http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 2026-11-12T18:02:56Z 2026-11-12T18:02:56Z Блозва, Павло Ігорович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43198 2026-11-09T11:45:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Історія становлення поняття «політична культура» в сучасній психологічній науці: літературний огляд Автори: Блозва, Павло Ігорович Короткий огляд (реферат): У статті здійснено літературний огляд історії становлення та еволюції поняття «політична культура» у сучасному науковому дискурсі, з особливим акцентом на його психологічну складову. Проаналізовано трансформацію уявлень про цей феномен: від класичної теорії «громадянської культури» Г. Алмонда та С. Верби, які розглядали психологічні налаштування громадян як фундамент демократичної стабільності, до новітніх інтерпретацій, що інтегрують досягнення когнітивної та глибинної психології. Розкрито сутність політичної культури як динамічної системи, що поєднує індивідуальні психологічні орієнтації (когнітивні схеми, афективні прив’яза- ності, ціннісні судження) із колективними суспільними процесами. Детально висвітлено роль ключових психологічних теорій – соціальної ідентичності, політичної соціалізації, виправдання системи та об’єктних відносин – у розумінні механізмів формування політичної поведінки. Окрему увагу приділено специфіці політичної культури в посткомуністичних суспільствах, зокрема феномену «посткомуністичного синдрому» та трансформації цінностей в умовах зміни політичних режимів. Значне місце в роботі відведено аналізу внеску зарубіжних та українських дослідників у розробку суміжних категорій, таких як масова геополітична свідомість та політичне мислення. Розглянуто їх як важливі інструменти для розуміння вітчизняних політичних реалій. У статті окреслено методологічні та концептуальні виклики сучасних дос- ліджень: проблему вимірювання несвідомих установок, питання крос-культурної валідності та співвідношення впливу культури і психіки. Зроблено висновок, що політична культура функціонує через складну мережу когнітивних, афективних та мотиваційних механізмів, виступаючи посередником між інституційною структурою держави та реальною поведінкою громадян.; The article provides a literature review of the history of the formation and evolution of the concept of “political culture” in contemporary scientific discourse, with a particular emphasis on its psychological component. There was analyzed the transformation of ideas about this phenomenon: from the classical theory of “civic culture” by G. Almond and S. Verba, who considered the psychological attitudes of citizens as the foundation of democratic stability, to the latest interpretations that integrate the achievements of cognitive and depth psychology. The essence of political culture as a dynamic system that combines individual psychological orientations (cognitive schemas, affective attachments, value judgments) with collective social processes is revealed. The role of key psychological theories – social identity, political socialization, system justification, and object relations – in understanding the mechanisms of political behavior formation is discussed in detail. Particular attention is paid to the specifics of political culture in post-communist societies, in particular the phenomenon of the “post-communist syndrome” and the transformation of values in the context of changing political regimes. A significant part of the work is devoted to analyzing the contribution of foreign and Ukrainian researchers to the development of related categories, such as mass geopolitical consciousness and political thinking. They were considered to be important tools for understanding domestic political realities. The article outlines the methodological and conceptual challenges of contemporary research: the problem of measuring unconscious attitudes, the issue of cross-cultural validity, and the relationship between the influence of culture and the psyche. It concludes that political culture functions through a complex network of cognitive, affective, and motivational mechanisms, acting as an intermediary between the institutional structure of the state and the actual behavior of citizens.

2026-01-01T00:00:00Z Цегельник, Тетяна Миколаївна Гончар, Наталія Петрівна Кругленко, Людмила Володимирівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42877 2026-10-07T10:35:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Етичні виміри використання генеративного штучного інтелекту в написанні кваліфікаційних робіт: педагогічний аспект Автори: Цегельник, Тетяна Миколаївна; Гончар, Наталія Петрівна; Кругленко, Людмила Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті здійснено ґрунтовний теоретико-педагогічний аналіз етичних вимірів використання генеративного штучного інтелекту під час підготовки кваліфікаційних робіт. Актуальність поточного дослідження ґрунтується на стрімкому переході від інструментальної інформатизації до алгоритмічного моделювання наукового наративу, що докорінно змінює традиційне розуміння авторства та інтелектуальної автономії здобувача в освітньому процесі. У праці структуровано етичні виклики за чотирма фундаментальними напрямами: онтологічним, епістемологічним, деонто-логічним та аксіологічним. У межах проведеного онтологічного аналізу авторами дослідження розкрито трансформацію класичного наукового авторства у модель гібридної співтворчості, у якій ключовим фактором постає персональна відповідальність здобувача освіти за алгоритмічно згенерований продукт. Епістемологічний розріз дозволив виявити ризики «епістемічної паразитарності» та обґрунтувати умови збереження когнітивної автономії через розмежування деструктивної заміни мислення та конструктивного розши-рення інтелектуальних спроможностей. Деонтологічний вимір дослідження присвячено нормативній невизначеності та обґрунтуванню принципу «радикальної прозорості» як нового етичного імперативу в академічному середовищі. Аксіологічний складник роботи, в свою чергу, фокусується на цінності самостійного дослідницького зусилля як інструменту формування цілісної особистості фахівця, що не може бути замінене технологічною імітацією результату. На основі проведеного аналізу запропоновано авторські педагогічні стратегії та засади інституційних політик закладів вищої освіти. Запропоновано перехід від оцінювання статичного тексту до аналізу динаміки дослідницької траєкторії автора. Обґрунтовано концепцію «педагогіки співтворчості з ШІ», що базується на принципах диференціації, пропорційності та пріоритетності освітньої мети. Сформульовані висновки спрямовані на збереження академічної доброчесності та модернізацію наукового керівництва в умовах цифрової трансформації освіти.; The article provides a thorough theoretical and pedagogical analysis of the ethical dimensions of using generative artificial intelligence in the preparation of qualification works. The relevance of the current research is grounded in the rapid transition from instrumental informatization to the algorithmic modeling of scientific narrative, which fundamentally alters the traditional understanding of authorship and the intellectual autonomy of the learner within the educational process. The study structures ethical challenges across four fundamental dimensions: ontological, epistemological, deontological, and axiological. Within the ontological analysis, the authors reveal the transformation of classical scientific authorship into a model of hybrid co-creation, where the key factor is the individual responsibility of the student for the algorithmically generated product. The epistemological perspective identifies the risks of “epistemic parasitism” and substantiates the conditions for preserving cognitive autonomy by distinguishing between the destructive substitution of thinking and the constructive augmentation of intellectual capabilities. The deontological dimension of the study addresses normative uncertainty and substantiates the principle of “radical transparency” as a new ethical imperative in the academic environment. The axiological component, in turn, focuses on the value of independent research effort as a tool for forming the professional's holistic personality, which cannot be replaced by a technological imitation of the result. Based on the analysis, original pedagogical strategies and foundations for institutional policies in higher education institutions are proposed. A transition from evaluating static text to analyzing the dynamics of the author’s research trajectory is suggested. The concept of “AI co-creation pedagogy” is substantiated, based on the principles of differentiation, proportionality, and the priority of educational goals. The formulated conclusions aim to preserve academic integrity and modernize scientific supervision in the context of the digital transformation of education.

