DSpace Собрание:http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/91012024-03-29T14:04:31Z2024-03-29T14:04:31ZУкраїнсько-німецький проект "Громадська діяльність для ідеального навколишнього середовища в Західній Україні"Чеболда, Ігор ЮрійовичКаплун, Іван ГригоровичКузик, Ігор Романовичhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/91352021-07-09T12:52:32Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Українсько-німецький проект "Громадська діяльність для ідеального навколишнього середовища в Західній Україні"
Авторы: Чеболда, Ігор Юрійович; Каплун, Іван Григорович; Кузик, Ігор Романович
Краткий осмотр (реферат): У статті предметом дослідження є аналіз результатів проведеного міжнародного проекту, щодо дослідження та висвітлення для громадськості м. Тернополя актуальних екологічних проблем Тернопільського регіону: стихійні сміттєзвалища, якість води, забруднення ґрунтів, річок та ґрунтових вод.
Основна мета проекту реалізовувалась шляхом наукового моніторингу, відбору та аналізу проб ґрунту і води вздовж відтинку р. Серет від с. Малашівці Зборівського району до с. Буцнів Тернопільського району. Завдання полягало у дослідженні впливу Малашівського сміттєзвалища на якісний стан води у р. Серет та ґрунтовий покрив поблизу населених пунктів через які протікає річка. В основу спільного німецько-українського дослідження покладено ідею відбору та аналізу шести проб ґрунту та п’яти проб води. Аналіз проб ґрунту проводили на вміст важких металів (Cd, Pb) та забезпеченість ґрунту мікроелементами (B, Mg, Co, Cu, Zn). Аналіз проб води проводили за такими показниками: вміст нітратів, гептахлоранів, пестицидів та ДДТ. Одержані результати аналізів засвідчують відносно безпечний стан та підтверджують відсутність впливу Малашівського сміттєзвалища на ґрунтовий покрив навколишніх сіл та р.Серет.
Окрім лабораторних досліджень якості грунту та води Тернопільського регіону студентами ТНПУ ім. В. Гнатюка та студентами Брауншвайзького технічного універсистету було проведено опитування серед мешканців Тернопільської області з приводу того, як вони оцінюють екологічну ситуацію свого населеного пункту та області загалом.
Проект сприяв створенню тісної співпраці між активістами Чернівців, Тернополя та Брауншвайгу. Для факультетів, що спеціалізуються в екологічній тематиці були налагоджені відповідні зв’язки з Технічним університетом Брауншвайгу та Вільним університетом Берліна.; В статье предметом исследования является анализ результатов проведённого международного проэкта, по исследованию и освещения для общественности г. Тернополя актуальных экологических проблем Тернопольского региона: стихийные свалки, качество воды, загрязнение почв, рек и грунтовых вод.
Основная цель проэкта реализовывалась путём научного мониторинга, отбора и анализа проб почвы и воды вдоль отрезка р. Серет с. Малашовцы Зборовского района в с. Буцнев Тернопольского района. Задача состояла в исследовании влияния Малашевской свалки на качественное состояние воды в р. Серет и почвенный покров вблизи населённых пунктов через которые протекает река. В основу совместного немецко-украинского исследования положена идея отбора и анализа шести проб почвы и пяти проб воды. Анализ проб почвы проводили на содержание тяжелых металлов (Cd, Pb) и обеспеченность почвы микроэлементами (B, Mg, Co, Cu, Zn). Анализ проб воды проводили по следующим показателям: содержание нитратов, гептахлоранов, пестицидов и ДДТ. Полученные результаты анализов свидетельствуют об относительно безопасном состоянии и подтверждают отсутствие влияния Малашевской свалки на почвенный покров окружающих сёл и р.Серет.
Кроме лабораторных исследований качества почвы и воды Тернопольского региона студентами ТНПУ им. В. Гнатюка и студентами Брауншвайского технического универсистета был проведен опрос среди жителей Тернопольской области по поводу того, как они оценивают экологическую ситуацию своего населённого пункта и области в целом.
Проэкт способствовал созданию тесного сотрудничества между активистами Черновцов, Тернополя и Брауншвайг. Для факультетов, специализирующихся в экологической тематике были налажены соответствующие связи с Техническим университетом Брауншвейг и Свободным университетом Берлина.; The subject of our study in the article is an analysis of the results of recently launched international project, the aim of which was to explore and present urgent environmental issues of Ternopil region to its citizens, such as: illegal dumping, water quality, soil contamination, river and subsoil water pollution.
