DSpace Зібрання:http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/83662026-07-28T08:20:35Z2026-07-28T08:20:35ZПсихологічні умови розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинахДзюнь, Христина БогданівнаDziun, K. B.http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/420792026-07-23T12:14:05Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Психологічні умови розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах
Автори: Дзюнь, Христина Богданівна; Dziun, K. B.
Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню, емпіричному дослідженню та практичному вирішенню проблеми психологічних умов розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах. Актуальність теми дослідження пов’язана із соціальними викликами сучасного суспільства, зокрема повномасштабною війною в Україні, соціальною та економічною кризами, які зумовлюють негативні емоційні переживання у студентської молоді (тривогу, страх, невпевненість, безсилля, відчуття незахищеності) та призводять до виникнення у них стресу, що негативно впливає на психічне здоров’я особистості. Тому важливим постає розвиток резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах.
У психології прослідковуються такі теоретико-методологічні підходи до розуміння цього феномену: резильєнтність як індивідуальна властивість особистості; резильєнтність як динамічний процес; резильєнтність як адаптаційно-захисний механізм.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в дисертаційній роботі:
вперше: розроблено та теоретико-методологічно обґрунтовано психологічну модель розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, виокремлено її структурні компоненти, функції та психологічні механізми розвитку; визначено та охарактеризовано психологічні умови розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах; емпірично визначено критерії, показники та рівні розвитку резильєнтності в студентської молоді у складних життєвих обставинах; розроблено та апробовано програму розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, спрямовану на реалізацію та експериментальну перевірку ефективності виокремлених психологічних умов її розвитку;
уточнено та поглиблено: теоретико-методологічні підходи до концептуалізації феномена резильєнтності особистості та її розвитку у студентської молоді в складних життєвих обставинах; понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зміст понять: «резильєнтність», «складні життєві обставини», уявлення про соціально-психологічні чинники розвитку резильєнтності у студентському віці;
удосконалено: методику визначення рівня розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, зокрема підібрано та апробовано комплекс методів та психодіагностичних методик дослідження, що дали змогу визначити критерії, показники та рівні розвитку резильєнтності у студентів; методи та засоби розвитку резильєнтності в студентської молоді у складних життєвих обставинах у віковому та прикладному аспектах;
набули подальшого розвитку: уявлення про складні життєві обставини, їх види та роль у розвитку резильєнтності особистості; практичні аспекти застосування зовнішніх і внутрішніх ресурсів особистості для подолання стресу у складних життєвих обставинах та розвитку резильєнтності у студентів.; This dissertation is devoted to the theoretical justification, empirical study, and practical resolution of the issue of the psychological conditions for the development of resilience among college students in difficult life circumstances. The relevance of this research topic stems from the social challenges facing modern society, particularly the full-scale war in Ukraine, social and economic crises, which cause negative emotional experiences among students (anxiety, fear, insecurity, helplessness, and a sense of vulnerability) and lead to stress, which negatively impacts their mental health. Therefore, the development of resilience among students in difficult life circumstances is of great importance.
In psychology, the following theoretical and methodological approaches to understanding this phenomenon can be identified: resilience as an individual personality trait; resilience as a dynamic process; resilience as an adaptive-protective mechanism.
The scientific novelty and theoretical significance of this study lie in the fact that this dissertation:
for the first time: developed and theoretically and methodologically substantiated a psychological model of resilience development among college students in difficult life circumstances, identifying its structural components, functions, and psychological mechanisms of development; the psychological conditions for the development of resilience among university students in difficult life circumstances have been identified and characterized; criteria, indicators, and levels of resilience development among university students in difficult life circumstances were empirically determined; a program for developing resilience among university students in difficult life circumstances was developed and tested, aimed at implementing and experimentally verifying the effectiveness of the identified psychological conditions for its development;
clarified and deepened: theoretical and methodological approaches to conceptualizing the phenomenon of personal resilience and its development among students in difficult life circumstances; the conceptual and categorical framework of the study, in particular the content of the concepts: “resilience,” “difficult life circumstances,” and the understanding of the socio-psychological factors influencing the development of resilience during the student years;
improved: the methodology for determining the level of resilience development among students in difficult life circumstances, specifically, a set of research methods and psychodiagnostic techniques was selected and tested, which made it possible to identify criteria, indicators, and levels of resilience development among students; methods and means for developing resilience in students in difficult life circumstances from age-related and applied perspectives;
further development was achieved regarding: the concept of difficult life circumstances, their types, and their role in the development of personal resilience; practical aspects of utilizing external and internal personal resources to cope with stress in difficult life circumstances and to develop resilience in students.
