http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13214 2026-05-12T03:55:39Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609 Назва: Методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів Автори: Жаркова, Ірина Іванівна; Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки у педагогічних закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до сучасного педагога, здатного до самoаналізу, критичного осмислення власного досвіду та безперервного професійного самовдоскона- лення й розвитку. Розкрито сутність поняття «рефлексивна компетентність» як інтегративної характеристики особистості майбутнього вчителя, що забезпечує здатність до усвідомленого аналізу, оцінювання та корекції власної педагогічної діяльності під час реалізації концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування рефлексивної компетентності у здобувачів вищої освіти під час навчання. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку рефлексивної компетентності у здобувачів педагогічної освіти та окреслено її основні структурні компоненти: когнітивний, мотиваційно- ціннісний, діяльнісний, особистісний та комунікативний. Визначено ефективні методи і прийоми, що сприяють формуванню рефлексивної компетентності, зокрема: застосування інтерактивних технологій навчання, аналіз педагогічних ситуацій, виконання рефлексивних вправ, ведення щоденників і портфоліо, використання самооцінювання та взаємооцінювання. Обґрунтовано значення створення рефлексивного освітнього середовища, організації навчання за моделлю «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», включення в квазіпрофесійну діяльність як необхідних педагогічних умов формування рефлексивної компетентності та професійного становлення майбутніх учителів. Системне впровадження зазна- чених методичних підходів сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів, формує їхню готовність до інноваційної освітньої діяльності та забезпечує здатність до безперервного саморозвитку і навчання впродовж життя.; The article examines the methodological foundations for developing reflective competence in future teachers during their professional training in higher education institutions for teacher education. The relevance of the study is determined by the increasing demands on modern educators, who must be capable of self-analysis, critical reflection on their own experience, and continuous professional selfimprovement and development. The essence of the concept of “reflective competence” is revealed as an integrative characteristic of the personality of a future teacher, which ensures the ability to consciously analyse, evaluate, and adjust one’s own pedagogical activity during the implementation of the New Ukrainian School concept. The necessity of the purposeful development of reflective competence in higher education students during their studies is substantiated. Modern approaches to the development of reflective competence among students of teacher education are analysed, and its main structural components are outlined: cognitive, motivational-value, activity-based, personal, and communicative. Effective methods and techniques that contribute to the development of reflective competence are identified, including: the use of interactive learning technologies, the analysis of pedagogical situations, reflective exercises, maintaining journals and portfolios, and the use of self-assessment and peer assessment. The importance of creating a reflective educational environment, organising learning according to the subject-subject interaction model, and including quasi-professional activities as essential pedagogical conditions for the development of reflective competence and the professional growth of future teachers is substantiated. The systematic implementation of these methodological approaches contributes to improving the quality of teacher training, develops readiness for innovative educational activity, and ensures their ability for continuous selfdevelopment and lifelong learning. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40605 Назва: Генеративний штучний інтелект як інструмент створення музичного супроводу фізкультурно-спортивних занять Автори: Цідило, Іван Миколайович; Ангелюк, Ірина Олександрівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена пошуку сучасних інструментів підвищення стимулюючої ефективності фізкультурно-спортивних занять. Акцентовано увагу на музичний супровід, як один із ключових чинників впливу на психоемоційний стан та рухову продуктивність людини. У статті проаналізовано потенціал найпоширеніших інструментів генеративного штучного інтелекту (ГШІ) у розробці індивідуалізованих музичних структур для різних форм фізкультурно- спортивної діяльності – від ігор на фізкультурних хвилинках до занять складно координаційними видами спорту. Вивчено, чи алгоритми ГШІ, і які саме, можуть допомагати майбутньому фахівцеві створювати унікальний аудіо продукт, що синхронізується з специфікою навчально-тренувального процесу в галузі фізичної культури та спорту. Досліджено, можливості інтеграції інструментів ГШІ у практику підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, з метою підвищення їх педагогічної майстерності, через зацікавленість саме у створенні власного музичного контенту для організації різних форм фізкультурно-спортивної діяльності. Доведено ефективність впровадження інструментів ГШІ у процес підготовки магістрів середньої освіти за предметною спеціальністю «Середня освіта (Фізична культура)» (в межах курсу «Оздоровчий фітнес»). Вони не лише забезпечують майбутніх фахівців унікальним аудіо контентом, а й підвищують цифрову компетентність, стимулюють творчий розвиток та професійну вмотивованість, забезпечують глибше розуміння методики фітнес-занять через усвідомлений підбір музичного ритму. Підтверджено можливість створювати музичні композиції з безпреце- дентною швидкістю та персоналізацією звичайним користувачам, в тому числі й освітянам.; This article explores modern tools for enhancing the motivational effectiveness of physical education and sports activities. It focuses on musical accompaniment as one of the key factors influencing a person’s psycho-emotional state and motor performance. The article analyzes the potential of the most common generative artificial intelligence (GAI) tools in the development of personalized musical structures for various forms of physical education and sports activities— ranging from games during physical education breaks to training in sports requiring complex coordination. The study examined