http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8603 2026-07-22T20:29:14Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41952 Назва: Використання зелених мікроводоростей для покращення стану прісних водойм на прикладі водосховища «Тернопільський став» Автори: Чвалюк, Галина Василівна; Chvaliuk, H. V. Короткий огляд (реферат): Сучасний стан Тернопільського ставу є результатом тривалої взаємодії природних особливостей його формування та інтенсивного антропогенного тиску. Водосховище було створене шляхом зарегулювання стоку річки Серет (лівої притоки Дністра) на місці її колишньої заплави. Таке походження водойми створює первинні передумови для евтрофікації, оскільки заплавні ґрунти історично багаті на органічні речовини, що стають джерелом внутрішнього біогенного навантаження. Критичний аналіз екологічної ситуації дозволяє стверджувати, що передумови евтрофікації ставу закладаються ще за межами міської агломерації. Річка Серет, протікаючи через інтенсивні сільськогосподарські угіддя та агрополя вище за течією, акумулює значні обсяги змивів мінеральних добрив та пестицидів. Цей локальний перенос нутрієнтів створює сталий потік забруднення, що підтверджується зокрема працями Хільчевського В. К. та Царика Л. П. щодо оцінки зарегульованості стоку та гідрохімічних характеристик приток Дністра. У цьому контексті урбанізований вплив міста Тернопіль стає критичним доповненням до вже наявного аграрного навантаження. Скиди зливових вод, надходження ксенобіотиків та мікрозабруднювачів (мікропластику, побутової хімії, фармацевтики, пестицидів, гербіцидів, важких металів та дорожніх стоків) накладаються на високу природну та аграрну трофність водойми, провокуючи неконтрольоване «цвітіння» води ціанобактеріями. Сутність наукової проблеми полягає у необхідності комплексного підходу до регенерації такої складної системи.; The current state of the Ternopil Reservoir (Ternopil Lake) is the result of a long-term interplay between the natural factors that shaped it and intense human impact. The reservoir was created by damming the Seret River (a left tributary of the Dniester) at the site of its former floodplain. This origin of the reservoir creates the primary conditions for eutrophication, as floodplain soils are historically rich in organic matter, which becomes a source of internal biogenic loading. A critical analysis of the environmental situation suggests that the conditions leading to the eutrophication of the pond originate even outside the urban agglomeration. The Seret River, flowing through intensively farmed agricultural lands and fields upstream, accumulates significant amounts of mineral fertilizers and pesticides carried by runoff. This local transport of nutrients creates a steady stream of pollution, as confirmed in particular by the works of V. K. Hilchevsky and L. P. Tsaryk on the assessment of the regulated nature of the flow and the hydrochemical characteristics of the Dniester’s tributaries. In this context, the urban impact of the city of Ternopil becomes a critical factor adding to the existing agricultural pressure. Stormwater runoff, the influx of xenobiotics and micropollutants (microplastics, household chemicals, pharmaceuticals, pesticides, herbicides, heavy metals, and road runoff) compound the high natural and agricultural trophic levels of the water body, triggering uncontrolled cyanobacterial blooms. The essence of the scientific problem lies in the need for a comprehensive approach to the regeneration of such a complex system. Опис: Захист відбувся : 9 липня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41451 Назва: Порівняльне дослідження системи окисно-відновного гомеостазу двостулкових молюсків Unio tumidus та Mytilus galloprovincialis за впливу на організм психоактивних препаратів та мікропластику водного середовища Автори: Юнко, Катерина Богданівна; Yunko, K. B. Короткий огляд (реферат): Глобальна ескалація виробництва синтетичних полімерів та неконтрольоване надходження лікарських засобів у довкілля призвели до формування безпрецедентного токсикологічного тиску на водні екосистеми. Серед новітніх забруднювачів особливе занепокоєння викликають речовини психоактивної дії. До таких речовин загального вжитку належить кофеїн, що є найуживанішим психостимулятором у світі, безперервне і масове споживання якого у складі напоїв та медикаментів перетворило його на універсальний глобальний маркер антропогенного забруднення водойм. Серед психотропних фармацевтичних препаратів хлорпромазин, як базовий нейролептик із надзвичайно широким спектром клінічного застосування, стабільно надходить у гідросферу через комунальні та госпітальні стоки. Оскільки ці препарати взаємодіють з еволюційно консервативними молекулярними мішенями, вони здатні провокувати виражені метаболічні порушення у нецільових організмів