http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/49 2026-04-29T20:31:51Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40661 Назва: Фортифікаційні особливості валів Теребовлянського замку Х–ХІІІ ст. (на основі археологічних досліджень) Автори: Янусь, Валерій; Кіцак, Володимир Миронович Короткий огляд (реферат): У статті проведено комплексний аналіз фортифікаційних особливостей та оборон ної ролі валів Теребовлянського замку Х–ХІІІ ст. Базуючись на літописних, археологічних та істори ко-архітектурних джерелах, простежено етапи будівництва давнього дитинця, вивчено типи валів за конструктивними особливостями, їх функціональну специфіку та еволюцію фортифікаційної системи у процесі розвитку Теребовлі. З’ясовано, що вали фортеці були зведені за принципом дерев’яно-зем ляних клітей із використанням рельєфних особливостей такої території. Методологічна основа роботи. Зокрема, значну роль відіграли мисове розташування, стрімкі схили та яри, що забезпечу вало ефективну оборону фортеці під час атаки ворога. Також досліджено ритуально-релігійні функції валів Теребовлянського замку, оскільки на території городища було зафіксовано залишки поховань, культові майданчики та християнське кладовище. Охарактеризовано ключові результати археологіч них досліджень ХХ–ХХІ ст., проведених у межах Замкової гори, які вкотре підтвердили факт посту пового та безперервного розвитку фортифікацій Теребовлі. Висновок. Визначено, що система валів міста є свідченням високого рівня давньоруського оборонного будівництва та можливостей адаптації його до природних умов. Дослідження Теребовлянської фортеці має велике значення для повноцінного розуміння еволюції військового архітектурного мистецтва та сакральних особливостей давньорусь ких міст.; The article provides a comprehensive analysis of the fortification features and defensive role of the ramparts of Terebovlia Castle in the 10th–13th centuries. Based on chronicle, archaeological, and historical-architectural sources, the stages of construction of the ancient citadel are traced, the types of ramparts are studied in terms of their structural features, their functional specifics, and the evolution of the fortification system in the process of Terebovlia’s development. It has been established that the ramparts of the fortress were built according to the principle of wooden and earthen cages using the relief features of the territory. The methodological basis. In particular, the cape location, steep slopes and ravines played a significant role, ensuring effective defence of the fortress during enemy attacks. The ritual and religious functions of the ram parts of Terebovlia Castle were also studied, as the remains of burials, cult sites and a Christian cemetery were found on the territory of the settlement. The key results of archaeological research conducted in the 20th and 21st centuries within the Castle Hill area were characterised, once again confirming the gradual and contin uous development of Terebovlia’s fortifications. It was determined that the city’s rampart system is evidence of the high level of ancient Russian defensive construction and its ability to adapt to natural conditions. Con clusion. The study of the Terebovlia fortress is important for a full understanding of the evolution of military architectural art and the sacred features of Old Russian cities. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40660 Назва: Еволюція чесько-українських стереотипів від XIX ст. до сьогодення Автори: Філіпович, Мирослава; Шимонаєв, Олександр Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються культурно-наукові перетини українського та чеського наро дів у XIX–XX ст., що постають як важливий чинник формування спільної слов’янської ідентичності та інтелектуальних мостів між Центральною та Східною Європою. Особливу увагу приділено діяль ності науковців яка є символом наукової співпраці двох народів. У тексті простежується спільність слов’янських мотивів, а також показано, як чеські дослідники виступали культурними амбасадорами України в європейському контексті, популяризуючи її спадщину та сприяючи діалогу між українською та чеською інтелектуальними традиціями. Застосовано історико-порівняльний та дискурс-аналіз, а також культурологічний підхід. Джерельну базу становлять: праці про панслов’янські ідеї XIX ст.; документи та спогади української еміграції в Чехословаччині; матеріали про Празьку весну та радян ську інтервенцію 1968 р.; сучасні дослідження науковців Чехії та України. Методологічна основа. Матеріал підкреслює значення українсько-чеських взаємин як прикладу міжкультурної солідарності, що поєднує наукову діяльність, етнографічні студії та культурну диплом присвячено еволюції стере отипів у міжнаціональних контактах: від романтичних образів «слов’янського братства» у XIX ст., через амбівалентні уявлення XX ст., до сучасних стереотипів, що коливаються між культурною близь кістю та політичними напруженнями. Стереотипи розглядаються як динамічні культурні образи, які можуть бути ресурсом для взаєморозуміння, але водночас містять ризик упереджень. Автори роблять висновок, що еволюція чесько-українських стереотипів від XIX ст. до сьогодення відображає зміну політичних контекстів: від романтичних образів «слов’янського братства» у XIX ст., через амбівалентні уявлення у XX ст. (еміграція, радянський досвід); соціальні контакти (еміграція, трудова міграція); культурні символи (пісня, працьовитість, свобода), до сучасних стереотипів, що колива ються між культурною близькістю та політичними напруженнями.; The article examines the cultural and scientific intersections of the Ukrainian and Czech peoples in the XIX–XX centuries, which appear as an important factor in the formation of a common Slavic identity and intellectual bridges between Central and Eastern Europe. Particular