http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8613 2026-10-22T02:29:08Z 2026-10-22T02:29:08Z Кондрацька, Людмила Анатоліївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42941 2026-10-12T06:14:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Перформативне дослідження: шлях до інтелектуальних чеснот Автори: Кондрацька, Людмила Анатоліївна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено проблемі інтелектуального преображення педагога як співучасника партисипативного перформативного дослідження. Її актуальність зумовлена кризовою ситуацією педагогічної науки в епоху когнітивного соліпсизму. Основою пропонованого проєкту обрано сучасну концепцію антропології науки. Змістовими компонентами її сотеріологічного виміру визначено концептуальні моделі наукового етосу, наукової совісті та інтелектуальних чеснот, яка включає в себе наступні імперативи: універсалізму, колективізму, спільної безкорисливості та організованого сумніву. Конкретизовано парадигму перформативності як когнітивної стратегії колективного дослідження в педагогіці і, відповідно, структуру самого конструкта (синестезії дії, сенсу й буття). Охарактеризовано особливості колективної інтелектуальної творчості у процесі перформативних дій-змін. Зважаючи на доцільність демістифікації педагогом-дослідником раціонально непізнаваних аспектів, розкрито тактичний прийом епістемологічної рандомізації – включення у траєкторію каузального міркування множинних випадкових версій. З погляду на особливості його реалізації, визначено умовну типологію колективу дослідників-перформерів, запропоновано принципи та показники їх інтелектуально-духовної згуртованості. Обгрунтовано доцільність стратегічного прийому колективної серендипності. Охарактеризовано його типологію, принципи і когнітивні техніки їх реалізації (розрізнення, уповільнення, сприяння, натхненності). Розкрито значення їх синергії у перформативній партисипації духовного подвижництва педагога-дослідника і детально описано його етапи. Доведено: синхронізація колективного перформативного долучення до Сяйва Істини постає ефективним чинником реалізації мети дослідника як художника колективної рандомізованої епістеми. Отож, подія співпричетності педагогів-дослідників до таємниці і співвіднесеності її з ноуменальними величинами – задля виправлення апріорних перцептивних аномалій любові як найвищого рівня знання – має очевидну перспективу.; The article presents the problem of intellectual transformation of the teacher as a co-participant of participatory performative research. For this purpose, the methodological characteristics of the study of the problem are determined. The concept of anthropology of science is determined as the substantive basis of human motivation for collective intellectual creativity. The conceptual model of scientific ethos is revealed, as well as the essence of scientific conscience and intellectual virtues as substantive components of the soteriological paradigm of research. The paradigm of performativity is specified as a cognitive strategy of collective research in pedagogy and, accordingly, the structure of the construct itself (synesthesia of action, meaning and being) is specified. The features of collective intellectual creativity in the process of performative actions-changes are determined. The tactical method of epistemological randomization is characterized, that is, the inclusion of several random versions in the trajectory of causal reasoning. The principles and indicators of intellectual and spiritual cohesion of teachers are proposed. The cognitive techniques of performative research are characterized. The feasibility of the strategic method of collective serendipity is substantiated, its typology, principles and cognitive techniques of their implementation are characterized. The significance of their synergy in the performative participation of the spiritual asceticism of the teacher-researcher is revealed and its stages are characterized in detail. It is proven that the synchronization of the collective performative existence of its participants in joining the Radiance of Truth becomes an effective factor of the initiative research action. In this way, the freedom of the human spirit is realized for the sake of the Meeting.Therefore, the organization of the event of the involvement of teachers-researchers in the spiritual mystery in order to correct the a priori perceptual anomalies of love as the highest level of knowledge has obvious prospects.

