http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8608 2026-05-12T08:57:53Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40644 Назва: Лексико-семантичні засоби концептуалізації війни і миру в українських народних піснях Автори: Вільчиньска, Тетяна Пилипівна; Продан, Андрій Іванович Короткий огляд (реферат): Анотація. Актуальність запропонованого дослідження зумовлена посиленням суспільної уваги до понять війни і миру в національній культурі, а також необхідністю переосмислення фольклорної спадщини як важливого джерела формування мовної картини світу українського народу. Метою статті було виявити та проаналізувати лексико-семантичні засоби, за допомогою яких в українських народних піснях концептуалізуються поняття війни і миру, а також визначити відповідні моделі та смислові опозиції, що формують народні уявлення про ці явища.Матеріалом дослідження послужили українські народні пісні різних історичнихперіодів, у яких репрезентованімотиви боротьби, втрати, надії та відродження.Під час аналізу використанотакі методи та прийоми, якописовий, лексико-семантичного, контекстуального та концептуальногоаналізів, що дало змогу простежити смислові зв’язки між мовними одиницями та культурно-історичним контекстом їх функціонування. У результаті проведених спостереженьзнайшла підтвердження думка, що народна пісня, акумулюючи колективний історичний досвід, відображає не лише подієвий бік воєнної дійсності, а й глибинні екзистенційні переживання, моральні орієнтири та ціннісні установки. Встановлено, що концепт війни в народнопісенній традиції осмислюється як багатовимірне явище, що постає у формах розлуки, смерті, жертовності та морального обов’язку, на відміну від концептумиру як маніфестанта домуі повернення, відновлення порушеної гармонії, загалом життя і надії.Доведено, що опозиція «війна –мир» виступає базовим структурним компонентом народнопісенної картини світу, у межах якогоформуються ціннісні орієнтири та колективні уявлення про історичний шлях українського народу. Перспективи подальших досліджень визначають розширення корпусу аналізованих текстів за рахунок сучасних народних та авторських пісень, зіставлення регіональних фольклорних традицій та вивчення взаємодії фольклорних образів із сучасними медіадискурсами.; Abstract.The relevance of this study is determined by the growing public attention to the concepts of war and peace in national culture and the need to reconsider folklore heritage as an important source for shaping the linguistic picture of the world of the Ukrainian people. The aim of the article is to identify and analyze the lexical-semanticmeans through which the concepts of war and peace are conceptualized in Ukrainian folk songs and to determine the key semantic models and oppositions that shape folk perceptions of these phenomena.The research material consists of Ukrainian folk songs from different historical periods that reflect motifs of struggle, loss, hope, and revival. The study employs descriptive, lexical-semantic, contextual, and conceptual analysis, which allows tracing semantic relations between linguistic units and their cultural and historical context.The results demonstrate that folk songs, accumulating collective historical experience, reflect not only the factual dimension of war but also deep existential experiences, moral values, and ethical orientations. The concept of war is interpreted as a multidimensional phenomenon associated with separation, death, sacrifice, and moral duty, whereas the concept of peace is linked to home and return, restoration of harmony, life, and hope. It is argued that the opposition “war –peace” functions as a fundamental structural element of the folk song picture of the world, shaping value orientations and collective representations of the historical path of the Ukrainian people.Prospects for further research include expanding the corpus of analyzed texts through modern folk and authorial songs, comparative analysis of regional folklore traditions, and the study of interactions between folklore imagery and contemporary media discourses. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40602 Назва: Цифровізація туристичних медіа як інструмент розвитку туристичної привабливості регіонів України Автори: Синоруб, Галина Петрівна; Вільчинський, Андрій Олександрович Короткий огляд (реферат): У статті досліджено цифровізацію туристичних медіа як один із ключових чинників трансформації туристичної галузі України в умовах воєнного часу та посткризового відновлення. Проаналізовано зміни у способах створення, поширення та сприйняття туристичного контенту під впливом цифрових технологій. Значну увагу приділено імерсивним технологіям як інструментам формування ефекту присутності та залучення аудиторії. Визначено, що цифрові туристичні медіа виконують не