навіть за екологічно релевантних концентрацій. Ситуація критично ускладнюється повсюдною присутністю мікропластику у водоймах. Завдяки високій питомій площі поверхні та гідрофобності, пластикові мікрочастинки діють не лише як самостійний стресор, але й як потужний сорбент і вектор для інших забруднювачів. Як наслідок, у реальних екологічних умовах гідробіонти піддаються впливу не окремих токсикантів, а їхніх складних багатокомпонентних сумішей. Цей мультистресовий ефект індукує нелінійні біохімічні реакції, які неможливо спрогнозувати за допомогою класичних монотоксикологічних тестів. У якості експериментальних моделей у дослідженні впливу ксенобіотиків обрано двостулкових молюсків, які завдяки прикріпленому способу життя та інтенсивній фільтрації є універсальними біоіндикаторами, що здатні акумулювати широкий спектр ксенобіотиків. Центральним органом метаболічної детоксикації двостулкових молюсків та головною мішенню токсичного впливу є травна залоза, біохімічні параметри якої слугують маркерами ранньої відповіді організму на екологічний стрес, що зумовлює її вибір для оцінки біохімічного відгуку організму на антропогенне навантаження.; The rising manufacture of synthetic polymers and the widespread release of pharmaceuticals into the environment have led to an unprecedented toxicological pressure on aquatic ecosystems. Among emerging contaminants, substances with psychoactive properties are of particular concern. As the most heavily utilized psychostimulant globally, caffeine's continuous and large-scale consumption in beverages and medications has transformed it into a universal global marker of anthropogenic contamination of aquatic environments. Among psychotropic pharmaceuticals, chlorpromazine, a basic antipsychotic with extensive clinical usage, continuously enters the hydrosphere via municipal and hospital effluents. As these compounds interact with evolutionarily conserved molecular targets, they trigger pronounced metabolic disturbances in non-target organisms even at environmentally relevant concentrations. This ecological challenge is exacerbated by the widespread distribution of microplastics in aquatic environments. Possessing substantial specific surface area and hydrophobicity, plastic microparticles act not only as independent stressors but also as effective sorbents and vectors for other pollutants. Consequently, under real environmental conditions, aquatic organisms are exposed not to individual toxicants but to their complex multicomponent mixtures. This multistressor effect induces nonlinear biochemical responses that cannot be predicted using classical monotoxicological approaches. Bivalve molluscs were selected as experimental models for studying the effects of chemical contaminants because of their sessile lifestyle and high filtration activity, which make them universal bioindicators capable of accumulating diverse xenobiotics. The digestive gland, acting as the central organ of metabolic detoxification in bivalves and a primary target of toxic effects, was specifically targeted, as its biochemical parameters serve as early markers of organismal response to environmental stress. Опис: Захист відбувся : 23 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41254 Назва: Особливості ліпідного складу та стану антиоксидантної системи прісноводних риб за дії іонів кобальту Автори: Марків, Віктор Степанович; Markiv V. S. Короткий огляд (реферат): За умов сучасної ескалації антропогенних стресових чинників у водному середовищі біоакумуляція важких металів стала критичною екологічною та токсикологічною проблемою, яка зумовлює необхідність комплексного дослідження адаптивно-компенсаторних реакцій гідробіонтів. Надходження іонів кобальту у гідроекосистеми значною мірою зумовлене промисловими стічними водами, що утворюються внаслідок гірничодобувних робіт, металургії, виробництва акумуляторів, пігментів, каталітичних агентів та магнітних компонентів. Сукупний вплив цих індустріальних джерел регулярно спричиняє локальне перевищення прогнозованих безпечних концентрацій іонів кобальту. Кобальт є необхідним мікроелементом, тоді як дія його супрафізіологічних концентрацій виявляє виражений токсичний ефект на гідробіонтів, спричиняючи дестабілізацію ліпідного профілю та порушення функціонування антиоксидантної системи. Тому мета дисертаційної роботи полягала у визначенні окремих фракцій ліпідного складу та стану антиоксидантної системи карася та щуки за впливу підвищених концентрацій іонів кобальту у воді. У модельних умовах досліджено та проаналізовано показники ліпідного складу, стану антиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів у тканинах зябер, печінки та м’язів карася сріблястого (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) та щуки звичайної (Esox lucius Linnaeus, 1758) за дії іонів кобальту у