The main purpose of the projectwas realized through scientific monitoring, sampling and analysis of soil and water along the Seret river starting from Malashivtsi village of Zboriv district to Butsniv village of Ternopil district. Out task was to research the impact of Malashiv dumping on water quality of Seret river and soil landscape near settlements through which flows the river. The idea of selection and analysis of six soil and five water samples serves as a basis for Ukrainian-German collaborative project. The task of soil samples analysis was to detect heavy metals (Cd, Pb) and trace minerals (B, Mg, Co, Cu, Zn). The water samples analysis consisted with such stages as: indication of nitrate content, heptachlorine, pesticide chemicals and DDT. The results of the analysis reflect relativelysafety condition and deny the Malashiv dumping’s effect on the soil landscape of surrounding villages and Seret river.
Students from Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University and Braunschweig University of Technology, in addition to laboratory study of soil and water quality of Ternopil region, have also conducted a survey among Ternopil citizens, asking them to evaluate the ecological situation of their own village, town, city and region.
The project contributed to close cooperation between activists from Chernivtsi, Ternopil and Braunschweig. The university faculties, that are focusing on environmental issues, have built up relationships with Braunschweig University of Technology and The Free University of Berlin.2017-01-01T00:00:00ZОсобливості рекреаційного лісокористування в Тернопільській областіПитуляк, Мирослава РоманівнаПитуляк, Микола Васильовичhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/91342022-02-09T13:43:26Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Особливості рекреаційного лісокористування в Тернопільській області
Авторы: Питуляк, Мирослава Романівна; Питуляк, Микола Васильович
Краткий осмотр (реферат): Охарактеризовано рекреаційно-оздоровчі ліси Тернопільської області, які є основою рекреаційного лісокористування. Проаналізовано рекреаційні характеристики рекреаційно-оздоровчих лісів: тип ландшафту, естетичну оцінку, стійкість до рекреаційних навантажень, рівень рекреаційної дигресії. З’ясовано територіальні відмінності щодо розміщення рекреаційно-оздоровчих лісів. Рекраційно-оздоровчі ліси характеризуються високою естетичною оцінкою.
Важливе значення для рекреаційно-оздоровчої та рекреаційно-пізнавальної діяльності мають ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.
Запропоновано заходи щодо оптимізації рекреаційного використання лісів Тернопільської області.; Охарактеризованы рекреационно-оздоровительные леса Тернопольской области, которые являются основой рекреационного лесопользования. Подано функциональную структуру лесов области (леса эксплуатационные; рекреационно-оздоровительные леса; леса природоохранного, научного, историко-культурного назначения, защитные леса). Проанализированы рекреационные характеристики рекреационно-оздоровительных лесов: тип ландшафта, эстетическая оценка, устойчивость к рекреационным нагрузкам, уровень рекреационной дигрессии. Выяснено территориальные различия по размещению рекреационно-оздоровительных лесов: самая большая площадь рекреационных лесов в Тернопольском и Чертковском лесхозах - соответственно 12,4 тыс. га и 7,9 тыс. га.
Важное значение для рекреационно-оздоровительной и рекреационно-познавательной деятельности имеют леса природоохранного, научного, историко-культурного назначения. Они представлены лесными насаждениями в национальных природных парках, региональных ландшафтных парках, памятках природы, генетических резерватах и др.. Площадь таких лесов в пределах области 35,2 тыс. га, в отдельных лесхозах она наибольшая (Кременецкий лесхоз - 12,2 тыс. га). Наименьшую площадь такие лесные массивы занимают в центральной части области, а именно в Тернопольском лесхозе - 1,9 тыс. га.
Рекреационно-оздоровительные леса характеризуются высокой эстетической оценкой. Высокая эстетичность лесов обусловлена наличием как смешанных хвойно-лиственных, так и чистых хвойных (преимущественно в северной части области) и лиственных древостоев разного возраста. В рекреационно-оздоровительных лесах области преобладают средневековые древостои (около 60%), закрытый тип ландшафта. В лесах этого типа в целом по области преобладает первая стадия рекреационной дигрессии.
Предложены меры по оптимизации рекреационного использования лесов Тернопольской области.; The recreation and health improving forests in Ternopil region,which compose the main part of recreational use, are charectirized in the article. The functional structure of the forests of the region is described (exploitable forests, the recreation and health improving forests, the forests, which are nature oriented, forests of scientific, historic and culture purpose, protective forests). The recreational features such as landscape type, aesthetic valuation, recreational pressure endurance, recreational degression level are analyzed. The area distinctions of recreation and health improving forests in location terms are determined: the largest area of them is distinguished in Ternopil and Chortkiv regional forestries – 12.400 hectare and 7.900 hectare respectively.