лише інформаційно-промоційну, а й освітню, культурну, комунікаційну та іміджеву функції, сприяючи популяризації українських дестинацій, збереженню культурної спадщини та підтримці внутрішнього й віртуального туризму. Особливу увагу приділено аналізу Львівської області як одного з найбільш туристичних регіонів України. Встановлено, що Львівщина поступово формує модель smart cultural tourism, у межах якої туристичне медіа трансформується в багатошарове цифрове середовище, що поєднує карти, маршрути, віртуальні тури, AR-маркери, тощо. Показано найбільш успішні кейси, що виникають на перетині трьох сфер – туризму, музейної діяльності та цифрової спадщини, що забезпечує глибший рівень інтерпретації культурного контенту та підвищує його цінність для користувача. Виокремлено основні переваги цифровізації туристичних медіа регіону, серед яких доступність більшості рішень через смартфони та браузери, інтеграція з реальним туристичним досвідом та визначено ключові проблеми, що стримують розвиток: фрагментованість цифрових продуктів, нерівномірність їхнього поширення територією області та переважання проєктної логіки над системним платформним підходом. Наголошено, що у перспективі туристичні медіа повинні бути спрямовані не лише на створення нових імерсивних рішень, а й на їх інтеграцію в єдину цифрову туристичну екосистему з уніфікованою навігацією, спільними сервісами доступу та цілісним користувацьким досвідом. Зроблено висновок, що цифрові туристичні медіа в Україні поступово переходять від експериментального формату до повноцінного інструменту туристичної комунікації та розвитку територій, відіграючи важливу роль у формуванні сучасного образу країни та її конкурентоспроможності на міжнародному рівні.; The article examines the digitalization of tourism media as one of the key factors in the transformation of Ukraine’s tourism industry in the context of wartime and post-crisis recovery. It analyzes changes in the ways tourism content is created, distributed, and perceived under the influence of digital technologies. Particular attention is paid to immersive technologies as tools for creating a sense of presence and enhancing audience engagement. It is determined that digital tourism media perform not only informational and promotional functions, but also educational, cultural, communicative, and image-building roles, contributing to the promotion of Ukrainian destinations, the preservation of cultural heritage, and the support of both domestic and virtual tourism. Special attention is given to the analysis of the Lviv region as one of the most prominent tourist regions of Ukraine. It is established that the region is gradually forming a model of smart cultural tourism, within which tourism media are transforming into a multi-layered digital environment that combines maps, routes, virtual tours, AR markers, and more. The study highlights the most successful cases emerging at the intersection of three sectors—tourism, museum practice, and digital heritage—ensuring a deeper interpretation of cultural content and increasing its value for users. The main advantages of the digitalization of tourism media in the region are identified, including the accessibility of most solutions via smartphones and browsers, as well as their integration with real travel experiences. At the same time, key challenges that hinder development are outlined, namely the fragmentation of digital products, their uneven distribution across the region, and the predominance of projectbased approaches over a systematic platform-based model. It is emphasized that, in the future, tourism media should focus not only on the creation of new immersive solutions but also on their integration into a unified digital tourism ecosystem with standardized navigation, shared access services, and a coherent user experience. The article concludes that digital tourism media in Ukraine are gradually evolving from an experimental format into a fully-fledged tool for tourism communication and regional development, playing an important role in shaping the country’s modern image and enhancing its competitiveness on the international stage. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40098 Назва: Мовний портрет української діаспори в Туреччині (алгоритм аналізу) Автори: Струганець, Любов Василівна; Фецан, Тетяна Ігорівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена вивченню мовного портрета української діаспори – динамічного лінгвістичного і соціокультурного феномена, який сформувався і розвивається на перехресті світових мов унаслідок прямих та опосередкованих контактів у країнах поселення українців, зокрема українців у Турецькій Республіці. Подано алгоритм дослідження мовного портрета української діаспори, який складається із п’яти етапів. На першому етапі на підґрунті вивчення документальних джерел та наукових розвідок узагальнено кількісні і якісні дані про склад української діаспори в Турецькій Республіці. Підсумовано, що українська діаспора в Туреччині розширилася і більше згуртувалася після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а новостворені українські осередки в Турецькій Республіці зорієнтовані на збереження національної ідентич-ності. На другому етапі на основі безпосереднього, а також включеного спостереження проаналізовано функціювання української мови в різних сферах життєдіяльності української діаспори: у громадській, культурній, освітній, медійній, релігійній, родинній. Дослідження підтверджує можливість співіснування української і турецької мов у різних сегментах лінгвосоціуму, наприклад, у міжетнічних українсько-турецьких сім’ях. Третій етап роботи побудований на анкетуванні українців через гугл-форму в мережах «Фейсбук», «Інстаграм» і «Телеграм» (658 учасників онлайн-опитування). Результати засвідчили вибір мови, яку респонденти називають рідною; мов, якими українці спілкуються в різних ситуаціях; рівень володіння українською, турецькою та англійською мовами; зміни в мовленнєвій поведінці респондентів після повномасштабного вторгнення рф в Україну та ін. Цифрові показники демонструють позитивну динаміку за останні роки на користь української мови. Метод глибинного наратив-ного інтерв’ювання на четвертому етапі студій дав змогу проаналізувати мовні біографії українців. Виявлено три типи траєкторій мовної поведінки українців у комунікативному просторі Туреччини: стабільну, динамічну та еволюційну. На п’ятому етапі описано та підсумовано лінгвальні і соціолінгвальні факти. Проведене дослідження підтвердило ефективність комплексного застосування соціолінгвістичних методів у процесі поетап-ного аналізу мовного портрета української діаспори. Тому розроблений алгоритм студіювання може бути корисним для вивчення інших діаспорних спільнот.; The article is dedicated to studying the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora – a dynamic linguistic and sociocultural phenomenon that has formed and is developing at the crossroads of world languages as a result of direct and indirect contacts in the settlement countries of Ukrainians, particularly Ukrainians in the Republic of Türkiye. An algorithm for researching the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora is presented, consisting of five stages. At the first stage, based on the study of documentary sources and scientific research, quantitative and qualitative data on the composition of the Ukrainian diaspora in the Republic of Türkiye are summarized. It is concluded that the Ukrainian diaspora in Türkiye has expanded and become more united after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, and newly created Ukrainian centers in the Republic of Türkiye are focused on preserving national identity. At the second stage, based on direct and participant observation, the functioning of the Ukrainian language in various spheres of life of the Ukrainian diaspora is analyzed: in public, cultural, educational, media, religious, and family domains. The research confirms the possibility of coexistence of Ukrainian and Turkish languages in different segments of the linguistic society, for example, in interethnic Ukrainian-Turkish families. The third stage of the work is based on a survey of Ukrainians through a Google form on Facebook, Instagram, and Telegram networks (658 participants in the online survey). The results demonstrated the choice of language that respondents call their native language; languages that Ukrainians use in different situations; the level of proficiency in Ukrainian, Turkish, and English; changes in respondents' speech behavior after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, etc. The numerical indicators show positive dynamics in recent years in favor of the Ukrainian language. The method of in-depth narrative interviewing at the fourth stage of the study made it possible to analyze the language biographies of Ukrainians. Three types of trajectories of language behavior of Ukrainians in the communicative space of Türkiye were identified: stable, dynamic, and evolutionary. At the fifth stage, lingual and sociolingual facts are described and summarized. The conducted research confirmed the effectiveness of the comprehensive application of sociolinguistic methods in the process of stage-by-stage analysis of the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora. Therefore, the developed study algorithm can be useful for studying other diaspora communities. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39570 Назва: Лексико-семантичні особливості заголовків у творчості Василя Симоненка Автори: Наливайко, Марія Ярославівна 2026-01-12T00:00:00Z