whether, and if so, which GАI algorithms can help future professionals create a unique audio product tailored to the specific needs of the educational and training process in the field of physical education and sports. The study examined the possibilities of integrating GSI tools into the training of future physical education and sports specialists, with the aim of enhancing their pedagogical skills, specifically by fostering an interest in creating their own musical content for organizing various forms of physical education and sports activities. The effectiveness of incorporating GАI tools into the training program for master’s students in secondary education, specializing in «Secondary Education (Physical Education)» (as part of the «Health and Fitness» course), has been demonstrated. These tools not only provide future specialists with unique audio content but also enhance digital literacy, stimulate creative development and professional motivation, and foster a deeper understanding of fitness class methodologies through the conscious selection of musical rhythms. It has been confirmed that ordinary users, including educators, can create musical compositions with unprecedented speed and personalization. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39823 Назва: Модернізація змісту підготовки майбутніх викладачів у педагогічних закладах вищої освіти Автори: Кодлюк, Ярослава Петрівна; Радченко, Ольга Яківна; Постолюк, Марія Іванівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена проблемі модернізації змісту підготовки майбутніх докторів філософії у педагогічних закладах вищої освіти, що актуалізується в умовах удосконалення освітнього процесу, зумовленого низкою чинників: запитами соціуму, економічними викликами, технологічним прогре-сом, дослідженнями в галузі освіти, педагогіки і психології. Опираючись на чинні нормативні документи, зазначено, що така підготовка охоплює три аспекти: підготовка викладача / науково-педагогічного працівника, педагога-дослідника та фахівця з обраної спеціальності. Підходи до змістового забезпе-чення процесу формування в аспірантів / майбутніх викладачів готовності до професійної діяльності розкрито на прикладі освітньо-наукової програми «Початкова освіта», зокрема освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи». Зазначено, що зміст цієї навчальної дисципліни має будуватися з урахуванням таких вимог: по-перше, вона має забезпечувати набуття аспірантами певних компетентностей (ЗК1, ЗК4, СК5, СК6, СК7) і програмних результатів (ПРН1, ПРН4, ПРН5, ПРН7, ПРН9) відповідно до стандарту вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня галузі знань 01 Освіта / Педагогіка спеціальності 013 Початкова освіта (2022); по-друге, корелювати із професійним стандартом «Викладач закладу вищої освіти» (2024), тобто націлювати на вироблення у майбутніх докторів філософії компе-тентностей, задекларованих у цьому нормативному документі. У статті розкрито взаємовідповідність / взаємоузгодженість компетентностей викладача педаго-гічного закладу вищої освіти з основними темами освітнього компонента «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» та представлено у структурно-логічній схемі. На прикладі навчальної дисципліни «Актуальні проблеми педагогіки вищої школи» розкрито, як узгоджуються теми цієї дисципліни із виокремленими компетентностями викладача закладу вищої освіти Зазначено, що в цій навчальній дисципліні компетентності викладача найбільш увиразнені, однак опосередковано вони формуються й іншими освітніми компонентами – як професійної, так і загальної підготовки.; The article addresses the issue of modernizing the training content for future PhDs in pedagogical higher education institutions. This issue has gained increased relevance due to the ongoing refinement of the educational process, due to a number of factors: societal demands, economic challenges, technological progress, and contemporary research in the field of education, pedagogy, and psychology. Based on current regulatory documents, it is noted that such training encompasses three key aspects: training as a university teacher/academic, training as a pedagogical researcher, and training as a specialist in the chosen field. Approaches to providing the substantive framework for developing PhD students'/future teachers' readiness for professional activity are explored through the example of the "Primary Education" educational and scientific program, specifically the "Current Issues of Higher School Pedagogy" educational component. It is specified that the content of this academic discipline should be structured according to the following requirements: first, it must ensure that PhD students acquire specific competencies (GC1, GC4, SC5, SC6, SC7) and program learning outcomes (PLO1, PLO4, PLO5, PLO7, PLO9) in accordance with the 2022 Higher Education Standard for the third (educational-scientific) level in the field of 01 Education/Pedagogy, specialty 013 Primary Education; second, it must correlate with the Professional Standard "Higher Education Teacher" (2024), aiming to develop the competencies declared in this regulatory document. The article reveals the correspondence and alignment between the competencies of a teacher in a pedagogical higher education institution and the main topics of the "Current Issues of Higher School Pedagogy" component, presented via a structural and logical scheme. It is noted that while teacher competencies are most explicitly emphasized in this discipline, they are also indirectly formed through other educational components of both professional and general training. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39777 Назва: Роль імпровізації в розвитку сучасного танцю Автори: Стоколоса, Олена; Лупак, Наталія Миколаївна; Солонинка, Тетяна Василівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено роль імпровізації в розвитку сучасного танцю як важливого інструмента творчого самовираження та експерименту. Проаналізовано різні підходи до імпровізації в сучасному танці, зокрема її застосування у контексті різноманітних танцювальних технік та стилів. Визначено, що імпровізація не лише сприяє розвитку технічних і артистичних навичок танцівників, але й відкриває можливості для глибшої емоційної виразності, оскільки кожен рух і кожен жест стають частиною спонтанної, внутрішньо мотивованої дії. Висвітлено важливість імпровізації в контексті сучасного перформансу, де танець часто інтегрується з іншими видами мистецтва, що підвищує його художній потенціал. 2025-01-01T00:00:00Z