Опис: Захист відбувся : 23 липня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету2026-01-01T00:00:00ZЦіннісні орієнтації як чинник розвитку резильєнтності студентів фахових коледжівЗатерта, Зоряна ВасилівнаZaterta, Z. V.http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/419622026-07-16T08:11:24Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Ціннісні орієнтації як чинник розвитку резильєнтності студентів фахових коледжів
Автори: Затерта, Зоряна Василівна; Zaterta, Z. V.
Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню, емпіричному дослідженню та практичному вирішенню проблеми ціннісних орієнтацій як чинника розвитку резильєнтності студентів фахових коледжів. Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням деструктивного впливу кризових чинників, серед яких особливої гостроти набувають наслідки повномасштабної війни, економічна нестабільність та загальна екзистенційна невизначеність. В умовах тривалого перебування в небезпечних для життя ситуаціях, що спричиняють когнітивні та емоційні деформації, критичної значущості набуває вивчення резильєнтності як динамічного процесу позитивної адаптації та мобілізації внутрішніх ресурсів особистості. Особливої уваги потребує студентська молодь фахових коледжів, оскільки ранній вступ у професійне життя на фоні вікової кризи юності вимагає формування стійкої системи ціннісних орієнтацій, які в свою чергу виступають фундаментом для формування життєвих смислів, переконань та пріоритетів, що визначають спрямованість поведінки, способи подолання труднощів та здатність особистості знаходити сенс у складних життєвих ситуаціях.
На основі теоретичного аналізу наукових підходів до проблеми резильєнтності визначено, що у сучасній психології цей феномен розглядається як динамічний процес позитивної адаптації особистості до несприятливих умов життєдіяльності. Резильєнтність забезпечує здатність людини конструктивно долати труднощі, мобілізувати внутрішні та зовнішні ресурси, підтримувати психологічне благополуччя та особистісну цілісність. Обґрунтовано, що резильєнтність є значно ширшим феноменом, ніж стресостійкість чи життєстійкість, оскільки передбачає не лише опір негативним впливам, а й активне переосмислення досвіду та особистісне зростання в умовах кризи.
У науковій роботі систематизовано теоретичні підходи до структури резильєнтності особистості і визначено її основні компоненти: когнітивно-рефлексивний, емоційно-регулятивний та поведінковий. Когнітивно-рефлексивний компонент охоплює здатність до рефлексії, когнітивну гнучкість, переосмислення стресових подій та усвідомлення внутрішніх ресурсів особистості. Емоційно-регулятивний компонент включає здатність до ідентифікації емоцій, емоційної регуляції та емоційної стійкості в умовах стресу. Поведінковий компонент відображає адаптивність, використання конструктивних стратегій подолання труднощів, активну життєву позицію та здатність до соціальної взаємодії.; The dissertation research is devoted to the theoretical substantiation, empirical investigation, and practical solution of the problem of value orientations as a factor in the development of resilience among students of professional colleges. The relevance of the research topic is determined by the intensification of the destructive influence of crisis factors, among which the consequences of the full-scale war, economic instability, and general existential uncertainty have become particularly acute. Under conditions of prolonged exposure to life-threatening situations causing cognitive and emotional disturbances, the study of resilience as a dynamic process of positive adaptation and mobilization of an individual’s internal resources acquires critical significance. Particular attention should be paid to students of professional colleges, since early entry into professional life against the background of the developmental crisis of adolescence requires the formation of a stable system of value orientations, which, in turn, constitutes the foundation for the formation of life meanings, beliefs, and priorities determining behavioral orientation, coping strategies, and an individual’s ability to find meaning in difficult life circumstances.
Based on a theoretical analysis of scientific approaches to the problem of resilience, it has been determined that in contemporary psychology this phenomenon is regarded as a dynamic process of an individual’s positive adaptation to adverse living conditions. Resilience ensures an individual’s ability to overcome difficulties constructively, mobilize internal and external resources, maintain psychological well-being and personal integrity. It has been substantiated that resilience is a significantly broader phenomenon than stress resistance or hardiness, since it involves not only resistance to adverse influences but also active reinterpretation of experience and personal growth under crisis conditions.
The study systematizes theoretical approaches to the structure of individual resilience and identifies its principal components: cognitive-reflective, emotionalregulatory, and behavioral. The cognitive-reflective component encompasses the capacity for reflection, cognitive flexibility, reinterpretation of stressful events, and awareness of personal internal resources. The emotional-regulatory component includes the ability to identify emotions, emotional regulation, and emotional stability under stressful conditions. The behavioral component reflects adaptability, the use of constructive coping strategies, an active life position, and the capacity for social interaction.
Опис: Захист відбувся : 15 липня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету2026-01-01T00:00:00ZФормування рефлексивної компетентності здобувачів вищої освіти засобами інноваційних технологійВинничук, Сергій ОлеговичVynnychuk, S. O.http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/419582026-07-16T07:50:37Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Формування рефлексивної компетентності здобувачів вищої освіти засобами інноваційних технологій
Автори: Винничук, Сергій Олегович; Vynnychuk, S. O.
