http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/53 2026-10-22T01:26:43Z 2026-10-22T01:26:43Z Kolomiets, Lesia Shulga, Halina http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43028 2026-10-20T11:41:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Social work with internally displaced persons with disabilities in the host community Автори: Kolomiets, Lesia; Shulga, Halina Короткий огляд (реферат): The article provides a theoretical analysis of social work with internally displaced persons with disabilities in the host territorial community. A structural model of organising social work with this category is proposed, based on the principles of coordination, partnership, involvement, individualisation, complexity, and the implementation of adapted and effective social technologies, methods, and forms. It is substantiated that currently there is a high level of vulnerability of internally displaced persons with disabilities due to the complex of problems that are a consequence of the impact of war, forced displacement, loss of social ties, and existing health and life limitations. The needs of internally displaced persons with disabilities are outlined, which combine physical limitations and environmental inaccessibility, reduced access to medical and rehabilitation services, increased socio-economic vulnerability, an increase in the number and variety of requests for psychosocial support, and the presence of barriers. It was determined that the professional activities of social service specialists are complicated by the influence of a number of factors: the increase in the multidimensionality of needs due to the imposition of crisis factors; insufficient coordination of the activities of local governments, social services, public organisations, and socially active citizens; the peculiarities of the procedure for obtaining the necessary assistance; and the shortage of resources. An increase in psycho-emotional stress, the risk of secondary traumatisation, and professional burnout of social service specialists were noted, which makes the issue of establishing constant support and supervision relevant. A conclusion was drawn about the possibilities of using the proposed model in the activities of social subjects of host territorial communities in order to strengthen social cohesion and community resilience in crisis war conditions.; У статті проведено теоретичний аналіз соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами з інвалідністю в приймаючій територіальній громаді. Запропоновано структурну модель організації соціальної роботи з цією категорією, що ґрунтується на засадах координації, партнерства, залученості, індивідуалізації, комплексності, впровадження адаптованих й ефективних соціальних технологій, методів і форм. Обґрунтовано, що нині зберігається високий рівень вразливості внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю внаслідок дії комплексу проблем, які є наслідком впливу війни, вимушеного переміщення, втрати соціальних зв’язків, наявних обмежень стану здоров’я і життєдіяльності. Окреслено потреби внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, що поєднують фізичні обмеження й середовищну недоступність, зменшення доступу до медичних і реабілітаційних послуг, зростання соціально-економічної вразливості, збільшення кількості й різноманітності запитів на психосоціальну підтримку, наявність бар’єрів. Визначено, що професійна діяльність фахівців соціальних служб ускладнюється впливом низки чинників: зростанням багатомірності потреб унаслідок накладання кризових факторів; недостатньою узгодженістю діяльності органів місцевого самоврядування, соціальних служб, громадських організацій, соціально активних громадян; особливостями процедури отримання необхідної допомоги; дефіцитом ресурсів. Констатовано зростання психоемоційного навантаження, ризику вторинної травматизації, професійного вигорання фахівців соціальних служб, що актуалізує питання налагодження постійної підтримки й супервізії. Зроблено висновок про можливості використання запропонованої моделі в діяльності соціальних суб’єктів приймаючих територіальних громад задля зміцнення соціальної згуртованості й стійкості громади в кризових воєнних умовах.

2026-01-01T00:00:00Z Дьомкін, Олександр http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43024 2026-10-20T11:22:45Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Організаційні моделі соціальної роботи недержавних громадських організацій з внутрішньо переміщеними особами похилого віку Автори: Дьомкін, Олександр Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню специфіки соціальної роботи з внутрішньо переміщеними особами похилого віку на прикладі організаційних моделей, які використовуються в недержавних громадських організаціях. У статті в якості мети визначено вивчення перспективних моделей соціального супроводу вимушено переміщених осіб літнього віку в контексті волонтерської діяльності як можливого інструменту їхньої м’якої адаптації до нових умов проживання. Авторами дослідження було застосовано метод кейс-стаді для вивчення досвіду провідних вітчизняних та міжнародних недержавних громадських організацій. Дослідження ґрунтувалося на аналізі звітності БФ “Карітас-Київ”, БФ “Життєлюб”, МБФ “Єврейський Хесед “Бней Азріель”, HelpAge International. Авторами статті висвітлено аналіз ключових векторів діяльності неурядового сектору, серед яких особливу увагу приділено ресурсно-гуманітарній, психосоціальній, сервісній, волонтерській та адвокаційній складовим. Спираючись на результати проведеного аналізу авторами запропоновано орієнтовну типологію моделей соціальної роботи. Представлена типологія демонструє тяжіння до сервісного, патерналістського або активаційного спрямування. Як важливий результат дослідження авторами обґрунтовується ефективність моделі «соціальної активації», яка спирається на безпосереднє залучення самих літніх осіб до волонтерських ініціатив, у повній мірі реалізуючи принцип менторства “рівний-рівному”. Авторами робиться припущення про те, що запропонований принцип ефективно сприятиме поступовому переходу людини похилого віку до позиції учасника активного соціального життя. На сам кінець представлено висновки про необхідність розвитку внутрішнього волонтерського