http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8603 2026-08-12T10:20:24Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42384 Назва: Функціонування соціальної сфери в межах міських просторів Західної України на засадах сталого розвитку Автори: Горошко, Артем Артурович; Horoshko, A. A. Короткий огляд (реферат): У дисертаційній роботі здійснено комплексне просторове дослідження функціонування соціальної сфери в межах міських просторів Західної України на засадах сталого розвитку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового обґрунтування механізмів забезпечення соціальної стійкості міських громад в умовах сучасних демографічних трансформацій, реформування системи надання соціальних послуг, децентралізації, активізації урбанізаційних процесів та впровадження принципів сталого розвитку у практику територіального управління. Особливої ваги дослідження набуває в умовах післявоєнного відновлення України, коли міські простори виступають ключовими осередками концентрації людського капіталу, соціальної інфраструктури, економічної активності та інноваційного розвитку територій. Метою роботи є виявлення закономірностей функціонування соціальної сфери міських просторів Західної України, оцінка рівня її розвитку та обґрунтування напрямів удосконалення в контексті забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Об’єктом дослідження виступають міські простори Західної України як складні соціально-територіальні системи, що формують основу сучасної мережі розселення регіону. Предметом дослідження є особливості функціонування соціальної сфери, її функціональна та просторова структура, закономірності територіальної організації соціальної інфраструктури та їх вплив на просторовий розвиток міських громад. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення концепції сталого розвитку, теорії територіальної організації суспільства, концепції поліцентричного розвитку, просторової справедливості, міської стійкості та емерджентної (системної) стійкості територіальних систем. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема статистичний, історичний, системно-структурний, порівняльний, картографічний, індексний, рейтинговий, типологічний, графоаналітичний та просторово-аналітичний методи. Інформаційну основу становлять матеріали Державної служби статистики України, профільних міністерств, територіальних громад, відкритих державних реєстрів, регіональних стратегій розвитку, а також результати авторських розрахунків. У роботі здійснено теоретичне узагальнення сучасних наукових підходів до дослідження соціальної сфери міських просторів та її ролі у забезпеченні сталого розвитку. Обґрунтовано, що соціальна сфера є не лише складовою системи життєзабезпечення населення, але й важливим чинником формування людського капіталу, соціальної згуртованості, конкурентоспроможності територій та забезпечення міської стійкості. Доведено, що рівень розвитку соціальної інфраструктури визначає якість життя населення, інвестиційну привабливість територій та можливості реалізації Цілей сталого розвитку на локальному рівні.; The dissertation presents a comprehensive socio-spatial study of the functioning of the social sphere within the urban spaces of Western Ukraine on the basis of sustainable development principles. The relevance of the research is determined by the need to provide a scientific substantiation of mechanisms for ensuring the social resilience of urban communities under conditions of contemporary demographic transformations, reform of the social service delivery system, decentralisation, intensified urbanisation processes, and the implementation of sustainable development principles in territorial governance practices. The study acquires particular significance in the context of Ukraine’s post-war recovery, when urban spaces become key centres of human capital concentration, social infrastructure, economic activity, and innovative territorial development. The aim of the dissertation is to identify the regularities of the functioning of the social sphere in the urban spaces of Western Ukraine, to assess the level of its development, and to substantiate directions for its improvement in the context of ensuring the sustainable development of territorial communities. The object of the research is the urban spaces of Western Ukraine as complex socio-territorial systems that form the basis of the contemporary settlement network of the region. The subject of the research is the specific features of the functioning of the social sphere, its functional and spatial structure, the regularities of the territorial organisation of social infrastructure, and their influence on the spatial development of urban communities. The theoretical and methodological basis of the research consists of the provisions of the concept of sustainable development, the theory of the territorial organisation of society, the concept of polycentric development, spatial justice, urban resilience, and emergent (systemic) resilience of territorial systems. The dissertation applies a set of general scientific and specialised research methods, including statistical, historical, system-structural, comparative, cartographic, index-based, ranking, typological, grapho-analytical, and spatial-analytical methods. The information base of the study includes materials from the State Statistics Service of Ukraine, relevant ministries, territorial communities, open state registers, regional development strategies, as well as the author’s own calculations. The dissertation provides a theoretical generalisation of contemporary scientific approaches to the study of the social sphere of urban spaces and its role in ensuring sustainable development. It substantiates that the social sphere is not only a component of the population’s life-support system but also an important factor in the formation of human capital, social