http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2459 2026-10-06T02:06:32Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42872 Назва: Впровадження інтерактивних технологій у процес формування безпекових компетентностей майбутніх педагогів Автори: Сопіга, Віктор Борисович; Бочар, Ігор Йосипович; Сокотов, Юрій Вікторович; Монько, Роман Мирославович Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються особливості використання інте-рактивних технологій у процесі формування безпекових компетентностей студентів педагогічних університетів в умовах сучасної трансформації освітнього середовища. Обґрунтовано актуальність впровадження інтерактив-них методів навчання як важливого засобу підвищення ефективності освітнього процесу, активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку критичного мислення, комунікативних навичок та професійної мобільності майбутніх учителів. Визначено, що формування безпекових компетентностей вимагає комплексного поєднання теоретичної підготовки з практико-орієнтованими формами освітньої діяльності. Проаналізовано сучасні наукові підходи до використання інтерактивних технологій у вищих навчальних закладах, зокрема у сфері змішаного, дистанційного та мобільного навчання, а також у викладанні дисциплін, пов'язаних з безпекою життєдіяльності, охороною праці та цивільним захистом. Встановлено, що інтерактивні технології сприяють не лише підвищенню якості навчального матеріалу, але й формуванню практичних навичок аналізу ризиків, прогнозування небезпечних ситуацій, прийняття обґрунтованих рішень та ефективних дій в умовах небезпеки. Розкрито дидактичний потенціал таких інтерактивних методів навчання, як «мікрофон», «мозковий штурм», «велике коло», «ажурна пилка», групові форми роботи та проектна діяльність. Визначено їхню роль у розвитку комунікативної взаємодії, самостійності, творчого мислення, навичок командної роботи та практичного застосування знань у сфері безпеки життєдіяльності. Зроблено висновок, що інтерактивні технології є одним із ключових напрямків модернізації професійної підготовки майбутніх учителів та важли-вим засобом формування компетенцій безпеки, необхідних для ефективної діяльності в сучасному освітньому та виробничому середовищі. Перспективи подальших досліджень пов’язані з вивченням можливостей використання цифрових симуляторів, технологій штучного інтелекту та віртуального моделювання у підготовці майбутніх спеціалістів.; The article examines the features of the use of interactive technologies in the process of forming security competencies of students of pedagogical universities in the conditions of modern transformation of the educational environment. The relevance of the introduction of interactive teaching methods as an important means of increasing the efficiency of the educational process, activating students' cognitive activity, developing critical thinking, communication skills and professional mobility of future teachers is substantiated. It is determined that the formation of security competencies requires a comprehensive combination of theoretical training with practice-oriented forms of educational activity. Modern scientific approaches to the use of interactive technologies in higher education institutions are analyzed, in particular in the field of blended, distance and mobile learning, as well as in teaching disciplines related to life safety, labor protection and civil protection. It has been established that interactive technologies contribute not only to improving the quality of learning material, but also to the formation of practical skills to analyze risks, predict dangerous situations, make informed decisions and act effectively in conditions of professional or extreme danger. The didactic potential of such interactive teaching methods as "microphone", "brainstorming", "big circle", "openwork saw", group forms of work and project activities has been revealed. Their role in the development of communicative interaction, independence, creative thinking, teamwork skills and practical application of knowledge in the field of life safety has been determined.It is concluded that interactive technologies are one of the key areas of modernization of professional training of future teachers and an important means of forming safety competencies necessary for effective activity in the modern educational and production environment. Prospects for further research are related to studying the possibilities of using digital simulators, artificial intelligence technologies and virtual modeling in the training of future specialists. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42871 Назва: Основні чинники формування міжкультурної компетентності майбутніх магістрів з міжнародної економіки у закладі вищої освіти Автори: Пришляк, Оксана Юріївна; Оленчук, Петро Михайлович Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано чинники формування міжкультурної компетентності майбутніх магістрів з міжнародної економіки у закладі вищої освіти. Визначено, що міжкультурна компетентність майбутніх магістрів з міжнародної економіки – складне утворення, що охоплює мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-творчий компоненти. З’ясовано, що формування означеної компетентності зумов-люється необхідністю підготовки майбутніх фахівців до ефективної професійної діяльності в міжнародному економічному середовищі, яке передбачає взаємодію з представниками різних культур, урахування норм ділового етикету, ціннісних орієнтацій, комунікативних стилів, моделей поведінки та особливостей прийняття рішень у полікультурному просторі. Обґрунтовано, що до чинників формування міжкультурної компетентності майбутніх магістрів з міжнародної економіки належать мовна підготовка, культурологічна обізнаність, фахова економічна підготовка, комунікативні вміння, мотивація до міжкультурної взаємодії, повага до культурного різноманіття, практико-орієнтоване навчання, міжнародна академічна взаємодія, цифрова компетентність і рефлексивність. Акцентовано увагу, що ефективність формування міжкультурної компетентності майбутніх магістрів з міжнародної економіки підвищується за умови належної організації освітнього процесу, інтеграції міжкультурного компонента у фахові дисципліни, використання кейсів, ділових ігор, моделювання переговорів, проєктної роботи, міжнародних