http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8648 2026-05-06T19:36:39Z 2026-05-06T19:36:39Z Ящик, Олександр Богданович Білоус, Павло Володимирович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40607 2026-04-27T08:29:34Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Застосування штучного інтелекту для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі Автори: Ящик, Олександр Богданович; Білоус, Павло Володимирович Короткий огляд (реферат): У статті досліджено актуальну проблему інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес, зокрема для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі. Розвиток цифрової грамотності здобувачів освіти та підготовка педагогів до використання інноваційних технологій є важливими складовими успішного навчання в сучасних умовах. Розглянуто різні методи та технології ШІ, що застосовуються для оцінювання, серед яких алгоритми обробки природної мови (NLP) для перевірки есе, аналізу граматики, синтаксису, семантики та виявлення плагіату. Окрім цього, досліджено алгоритми машинного навчання (машини опорних векторів, логістична регресія, випадковий ліс) для класифікації відповідей на тестові завдання та прогнозування рівня знань студентів на основі попередніх результатів. Розглянуто використання адаптивних тестів що дає можливість змінювати складність завдань у режимі реального часу залежно від відповідей, забезпечуючи більш точне визначення індивідуального рівня підготовки кожного студента. У роботі обґрунтовано, що застосування систем ШІ відкриває широкі можливості для трансформації традиційних підходів: забезпечується персо- налізація навчального процесу, адаптація до індивідуальних потреб студентів, а також суттєве підвищення об’єктивності та ефективності навчання. Автоматизація рутинних завдань значно скорочує час викладачів на перевірку робіт, дозволяючи зосередитися на індивідуальному спілкуванні та глибокому аналізі процесу засвоєння матеріалу. Крім того, автоматизовані системи надають миттєвий об’єктивний зворотний зв’язок у реальному часі та сприяють розширенню можливостей для інклюзивного і дистанційного навчання завдяки адаптації матеріалів та перекладу. Водночас у статті проаналізовано низку суттєвих викликів і недоліків, пов’язаних із впровадженням ШІ в освіту. Серед головних загроз виділено ризики надмірної залежності від технологій, що може перетворити студентів на пасивних споживачів інформації та призвести до зниження рівня їхнього критичного мислення й творчості. Значну увагу приділено проблемам конфіденційності даних, етичним аспектам збору інформації, можливій упередженості алгоритмів ШІ, а також загрозі зменшення обсягу живої людської взаємодії, яка є незамінною для розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту. Наголошується на питаннях надійності систем автоматичного оцінювання, високій вартості впровадження інновацій та необхідності оновлення технічної інфраструктури закладів вищої освіти. Окреслено функціональні можливості сучасних інструментів на основі ШІ (Gradescope, Course Hero, ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo та ін.), які вже ефективно використовуються для генерації освітнього контенту, управління групою та автоматизованого оцінювання письмових робіт. Прогнозується, що майбутнє освіти нерозривно пов’язане з подальшим розвитком глибокого навчання, автономних систем та впровадженням віртуальних репетиторів, доступних цілодобово. Зроблено висновок про необхідність збалансованого підходу до інтеграції ШІ, який комплексно враховує як переваги, так і недоліки цієї технології. Акцентовано увагу на потребі підготовки викладачів до використання нових технологій оцінювання та важливості подальших наукових досліджень для розробки етичних рамок використання ШІ в педагогічному процесі.; This article examines the pressing issue of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the educational process, particularly for the automated assessment of students’ academic performance within an educational setting. The development of digital literacy among learners and the training of teachers in the use of innovative technologies are key components of successful learning in today’s environment. Various AI methods and technologies used for assessment are considered, including natural language processing (NLP) algorithms for essay marking, analysis of grammar, syntax and semantics, and plagiarism detection. In addition, machine learning algorithms (support vector machines, logistic regression, random forest) are investigated for classifying answers to test questions and predicting students’ knowledge levels based on previous results. The use of adaptive tests is considered, which allows the difficulty of tasks to be adjusted in real time depending on the answers, ensuring a more accurate assessment of each student’s individual level of preparation. The paper demonstrates that the use of AI systems opens up vast opportunities for transforming traditional approaches: it enables the personalisation of the learning process, adaptation to students’ individual needs, and a significant improvement in the objectivity and effectiveness of teaching. The automation of routine tasks significantly reduces the time teachers spend marking work, allowing them to focus on individual communication and in-depth analysis of the learning process. Furthermore, automated systems provide instant, objective feedback in real time and help expand opportunities for inclusive and distance learning through the adaptation of materials and translation. At the same time, the article analyses a number of significant challenges and shortcomings associated with the introduction of AI into education. Among the main threats, the risks of excessive reliance on technology