The forests, which are nature oriented and those of scientific, historic and culture purpose are considered of great importance for recreation and health improving and educational activity. They are represented by forest ranges in national nature parks, regional landscape parks, national monuments, genetic nature preservations ect. The area of those forests within the region is 35.200 hectare; in some particular forestries it is the largest: 12.200 hectare (Kremenets forestry). The smallest area occupied with those woollands is in the central part of Ternopil region, to be exact -1.900 hectare Ternopil forestry.
The recreation and health improving forests are defined with a high aesthetic valuation. The high aesthetic level of the forests is due to the mixture of mixed coniferous-broad-leaved forest, purely conifer areas (in northern part mainly) and broadleaved forest stands of different age. The major part of recreation and health improving forests is filled with middle-aged forest stands (about 60%), encapsulated type of landscape. In this type of forests the first stage of digression is mainly observed.
The measures to optimize the recreational use of the forests in Ternopil region are suggested.2017-01-01T00:00:00ZСелитебне навантаження на ландшафти каньйонної долини ДністраМаліновська, Галинаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/91332018-06-05T07:42:49Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Селитебне навантаження на ландшафти каньйонної долини Дністра
Авторы: Маліновська, Галина
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянута історія заселення каньйонної долини Дністра. Виділено основні зміни ландшафтів під впливом господарської діяльності у населених пунктах, що проявляється у змінах рельєфу, деградації ґрунтів і рослинного покриву, посиленні ерозійних процесів та ін. Проаналізовано ступінь селитебності каньйону Дністра загалом та за фізико-географічними районами. З’ясовано райони з найбільшим і найменшим селитебним навантаженням.; В статье рассмотрена история заселения каньйонной долины Днестра. Выделены основные изменения ландшафтов под влиянием хозяйственной деятельности в населенных пунктах, что проявляется в изменениях рельефа, деградации почв и растительного покрова, усилении эрозионных процессов и др. Проанализирована степень селитебности каньона Днестра в целом и по физико-географическими районами. Выяснено районы с наибольшей и наименьшей селитебной нагрузкой. Средняя величина степени селитебности на исследуемой территории составляет 15,6%. Выше значения наблюдается только в Чертковско-Каменец-Подольском ландшафтном районе (19%). Здесь сконцентрирована наибольшая доля поселений (53,9%) и, соответственно, населения (53,1%). Это визуально подтверждается плотной полосой поселений вдоль рек Днестр, Серет, Жванчик, Смотрич, Тернава, Началова и Збруч.Другие районы имеют меньший показатель селитебной нагрузки. В Тлумацко-Городенкивскому физико-географическом районе он составляет 15%. Для него характерны небольшие по площади преимущественно сельские поселения. Средней степенью селитебности характеризуются большинство районов - Могилев-Подольско-Ямпольский (14,3%), Нижньоушицький (14,3%), Ходоровский-Бучацкий (13,2%), Кельменецком-Сокирянского (11,7%). Низкой селитебной назрузкой характеризуются Збаражско-Смотрицкий (9,2%) и Заставнивско-Хотинский (9,8) районы. Одновременно физико-географические районы, которые имеют относительно небольшой показатель селитебновсти отмечаются высоким показателем среднего количества жителей одного населенного пункта: Заставнивско-Хотинский район (1237 человек), Кельменецко-Сокирянский район (1087 человек).; The article deals with the history of the settlement of the canyon valley of the Dniester River. The most intensive settlement occurred in the late Paleolithic. Changes in the landscapes that arose in the formation of settlements were associated with the use of natural caves as dwellings, the transformation of vegetation and fauna through intensive harvesting and hunting, the use of gypsum, limestone. Highlight changes in landscapes that occur under the influence of human activity. The change of relief, degradation of soils and vegetation, erosion processes, etc., is manifested in settlements. Many of the halls remain after flint mining in the canyon valley of the Dniester. Surface waters also changed under the influence of human activity within the settlements. Most of the settlements, mostly rural, were formed in the era of feudalism (XIV-XVIII). Significant changes occurred in the nature of the investigated territory. The transformation of landscapes reaches the maximum degree precisely in settlements. Rural peasant landscapes predominate throughout the canyon valley of the Dniester. They are characterized by a lower degree of anthropogenic transformation than in urban landscapes. The degree of restitution of the Dniester canyon as a whole and physical and geographical regions is analyzed. The average size of the degree of resilience is 15.6%. Areas with the largest and smallest settlement load are revealed. The valley types of settlements located along the main river channels and having the maximum density of the building create the greatest load on the landscapes. The value of the surface and ground components of the drain is changing due to the high density of the building. This causes the flow of domestic and household sewage into the river runoff, changes the velocity of drainage of rain and thawed waters, activates adverse erosion processes, causes degradation of soils and vegetation, and relief. Therefore, in calculating the scale of anthropogenic transformation of the canyon valley of the Dniester, it is important to take into account the settlement burden.2017-01-01T00:00:00ZОптимізація ландшафтно-екологічної організації території (на матеріалах села Романівка Тернопільського району Тернопільської області)Новицька, Світлана Романівнаhttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/91322021-07-06T05:41:56Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Оптимізація ландшафтно-екологічної організації території (на матеріалах села Романівка Тернопільського району Тернопільської області)
Авторы: Новицька, Світлана Романівна
Краткий осмотр (реферат): Розглянуто питання оптимізації ландшафтно-екологічної організації території (на матеріалах села Романівка Тернопільського району Тернопільської області). Проведено аналіз структури земельних угідь території села Романівка.
