http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 2026-10-22T11:56:11Z 2026-10-22T11:56:11Z Цегельник, Тетяна Миколаївна Гончар, Наталія Петрівна Кругленко, Людмила Володимирівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42877 2026-10-07T10:35:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Етичні виміри використання генеративного штучного інтелекту в написанні кваліфікаційних робіт: педагогічний аспект Автори: Цегельник, Тетяна Миколаївна; Гончар, Наталія Петрівна; Кругленко, Людмила Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті здійснено ґрунтовний теоретико-педагогічний аналіз етичних вимірів використання генеративного штучного інтелекту під час підготовки кваліфікаційних робіт. Актуальність поточного дослідження ґрунтується на стрімкому переході від інструментальної інформатизації до алгоритмічного моделювання наукового наративу, що докорінно змінює традиційне розуміння авторства та інтелектуальної автономії здобувача в освітньому процесі. У праці структуровано етичні виклики за чотирма фундаментальними напрямами: онтологічним, епістемологічним, деонто-логічним та аксіологічним. У межах проведеного онтологічного аналізу авторами дослідження розкрито трансформацію класичного наукового авторства у модель гібридної співтворчості, у якій ключовим фактором постає персональна відповідальність здобувача освіти за алгоритмічно згенерований продукт. Епістемологічний розріз дозволив виявити ризики «епістемічної паразитарності» та обґрунтувати умови збереження когнітивної автономії через розмежування деструктивної заміни мислення та конструктивного розши-рення інтелектуальних спроможностей. Деонтологічний вимір дослідження присвячено нормативній невизначеності та обґрунтуванню принципу «радикальної прозорості» як нового етичного імперативу в академічному середовищі. Аксіологічний складник роботи, в свою чергу, фокусується на цінності самостійного дослідницького зусилля як інструменту формування цілісної особистості фахівця, що не може бути замінене технологічною імітацією результату. На основі проведеного аналізу запропоновано авторські педагогічні стратегії та засади інституційних політик закладів вищої освіти. Запропоновано перехід від оцінювання статичного тексту до аналізу динаміки дослідницької траєкторії автора. Обґрунтовано концепцію «педагогіки співтворчості з ШІ», що базується на принципах диференціації, пропорційності та пріоритетності освітньої мети. Сформульовані висновки спрямовані на збереження академічної доброчесності та модернізацію наукового керівництва в умовах цифрової трансформації освіти.; The article provides a thorough theoretical and pedagogical analysis of the ethical dimensions of using generative artificial intelligence in the preparation of qualification works. The relevance of the current research is grounded in the rapid transition from instrumental informatization to the algorithmic modeling of scientific narrative, which fundamentally alters the traditional understanding of authorship and the intellectual autonomy of the learner within the educational process. The study structures ethical challenges across four fundamental dimensions: ontological, epistemological, deontological, and axiological. Within the ontological analysis, the authors reveal the transformation of classical scientific authorship into a model of hybrid co-creation, where the key factor is the individual responsibility of the student for the algorithmically generated product. The epistemological perspective identifies the risks of “epistemic parasitism” and substantiates the conditions for preserving cognitive autonomy by distinguishing between the destructive substitution of thinking and the constructive augmentation of intellectual capabilities. The deontological dimension of the study addresses normative uncertainty and substantiates the principle of “radical transparency” as a new ethical imperative in the academic environment. The axiological component, in turn, focuses on the value of independent research effort as a tool for forming the professional's holistic personality, which cannot be replaced by a technological imitation of the result. Based on the analysis, original pedagogical strategies and foundations for institutional policies in higher education institutions are proposed. A transition from evaluating static text to analyzing the dynamics of the author’s research trajectory is suggested. The concept of “AI co-creation pedagogy” is substantiated, based on the principles of differentiation, proportionality, and the priority of educational goals. The formulated conclusions aim to preserve academic integrity and modernize scientific supervision in the context of the digital transformation of education.