are highlighted, which could turn students into passive consumers of information and lead to a decline in their critical thinking and creativity. Considerable attention is paid to data privacy issues, the ethical aspects of information collection, the potential bias of AI algorithms, and the threat of a reduction in face-to-face human interaction, which is indispensable for the development of social skills and emotional intelligence. The report highlights issues regarding the reliability of automated assessment systems, the high cost of implementing innovations, and the need to upgrade the technical infrastructure of higher education institutions.The functional capabilities of modern AI-based tools (Gradescope, Course Hero, ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo, etc.) have been outlined; these are already being used effectively to generate educational content, manage groups and automate the marking of written work. It is predicted that the future of education is inextricably linked to the further development of deep learning, autonomous systems and the introduction of virtual tutors available around the clock. A conclusion has been drawn regarding the need for a balanced approach to the integration of AI, which comprehensively takes into account both the advantages and disadvantages of this technology. Attention is drawn to the need to train teachers in the use of new assessment technologies and the importance of further research to develop an ethical framework for the use of AI in the teaching process.

2026-01-01T00:00:00Z Сопіга, Віктор Борисович Гаврищак, Галина Романівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38965 2026-01-23T12:19:11Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Цифровізація навчання майбутніх педагогів в процесі вивчення безпеки життєдіяльності та цивільного захисту Автори: Сопіга, Віктор Борисович; Гаврищак, Галина Романівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються особливості удосконалення процесу викладання охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту в закладах вищої освіти України в умовах воєнного стану. Наголошується на актуальності переходу до дистанційних та змішаних форм навчання, що забезпечують безперервність освітнього процесу та безпечні умови для усіх його учасників. Використання дистанційного та змішаного навчання дозволяє здобу-вачам освіти навчатися незалежно від їхнього місцезнаходження, застосовуючи сучасні цифрові технології. Розглянуто переваги дистанційного навчання та проаналізовано потенціал інтернет-технологій у навчальній діяльності студентів педагогічних закладів. Визначено основні напрями використання таких ресурсів: пошук наукової та навчальної літератури у цифрових бібліотеках і через пошукові системи; опрацювання електронних джерел для підготовки тез, конспектів, рефератів та анотацій; накопичення та збереження інформації на цифрових носіях; плану-вання досліджень із застосуванням систем управління інформацією; організація комунікації між учасниками освітнього процесу за допомогою сучасних сервісів. Автори підкреслюють доцільність раціонального поєднання дистанційного та очного навчання, пропонуючи початкові етапи курсу проводити дистанційно для ознайомлення студентів із теоретичними основами та нормативно-правовими аспектами, а підсумкові та практичні заняття — очно для формування професійних компетентностей і практичних навичок. У перспективі подальших досліджень планується детальніше вивчати прикладні аспекти організації навчання безпекових дисциплін за змішаною формою з використанням новітніх цифрових засобів, симуляційних і імерсивних технологій, віртуальної реальності та інтерактивних платформ. Такі підходи сприятимуть підвищенню ефективності навчального процесу, формуванню у студентів стійких навичок безпечної поведінки, відповідальності за життя та здоров’я людей, а також адаптації освітнього процесу до сучасних викликів.; The features of improving the process of teaching occupational health and safety and civil protection in Ukraine under martial law are investigated in this article. The relevance of the transition to distance and blended learning, which ensures the continuity of the educational process and safe conditions for students and teachers, is emphasized. The using of distance and blended learning allows students to continue their education regardless of their location by means of modern digital technologies. The advantages of distance learning are considered and the potential of Internet resources in the educational activities of students of pedagogical institutions is also analyzed. The main directions of using proposed resources are determined: searching for scientific and educational literature in digital libraries and through search engines; processing electronic sources for the preparation of theses, abstracts and annotations; accumulating and storing information on digital media; planning research using information management systems; organizing communication between participants of the educational process by modern services. The authors emphasize the feasibility of a rational combination of distance and face-to-face learning. They suggest different combination of educational process due determined conditions. Further research is planned to investigate the applied aspects of organizing training according security disciplines in a blended form using the latest digital tools, simulation and immersive technologies, virtual reality and interactive platforms. Such approaches will contribute to improve the educational process, the formation of students' sustainable skills of safe behavior, responsibility for the life and health of people, as well as the adaptation to the modern educational process.