освітніх заходів та цифрових платформ для фахової комунікації. Показано, що практико-орієнтоване навчання і міжнародна академічна взаємодія створюють істотні можливості для набуття майбутніми магістрами з міжнародної економіки досвіду міжкультурного спілкування, співпраці з іноземними партнерами, аналізу міжнародних економічних ситуацій і формування здатності діяти в умовах культурного різноманіття.; The article substantiates the factors in the formation of intercultural competence of future masters in international economics in a higher education institution. It is determined that the intercultural competence of future masters in international economics is a complex construct that includes motivational-value, emotional-volitional, cognitive-activity, and reflective-creative components. It has been found that the formation of this competence is determined by the need to prepare future specialists for effective professional activity in the international economic environment, which involves interaction with representatives of different cultures, consideration of business etiquette norms, value orientations, communication styles, behavioral models, and specific features of decision-making in a multicultural space. It is substantiated that the factors in the formation of intercultural competence of future masters in international economics include language training, cultural awareness, professional economic training, communication skills, motivation for intercultural interaction, respect for cultural diversity, practice-oriented learning, international academic interaction, digital competence, and reflexivity. The article emphasizes that the effectiveness of forming intercultural competence of future masters in international economics increases under the condition of proper organization of the educational process, integration of the intercultural component into professional disciplines, use of case studies, business games, negotiation modelling, project work, international educational events, and digital platforms for professional communication. It is shown that practice-oriented learning and international academic interaction create significant opportunities for future masters in international economics to gain experience in intercultural communication, cooperation with foreign partners, analysis of international economic situations, and development of the ability to act in conditions of cultural diversity. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42870 Назва: Генеза історичної освіти України в контексті глобалізаційних і соціокультурних змін кінця ХХ –початку ХХІ ст. Автори: Ігнатенко, Наталія Віталіївна Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз генези історичної освіти України в контексті глобалізаційних і соціокультурних змін кінця ХХ – початку ХХІ ст. Обґрунтовано, що трансформаційні процеси, зумовлені становленням інформаційного суспільства та посиленням глобалізаційних впливів, спричинили переосмислення сутності освіти як відкритої, динамічної системи, здатної реагувати на цивілізаційні виклики сучасності. Доведено обмеженість сцієнтистсько-раціоналістичної освітньої парадигми та актуа-лізацію потреби формування нового соціогуманітарного дискурсу, орієнтова-ного на ціннісні, ідентифікаційні та культуротворчі функції історичної освіти. Встановлено, що розвиток історичної освіти в Україні відбувався під впливом суперечливої дуальності глобалізаційних процесів, які, з одного боку, стимулювали тенденції до уніфікації освітніх практик, а з іншого – посилювали значущість збереження національної історичної пам’яті та етнокультурної ідентичності. Проаналізовано роль історичної освіти як інструменту форму-вання нової української ідентичності та подолання наслідків радянізації суспільної свідомості. Особливу увагу приділено періодизації розвитку історичної освіти, що виходить за межі традиційних хронологічних рамок державотворення та враховує трансформаційні процеси, започатковані ще наприкінці 1980-х рр. Показано, що концептуалізація історичної освіти відбувалася не лише в межах освітньої політики, а й під впливом змін у методології історичної науки, що зумовило появу плюралізму підходів і нових інтерпретацій історичного знання. Акцентовано, що в умовах глобалізації історична освіта набуває функцій не лише когнітивного, а й світоглядно-ціннісного характеру, виступаючи важливим чинником соціальної консолідації, розвитку критичного мислення та формування громадянської компетентності. Визначено, що її модернізація передбачає інтеграцію міждисциплінарних підходів, посилення аксіологічного компоненту змісту, а також орієнтацію на діалог культур і утвердження демократичних цінностей. Зроблено висновок, що сучасна історична освіта повинна трансфор-муватися з моделі трансляції знань у простір формування історичного мислення, цінностей і громадянської відповідальності, забезпечуючи інтег-рацію особистості в глобалізований світ за умови збереження національної ідентичності.; The article provides a comprehensive analysis of the genesis of historical education in Ukraine in the context of globalization and sociocultural transformations of the late twentieth and early twenty-first centuries. It is argued that transformational processes conditioned by the emergence of the information society and the intensification of global influences have led to a reconceptualization of education as an open and dynamic system capable of responding to contemporary civilizational challenges. The limitations of the scientistic and rationalistic educational paradigm are demonstrated, along with the actualization of the need to develop a new socio-humanitarian discourse focused on the value-based, identity-forming, and culture-creating functions of historical education. It is established that the development of historical education in Ukraine has been shaped by the contradictory duality of globalization processes, which, on the one hand, have stimulated tendencies toward the unification of educational practices and, on the other hand, have reinforced the importance of preserving national historical memory and ethnocultural identity. The role of historical education as a tool for shaping a new Ukrainian identity and overcoming the consequences of the Sovietization of public consciousness is analyzed. Particular attention