attention is paid to the activities of scientists, which is a symbol of scientific cooperation between the two peoples. The text traces the commonality of Slavic motifs, and also shows how Czech researchers acted as cultural ambassadors of Ukraine in the European context, popularizing its heritage and promoting dialogue between Ukrainian and Czech intellectual traditions. Historical-comparative and discourse analysis, as well as culturological approach, are applied. The source base consists of: works on pan-Slavic ideas of the XIX century; docu ments and memoirs of Ukrainian emigration in Czechoslovakia; materials about the Prague Spring and the Soviet intervention of 1968; modern research by scientists from the Czech Republic and Ukraine. The methodological basis. The material emphasizes the importance of Ukrainian-Czech relations as an example of intercultural solidarity that combines scientific activities, ethnographic studies and cultural diplomacy is devoted to the evolution of stereotypes in interethnic contacts: from romantic images of the “Slavic broth erhood” in the XIX century, through ambivalent ideas of the XX century, to modern stereotypes oscillating between cultural proximity and political tensions. Stereotypes are seen as dynamic cultural images that can be a resource for mutualunderstanding, but at the same time contain the risk of prejudice. The authors con clude that the evolution of Czech-Ukrainian stereotypes since the XIX century. to the present day reflects the change in political contexts: from romantic images of the “Slavic brotherhood” in the XIX century, through ambivalent ideas in the XX century. (emigration, Soviet experience); social contacts (emigration, labor migration); cultural symbols (song, hard work, freedom), to modern stereotypes oscillating between cultural proximity and political tensions. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40659 Назва: Українсько-турецька співпраця у сфері культури: нормативно-правова база та роль діаспори (1991–2021 рр.) Автори: Федорів, Ірина Олегівна; Танавський, Ігор Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є аналіз нормативно-правової бази співпраці України та Турець кої Республіки у сфері культури у 1991–2021 рр. та оцінка ролі діаспори у процесі формування україн сько-турецького культурного співробітництва. Актуальність дослідження зумовлена кількома фак торами, серед яких ключовими є вагоме геополітичне значення Туреччини в тюркському світі та її потенційні можливості у залученні до процесу деокупації Криму та розвитку культури киримли. Мето дологічною основою дослідження стали методи моніторингу, абстрагування, абстрактно-логічний, історико-типологічний та інституціональний. Метод моніторингу було використано для пошуку та систематизації даних, абстрагування – з метою виділення ключових понять, абстрактно-логічний метод став інструментом для формулювання висновків дослідження. Використання історико-типо логічного методу дозволило з’ясувати ключові закономірності у розвитку українсько-турецьких куль турних відносин та порівняти їх договірну базу між собою. Інституціональний метод дав можливість розглянути інститут діаспори як ключовий фактор формування українсько-турецького культурного співробітництва. Аналіз попередніх наукових праць показав зростання інтересу до питання україн сько-турецької співпраці у культурній сфері. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше ґрунтовно досліджена нормативно-правова база та роль діаспори у формуванні українсько-турецької співпраці у сфері культури. Результати дослідження демонструють специфіку формування україн сько-турецької культурної взаємодії у 1991–2021 рр., залученість до цього процесу державних органів України та Турецької Республіки, громадських організацій, спілок діаспори та окремих діячів культури. Також результати показали, що нормативно-правова база культурної співпраці України та Турецької Республіки у 1991–2021 рр. сформована завдяки низці двосторонніх та міжнародних угод, розпоря джень та указів. У висновках зазначені ключові діаспорні організації для формування успішної в пер спективі співпраці у культурній сфері. Умовами поглиблення цього процесу встановлено створення структури на зразок Спільної Комісії, залучення українських митців до культури народу киримли, кооперація діаспорних організацій та діячів мистецтва, доступ до вивчення української та турецької мов, розширення представництва українських митців у міжнародних культурних заходах.; The purpose of the study is to analyze the regulatory and legal framework of cultural coop eration between Ukraine and the Republic of Turkey in 1991–2021 and assess the role of the diaspora in the process of forming the Ukrainian-Turkish cultural field. The need to achieve the set goal is argued by several factors at once, among which the key ones are the high geopolitical weight of Turkey in the Turkic world and its capabilities in the process of de-occupation of Crimea and the development of the culture of the Crimean Tatars. The methodological basis of the study was monitoring, abstraction, abstract-logical, historical-typo logical and institutional methods. The monitoring method was used to search and systematize data, abstrac tion was used to highlight key concepts, the abstract-logical method served as a tool for formulating the conclusions of the study. The use of the historical-typological method made it possible to identify patterns in the development of Ukrainian-Turkish cultural relations and compare their contractual bases with each other. The institutional method made it possible to consider the institution of the diaspora as a key factor in the for mation of the Ukrainian-Turkish cultural field. An analysis of previous scientific works showed an increase in interest in the issue of Ukrainian-Turkish