http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41691 2026-07-30T13:52:34Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42285 Назва: EFFECT OF CO-EXPOSURE TO GADOLINIUM, YTTRIUM AND CA CHANNEL BLOCKER NIFEDIPINE ON BIVALVE MOLLUSCS. MODEL EXAMPLE OF MULTIPLE ENVIRONMENTAL CONTAMINANTS INTERACTION Автори: Khoma, V.; Yunko, Kateryna; Martyniuk, V.; Gnatyshyna, Lesya; Berezhenko, E.; Gylyte, B.; Karitonas, R.; Manusadžianas, L.; Stoliar, Oksana Короткий огляд (реферат): Rare earth elements (REEs) became the micropollutants of particular concern due to their increasing rapidly application in modern technologies, including military and medical demands and, correspondingly, intensive mining and processing. These activities cause concern for environmental contamination, particularly input into surface waters. The combinations of micropollutants in the surface waters can cause unpredictable biological effects. Since the REEs are expected to impact the essential metals functionality, the goal of this study was to study the effects of co-exposure to the REEs gadolinium (Gd) and yttrium (Y) with popular pharmaceutical and Ca-channel blocker nifedipine (NFD) on the essential metals zinc- and calcium-dependent manifestations in bivalve mollusc Unio tumidus. The mussels were treated with the mixture of gadolinium (Gd, 30 nM), yttrium (Y, 30 nM) and Ca-channel blocker nifedipine (NFD, 10 µM) for 14 days. The distribution of zinc (Zn) in the tissue with the metallothioneins (MT) participation, as well as the redox state and signs of toxicity, was analysed in the digestive gland. The exposure elevated GSH, GSSG, MT, NADH, and NAD+ levels, as well as the NADH/NAD+ ratio, while decreasing lipid peroxidation (TBARS), indicating a reductive shift. The level of Zn in the tissue and in MT increased, indicating a Zn-related mode of action. The mixture induced approximately 2-fold increases in Cyp450-dependent EROD activity probably due to the biotransformation of NFD. The caspase-3, and GTPase activities were raised attesting the apoptotic and metabolic activation correspondingly. Lysosomal integrity was not targeted, but cholinesterase inhibition was shown as the sign of neurotoxicity. Since the level of Gd in the tissue increased, unlike the level of Y, its input in the response would be of most importance. Summarizing, the applied model of multiple environmental contaminants interaction reflected the expected effect of the mixture on the functionality of essential metals resulting in the adaptive and specific responses of aquatic inhabitants.; Рідкісноземельні елементи (РЗЕ) стали мікрозабруднювачами, що викликають особливе занепокоєння, через їх стрімко зростаюче використання у сучасних технологіях, зокрема у військовій та медичній сферах, а також інтенсивним видобутком і переробкою. Така діяльність викликає занепокоєння щодо забруднення навколишнього середовища, особливо потрапляння РЗЕ у поверхневі води. Комбінації мікрозабруднювачів у поверхневих водах можуть спричиняти непередбачувані біологічні ефекти. Оскільки очікується, що РЗЕ впливатимуть на функціональність есенціальних металів, метою цього дослідження було вивчити ефекти спільного впливу РЗЕ – гадолінію (Gd) та ітрію (Y) у поєднанні з популярним фармацевтичним препаратом та блокатором кальцієвих каналів ніфедипіном (NFD) на цинк- та кальцій-залежні процеси есенціальних металів у двостулкових молюсків Unio tumidus. Молюсків піддавали дії сумішші гадолінію (Gd, 30 нМ), ітрію (Y, 30 нМ) та блокатора кальцієвих каналів ніфедипіну (NFD, 10 мкМ) протягом 14 днів. У травній залозі аналізували розподіл цинку (Zn) у тканині за участю металотіонеїнів (MT), а також окисно-відновний стан та ознаки токсичності. Вплив суміші призводив до підвищення рівнів GSH, GSSG, MT, NADH та NAD+, а також співвідношення NADH/NAD+, одночасно знижуючи перекисне окиснення ліпідів (TBARS), що вказує на відновний зсув. Рівень Zn у тканині та в MT зростав, що вказує на цинк-залежний механізм дії. Суміш індукувала приблизно 2-кратне збільшення активності EROD, залежної від Cyp450, ймовірно, через біотрансформацію NFD. Активність каспази-3 та ГТФази підвищувалася, що свідчить про апоптотичну та метаболічну активацію. Цілісність лізосом не була порушена, тоді як інгібування холінестерази свідчило про прояви нейротоксичності. Оскільки рівень Gd у тканині збільшувався, на відміну від рівня Y, його внесок у відповідь, імовірно, є більш значущим. Підсумовуючи, застосована модель взаємодії множинних забруднювачів навколишнього середовища відображає очікуваний вплив суміші на функціональність есенціальних металів, що призводить до адаптивних та специфічних реакцій водних організмів. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42282 Назва: Адвентивні деревні рослини урбанофлори Івано-Франківська Автори: Прокопів, Н. М. Короткий огляд (реферат): Адвентивний елемент урбанофлори є важливим індикатором трансформації міських екосистем під впливом антропогенних факторів. Особливу роль у цьому процесі відіграють деревні адвентивні види, які формують довготривалі угруповання та визначають структуру міських екотопів. У статті здійснено комплексне дослідження адвентивних деревних видів урбанофлори міста Івано-Франківськ. На основі власних досліджень маршрутно-експедиційним методом протягом 2020–2024 рр., опрацювання літературних матеріалів, а також гербарних колекцій Карпатського національного університету імені Василя Стефаника було складено конспект деревних адвентивних рослин урбанофлори міста Івано-Франківськ. Для досліджуваних видів проведено систематичний, флорогенетичний та екологічний аналізи. На території виявлено 20 видів деревних адвентивних рослин, які належать до 13 родин та 18 родів. Провідними у систематичному спектрі є родини Fabaceae, Rosaceae, Vitaceae, що відображає загальні тенденції інтродукції деревних рослин у міське середовище. Встановлено, що основу адвентивних деревних рослин урбанофлори Івано-Франківська становлять види північноамериканського, середземноморського та азіатського походження. Проведено аналіз за часом і способом занесення адвентивних видів, відзначено домінуючу роль кенофітів та ергазіофітів. Оцінено ступінь натуралізації досліджуваних видів, що підкреслює провідну роль ергазіофігофітів та епекофітів. У результаті аналізу екологічної структури виявлено переважання геліосціофітів, мезофітів та мезотрофів. Значна частка видів виявилась толерантною до різного рівня родючості грунтів, що забезпечує їхню адаптивність у трансформованих екотопах. Особливо слід відмітити Acer negundo L., який демонструє високий інвазійний потенціал та здатність активно поширюватись у міських екотопах, формуючи стійкі угруповання. Отримані результати дозволяють визначити потенційні напрямки подальшого моніторингу інвазійних процесів у міських екосистемах та розробки ефективних заходів управління урбаністичним біорізноманіттям.; The adventive component of urban flora is an important indicator of the transformation of urban ecosystems under anthropogenic influence. Adventive woody species play a particularly significant role in this process, as they form long-term communities and shape the structural organization of urban ecotopes. This article presents a comprehensive study of adventive woody species within the urban flora of Ivano-Frankivsk. A checklist of adventive woody plants was compiled based on original field investigations conducted using the route-expedition method during 2020–2024, an analysis of published literature, and examination of the herbarium collections of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. The studied species were subjected to systematic, florogenetic, and ecological analyses. A total of 20 adventive woody plant species belonging to 18 genera and 13 families were recorded in the study area. Fabaceae, Rosaceae, and Vitaceae were the most represented families in the taxonomic spectrum, reflecting general trends in the introduction of woody plants into urban environments. The adventive woody component of the Ivano-Frankivsk urban flora was found to be predominantly composed of species of North American, Mediterranean, and Asian origin. Analysis of the timing and pathways of introduction revealed a predominance of kenophytes and ergasiophytes, while assessment of the degree of naturalization highlighted the leading role of ergasiophygophytes and epecophytes. Analysis of the ecological structure showed a predominance of heliosciophytes, mesophytes, and mesotrophs, with a considerable proportion of species tolerant of varying soil fertility levels, ensuring their adaptability within transformed ecotopes. Particular attention is given to Acer negundo L., which demonstrates high invasive potential and actively spreads within urban ecotopes, forming stable communities. The results obtained make it possible to identify potential directions for further monitoring of invasion processes in urban ecosystems and to develop effective strategies for managing urban biodiversity. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42280 Назва: Біологічні особливості формування та функціонування метапопуляцій Gentiana acaulis L. в Українських Карпатах Автори: Грицак, Людмила Русланівна; Кияк, В. Г.; Білонога, В. М. Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено біологічні особливості формування та функціонування метапопуляцій Gentiana acaulis L. в Українських Карпатах, з акцентом на закономірності їх просторово часової організації та механізми підтримання життєздатності в умовах природної та антропогенної динаміки середовища. Проаналізовано просторову структуру, вікову організацію, віталітетні характеристики та особливості самопідтримання часткових популяцій виду в різних екотопах Чорногірського масиву та Свидовця, що дозволило виявити суттєві відмінності між локальними популяційними системами залежно від екологічних умов. Показано, що структура метапопуляцій G. acaulis є мозаїчною та динамічною і значною мірою визначається поєднанням абіотичних факторів (висота над рівнем моря, зволоження, освітлення, ґрунтові умови) та рівнем антропогенного впливу. Встановлено, що за сприятливих екологічних умов у стабільних ценозах провідну роль у відновленні популяцій відіграє генеративне розмноження, яке забезпечує високу генетичну різноманітність та просторове розширення популяцій. Натомість у стресових або порушених умовах (рекреаційне навантаження, витоптування, заростання чагарниками, зміна режиму природокористування) зростає частка вегетативного відновлення як більш стійкого, але менш ефективного з точки зору генетичного оновлення механізму. Виявлено суттєву трансформацію вікових спектрів та віталітетної структури субпопуляцій під впливом антропогенних і сукцесійних змін. Зокрема, спостерігається зменшення частки генеративних особин, порушення процесів насіннєвого поновлення, а також тенденція до «старіння» популяцій, що проявляється у переважанні віргінільних і сенільних станів. Такі зміни супроводжуються зниженням загальної життєздатності популяцій і їх здатності до просторової експансії. Доведено, що метапопуляції G. acaulis характеризуються високою екологічною пластичністю, гетерогенністю онтогенетичних станів та комбінованим типом самопідтримання, який поєднує генеративні й вегетативні стратегії. Саме така стратегічна гнучкість забезпечує довготривале існування виду в умовах мінливої високогірної екосистеми. Отримані результати поглиблюють уявлення про механізми стійкості рідкісних високогірних видів рослин та можуть бути використані як наукова основа для розробки ефективних заходів їх охорони, моніторингу та збереження в Українських Карпатах.; This article examines the biological characteristics of the formation and functioning of metapopulations of Gentiana acaulis L. in the Ukrainian Carpathians, with a focus on the patterns of their spatial and temporal organization and the mechanisms that maintain their viability under conditions of natural and anthropogenic environmental dynamics. The spatial structure, age composition, vitality characteristics, and self-sustainability features of the species’ subpopulations in various ecotopes of the Chornohora Massif and Svidovets were analyzed, revealing significant differences between local population systems depending on ecological conditions. It was shown that the structure of G. acaulis metapopulations is mosaic-like and dynamic and is largely determined by a combination of abiotic factors (elevation, moisture, light, soil conditions) and the level of anthropogenic impact. It has been established that under favorable ecological conditions in stable communities, generative reproduction plays a leading role in population recovery, ensuring high genetic diversity and the spatial expansion of populations. In contrast, under stressful or disturbed conditions (recreational pressure, trampling, shrub encroachment, changes in land-use practices), the proportion of vegetative regeneration increases as a more resilient but less effective mechanism in terms of genetic renewal. A significant transformation of the age spectra and vitality structure of subpopulations has been observed under the influence of anthropogenic and succession-related changes. In particular, there is a decrease in the proportion of generative individuals, disruption of seed regeneration processes, and a tendency toward “aging” of populations, manifested by the predominance of virginal and senile stages. These changes are accompanied by a decline in the overall viability of populations and their capacity for spatial expansion. It has been demonstrated that G. acaulis metapopulations are characterized by high ecological plasticity, heterogeneity of ontogenetic stages, and a combined type of self-maintenance that integrates generative and vegetative strategies. It is precisely this strategic flexibility that ensures the species’ long-term survival in the conditions of a changing alpine ecosystem. The results obtained deepen our understanding of the mechanisms of resilience in rare high-mountain plant species and can serve as a scientific basis for developing effective measures for their protection, monitoring, and conservation in the Ukrainian Carpathians. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41694 Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Біологія 2026-01-01T00:00:00Z