2025-01-01T00:00:00Z Сопіга, Віктор Борисович Гаврищак, Галина Романівна Уруський, Андрій Володимирович Бочар, Ігор Йосипович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38963 2026-01-23T12:12:30Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування безпекових компетентностей здобувачів вищої педагогічної освіти в умовах змішаного навчання Автори: Сопіга, Віктор Борисович; Гаврищак, Галина Романівна; Уруський, Андрій Володимирович; Бочар, Ігор Йосипович Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються особливості вдосконалення процесу вивчення охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту в умовах воєнного стану в Україні. Наголошено на актуальності переходу до дистанційних та змішаних форм навчання, що забезпечують безперервність освітнього процесу та безпечні умови для студентів і викладачів. Впровадження дистан-ційного та змішаного навчання дозволяє здобувачам освіти продовжувати освітній процес незалежно від місця перебування, використовуючи сучасні цифрові технології. Визначено переваги дистанційного навчання. Проаналізовано потенціал використання інтернет-ресурсів у навчальній діяльності студентів педагогічних закладів освіти. Визначено основні напрями їхнього застосування: пошук наукової та навчальної літератури в цифрових бібліотеках і за допомогою пошукових систем; опрацювання електронних джерел для створення тезисів, конспектів, рефератів та анотацій; накопичення та збереження інформації на різних цифрових носіях; планування послідовності досліджень із застосуванням систем управління інформацією; організація комунікації між учасниками освітнього процесу за допомогою сучасних сервісів. Автори підкреслю-ють доцільність раціонального поєднання дистанційного та очного навчання. Запропоновано проводити початкові етапи курсу дистанційно, що дозволяє ознайомити студентів з основами теорії та нормативно-правовими аспектами, тоді як підсумкові або практичні заняття бажано здійснювати очно для формування професійних компетентностей і практичних умінь. У перспективі подальших досліджень передбачається розгляд прикладних аспектів організації вивчення безпекових дисциплін в умовах змішаного навчання з використанням новітніх цифрових засобів, симуляційних та імерсивних технологій, віртуальної реальності та інтерактивних платформ. Такі підходи сприятимуть підвищенню ефективності навчального процесу, формуванню у студентів стійких навичок безпечної поведінки, відповідальності за життя і здоров’я людей, а також адаптації освітнього процесу до умов сучасних викликів.; The article examines the features of improving the process of studying occupational health, life safety, and civil protection under martial law in Ukraine. The relevance of the transition to dis-tance and blended learning forms, which ensure the continuity of the educational process and safe conditions for students and teachers, is empha-sized. The introduction of distance and blended learning allows students to continue the educa-tional process regardless of their location, using modern digital technologies. The advantages of distance learning are determined. The potential of using Internet resources in the educational activities of students of pedagogical educational institutions is analyzed. The main areas of their application are deter-mined: searching for scientific and educational literature in digital libraries and using search engines; processing electronic sources to create theses, abstracts, and annotations; accumulat-ing and storing information on various digital media; planning the sequence of research using information management systems; organizing communication between participants in the edu-cational process using modern services. The authors emphasize the feasibility of a rational combination of distance and face-to-face learn-ing. It is proposed to conduct the initial stages of the course remotely, which allows students to familiarize themselves with the basics of theory and regulatory aspects, while it is desirable to conduct final or practical classes in person to form professional competencies and practical skills. In the future, further research is planned to con-sider applied aspects of organizing the study of security disciplines in blended learning using the latest digital tools, simulation and immersive tech-nologies, virtual reality, and interactive platforms. These approaches will contribute to increasing the efficiency of the educational process, the formation of students’ sustainable skills of safe behavior, responsibility for the life and health of people, and adaptation of the educational pro-cess to the conditions of modern challenges.