cultural cooperation. The scientific novelty of this article lies in the fact that during its writing, the role of contractual foundations and the diaspora in the formation of a common cultural field for both peoples was first investigated. The results of the study demonstrate the complexity of the formation of the Ukrainian-Turkish cultural field in 1991–2021 and the involvement of state bodies of Ukraine and the Turkish Republic, public organizations, diaspora unions and individual cultural figures in this process. The results also showed that the contractual basis of cultural cooperation between Ukraine and the Turkish Republic in 1991–2021 was formed thanks to bilateral and international agreements, orders and decrees. The conclusions identify diaspora organizations as key in the formation of a common Ukrainian-Turkish cultural f ield. The conditions for deepening this process include the creation of a Joint Commission, the involvement of Ukrainian artists in the culture of the Kyrymly people, cooperation between diaspora organizations and artists, access to the study of Ukrainian and Turkish languages, and the expansion of the representation of Ukrainian artists in international cultural events. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40657 Назва: Земельна реформа в Україні: стратегічний розвиток та міжнародні стандарти впровадження Автори: Савицький, Назарій Короткий огляд (реферат): Мета статті – провести комплексний аналіз сучасного стану земельної реформи в Україні, визначити стратегічні орієнтири її розвитку, оцінити відповідність міжнародним стан дартам управління земельними ресурсами та виявити основні проблеми й виклики, що перешкоджа ють ефективному впровадженню реформ у правовому, економічному та соціальному вимірах. Мето дологія дослідження – у роботі застосовано комплекс методів, що дозволяють всебічно оцінити земельну реформу в Україні. Використано аналітико-описовий метод для систематизації законодав чих та стратегічних документів; порівняльно-правовий метод для зіставлення українського досвіду з міжнародними стандартами управління земельними ресурсами; системний підхід для оцінки взаємо зв’язку правових, економічних та соціальних аспектів реформ; документальний та контент-аналіз для виявлення прогалин і тенденцій реформування; індуктивно-дедуктивний метод – для формування уза гальнень та науково обґрунтованих висновків. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі сучас ного стану земельної реформи в Україні з позицій стратегічного розвитку, міжнародних стандартів та правових інструментів. Автором узагальнено та систематизовано українські законодавчі акти, стратегічні документи та міжнародний досвід ведення земельних кадастрів, що дозволяє визначити ключові проблеми та виклики впровадження реформ у правовому, економічному та соціальному вимі рах. Дослідження пропонує нові підходи до адаптації міжнародних практик та рекомендацій щодо удосконалення правового та управлінського забезпечення земельних відносин в Україні. Висновки. Земельна реформа в Україні потребує комплексного поєднання правового, економічного та соціаль ного регулювання. Визначено стратегічні орієнтири розвитку, включно з прозорим земельним ринком та сучасними кадастровими системами за міжнародними стандартами. Виявлено ключові проблеми впровадження реформ, зокрема недостатній правовий захист, обмежену цифровізацію та слабкий контроль за використанням земель. Запропоновано адаптацію міжнародного досвіду для підвищення ефективності реформ та сталого розвитку аграрного сектору.; The purpose of this article is to conduct a comprehensive analysis of the current state of land reform in Ukraine, identify strategic guidelines for its development, assess compliance with international standards of land management, and highlight the main problems and challenges hindering effective implementation of reforms in legal, economic, and social dimensions. Research methodology. The study employs a com bination of methods to provide a holistic assessment of land reform in Ukraine. The analytical and descriptive method was used to systematize legislative and strategic documents; the comparative legal method to contrast Ukrainian experience with international land management standards; a systematic approach to evaluate the interconnections between legal, economic, and social aspects of reforms; documentary and content analysis to identify gaps and trends in the reform process; and the inductive-deductive method to derive generalizations and scientifically grounded conclusions. Scientific novelty. The novelty of the study lies in its comprehensive analysis of Ukraine’s land reform from the perspectives of strategic development, international standards, and legal instruments. For the first time, Ukrainian legislative acts, strategic documents, and international experience in land cadastre management have been systematized, enabling the identification of key problems and challenges in implementing reforms across legal, economic, and social dimensions. The study proposes new approaches for adapting international practices and offers recommendations to improve the legal and administrative framework governing land relations in Ukraine. Conclusions. Land reform in Ukraine requires an integrated approach combining legal, economic, and social regulation. Strategic development guidelines have been identified, including the establishment of a transparent land market and modern cadastral systems aligned with international standards. Key challenges in implementing reforms include insufficient legal pro tection, limited digitalization, and weak oversight of land use. Adapting international experience is recom mended to enhance reform effectiveness and support the sustainable development of the agricultural sector. 2025-01-01T00:00:00Z