концентраціях 0,1 мг/дм³ та 0,25 мг/дм³ протягом 14 діб. Експериментальні дослідження були проведені на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка впродовж 2022–2026 рр.; Given the current escalation of anthropogenic stressors in the aquatic environment, the bioaccumulation of heavy metals has become a critical environmental and toxicological problem, necessitating a comprehensive study of the adaptive and compensatory responses of aquatic organisms. The influx of cobalt ions into aquatic ecosystems is largely due to industrial effluents generated by mining, metallurgy, and the production of batteries, pigments, catalytic agents and magnetic components. The cumulative impact of these industrial sources regularly leads to local exceedances of predicted safe concentrations of cobalt ions. Cobalt is an essential trace element, whereas exposure to supraphysiological concentrations has a pronounced toxic effect on aquatic organisms, causing destabilisation of the lipid profile and disruption of the antioxidant system. Therefore, the aim of this thesis was to determine the individual fractions of the lipid composition and the state of the antioxidant system in crucian carp and pike under the influence of elevated concentrations of cobalt ions in water. Under model conditions, the lipid composition, the state of the antioxidant system and lipid peroxidation in the gill, liver and muscle tissues of the silver crucian carp (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) and the common pike (Esox lucius Linnaeus, 1758) under the influence of cobalt ions at concentrations of 0.1 mg/dm3 and 0.25 mg/dm3 over a period of 14 days. The experimental studies were conducted at the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University between 2022 and 2026. Опис: Захист відбувся : 12 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41178 Назва: Моделювання геоекологічного стану і функціонування басейнової системи річки Гнізни для оптимізації природокористування Автори: Царик, Володимир Любомирович; Tsaryk, V. L. Короткий огляд (реферат): Дослідження за темою дисертації проводилось впродовж 2022-2026 рр. відповідно до планів науково-дослідницьких робіт кафедри географії та методики її навчання і науково-дослідної лабораторії «Моделювання еколого-географічних систем». Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області, паспорту річки Гнізни та зібрані в процесі експедиційних досліджень і опрацьовані автором дані про річково- басейнову систему, її екологічний стан, чинники антропогенного впливу та їх наслідки. Основу науково-методологічного блоку склав аналіз концепцій та підходів опублікованих у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, а також нормативно-правових документів: водного кодексу України, Водної стратегії України на період до 2050 року та міжнародної водної конвенції 1992 р. Оцінку геоекологічних функцій річково-басейнової системи було проведено на основі сучасних наукових методик: концептуальних положень басейнового підходу, оцінки антропогенної трансформованості ландшафтів річково-басейнової системи (за П.Г. Шищенком); оцінка ландшафтно-екологічної організації території (за М.Д. Гродзинським); оцінка оптимізації землекористування (за О.Ф. Балацьким); Research on the dissertation topic was conducted during 2022-2026 in accordance with the research plans of the Department of Geography and Methods of Teaching Geography and the Research Laboratory “Modeling of Ecological and Geographical Systems.” The materials for the dissertation were open data from the Regional Office of Water Resources in the Ternopil Region, the passport of the Gnizna River, and data collected during expeditionary research and processed by the author on the river basin system, its ecological state, anthropogenic factors, and their consequences. The scientific and methodological block was based on an analysis of concepts and approaches published in the works of domestic and foreign authors, as well as regulatory and legal documents: the Water Code of Ukraine, the Water Strategy of Ukraine for the period up to 2050, and the 1992 International Water Convention. The assessment of the geoecological functions of the river basin system was carried out on the basis of modern scientific methods: conceptual provisions of the basin approach, assessment of the anthropogenic transformability of the landscapes of the river basin system (according to P. G. Shishchenko); assessment of the landscape-ecological organization of the territory (according to M. D. Grodzinsky); assessment of land use optimization (according to O. F. Balatsky), and assessment of the impact of climate change on the hydrological processes of the river basin. Опис: Захист відбувся : 10 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету 2026-01-01T00:00:00Z