ресурсу, як ефективного механізму збереження соціальної стабільності в громадах.; The article is devoted to the study of the specifics of social work with internally displaced elderly people using the example of organizational models used in non-governmental public organizations. The article aims to study promising models of social support for forcibly displaced elderly people in the context of volunteer activities as a possible tool for their soft adaptation to new living conditions. The authors employed the case study method to analyze the experience of leading national and international non-governmental organizations. The study is based on an analysis of reports from the Charitable Foundation “Caritas-Kyiv”, ”The Charitable Foundation “Zhytelub” (Enjoying Life), the International Charitable Foundation “Jewish Hesed Bnei Azriel” and HelpAge International. The article highlights the key vectors of activity within the non-governmental sector, with particular attention paid to resource-humanitarian, psychosocial, service-oriented, volunteer, and advocacy components. Drawing on the results of the analysis, the authors propose a tentative typology of social work models. This typology reveals a tendency toward service-oriented, paternalistic, or activation-oriented approaches. As a key finding, the authors substantiate the effectiveness of the “social activation” model, which relies on the direct involvement of older people themselves in volunteer initiatives, thereby fully implementing the “peer-to-peer” principle.The authors suggest that the proposed principle can effectively facilitate the gradual transition of older persons from a position of passive recipients to active participants in social life. Finally, the article presents conclusions regarding the necessity of developing internal volunteer resources as an effective mechanism for maintaining social stability within communities.

2026-01-01T00:00:00Z Горчинський, Руслан http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43017 2026-10-20T11:06:13Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Домашнє насильство стосовно дітей як об’єкт соціальної роботи: аналіз зарубіжних досліджень, фактори вразливості та потенціал профілактичних інтервенцій Автори: Горчинський, Руслан Короткий огляд (реферат): У статті представлено аналіз зарубіжних досліджень проблематики домашнього насильства стосовно дітей як об’єкта соціальної роботи. Основну увагу зосереджено на узагальненні наукових підходів до осмислення факторів вразливості дітей, наслідків насильства для їхнього розвитку та змісту профілактичних інтервенцій, описаних у зарубіжній практиці. У ході дослідження систематизовано наукові уявлення про домашнє насильство стосовно дітей як про складне соціальне явище, зумовлене поєднанням соціально-економічних, психологічних і сімейних чинників. Узагальнено підходи, відповідно до яких до ключових факторів вразливості належать соціальна нестабільність сім’ї, дисфункційні моделі взаємодії, високий рівень внутрішньосімейного напруження, попередній досвід насильства та обмеженість ресурсів підтримки. Проаналізовано наслідки домашнього насильства стосовно дітей, що проявляються у порушеннях психоемоційного розвитку, труднощах соціалізації, проблемах у навчанні, формуванні травматичного досвіду та деструктивних поведінкових стратегій. Окрему увагу приділено дітям, які не є безпосередніми постраждалими від акту насильства, а є свідками насильства в сім’ї, оскільки такий досвід також має виражений негативний вплив на їхній розвиток і благополуччя. Узагальнено основні напрями профілактичних інтервенцій у сфері соціальної роботи. Показано, що найбільшу ефективність демонструють комплексні підходи, які поєднують раннє виявлення ризиків, підтримку дитини, роботу з сім’єю та координацію між різними суб’єктами допомоги. Узагальнення зарубіжного досвіду дало змогу окреслити його практичну цінність для розвитку соціальної роботи, зокрема в частині посилення профілактичної спрямованості втручань, впровадження травма-інформованого підходу, розвитку програм підтримки батьківства та розширення міжсекторальної взаємодії у сфері захисту дітей.; The study systematizes scholarly understandings of domestic violence against children as a complex social phenomenon shaped by the interplay of socio-economic, psychological, and family-related factors. International approaches are synthesized to identify key vulnerability factors, including family instability, dysfunctional patterns of interaction, high levels of intra-family tension, prior experiences of violence, and limited access to support resources. The article analyzes the consequences of domestic violence against children, which manifest in disruptions of psycho-emotional development, difficulties in socialization, learning problems, the formation of traumatic experiences, and the development of maladaptive behavioral strategies. Particular attention is given to children who are not only direct victims but also witnesses of violence within the family, as such experiences have a significant negative impact on their development and well-being. Based on the analysis of international publications, the main directions of preventive interventions in social work are synthesized, including educational-preventive, family-oriented, trauma-informed, and interagency models. It is demonstrated that the greatest effectiveness is achieved through comprehensive approaches that combine early identification of risks, child support, work with the family, and coordination among different service providers. To systematize the findings, an analytical framework is developed and presented in the form of a table, which integrates key approaches, their theoretical foundations, mechanisms of influence, and implementation potential. This allows for a structured comparison of international practices and enhances the interpretative value of the study. The synthesis of international experience makes it possible to outline its practical value for the development of social work, particularly in strengthening the preventive focus of interventions, implementing trauma-informed approaches, developing parenting support programs, and expanding intersectoral cooperation in the field of child protection.