2026-01-01T00:00:00Z Шишак, Андріана Михайлівна Писарчук, Оксана Тарасівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42860 2026-10-01T09:07:21Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину Автори: Шишак, Андріана Михайлівна; Писарчук, Оксана Тарасівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено зміст та методику формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину; на основі узагальнення та систематизації матеріалів конкретизовано методичні рекомендації щодо процесу формування у дошкільників та молодших школярів уявлень про масу. З’ясовано, що формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину є важливим складником сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької (у закладі дошкільної освіти) і математичної компетентності (у початковій школі). Зміст формування уявлень про масу визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти), Державному стандарті початкової освіти, освітніх програмах. Ознайомлення дошкільників та молодших школярів із масою повинно ґрунтуватися на практичній, дослідницькій та ігровій діяльності, забезпечувати розвиток сенсорного досвіду особистості, умінь порівнювати, аналізувати, вимірювати та застосовувати знання у повсякденному житті. Визначено методичні рекомендації щодо формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу: формувати уявлення про масу через практичні дії з предметами; ознайомлювати з масою через забезпечення сенсорного сприймання; використовувати спеціальні дидактичні матеріали; формувати вміння порівнювати предмети за масою; стимулювати розуміння необхідності вимірювання маси; ознайомлювати з вагами та принципом їх роботи; формувати уявлення про одиниці вимірювання маси; вчити користуватися гирями та терезами; використовувати дослідницьку діяльність, практичні, інтерактивні та ігрові завдання; формувати вміння застосовувати знання про масу у повсякденній діяльності; забезпечувати наступність між дошкільною та початковою освітою.; The article explores the content and methodology of developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity. Based on the generalisation and systematisation of relevant materials, methodological recommendations regarding the process of forming preschool and primary school children’s understanding of mass are specified and clarified. It has been established that developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity is an important component of sensory-cognitive, logical-mathematical and exploratory competence (in preschool education), as well as mathematical competence (in primary education).The content of developing understanding of mass is defined in the Basic Component of Preschool Education (the State Standard of Preschool Education), the State Standard of Primary Education, and educational programmes. Introducing preschool and primary school children to the concept of mass should be based on practical, exploratory and play-based activities, ensuring the development of children’s sensory experience, as well as their ability to compare, analyse, measure and apply knowledge in everyday life. The methodological recommendations for developing preschool and primary school children’s understanding of mass include: forming understanding of mass through practical manipulation of objects; introducing mass through sensory perception; using specialised didactic materials; developing the ability to compare objects according to mass; fostering understanding of the need to measure mass; introducing weighing scales and the principles of their operation; forming understanding of units of mass measurement; teaching children how to use weights and balance scales; employing exploratory activities alongside practical, interactive and play-based tasks; developing the ability to apply knowledge of mass in everyday activities; and ensuring continuity between preschool and primary education.

2026-01-01T00:00:00Z Руденський, Ростислав Євгенович Чикурова, Ольга Ярославівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42859 2026-10-01T08:50:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Фасилітація засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників Автори: Руденський, Ростислав Євгенович; Чикурова, Ольга Ярославівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено фасилітацію засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Визначено, що соціально-емоційна регуляція поведінки старших дошкільників виявляється в здатності до усвідомленої взаємодії з іншими, емоційного самовладання, дотримання правил та досягнення спільних цілей у грі. Охарактеризовано компоненти соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Доведено, що настільні ігри є ефективним засобом формування соціально-емоційної регуляції поведінки. Визначено типи ставлень до засвоєння правил ігрової взаємодії та їх вплив на регуляцію поведінки дітей. Встановлено, що здатність дітей до свідомого підпорядкування правилам є важливим аспектом формування соціально-емоційної регуляції поведінки.