Короткий огляд (реферат): У дисертаційному дослідженні висвітлюється проблема формування рефлексивної компетентності здобувачів вищої освіти засобами інноваційних технологій. Рефлексивна компетентність розглядається як інтегрована характеристика особистості, що забезпечує розвиток інших компетентностей і сприяє професійному становленню фахівця. Інноваційні технології визначено дієвими засобами формування рефлексивної компетентності, адже завдяки їхньому використанню в освітньому процесі закладів вищої освіти створюються можливості для самоаналізу, самокорекції, усвідомленого навчання, розвитку критичного мислення, зворотного зв’язку, саморегуляції навчальної діяльності, формування навичок цілепокладання, рефлексивного планування та саморозвитку.
Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності моделі та педагогічних умов формування рефлексивної компетентності здобувачів вищої освіти засобами інноваційних технологій.
На підставі аналізу наукової літератури розкрито зміст основних понять дослідження: «рефлексивна компетентність», «інноваційні технології», «формування рефлексивної компетентності засобами інноваційних технологій». Під терміном «рефлексивна компетентність» розглядається інтегративна особистісно-професійна характеристика, що виявляється в здатності людини до самопізнання, усвідомлення, осмислення, аналізу, оцінювання власної діяльності, досвіду, дій та їх результатів для коригування поведінки й професійних рішень з метою саморозвитку та підвищення ефективності діяльності. Поняття «інноваційні педагогічні технології» визначається як науково обґрунтована, цілеспрямована, спроєктована інноваційна система форм, методів, засобів і прийомів освітньої діяльності, що ґрунтується на новітніх педагогічних підходах і забезпечує активне залучення здобувачів вищої освіти до самопізнання, осмислення, самоаналізу власного досвіду та результатів навчання, майбутньої професійної діяльності задля досягнення поставленої мети – розвитку здатності до усвідомленого саморозвитку й професійного самовдосконалення. Термін «формування рефлексивної компетентності засобами інноваційних технологій» тлумачиться як організований освітній процес, що передбачає використання сучасних форм, технологій, методів, засобів і прийомів освітньої діяльності для розвитку в здобувачів вищої освіти здатності усвідомлювати, аналізувати, оцінювати й коригувати навчальну та професійну діяльність з метою забезпечення їхнього професійного зростання, саморозвитку та ефективної самореалізації.; The dissertation study highlights the problem of formation of reflective competence of higher education students by means of innovative technologies. Reflective competence is considered as an integrated characteristic of the personality, thanks to which all other competencies are developed and which helps the professional development of the individual as a professional. Innovative technologies are identified as effective means of forming reflective competence, because their use creates opportunities for self-analysis, self-correction, conscious learning, development of critical thinking, feedback, self-regulation of educational activity, formation of goal-setting skills, reflective planning and self-development.
The aim of the research is the development, theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of the model and pedagogical conditions for the formation of reflective competence of higher education students by means of innovative technologies.
Based on the analysis of scientific literature, the content of the main concepts of the study is revealed: «reflective competence», «innovative technologies», «formation of reflective competence by means of innovative technologies». The concept «reflective competence» is considered an integrative personal and professional characteristic, which is manifested in a person’s ability to self-knowledge, awareness, comprehension, analysis, evaluation of his own activities, experience, actions and their results in order to adjust behavior and professional decisions for the purpose of self-development and increasing the effectiveness of activities. The concept of «innovative pedagogical technologies» is defined as a scientifically based, purposeful, designed innovative system of forms, methods, means and techniques of educational activity, which is based on the latest pedagogical approaches and ensures the active involvement of higher education students in self-knowledge, reflection, self-analysis of their own experience and learning results, future professional activity in order to achieve the set goal – the development of the ability to conscious self-development and professional self-improvement. The concept of «formation of reflective competence by means of innovative technologies» is interpreted by the author as an organized educational process that involves the use of modern forms, technologies, methods, means and techniques of educational activity to develop in higher education students the ability to realize, analyze, evaluate and correct educational and professional activity in order to ensure their professional growth, self-development and effective self-realization.
Опис: Захист відбувся : 14 липня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету2026-01-01T00:00:00ZПідготовка майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності в учнів закладів загальної середньої освітиГрушко, Роман СергійовичHrushko, R. S.http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/416132026-07-07T06:54:15Z2026-01-01T00:00:00ZНазва: Підготовка майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти
Автори: Грушко, Роман Сергійович; Hrushko, R. S.
Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена стрімким розвитком інформаційного суспільства, цифровізацією всіх сфер життєдіяльності, зростанням вимог до рівня цифрової грамотності учнівської молоді, а також необхідністю модернізації системи педагогічної освіти в умовах цифрової трансформації. Особливої ваги набуває підготовка майбутніх учителів інформатики як ключових агентів формування цифрової компетентності учнів.
Здійснено ґрунтовний аналіз наукових праць вітчизняних і закордонних учених (Н. Балик, О. Барна, В. Биков, Г. Генсерук, М. Жалдак, С. Литвинова, Н. Морзе, О. Спірін, О. Романишина та ін.), які досліджували проблеми професійної підготовки педагогів, формування цифрової компетентності та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Розглянуто та описано сутність основних категорій дослідження, зокрема уточнено зміст понять «цифрова компетентність», «підготовка майбутніх учителів інформатики», «готовність до професійної діяльності»; проведено диференціацію споріднених понять. Висвітлено сучасний стан вивчення проблеми у педагогічній теорії та практиці, охарактеризовано шляхи підготовки майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності учнів. Узагальнено досвід країн Європейського Союзу у зазначеному напрямі. Особливу увагу приділено STEM-освіті як інтегративному підходу до підготовки майбутніх учителів інформатики до викликів цифрової епохи.
Визначено, що структура готовності включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, цифровий та рефлексивний компоненти та охарактеризовано рівні готовності (високий, достатній, середній, низький) майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності учнів. У дослідженні обґрунтовано такі організаційно-педагогічні умови: створення адаптивного цифрового середовища ЗВО для стимулювання навчально-професійної мотивації майбутніх учителів; інтеграція цифрового складника в зміст професійної підготовки майбутніх учителів інформатики; забезпечення орієнтації підготовки майбутніх учителів інформатики на засадах впровадження STEM-підходу в освітній процес; розвиток суб’єктності та професійної рефлексії майбутніх учителів у контексті цифровізації навчання учнів.; This dissertation is devoted to the study of the problem of preparing future computer science teachers to foster digital competence in students of general secondary education institutions. The relevance of the research problem stems from the rapid development of the information society, the digitization of all spheres of life, the growing demands on students’ digital literacy, and the need to modernize the teacher education system in the context of digital transformation. Particular importance is attached to the training of future computer science teachers as key agents in fostering students’ digital competence.
A thorough analysis of scholarly works by Ukrainian and foreign scholars (V. Bykov, M. Zhaldak, N. Morse, O. Spirin, N. Balyk, O. Barna, G. Hensruk, O. Romanyshyna, S. Litvinova, and others) who have studied issues related to the professional training of teachers, the development of digital competence, and the implementation of information and communication technologies in education is provided. The essence of the main categories of the study is examined and described; in particular, the content of the concepts «digital competence», «training of future computer science teachers», and «readiness for professional activity» is clarified; and related concepts are differentiated. The current state of research on this issue in pedagogical theory and practice is highlighted, and approaches to preparing future computer science teachers to foster students’ digital competence are characterized. The experience of European Union countries in this area is summarized. Particular attention is paid to STEM education as an integrative approach to preparing future computer science teachers for the challenges of the digital age.
The structure of future teachers’ readiness for this activity is examined. It is determined that the readiness structure includes motivational, cognitive, activity-based, digital, and reflective components, and the levels of readiness (high, sufficient, average, low) of future computer science teachers for fostering students’ digital competence are characterized. The following organizational and pedagogical conditions are substantiated: the creation of an adaptive digital environment at higher education institutions to stimulate the educational and professional motivation of future teachers; integration of the digital component into the content of professional training for future computer science teachers; ensuring that the training of future computer science teachers is oriented toward the implementation of the STEM approach in the educational process; development of agency and professional reflection among future teachers in the context of the digitalization of student learning. Based on the use of pedagogical modeling, the process of training future computer science teachers was modeled, and a structural-functional model was developed in which a central role is assigned to the organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of developing the studied readiness and reflect a holistic system of professional training that combines interrelated blocks: objective, content-related, technological, organizational-functional, and assessment-outcome-oriented. The third chapter examines the organization and methodology of a pedagogical experiment designed to test the effectiveness of specific organizational and pedagogical conditions and the developed structural-functional model.
During the first stage (2022–2023 academic year), the focus was on clarifying the theoretical and methodological premises, pedagogical principles, and research methodology, as well as assessing the readiness of future computer science teachers to foster students’ digital competence. On this basis, a hypothesis was formulated and the objectives of the pedagogical experiment were defined; the structure, criteria, and indicators of the readiness levels of future computer science teachers to foster students’ digital competence were established; the specific features of such training were theoretically substantiated; a research plan was drawn up; and a pilot study was conducted.
Опис: Захист відбувся : 6 липня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету2026-01-01T00:00:00Z