2026-01-01T00:00:00Z Жулковський, Богдан Євгенович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42673 2026-09-03T09:28:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Візантійські середньовічні невменні манускрипти як джерела для літургічно-музикознавчих студій кондакарного жанрового стилю Київської Русі Автори: Жулковський, Богдан Євгенович Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є введення до українського музикознавчого та гуманітарного дискурсів візантійських невменних і ненотованих літургічних рукописів Х—XIV ст. які репрезентують кондакарний жанровий стиль. З-поміж них: Кондакарі (Ікіматарії), Псалтикони, Асматикони, Аколуфії, Тріодіони, Пентикостаріони, Октоїхи, Мінеї Службові та Святкові, Єрусалимські і Студійські Типікони (Устави). Методологія статті полягає в системному аналізі джерел, що поєднує низку кодикологічних, палеографічних, текстологічних, богословсько-літургічних та компаративно-музикознавчих підходів. Наукова новизна. Виявлено фотокопії візантійських невменних і ненотованих рукописів на офіційних сайтах провідних архівних установ світу — Бібліотеки Конгресу (США), Національної бібліотеки Франції та Ватиканської апостольської бібліотеки. Віднайдено раритетні факсимільні видання окремих середньовічних пергаменних кодексів і маловідому спеціалізовану наукову літературу з візантиністики й палеославістики. З’ясовано структуру моножанрових та поліжанрових літургічних співацьких книг, репертуар кондаків та інших гімнів тропарної групи. Обґрунтовано важливість залучення візантійських невменних та ненотованих рукописів до порівняльних літургічно-музикознавчих досліджень кондакарного жанрового стилю, питомого для культури Київської Русі. Висновки. Нотовані кодекси Х—XIV ст. з палеовізантійськими шартрськими і медіавізантійськими касторськими невмами доцільно вводити в якості паралельного тексту до палеославістичних студій. Такий підхід сприятиме пошуку достовірного ключа для дешифровки адіастематичної кондакарної нотації та реконструкції корпусу українських мелізматичних піснеспівів.; The goal of the research is to introduce Byzantine liturgical manuscripts of the 10th — 14th centuries with and without neumes, which represent the kondakarian genre style, into Ukrainian musicological and humanitarian discourses. Among them: Kondakaria (Oikima-taria), Psaltika, Asmatika, Akolouthia, Triodia, Pentecostaria, Octoecha, Service and Festal Menaia, Jerusalem and Studite Typika (Statutes). The methodology of the article consists in a 171 systematic analysis of sources, which combines a number of codicological, paleographic, tex-tological, theological-liturgical and comparative musicological approaches. Scientific novelty. Photocopies of Byzantine manuscripts with and without neumes were discovered on the official resources of the world’s leading archival institutions — the Library of Congress (USA), the National Library of France and the Vatican Apostolic Library. Rare facsimile editions of some medieval parchment codices and little-known specialized scientific literature on Byzan-tine and Paleoslavic studies were found. The structure of monogenre and polygenre liturgical hymn books, the repertoire of kontakia and other canticles of the troparion group were clari-fied. The importance of involving Byzantine manuscripts with and without neumes in com-parative liturgical and musicological studies of the kondakarian genre style, which was spe-cific to the culture of Kyivan Rus, was substantiated. Conclusions. The notated codices of the 10th — 14th centuries with Paleobyzantine Chartres and Medieval Byzantine Kastorian neu-mes should be introduced as a parallel text to Paleoslavic studies. Such an approach will contribute to the search for a reliable key for deciphering the adiastematic kondakarian notation and the reconstruction of the corpus of Ukrainian melismatic chants.

2026-01-01T00:00:00Z Вельган, Лілія Петрівна Щур, Людмила Богданівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41543 2026-07-02T09:07:52Z 2026-04-16T00:00:00Z

Назва: Імпровізація в побутових традиційних танцях Західного Поділля Автори: Вельган, Лілія Петрівна; Щур, Людмила Богданівна

2026-04-16T00:00:00Z Вельган, Лілія Петрівна Колошник, К. Щур, Людмила Богданівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41542 2026-07-02T08:56:11Z 2026-04-16T00:00:00Z

Назва: Особливості ритмічної організації українських народних танців Автори: Вельган, Лілія Петрівна; Колошник, К.; Щур, Людмила Богданівна

2026-04-16T00:00:00Z