is paid to the periodization of the development of historical education, which goes beyond the traditional chronological framework of state formation and takes into account transformation processes that began in the late 1980s. It is shown that the conceptualization of historical education has occurred not only within the framework of educational policy but also under the influence of changes in the methodology of historical science, which led to the emergence of methodological pluralism and new interpretations of historical knowledge. It is emphasized that under conditions of globalization, historical education acquires not only cognitive but also worldview and value-oriented functions, acting as an important factor in social consolidation, the development of critical thinking, and the formation of civic competence. It is determined that its modernization involves the integration of interdisciplinary approaches, strengthening the axiological component of content, as well as an orientation toward intercultural dialogue and the affirmation of democratic values. It is concluded that contemporary historical education should transform from a model of knowledge transmission into a space for the formation of historical thinking, values, and civic responsibility, ensuring the integration of the individual into a globalized world while preserving national identity. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42869 Назва: Дослідницькі задачі як ефективний засіб формування stem-компетентностей у сучасній школі Автори: Ручаковський, Віталій Петрович; Федчишин, Ольга Михайлівна Короткий огляд (реферат): Сучасний етап розвитку суспільства характеризується стрімкими технологічними трансформаціями, глобалізацією та швидким оновленням інформації. У цих умовах традиційна репродуктивна модель навчання вже не забезпечує необхідного рівня підготовки учнів до майбутніх професійних і життєвих викликів. Пріоритетним завданням сучасної освіти стає формування STEM-компетентностей — інтегрованих знань, умінь, навичок і ціннісних ставлень у сфері природничих наук, технологій, інженерії та математики, що передбачають розвиток міждисциплінарного мислення, критичного та креативного підходу, здатності розв’язувати реальні проблеми. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою розробленістю методичного забезпечення системного впровадження дослідницьких задач у шкільну STEM-освіту. Попри визнану ефективність дослідницького навчання в нормативних документах України (Концепція Нової української школи, Державний стандарт базової середньої освіти) та рекомендаціях UNESCO, вчителі часто стикаються з браком готових міжпредметних кейсів, алгоритмів організації діяльності та адаптованих матеріалів. У статті дослідницька задача визначена як спеціально сконструйоване відкрите міждисциплінарне навчальне завдання, що стимулює висунення гіпотез, планування дослідження, збирання й аналіз даних, формулювання висновків та презентацію результатів. Автор виділяє п’ять основних типів дослідницьких задач: експериментальні, інженерно-конструкторські, міждисциплінарні проектні, дослідницько-аналітичні та соціально-орієнтовані. Для ефективної реалізації задач обґрунтовано комплекс дидактичних умов: інтегративність, поступове ускладнення завдань, технологічна підтримка (Arduino, Micro:bit, Tinkercad, Python, GeoGebra тощо), рефлексія, диференціація та індивідуалізація. Запропоновано практичні орієнтири для вчителів щодо впровадження системи дослідницьких задач у навчальний процес. Рівень сформованості STEM-компетентностей визначався за допомогою авторської анкети «STEM-компетентності сучасного школяра». Отримані дані підтверджують, що системне використання дослідницьких задач є ефективним інноваційним засобом формування STEM-компетентностей, сприяє розвитку ключових навичок XXI століття, підвищує мотивацію учнів і забезпечує глибоку інтеграцію знань.; The current stage of societal development is characterized by rapid technological transformations, globalization, and the rapid dissemination of information. Under these conditions, the traditional reproductive model of education no longer provides students with the necessary level of preparation for future professional and life challenges. The priority task of modern education is the development of STEM competencies—integrated knowledge, skills, and values in the fields of science, technology, engineering, and mathematics—which involve the development of interdisciplinary thinking, a critical and creative approach, and the ability to solve real-world problems. The relevance of this study stems from the insufficient development of methodological support for the systematic integration of research tasks into school STEM education. Despite the recognized effectiveness of inquiry-based learning in Ukraine’s regulatory documents (the Concept of the New Ukrainian School, the State Standard for Basic Secondary Education) and UNESCO recommendations, teachers often face a lack of ready-made interdisciplinary case studies, activity organization algorithms, and adapted materials. In this article, a research task is defined as a specially designed open interdisciplinary learning task that stimulates the formulation of hypotheses, research planning, data collection and analysis, the formulation of conclusions, and the presentation of results. The author identifies five main types of research tasks: experimental, engineering and design, interdisciplinary project-based, research and analytical, and socially oriented. To effectively implement these tasks, a set of pedagogical conditions is proposed: integration, gradual increase in task complexity, technological support (Arduino, Micro:bit, Tinkercad, Python, GeoGebra, etc.), reflection, differentiation, and individualization. Practical guidelines are offered for teachers on integrating a system of research tasks into the educational process. The level of development of STEM competencies was determined using the author’s questionnaire “STEM Competencies of the Modern Schoolchild.” The data obtained confirm that the systematic use of research tasks is an effective innovative means of developing STEM competencies, promotes the development of 21st-century key skills, increases student motivation, and ensures deep integration of knowledge. 2026-01-01T00:00:00Z