Обраховано коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафтів, який, за наявної структури землекористування території села Романівка, становить 6,11 (середньо перетворені ландшафти). Після реалізації запропонованих заходів з оптимізації структури землекористування даний коефіцієнт становитиме (слабо перетворені ландшафти).; Рассмотрены вопросы оптимизации ландшафтно-экологической организации территории (на примере села Романовка Тернопольского района Тернопольской области). Обоснованы ландшафтно-экологические приоритеты для данной территории, с учетом современной экологической ситуации в селе Романовка, его производственной специализации, особенностей природных условий, степени сохранности природных ландшафтов, общие тенденции и потребности социально-экономического развития. Проведен анализ структуры земельных угодий территории села Романовка, который показал ее дифференциацию и отклонения от научно обоснованных норм за счет высокой распаханности территории. Так, доля земель под естественной растительностью составляет лишь 16,28%, тогда как под сельскохозяйственными угодьями - 76,18%, а под урбанизированными и промышленно освоенными землями - 7,54%.
Оценка масштабов и глубины антропогенной трансформации ландшафтов позволила определить приоритетные мероприятия по охране, поддержке и воспроизведению их экологической устойчивости с целью формирования культурных ландшафтов на локальном уровне. Среди основных направлений оптимизации природопользования следующие: оптимизация структуры землепользования за счет вывода непродуктивной и малопроизводительной пашни в категорию сенокосов или пастбищ; уменьшение доли пашни за счет отвода территорий с крутизной склонов более 70 под залеснение.
Основываясь на определенных и научно обоснованных нормативах оптимального соотношения пашни, многолетних насаждений, сенокосов, пастбищ в агроландшафтах были предложены пути оптимизации их использования. Проведённая оценка коэффициента антропогенной трансформации ландшафтов показала, что при существующей структуре землепользования территории села Романовка данный коэффициент составляет 6,11 - средне трансформированные ландшафты. Коэффициент антропогенной трансформации ландшафтов после оптимизации структуры землепользования составит 2,09 - слабо преобразованные ландшафты.; The questions of optimization of the landscape and ecological organization of the territory (on the materials of the village Romanivka, Ternopil region) are considered. The landscape and ecological priorities for the given territory are identified, taking into account the current ecological situation in the village of Romanivka, its production specialization, the uniqueness of natural conditions, the degree of preservation of natural landscapes, general trends and needs of socio-economic development. An analysis of the structure of the land in the territory of the village of Romanivka has been carried out, which showed its differentiation and deviation of its scientifically substantiated norms due to the high plowing of the territory. Thus, the share of lands under natural vegetation is only 16.28%, while for agricultural land - 76.18%, and under urban and industrialized lands - 7.54%
The estimation of scale and depth of anthropogenic transformation of landscapes has made it possible to determine the priority measures for the protection, support and reproduction of their environmental sustainability in order to create cultural landscapes at the local level. Among the main areas of optimization of nature use are: optimization of land use structure by eliminating unproductive and unproductive arable land in the category of hayfields or pasture; reduction of the share of arable land due to the arrangement of territories with steepness of slopes more than 7 degrees for the afforestation.
On the basis of definite and scientifically substantiated norms of optimal arable land, perennial plantations, hayfields, pastures in agrolandscapes, ways of optimizing their use were proposed. The estimation of the coefficient of anthropogenic transformation of landscapes has shown that in the existing structure of land use in the territory of the village of Romanivka this coefficient is 6.11 - medium-transformed landscapes.
The measures to be implemented for optimizing nature use are proposed: to arrange water protection zones, to clean sources, to clear the riverbeds, to plant trees on the territories with steepness of slopes more than 7 degrees, and to organize a recreational zone near the pond.
The coefficient of anthropogenic transformation of landscapes after optimization of the structure of land use will be 2.09 - weakly transformed landscapes.2017-01-01T00:00:00Z