DSpace Собрание:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16728
2024-03-29T15:39:20ZІз книги Україна в історії Європи XIX - початку XXI ст.: історичні нариси: монографія. за ред. чл.-кор. НАН України С. В. Віднянського. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 814 с.
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16833
Название: Із книги Україна в історії Європи XIX - початку XXI ст.: історичні нариси: монографія. за ред. чл.-кор. НАН України С. В. Віднянського. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020. 814 с.2020-01-01T00:00:00ZВиступ на урочистому засіданні Верховної Ради України Ігоря Рафаїловича Юхновського з нагоди 30-ї річниці прийняття декларації про державний суверенітет України
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16768
Название: Виступ на урочистому засіданні Верховної Ради України Ігоря Рафаїловича Юхновського з нагоди 30-ї річниці прийняття декларації про державний суверенітет України
Краткий осмотр (реферат): У виступі народний депутат України І, II, III, IV скликань, голова Народної Ради, видатний український вчений, державний та громадський діяч, Герой України Ігор Юхновський аналізує основні кроки українського політикуму на шляху прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. Окреслює ключові здобутки і прорахунки депутатів українського парламенту І скликання. Привертає увагу Президента України Володимира Зеленського та депутатів Верховної Ради до головних проблем сучасності у зв'язку з розбудовою української державності. Акцентує на важливості таких основ Української держави як українська мова, армія, економічна й політична незалежність, добробут громадян, роль науки й освіти, прийняття вкрай актуальних й нагальних для країни законів.2020-01-01T00:00:00ZІсторія вивчення фосфоритових покладів Поділля
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16765
Название: Історія вивчення фосфоритових покладів Поділля
Авторы: Syvyi, Myroslav; Сивий, Мирослав Якович; Lisova, Nataliia; Лісова, Наталія Олегівна
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано історичні особливості вивчення фосфоритових покладів Подільського регіону. Перші публікації з висвітлення даної проблематики з'являються ще в першій половині XIX ст., коли почалися описи фосфоритових конкрецій в теперішніх Хмельницькій та Вінницькій областях (тоді - Подільська губернія Росії). Поклади були зосереджені у Подністров'ї. Інтенсивні геологічні дослідження подільських фосфоритів, вивчення їхнього складу та властивостей спричинили початок їх інтенсивної експлуатації для потреб сільського господарства (виробництво суперфосфату). Розробка родовищ почалася у середині XIX ст. і продовжувалась до його кінця, коли основні запаси відомих родовищ були фактично вичерпані. Вивчення фосфоритів однак продовжувалось й триває з окремими перервами та різною інтенсивністю до наших днів. З 80-их років XIX ст. почались дослідження фосфоритових покладів в австро-угорській, а пізніше - польській частині Поділля й стосувались вони також покладів, зосереджених в басейні Дністра та його лівих допливів (територія теперішніх Івано-Франківської та Тернопільської областей).
На даний час зусиллями декількох поколінь польських та вітчизняних дослідників з достатньою детальністю вивчена фосфоритоносність Подільського регіону, складені карти їхнього поширення, вивчено хімічний, мінералогічний та петрографічний склад, визначено області та можливості їхнього застосування як сировини для виробництва мінеральних добрив та меліорантів, встановлено промислову цінність окремих родовищ та проявів, виявлено нові площі поширення фосфоритоносних відкладів та нові фосфороносні породи. Грунтуючись на аналізі здійснених досліджень фосфоритоносності Поділля, в статті подано рекомендації щодо напрямків подальших науково-дослідних робіт в регіоні та геологічних розвідок перспективних у промисловому відношення ділянок, вивчення окремих нетрадиційних видів фосфорної сировини (зернисті фосфорити, крейдоподібні фосфатвмісні вапняки, фосфат-глауконітові руди та ін.).; The article analyzes the historical features of the study of phosphorite deposits of the Podillia region. The first publications on the coverage of this problem appeared in the first half of the 19th century, when descriptions of phosphorite nodules in the current Khmelnytskyi and Vinnytsia regions (then - Podillia province of Russia) began. Deposits were concentrated in Transdnister. Intensive geological studies of Podillia phosphorites, the study of their composition and properties caused the beginning of their intensive exploitation for agricultural needs (production of superphosphate). Deposits development began in the middle of the 19th century and continued until its end, when the main reserves of known deposits were actually exhausted. The study of phosphorites, however, continues with separate interruptions and varying intensities to the present day. From the eighties of the 19th century, studies of phosphorite deposits in the Austro-Hungarian Empire, and later the Polish part of Podillia began and they also dealt with deposits concentrated in the Dnister basin and its left tributary (the territory of the present Ivano-Frankivsk and Ternopil regions). At present, the efforts of several generations of Polish and domestic researchers have studied phosphorite bearing in the Podillia region with sufficient detail. Maps of phosphorite distribution have been drawn up, chemical, mineralogical and petrographic composition have been studied, areas and possibilities of their application as raw materials for the production of mineral fertilizers and ameliorants have been identified. The industrial value of individual deposits and occurrences has been established, new promising areas of distribution of phosphorite-bearing deposits and new phosphorus-bearing rocks have been identified. Based on the studies analysis of the Podillia phosphorite content, the article gives recommendations on the directions of further research in the region and geological studies of industrially promising areas, the study of certain non-traditional types of phosphorus raw materials (granular phosphorites, chalky phosphate-containing limestones, phosphate-glauconite ores, etc.).2020-01-01T00:00:00ZМалоросійство як руйнація української ідентичності
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/16760
Название: Малоросійство як руйнація української ідентичності
Авторы: Kalakiira, Yaroslav; Калакура, Ярослав; Yurii, Mykhailo; Юрій, Михайло
Краткий осмотр (реферат): У статті йде мова про малоросійство як суспільно-політичну течію, що виникла на землях Української козацької держави, та базувалася на уявленні про те, що українці, росіяни та білоруси вважалися органічною частиною триєдиного. Характерною рисою даної концепції було, з одного боку, лояльне ставлення до царського уряду, а з іншого - помірне відстоювання самобутніх прав і вольностей. Вказується на те, що прийняття Гетьманщиною протекції російського царя уповільнив процес самоідентифікації українського народу. Малоросійська ідентичність почала формуватися протягом 1720-1760-х років, коли козацька еліта намагалася прирівняти себе в правах до російського дворянства, і замість політичної чи етнічної стала надавати перевагу становій ідентичності. Це надавало їй можливість легітимізації свого соціального положення в ієрархії Російської імперії та відкривало широкі кар'єрні перспективи. Зі свого боку, Російська держава підтримувала малоросійство як запоруку культурного і політичного провінціалізму, прибираючи залишки національної пам'яті та сентиментів.; The article deals with malorossiya as a socio-political trend that arose on the lands of the Ukrainian Cossack state, and was based on the idea that Ukrainians, Russians and Belarusians were considered an organic part of the triune.The characteristic rice of the given conception was one side, loyally placed before the royal order, and the third one - pomirne vidstoyuvannya self-rights and liberties. To pay attention to those who will accept the Hetman's patronage of the Russian Tsar by upgrading the process of self-identifying Ukrainian people. The goal was to ensure the legitimacy of their social position in the Russian Federation and that has widespread prospects for the future. From its side, the Rosiysk state was able to take the plague out of it, as a result of cultural and political deterioration, and to tidy up the surplus of national memory and sentiment.2020-01-01T00:00:00Z