cohesion, territorial competitiveness, and urban resilience. It is proved that the level of social infrastructure development determines the quality of life of the population, the investment attractiveness of territories, and the possibilities for implementing the Sustainable Development Goals at the local level. Опис: Захист відбувся : 7 серпня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41952 Назва: Використання зелених мікроводоростей для покращення стану прісних водойм на прикладі водосховища «Тернопільський став» Автори: Чвалюк, Галина Василівна; Chvaliuk, H. V. Короткий огляд (реферат): Сучасний стан Тернопільського ставу є результатом тривалої взаємодії природних особливостей його формування та інтенсивного антропогенного тиску. Водосховище було створене шляхом зарегулювання стоку річки Серет (лівої притоки Дністра) на місці її колишньої заплави. Таке походження водойми створює первинні передумови для евтрофікації, оскільки заплавні ґрунти історично багаті на органічні речовини, що стають джерелом внутрішнього біогенного навантаження. Критичний аналіз екологічної ситуації дозволяє стверджувати, що передумови евтрофікації ставу закладаються ще за межами міської агломерації. Річка Серет, протікаючи через інтенсивні сільськогосподарські угіддя та агрополя вище за течією, акумулює значні обсяги змивів мінеральних добрив та пестицидів. Цей локальний перенос нутрієнтів створює сталий потік забруднення, що підтверджується зокрема працями Хільчевського В. К. та Царика Л. П. щодо оцінки зарегульованості стоку та гідрохімічних характеристик приток Дністра. У цьому контексті урбанізований вплив міста Тернопіль стає критичним доповненням до вже наявного аграрного навантаження. Скиди зливових вод, надходження ксенобіотиків та мікрозабруднювачів (мікропластику, побутової хімії, фармацевтики, пестицидів, гербіцидів, важких металів та дорожніх стоків) накладаються на високу природну та аграрну трофність водойми, провокуючи неконтрольоване «цвітіння» води ціанобактеріями. Сутність наукової проблеми полягає у необхідності комплексного підходу до регенерації такої складної системи.; The current state of the Ternopil Reservoir (Ternopil Lake) is the result of a long-term interplay between the natural factors that shaped it and intense human impact. The reservoir was created by damming the Seret River (a left tributary of the Dniester) at the site of its former floodplain. This origin of the reservoir creates the primary conditions for eutrophication, as floodplain soils are historically rich in organic matter, which becomes a source of internal biogenic loading. A critical analysis of the environmental situation suggests that the conditions leading to the eutrophication of the pond originate even outside the urban agglomeration. The Seret River, flowing through intensively farmed agricultural lands and fields upstream, accumulates significant amounts of mineral fertilizers and pesticides carried by runoff. This local transport of nutrients creates a steady stream of pollution, as confirmed in particular by the works of V. K. Hilchevsky and L. P. Tsaryk on the assessment of the regulated nature of the flow and the hydrochemical characteristics of the Dniester’s tributaries. In this context, the urban impact of the city of Ternopil becomes a critical factor adding to the existing agricultural pressure. Stormwater runoff, the influx of xenobiotics and micropollutants (microplastics, household chemicals, pharmaceuticals, pesticides, herbicides, heavy metals, and road runoff) compound the high natural and agricultural trophic levels of the water body, triggering uncontrolled cyanobacterial blooms. The essence of the scientific problem lies in the need for a comprehensive approach to the regeneration of such a complex system. Опис: Захист відбувся : 9 липня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41451 Назва: Порівняльне дослідження системи окисно-відновного гомеостазу двостулкових молюсків Unio tumidus та Mytilus galloprovincialis за впливу на організм психоактивних препаратів та мікропластику водного середовища Автори: Юнко, Катерина Богданівна; Yunko, K. B. Короткий огляд (реферат): Глобальна ескалація виробництва синтетичних полімерів та неконтрольоване надходження лікарських засобів у довкілля призвели до формування безпрецедентного токсикологічного тиску на водні екосистеми. Серед новітніх забруднювачів особливе занепокоєння викликають речовини психоактивної дії. До таких речовин загального вжитку належить кофеїн, що є найуживанішим психостимулятором у світі, безперервне і масове споживання якого у складі напоїв та медикаментів перетворило його на універсальний глобальний маркер антропогенного забруднення водойм. Серед психотропних фармацевтичних препаратів хлорпромазин, як базовий нейролептик із надзвичайно широким спектром клінічного застосування, стабільно надходить у гідросферу через комунальні та госпітальні стоки. Оскільки ці препарати взаємодіють з еволюційно консервативними молекулярними мішенями, вони здатні провокувати виражені метаболічні порушення у нецільових організмів навіть за екологічно релевантних концентрацій. Ситуація критично ускладнюється повсюдною присутністю мікропластику у водоймах. Завдяки високій питомій площі поверхні та гідрофобності, пластикові мікрочастинки діють не лише як самостійний стресор, але й як потужний сорбент і вектор для інших забруднювачів. Як наслідок, у реальних екологічних умовах гідробіонти піддаються впливу не окремих токсикантів, а їхніх складних багатокомпонентних сумішей. Цей мультистресовий ефект індукує нелінійні біохімічні реакції, які неможливо спрогнозувати за допомогою класичних монотоксикологічних тестів. У якості експериментальних моделей у дослідженні впливу ксенобіотиків обрано двостулкових молюсків, які завдяки прикріпленому способу життя та інтенсивній фільтрації є універсальними біоіндикаторами, що здатні акумулювати