http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8617 2026-11-15T04:25:25Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/43255 Назва: Доброводське родовище як модельний об'єкт для дослідження трансформації гірничо-промислових територій та стратегій ревіталізації Подільських Товтр Автори: Гавришок, Богдан Борисович; Дем'янчук, Петро Михайлович; Ковбінька, Галина Короткий огляд (реферат): Дослідження присвячено комплексному аналізу трансформації природних ландшафтів Подільських Товтр під впливом гірничо-видобувної діяльності. Акцентовано увагу на гострому протиріччі між економічною доцільністю експлуатації надр та необхідністю збереження цілісності природних екосистем. Встановлено, що станом на 2021 рік у межах рифового пасма функціонувало 10 кар’єрів. З огляду на екологічну ситуацію в регіоні, особливої уваги заслуговують закинуті гірничопромислові об’єкти. Значні площі Товтрового пасма залишаються трансформованими та потребують рекультивації. У роботі проаналізовано приклади природної ренатуралізації, зокрема процеси заростання рослинністю кар’єрів в околицях сіл Жеребки та Саджівка. Особливу увагу в статті приділено Доброводському родовищу детритових вапняків. Детально описано промислове значення об’єкта, камінь з якого у середині XX ст. широко використовувався для будівництва та оздоблення знакових споруд у м. Тернопіль. Хоча наразі родовище перебуває в резерві через поширення сучасних будівельних матеріалів, воно зберігає виняткову наукову цінність як «геологічне вікно» у минуле Сарматського моря. Встановлено роль відпрацьованої ділянки родовища як рефугіуму для вузьколокального подільського ендеміка – волошки тернопільської (Centaurea ternopoliensis). Запропоновано класифікацію станів порушених територій, що включає активно-промислові, занедбані, потенційно-рекреаційні та ренатуралізовані ділянки. Встановлено, що індикатором успішного відновлення екосистем є формування дерново-карбонатних ґрунтів (рендзин), які стають основою для відтворення автохтонної кальцефітної флори. Обґрунтовано необхідність зміни парадигми сприйняття відпрацьованих кар’єрів: від «понівеченого ландшафту» до центрів геотуризму та наукових полігонів.; The Podilski Tovtry ridge represents a unique fossil barrier reef system of the Miocene Sarmatian Sea, characterized by exceptional geodiversity and high conservation value. At the same time, this territory has undergone intensive extractive exploitation, primarily through open-cast limestone quarrying, which has produced a series of anthropogenically transformed landscapes. The present study offers a comprehensive interdisciplinary analysis of the transformation of the Podilski Tovtry natural landscapes under the influence of mining and industrial activities, with particular reference to the Dobrovody deposit of detrital limestone (Zbarazh community, Ternopil region, western Ukraine) as a model site. The central scientific contradiction addressed is the tension between the economic rationale for subsoil exploitation and the necessity of preserving the integrity of natural ecosystems within a protected reef ridge. As of 2021, ten active quarries operated within the reef ridge on the territory of Ternopil Oblast, of which eight were stone quarries and two were sand quarries. In addition to active sites, several dozen abandoned quarries of varying size are scattered along the length of the ridge, creating a mosaic of degradation and spontaneous recovery. The study examines field evidence of natural renaturalization, including advanced vegetation succession in quarries near the villages of Zherebky (where natural afforestation is nearly complete) and Sadzhivka (characterized by pine expansion from adjacent forest). The Dobrovody deposit is described in detail: its geological structure, including a layer of shell detrital limestone overlain by recrystallized carbonates, Miocene clays with brown coal interlayers, and Quaternary loams; its physical-mechanical properties (compressive strength 63.2 kg/cm², CaCO₃ content up to 98.5%); and its historical industrial significance as a primary source of quality ashlar stone for mid-20th century construction in Ternopil, Kremenets, Zbarazh, and Kyiv. Currently, the deposit is held in reserve, with remaining estimated reserves exceeding 2.5 million m³. The study highlights two dimensions of its scientific value. First, the exposed quarry walls serve as a “geological window” into the Lower Sarmatian (Volynian sub-stage, 10–14 Ma), with fossil assemblages including mollusks (Cardium, Cerithium, Mactra) and shark teeth, enabling precise biostratigraphic dating. Second, the worked-out section of the deposit hosts a stable local population of Centaurea ternopoliensis — a narrow-range Podilian endemic listed in the European Red List — confirming the role of post-mining sites as biodiversity refugia for calciphilous flora. A four-category classification of disturbed territories is proposed: (1) active-industrial sites requiring strict environmental monitoring; (2) abandoned (degraded) sites acting as sources of negative impact on surrounding agricultural land; (3) potentially recreational sites with exposed geological sections of high aesthetic and scientific value; and (4) renaturalized sites (natural reserves) where spontaneous succession has led to ecosystem self-restoration. The key bioindicators of successful renaturalization in the reef ridge environment are identified as the formation of rendzic leptosols (rendzinas) and the colonization of calciphilous plant species, both signalling a return to a state approximating the autochthonous natural landscape. The study substantiates the need for a paradigm shift in the perception of post-mining sites: from “scarred landscapes” to geosites, scientific research stations, and geotourism destinations. Practical recommendations include the establishment of marked geosites, the application of calciphilous seed mixes to accelerate biodiversity recovery, and the integration of abandoned quarries into regional ecotourism networks. The findings are applicable to planning post-mining land reclamation and sustainable landscape management across the Podilian Tovtry and analogous carbonate reef landforms. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42844 Назва: Роль краєзнавчо-туристичних досліджень у навчанні географії школярів Автори: Альтгайм, Любов Богданівна; Журба, Ігор Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано науково-методичні засади і роль інтеграції краєзнавчо-туристичної діяльності у процес навчання географії у закладах загальної середньої освіти в умовах реформування (НУШ). Розкрито дидактичний потенціал реалізації краєзнавчого принципу навчання («від близького до далекого») для формування предметних і ключових компетентностей здобувачів освіти. Запропоновано триетапну модель організації форм краєднавчо-туристичнодослідної роботи (підготовчий, польовий та камеральний етапи). Висвітлено напрями і роль співпраці шкіл із краєзнавчими музеями, Центрами дитячо-юнацького туризму та Туристично-інформаційними центрами (ТІЦ). Обґрунтовано доцільність диджиталізації польових спостережень за допомогою ГІС-технологій, GPS-навігації та мобільних додатків. Наведено приклад реалізації прикладного проєкту «Географічний паспорт туристичного маршруту громади» та його значення для навчання географії.; The transformation of modern geographical education within the framework of the New Ukrainian School (NUS) reform requires a transition from traditional reproductive teaching methods to practical, competency-based and research-oriented approaches. Local history and tourism research serves as a fundamental educational tool for implementing the principle of local history (“from the known to the unknown”), transforming abstract geographical concepts into practical skills. The study uses a synthesis of geographical, pedagogical and tourism-oriented methodologies. It structures a three-stage model of organizing tourist forms of research activities of students: preparatory (theoretical) stage, field (tourism and research) stage and office (analytical and generalizing) stage. Particular attention is paid to the integration of modern digital tools, including geographic information systems (GIS), GPS navigation and mobile mapping software (e.g. OsmAnd, Locus Map, Google My Maps), alongside traditional tourism and local history methods. The article conceptualizes the structure of an inter-institutional partnership connecting secondary schools with local history museums, youth tourism centers and tourist information centers (TICs). This network transforms museum spaces into interactive geographical laboratories and involves students in the creation of real regional products. The practical utility of this approach is demonstrated using the model project “Geographic Passport of a Public Route”, which combines physical-geographic observations, eco-monitoring and socio-economic mapping for grades 6–9. The integration of regional and tourism research with school geography significantly increases student motivation, strengthens spatial and environmental competencies, and promotes the development of national and patriotic consciousness. Future research prospects include the development of school Web-GIS platforms, the adaptation of safety protocols for local fieldwork, and the creation of interdisciplinary STEM/STEAM learning modules. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41047 Назва: Sustainable Development of Green Tourism as a Tool for Economic Sustainability of Territorial Communities of Ukraine under Martial Law Автори: Zastavetska, Lesia; Semehen, Oksana; Shul, Nazarii Короткий огляд (реферат): The article is devoted to the theoretical substantiation of strategic directions for the development of green tourism as an alternative source of ensuring the economic resilience of territorial communities of Ukraine under martial law conditions. The full-scale war has led to a significant financial and administrative burden on municipalities, budget deficits, destruction of infrastructure, and migration shifts. Green tourism is a sector with a low entry threshold. It does not require large-scale capital investments, utilizes available resources, and stimulates the development of related industries (such as farming and craft production). The methodological basis of the study includes systemic, synergetic, and institutional approaches, as well as a statistical analysis of the dynamics of tourist tax revenues for the period 2021–2025. The research proves that the recreational sector has strong potential for post-war recovery: in 2025, compared to 2022, financial revenues from the tourist tax increased significantly (by UAH 115 million or 47.2%), particularly due to the growing share of income from micro-entrepreneurship (individual entrepreneurs). A pronounced asymmetry in the development of green tourism across territorial communities has been identified, manifested in differences between rural and de-occupied regions. With the support of state and grant programs for microbusinesses, these regions use tourism as a tool for rapid socio-economic recovery. The importance of green tourism for the moral and psychological rehabilitation of military personnel and civilians is substantiated. The main directions of strategic development of ecological tourism under current wartime challenges