2026-01-01T00:00:00Z Шпак, Марія Мирославівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42567 2026-08-20T09:31:24Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Комунікативні труднощі обдарованих підлітків та стратегії їх подолання Автори: Шпак, Марія Мирославівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено природу та механізми комунікативних труднощів, що виникають в обдарованих підлітків у процесі їх інтенсивного інтелектуального та емоційного розвитку в сучасних умовах. Теоретичний аналіз побудований на основі концепції дисинхронії розвитку, яка дозволяє обґрун-тувати суть невідповідності між інтелектуальною зрілістю та соціально-комунікативними навичками обдарованої підліткової групи. З урахуванням індивідуально-психологічного профілю обдарованих підлітків охарактеризовано такі ключові психологічні фактори, як інтелектуальний перфекціонізм, емоційна гіперчутливість, труднощі із саморегуляцією та схильність до соціальної ізоляції, які суттєво ускладнюють їх соціалізацію. Особливу увагу приділено захисним механізмам психіки – інтелектуалізації та мовному бар’єру, – які виникають в обдарованих підлітків у процесі взаємодії з однокласниками та адаптації до освітнього середовища. Обґрунтовано, що комунікативні труднощі обдарованих підлітків зумовлені, з одного боку, їх психологічною своєрідністю, а з іншого – недостатньою готовністю системи освіти та сімейного інституту до підтримки їх соціально-комунікативного розвитку. Визначено, що суттєвий чинник форму-вання комунікативної компетентності обдарованих підлітків – це взаємо-пов’язана діяльність школи, сім’ї та психологічної служби закладу освіти, що зумовлює необхідність спільних зусиль усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Проаналізовано стратегії подолання комунікативних труднощів, які включають розвиток соціального інтелекту, адаптацію мовленнєвих стратегій, формування навичок соціально-компетентної поведінки та оновлення комуніка-тивних установок підлітків через психокорекційну та психопрофілактичну роботу. З’ясовано, що ефективними формами психологічного супроводу є індивідуальне консультування, груповий тренінг комунікативних навичок та просвітницька робота з педагогами і батьками. Результати дослідження підтверджують, що комплексний підхід до психологічної підтримки обдарованих підлітків дозволяє суттєво знизити інтенсивність їх комунікативних труднощів та сприяє їх успішній інтеграції в соціум і повноцінній реалізації творчого та інтелектуального потенціалу.; The article investigates the nature and mechanisms of communicative difficulties that arise in gifted adolescents in the process of their intensive intellectual and emotional development in modern conditions. The theoretical analysis is based on the concept of developmental dyssynchrony, which allows us to substantiate the essence of the discrepancy between intellectual maturity and socio-communicative skills of the gifted adolescent group. Taking into account the individual psychological profile of gifted adolescents, such key psychological factors as intellectual perfectionism, emotional hypersensitivity, difficulties with self-regulation and a tendency to social isolation are characterized, which significantly complicate their socialization. Particular attention is paid to the protective mechanisms of the psyche -intellectualization and language barrier - that arise in gifted adolescents in the process of interaction with classmates and adaptation to the educational environment. It is substantiated that the communicative difficulties of gifted adolescents are due, on the one hand, to their psychological uniqueness, and on the other hand, to the insufficient readiness of the educational system and the family institution to support their socio-communicative development. It is determined that a significant factor in the formation of communicative competence of gifted adolescents is the interconnected activities of the school, family and psychological service of the educational institution, which necessitates the joint efforts of all subjects of the educational process. Strategies for overcoming communicative difficulties were analyzed, which include the development of social intelligence, adaptation of speech strategies, formation of skills of socially competent behavior and updating of communicative attitudes of adolescents through psychocorrectional and psychoprophylactic work. It was found that effective forms of psychological support are individual counseling, group training of communicative skills and educational work with teachers and parents. The results of the study confirm that a comprehensive approach to psychological support of gifted adolescents allows to significantly reduce the intensity of their communicative difficulties and contributes to their successful integration into society and the full realization of their creative and intellectual potential.

2026-01-01T00:00:00Z