2026-01-01T00:00:00Z Васильєва-Халатникова, Марина http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43006 2026-10-20T10:41:48Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Особливості соціального супроводу демобілізованих ветеранів ЗСУ з порушеннями мобільності в умовах інклюзивного університету. Автори: Васильєва-Халатникова, Марина Короткий огляд (реферат): У статті зроблено спробу окреслити та теоретично осмислити основні складові соціального супроводу демобілізованих ветеранів Збройних Сил України, які повертаються з війни з порушеннями мобільності й починають або продовжують навчання у ЗВО з інклюзивним середовищем. Уточненно поняття, якими послуговується ця проблематика, і на впорядкуванні потреб ветерана-здобувача вищої освіти за основними сферами повсякденного життя. Методологія роботи має комплексний характер: поєднано розбір чинних нормативно-правових актів у царині ветеранської політики та інклюзивної освіти в Україні, осмислення здобутків українських і закордонних науковців та практиків, які працюють у полях соціальної роботи, психології, педагогіки та реабілітології, а також ознайомлення з рамковими документами Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо реабілітації. Новизна дослідження полягає у тому, що, спираючись на зіставлення теоретичних та нормативних джерел, запропоновано власну модель соціального супроводу ветеранів з порушеннями мобільності в умовах інклюзивного університету. У межах моделі виокремлено й схарактеризовано п'ять базових складників супроводу: організаційно-адаптаційний, психосоціальний, навчально-методичний, фізично-інфраструктурний та кар'єрно-інтеграційний. Показано, як ці складники взаємно зумовлюють один одного у процесі повернення ветерана-здобувача вищої освіти до освітнього середовища. Показано, що дієвість супроводу ветеранів з порушеннями мобільності в умовах інклюзивного університету залежить насамперед від того, наскільки скоординовано працюють різні відомства, чи залучено мультидисциплінарні команди і чи вдається підібрати індивідуальний підхід до кожного ветерана-здобувача вищої освіти. Аргументовано думку про те, що супровід варто мислити як цілісну, а не як просто складену з окремих частин діяльність, у якій усі п'ять компонентів запропонованої моделі реалізуються паралельно. Практичні поради зорієнтовано на те, щоб удосконалити діяльність щодо соціального супроводу університету з урахуванням того, чого справді потребують демобілізовані захисники.; The purpose of the study is to identify and theoretically substantiate the key components of social support for demobilized veterans of the Armed Forces of Ukraine who have mobility impairments during their studies in higher education institutions with an inclusive environment. Particular attention is paid to clarifying the conceptual apparatus of the problem and systematizing the needs of a veteran-student across the main dimensions of life activity. Research methodology is based on an integrated approach combining the analysis of current regulatory documents in the field of veteran policy and inclusive education of Ukraine, the generalization of conceptual developments of domestic and foreign researchers in the fields of social work, inclusive pedagogy, and rehabilitation, as well as the study of international framework documents of the World Health Organization on rehabilitation. Methods of theoretical analysis, synthesis, comparison, classification, and modeling were used. Scientific novelty of the study lies in the fact that, based on the synthesis of theoretical and regulatory sources, the author's model of social support for demobilized veterans with mobility impairments in an inclusive university has been developed, which takes into account the specifics of combat trauma, psycho-emotional state, and the need for physical accessibility of the educational space. Five key components of such support have been identified and described: organizational-adaptive, psychosocial, educational-methodological, physical-infrastructural, and career-integration. Their interconnection and interdependence in the process of reintegration of a veteran-student into the educational environment have been substantiated. Conclusions. The study shows that how well social support works for veterans with mobility impairments studying at an inclusive university depends, above all, on three things: whether different departments actually manage to coordinate their efforts, whether multidisciplinary teams are brought into the process, and whether the approach taken is tailored to each particular veteran-student rather than applied as a one-size-fits-all scheme. It is proven that social support should be considered as an integrated rather than a summative activity, which involves the simultaneous implementation of all five components of the proposed model. Practical recommendations are aimed at improving the work of inclusive support services at universities, taking into account the needs of demobilized defenders.

2026-01-01T00:00:00Z