and with a perspective for the post-war period are outlined. Key measures to motivate territorial communities are argued, including: the reasonable use of the experience of developed countries; the unification of communities into a single tourism structure with the support of local authorities; auditing all green zone resources; searching for investment resources; and the rational use of international and domestic grants. It is proven that green tourism has all the prerequisites to help communities overcome the prolonged crisis caused by military aggression.; Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню стратегічних напрямів розвитку зеленого туризму як альтернативного джерела забезпечення економічної стійкості територіальних громад України в умовах воєнного стану. Повномасштабна війна призвела до суттєвого фінансового та адміністративного навантаження на муніципалітети, дефіциту бюджетів, руйнування інфраструктури, міграційних зрушень. Зелений туризм – сфера з низьким порогом входу. Він не потребує масштабних капіталовкладень, використовує наявні ресурси і стимулює розвиток суміжних галузей (фермерства, крафтового виробництва). Методологічною основою роботи є системний, синергетичний та інституційний підходи, а також статистичний аналіз динаміки туристичного збору за 2021–2025 роки. Дослідженням доведено, що рекреаційна сфера має всі шанси для післявоєнного відновлення: у 2025 р. порівняно з 2022 р. значно зросли фінансові надходження від туристичного збору (на 115 млн грн або на 47,2 %), зокрема за рахунок збільшення частки доходів від мікропідприємництва (ФОПів). Встановлено яскраво виражену асиметрію в розвитку зеленого туризму у територіальних громадах, що проявляється у відмінностях між тиловими та деокупованими регіонами, які за підтримки державних і грантових програм мікробізнесу використовують туризм як інструмент швидкого соціально-економічного відновлення. Обґрунтовано важливість зеленого туризму для морально-психологічної реабілітації військовослужбовців та цивільних осіб. Окреслено основні напрями стратегічного розвитку екологічного туризму в умовах сучасних воєнних викликів та з перспективою на післявоєнний період. Аргументовано основні заходи щодо мотивації територіальних громад: розумне використання досвіду розвинутих країн світу, об’єднання громад в єдину туристичну структуру за підтримки органів місцевої влади; аудит всіх ресурсів зеленої зони; пошук інвестиційних ресурсів; раціональне використання міжнародних та вітчизняних грантів. Доведено, що зелений туризм має всі передумови для виведення громад із затяжної кризи, спричиненої військовою агресією. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39592 Назва: Functional and Spatial Optimization of the Protected and Ecological Networks of Ternopil Region in Ukraine Автори: Tsaryk, Lyubomir; Tsaryk, Petro; Yankovska, Liubov; Novytska, Svitlana; Tsaryk, Volodymyr Короткий огляд (реферат): The article examines the essence of the European Strategy for the Conservation of Landscape and Biotic Diversity, the principles of formation, conservation and use of eco-networks in Ukraine, the existing problems of national and regional networks, taking into account the new administrative-territorial structure at the administrative-district level and the level of territorial communities. The purpose of the article is to assess the functional and territorial structure of the protected and ecological networks of Ternopil region and to substantiate the ways of their opti- mization in modern conditions. The paper is based on the information obtained in the course of fi eld expeditionary research in 2019–2022, as well as on statistical data, cartographic materials, and materials from the open network of aerospace satellite images Google Earth. The collected materials were processed using a system of methods (analysis, synthesis, comparison, decoding, cartographic, computer modeling, etc.). The data obtained showed that in 36.5% of the territorial communities, protected areas cover less than 1%. In order to improve the situation, the authors propose the creation of 53 new protected areas in 25 communities of Ternopil region with a total area of 39,358 hectares and substantiate the new core and connecting territories of the local rank of the regional eco-network.; Streszczenie: Artykuł analizuje istotę Europejskiej Strategii Ochrony Krajobrazu i Różnorodności Biotycznej, zasady tworzenia, ochrony i wykorzystania sieci ekologicznej na Ukrainie, istniejące problemy sieci krajowych i regionalnych, biorąc pod uwagę nową strukturę administracyjno-te- rytorialnego ustroju na poziomie jednostek administracyjno-rejonowych, a także wspólnot tery- torialnych. Celem artykułu jest ocena funkcjonalno-terytorialnej struktury sieci stref chronionych i regionów ekologicznych Tarnopola oraz uzasadnienie sposobów ich optymalizacji w nowych warunkach. Materiały do artykułu opierają się na informacjach uzyskanych w badaniach tereno- wych przeprowadzonych w latach 2019–2022, a także na zebranych i przetworzonych danych statystycznych, materiałach kartografi cznych i materiałach z otwartej sieci lotniczych zdjęć sateli- tarnych Google Earth. Zebrane materiały zostały przetworzone przy użyciu systemu metod (analiza, synteza, porównanie, dekodowanie, mapowanie, modelowanie komputerowe itp.). Uzyskane dane wykazały, że w 36,5% jednostek terytorialnych obszary chronione zajmują mniej niż 1%. W celu poprawy sytuacji autorzy proponują utworzenie 53 nowych obszarów chronionych w 25 gminach obwodu tarnopolskiego o łącznej powierzchni 39 358 ha oraz uzasadnienie nowych rdzeni i tery- toriów łączących lokalne elementy regionalnej sieci ekologicznej. 2023-01-01T00:00:00Z