2025-01-01T00:00:00Z Горбатюк, Роман Михайлович Волкова, Наталія Кобилянська, Ірина http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38085 2025-12-22T12:49:03Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Технологічна культура як важливий складник професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін Автори: Горбатюк, Роман Михайлович; Волкова, Наталія; Кобилянська, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті розкрито сутність і значущість технологічної культури як важливого складника професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін. Актуальність проблеми зумовлена системним оновленням природничих знань, активним розвитком інформаційних та освітніх технологій, поширенням інноваційних підходів до організації навчального процесу, що вимагають від учителя вміння ефективно інтегрувати сучасні технологічні рішення в освітню практику. Особливий наголос зроблено на необхідності збереження культурних цінностей, формуванні екологічного світогляду учнів і впровадженні принципів сталого розвитку. Ефективність реалізації будь-яких інноваційних процесів у шкільній природничій освіті безпосередньо залежить від здатності педагога діяти в інноваційному режимі, оперативно реагувати на зміни соціальних запитів та освітнього середовища. Визначено, що технологічна культура педагога є складною інтегративною характеристикою, яка охоплює професійні знання, ціннісно-світоглядні орієнтири, комунікативні й організаційні навички, а також здатність до критичного мислення та творчого пошуку інноваційних рішень у педагогічній діяльності. Охарактеризовано функції технологічної культури вчителя. Зазначено, що технологічна культура є не лише елементом професійної компетентності, а й базовою умовою реалізації інноваційних змін у сучасній школі. Особливу увагу приділено взаємозв’язку технологічної культури з якістю природничої освіти. В умовах цифровізації суспільства, розвитку безвідходних та екологічно безпечних технологій, зростає потреба у вчителях, які не просто володіють сучасними технологічними інструментами, а здатні адаптувати їх до потреб учнів і цілей навчального процесу. Технологічна культура виступає не лише індикатором професійної компетентності, а й визначальним чинником конкурентоспроможності сучасного вчителя природничих дисциплін. Вона забезпечує здатність педагога ефективно діяти в умовах змін, розробляти й упроваджувати інноваційні рішення, сприяти розвитку наукового та екологічного мислення учнів, а також виступає основою для подальшої модернізації природничої освіти в Україні.; The article reveals the essence and significance of technological culture as an important component of the professional competence of future teachers of natural sciences. The relevance of the problem is due to the systematic updating of natural science knowledge, the active development of information and educational technologies, the spread of innovative approaches to the organization of the educational process, which require the teacher to be able to effectively integrate modern technological solutions into educational practice. Special emphasis is placed on the need to preserve cultural values, form an ecological worldview of students and implement the principles of sustainable development. The effectiveness of the implementation of any innovative processes in school natural science education directly depends on the teacher's ability to act in an innovative mode, to promptly respond to changes in social demands and the educational environment. It is determined that the technological culture of a teacher is a complex integrative characteristic that encompasses professional knowledge, value-based and worldview guidelines, communicative and organizational skills, as well as the ability to think critically and creatively to find innovative solutions in pedagogical activity. The functions of the teacher's technological culture are characterized. It is noted that technological culture is not only an element of professional competence, but also a basic condition for the implementation of innovative changes in a modern school. Particular attention is paid to the relationship between technological culture and the quality of natural science education. In the context of the digitalization of society, the development of waste-free and environmentally friendly technologies, there is a growing need for teachers who not only possess modern technological tools, but are able to adapt them to the needs of students and the goals of the educational process. Technological culture is not only an indicator of professional competence, but also a determining factor in the competitiveness of a modern teacher of natural sciences. It ensures the teacher's ability to act effectively in conditions of change, develop and implement innovative solutions, promote the development of students' scientific and environmental thinking, and also serves as the basis for further modernization of natural science education in Ukraine.

2025-01-01T00:00:00Z