2026-01-01T00:00:00Z Шишак, Андріана Михайлівна Писарчук, Оксана Тарасівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42860 2026-10-01T09:07:21Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину Автори: Шишак, Андріана Михайлівна; Писарчук, Оксана Тарасівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено зміст та методику формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину; на основі узагальнення та систематизації матеріалів конкретизовано методичні рекомендації щодо процесу формування у дошкільників та молодших школярів уявлень про масу. З’ясовано, що формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину є важливим складником сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької (у закладі дошкільної освіти) і математичної компетентності (у початковій школі). Зміст формування уявлень про масу визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти), Державному стандарті початкової освіти, освітніх програмах. Ознайомлення дошкільників та молодших школярів із масою повинно ґрунтуватися на практичній, дослідницькій та ігровій діяльності, забезпечувати розвиток сенсорного досвіду особистості, умінь порівнювати, аналізувати, вимірювати та застосовувати знання у повсякденному житті. Визначено методичні рекомендації щодо формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу: формувати уявлення про масу через практичні дії з предметами; ознайомлювати з масою через забезпечення сенсорного сприймання; використовувати спеціальні дидактичні матеріали; формувати вміння порівнювати предмети за масою; стимулювати розуміння необхідності вимірювання маси; ознайомлювати з вагами та принципом їх роботи; формувати уявлення про одиниці вимірювання маси; вчити користуватися гирями та терезами; використовувати дослідницьку діяльність, практичні, інтерактивні та ігрові завдання; формувати вміння застосовувати знання про масу у повсякденній діяльності; забезпечувати наступність між дошкільною та початковою освітою.; The article explores the content and methodology of developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity. Based on the generalisation and systematisation of relevant materials, methodological recommendations regarding the process of forming preschool and primary school children’s understanding of mass are specified and clarified. It has been established that developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity is an important component of sensory-cognitive, logical-mathematical and exploratory competence (in preschool education), as well as mathematical competence (in primary education).The content of developing understanding of mass is defined in the Basic Component of Preschool Education (the State Standard of Preschool Education), the State Standard of Primary Education, and educational programmes. Introducing preschool and primary school children to the concept of mass should be based on practical, exploratory and play-based activities, ensuring the development of children’s sensory experience, as well as their ability to compare, analyse, measure and apply knowledge in everyday life. The methodological recommendations for developing preschool and primary school children’s understanding of mass include: forming understanding of mass through practical manipulation of objects; introducing mass through sensory perception; using specialised didactic materials; developing the ability to compare objects according to mass; fostering understanding of the need to measure mass; introducing weighing scales and the principles of their operation; forming understanding of units of mass measurement; teaching children how to use weights and balance scales; employing exploratory activities alongside practical, interactive and play-based tasks; developing the ability to apply knowledge of mass in everyday activities; and ensuring continuity between preschool and primary education.

2026-01-01T00:00:00Z Руденський, Ростислав Євгенович Чикурова, Ольга Ярославівна Жаркова, Ірина Іванівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42859 2026-10-01T08:50:25Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Фасилітація засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників Автори: Руденський, Ростислав Євгенович; Чикурова, Ольга Ярославівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено фасилітацію засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Визначено, що соціально-емоційна регуляція поведінки старших дошкільників виявляється в здатності до усвідомленої взаємодії з іншими, емоційного самовладання, дотримання правил та досягнення спільних цілей у грі. Охарактеризовано компоненти соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Доведено, що настільні ігри є ефективним засобом формування соціально-емоційної регуляції поведінки. Визначено типи ставлень до засвоєння правил ігрової взаємодії та їх вплив на регуляцію поведінки дітей. Встановлено, що здатність дітей до свідомого підпорядкування правилам є важливим аспектом формування соціально-емоційної регуляції поведінки.

2026-01-01T00:00:00Z