мешкають у нетрах Дакки, Бангладеш, що посилюється бідністю, гендерною нерівністю та обмеженими системами підтримки. Це якісне дослідження вивчає ефективність соціальної роботи з питань підтримки жертв у міських нетрах. Використовуючи підхід тематичного дослідження, дані були зібрані за допомогою 15 глибинних інтерв'ю, 2 фокус-групових дискусій у нетрях Кораїл та Камрангірчар, а також 5 ключових інтерв'ю з представниками неурядових організацій, викладачами університетів та студентами соціальної роботи MSS. Для підтвердження результатів було використано вторинні дані, включаючи літературу та звіти. Результати показують, що соціальна робота з питань корінних народів, що застосовує чотири етапи: дослідження, діагностика, лікування та подальше спостереження, ефективно надає жінкам можливість висловити травму, зрозуміти свої права та прийняти стратегії подолання. Втручання включали консультування, планування безпеки, емоційну підтримку, юридичні направлення та навчання навичкам, що генерують дохід. Основні принципи соціальної роботи, такі як прийняття, конфіденційність та самовизначення, зміцнили довіру та стійкість, тоді як регулярні подальші спостереження зменшили повторну віктимізацію та сприяли змінам у поведінці. Дослідження рекомендує інтеграцію культурно адаптованої соціальної роботи в громадські організації та системи охорони здоров'я, поряд з ініціативами з підвищення обізнаності громади та міжвідомчою співпрацею. Ці висновки є цінними для студентів соціальної роботи, молодих дослідників, фахівців з роботи з випадками, розробників політики, міських планувальників, викладачів університетів та працівників неурядових організацій/урядових організацій, які надають підтримку на основі конкретних випадків маргіналізованим жінкам, пропонуючи стратегії, засновані на доказах, для розширення можливостей постраждалих та покращення надання послуг у міських умовах з низьким рівнем ресурсів.

2026-01-01T00:00:00Z Криницька, І. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41308 2026-06-17T12:45:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Сучасні тенденції соціального захисту осіб літнього віку в Україні у воєнний період Автори: Криницька, І. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню соціального захисту осіб літнього віку в Україні, що розглядається як невід’ємна частина державної соціальної політики та показник гуманітарного розвитку суспільства. Робота актуалізує проблему забезпечення прав літніх людей у контексті зростаючого старіння населення та специфічних викликів, зумовлених повномасштабною збройною агресією, яка значно підвищила вразливість цієї категорії громадян. Автор проводить аналіз державної підтримки, що базується на міжнародних правових стандартах та національному законодавстві. У тексті детально розкривається багатокомпонентна структура системи соціального захисту, яка охоплює фінансове забезпечення через, державні соціальні допомоги та мережу пільг. Також виокремлено перелік соціальних послуг, які класифікуються відповідно до потреб отримувачів: від домашнього та стаціонарного догляду до заходів із соціальної адаптації. Автор висвітлює роль інноваційних освітніх проєктів, таких як «Університети третього віку», що стають ключовим інструментом підтримки активного довголіття та інтеграції старшого покоління в сучасне інформаційне суспільство. Окремий акцент зроблено на аналізі функціонування системи захисту на національному рівні та рівні громади. Дослідження ідентифікує низку системних бар’єрів ефективого соціального захисту, серед яких бідність, цифрова нерівність та обмежений доступ до якісних послуг. Стаття завершується стратегічним баченням реформування галузі, що передбачає розвиток недержавних форм допомоги, цифровізацію соціальної сфери, впровадження гнучких моделей догляду за принципом «гроші ходять за людиною» та активізацію міжпоколіннєвої взаємодії для подолання ейджизму в українському соціумі.; The article is devoted to the study of social protection of elderly people in Ukraine, which is considered an integral part of state social policy and an indicator of humanitarian development of society. The work highlights the problem of ensuring the rights of older people in the context of an ageing population and specific challenges caused by full-scale armed aggression, which has significantly increased the vulnerability of this category of citizens. The author analyses state support based on international legal standards and national legislation. The text details the multi-component structure of the social protection system, which covers financial support through state social assistance and a network of benefits. It also highlights a list of social services classified according to the needs of recipients: from home and inpatient care to social adaptation measures. The author highlights the role of innovative educational projects, such as ‘Universities of the Third Age,’ which are becoming a key tool for supporting active longevity and the integration of the older generation into the modern information society. Particular emphasis is placed on analysing the functioning of the protection system at the national and community levels. The study identifies a number of systemic barriers to effective social protection, including poverty, digital inequality and limited access to quality services. The article concludes with a strategic vision for reforming the sector, which includes the development of non-state forms of assistance, the digitalisation of the social sphere, the introduction of flexible care models based on the principle of ‘money follows the person’ and the activation of intergenerational interaction to overcome ageism in Ukrainian society.

2026-01-01T00:00:00Z