широкий спектр ксенобіотиків. Центральним органом метаболічної детоксикації двостулкових молюсків та головною мішенню токсичного впливу є травна залоза, біохімічні параметри якої слугують маркерами ранньої відповіді організму на екологічний стрес, що зумовлює її вибір для оцінки біохімічного відгуку організму на антропогенне навантаження.; The rising manufacture of synthetic polymers and the widespread release of pharmaceuticals into the environment have led to an unprecedented toxicological pressure on aquatic ecosystems. Among emerging contaminants, substances with psychoactive properties are of particular concern. As the most heavily utilized psychostimulant globally, caffeine's continuous and large-scale consumption in beverages and medications has transformed it into a universal global marker of anthropogenic contamination of aquatic environments. Among psychotropic pharmaceuticals, chlorpromazine, a basic antipsychotic with extensive clinical usage, continuously enters the hydrosphere via municipal and hospital effluents. As these compounds interact with evolutionarily conserved molecular targets, they trigger pronounced metabolic disturbances in non-target organisms even at environmentally relevant concentrations. This ecological challenge is exacerbated by the widespread distribution of microplastics in aquatic environments. Possessing substantial specific surface area and hydrophobicity, plastic microparticles act not only as independent stressors but also as effective sorbents and vectors for other pollutants. Consequently, under real environmental conditions, aquatic organisms are exposed not to individual toxicants but to their complex multicomponent mixtures. This multistressor effect induces nonlinear biochemical responses that cannot be predicted using classical monotoxicological approaches. Bivalve molluscs were selected as experimental models for studying the effects of chemical contaminants because of their sessile lifestyle and high filtration activity, which make them universal bioindicators capable of accumulating diverse xenobiotics. The digestive gland, acting as the central organ of metabolic detoxification in bivalves and a primary target of toxic effects, was specifically targeted, as its biochemical parameters serve as early markers of organismal response to environmental stress. Опис: Захист відбувся : 23 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41254 Назва: Особливості ліпідного складу та стану антиоксидантної системи прісноводних риб за дії іонів кобальту Автори: Марків, Віктор Степанович; Markiv V. S. Короткий огляд (реферат): За умов сучасної ескалації антропогенних стресових чинників у водному середовищі біоакумуляція важких металів стала критичною екологічною та токсикологічною проблемою, яка зумовлює необхідність комплексного дослідження адаптивно-компенсаторних реакцій гідробіонтів. Надходження іонів кобальту у гідроекосистеми значною мірою зумовлене промисловими стічними водами, що утворюються внаслідок гірничодобувних робіт, металургії, виробництва акумуляторів, пігментів, каталітичних агентів та магнітних компонентів. Сукупний вплив цих індустріальних джерел регулярно спричиняє локальне перевищення прогнозованих безпечних концентрацій іонів кобальту. Кобальт є необхідним мікроелементом, тоді як дія його супрафізіологічних концентрацій виявляє виражений токсичний ефект на гідробіонтів, спричиняючи дестабілізацію ліпідного профілю та порушення функціонування антиоксидантної системи. Тому мета дисертаційної роботи полягала у визначенні окремих фракцій ліпідного складу та стану антиоксидантної системи карася та щуки за впливу підвищених концентрацій іонів кобальту у воді. У модельних умовах досліджено та проаналізовано показники ліпідного складу, стану антиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів у тканинах зябер, печінки та м’язів карася сріблястого (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) та щуки звичайної (Esox lucius Linnaeus, 1758) за дії іонів кобальту у концентраціях 0,1 мг/дм³ та 0,25 мг/дм³ протягом 14 діб. Експериментальні дослідження були проведені на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка впродовж 2022–2026 рр.; Given the current escalation of anthropogenic stressors in the aquatic environment, the bioaccumulation of heavy metals has become a critical environmental and toxicological problem, necessitating a comprehensive study of the adaptive and compensatory responses of aquatic organisms. The influx of cobalt ions into aquatic ecosystems is largely due to industrial effluents generated by mining, metallurgy, and the production of batteries, pigments, catalytic agents and magnetic components. The cumulative impact of these industrial sources regularly leads to local exceedances of predicted safe concentrations of cobalt ions. Cobalt is an essential trace element, whereas exposure to supraphysiological concentrations has a pronounced toxic effect on aquatic organisms, causing destabilisation of the lipid profile and disruption of the antioxidant system. Therefore, the aim of this thesis was to determine the individual fractions of the lipid composition and the state of the antioxidant system in crucian carp and pike under the influence of elevated concentrations of cobalt ions in water. Under model conditions, the lipid composition, the state of the antioxidant system and lipid peroxidation in the gill, liver and muscle tissues of the silver crucian carp (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) and the common pike (Esox lucius Linnaeus, 1758) under the influence of cobalt ions at concentrations of 0.1 mg/dm3 and 0.25 mg/dm3 over a period of 14 days. The experimental studies were conducted at the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University between 2022 and 2026. Опис: Захист відбувся : 12 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z