http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8618 2026-06-01T20:01:18Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40886 Назва: Біблійні музичні інструменти у музикознавчих курсах вищої школи Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Топорівська, Ярослава Володимирівна Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано важливість заповнення лакун у музичній освіті через розширення фактологічного підґрунтя і наукову верифікацію архаїчного інструментарію. З’ясовано особливості конструкції й уточнено термінологію назв деяких старозавітних артефактів (такий підхід сприяє розвитку історично інформованого виконавства). Систематизовано знання про біблійну органологію як живий ключ до розуміння витоків українського та світового музичного мистецтва. Виявлено взаємозв’язки між інструментаріями народів Месопотамії, Єгипту та Іудеї й проаналізовано їх рецепцію в екзегетиці Середньовіччя, іконографії Ренесансу і музичному мисленні Нового часу. Доведено роль старозавітної символіки як семіотичного ресурсу. Адаптовано дані до освітніх програм бакалаврату і магістратури українських академій та університетів. Викладено класифікацію біблійних музичних інструментів за універсальною системою Горнбостеля-Закса й запропоновано нові підходи стосовно тлумачення орга-нологічної символіки від кантиляції та псалмодії до сучасних форм. Окреслено перспективи розробки цифрових платформ із науковими реконструкціями автентичного звучання давніх інструментів.; Relevance of the study. This article addresses critical gaps in Ukrainian higher music educa-tion regarding ancient musical cultures by expanding the factual database, providing scientific veri-fication of archaic instrumentation, and employing a multidisciplinary framework. By integrating theology, liturgics, archaeology, cultural studies, and musicology, the research clarifies the nomen-clature and structural features of biblical instruments while advancing the field of historically in-formed performance. Main objective of the study. The article aims to systematize data on biblical instruments and their historical reception, adapting these findings for core curricula at the Bachelor’s (History of Music, Organology) and Master’s (Musical Styles and Genres) levels within Ukraine's higher music education system. Methodological Framework. A comprehensive methodological approach is utilized, synthe-sizing general scientific methods (induction, deduction, analysis, and synthesis) with specialized musicological tools, including semiotic, historical-genetic, organological, and contextual analyses. Results. The study posits that biblical organology is not merely a static historical relic but a vital key to understanding the genesis and symbolism of European and Ukrainian musical traditions. Beyond Hebrew and Judean instruments, the Old Testament provides insights into their counter-parts in Mesopotamia and Egypt. These instruments, analyzed in the exegesis of Medieval church scholars and depicted in Renaissance religious iconography, served as a primary semiotic resource that shaped Western European musical thought in the Early Modern era. Practical Significance. The findings enhance the «History of Music» curriculum by refining terminology and academic rigor; contribute to «Organology» by reclassifying biblical instruments according to the Hornbostel-Sachs system; and aid the "Musical Styles and Genres" course by in-terpreting organological symbolism from ancient cantillation to modern liturgical forms. Research Prospects. Future directions include developing specialized courses based on Western pedagogical models and launching digital platforms that integrate organological descrip-tions with scientific acoustic reconstructions of authentic ancient sounds. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40099 Назва: Онлайн-формати музичного музикування: педагогічні можливості та обмеження Автори: Топорівська, Ярослава Володимирівна; Шевчук, Олександр Володимирович Короткий огляд (реферат): Онлайн-формати музичного музикування посідають дедалі важливіше місце в сучасній музично-освітній практиці, відображаючи глобальні тенденції цифровізації, зростання ролі дистанційної взаємодії та появу нових можливостей для творчого розвитку. Цифрові середовища, що інтегрують аудіо-, відео- та інтерактивні інструменти, створюють умови для розширення доступу до музичної освіти незалежно від географічних, соціальних чи фізичних обмежень. Онлайн-музикування охоплює широкий спектр форматів: відеозаняття, віртуальні репетиції, індивідуальні консуль-тації у синхронному режимі, асинхронний обмін творчими матеріалами, використання цифрових звукових станцій (DAW), симуляторів інстру-ментальної гри, інтерактивних нотних редакторів, колаборативних плат-форм для створення ансамблевих проєктів. Такі можливості сприяють індивідуалізації навчання, розвитку самостійності, формуванню цифрової компетентності, а також оволодінню новими видами музичної активності, що раніше були менш доступними в традиційному офлайн-форматі. Разом з тим онлайн-музикування виявляє низку суттєвих педагогічних обмежень, що впливають на якість навчального процесу та ефективність розвитку музичних здібностей. Насамперед це затримка та нестабільність передавання аудіосигналу, що ускладнює синхронне виконання та знижує якість зворотного зв’язку. Технічна нерівність між учасниками може створювати бар’єри для повноцінного музичного досвіду, а обмежена можливість педагогічного контролю над моторикою та фізичними параметрами виконання ускладнює корекцію помилок і відпрацювання технічних навичок. Крім того, частина студентів відчуває зниження емоційної залученості, оскільки віртуальне середовище не завжди забезпечує ті умови міжособистісної комунікації та спільного переживання, що притаманні традиційному музичному заняттю. Незважаючи на вказані труднощі, онлайн-формати створюють передумови для появи нових педагогічних моделей, де інноваційний цифровий інструментарій поєднується з класичними методиками музичної освіти. Їх ефективність значною мірою залежить від готовності викладачів адаптувати зміст навчання, оновлювати підходи до оцінювання, забезпе-чувати технологічну підтримку та створювати мотиваційне освітнє середовище. У підсумку онлайн-музикування постає як багатоаспектний феномен, що водночас розширює межі сучасної музичної педагогіки та потребує критичного осмислення, методичного удосконалення й систем-ного впровадження для гармонійного поєднання педагогічних можливостей і наявних обмежень.; Online formats of music-making occupy an increasingly important place in contemporary music education, reflecting global trends of digitalization, the growing role of remote interaction, and the emergence of new possibilities for creative development. Digital environments that integrate audio, video, and interactive tools create conditions for expanding access to music education regardless of geographical, social, or physical constraints. Online music-making encompasses a wide range of formats: video lessons, virtual rehearsals, synchronous individual consultations, asynchronous exchange of creative materials, the use of digital audio workstations (DAWs), instrument-playing simulators, interactive notation editors, and collaborative platforms for creating ensemble projects. These opportunities support individualized learning, foster autonomy, develop digital competence, and facilitate engagement with new forms of musical activity that were previously less accessible in traditional offline settings. At the same time, online music-making reveals a number of significant pedagogical limitations that affect the quality of the educational process and the effectiveness of musical skill development. The most critical issues include latency and instability of audio transmission, which complicate synchronous performance and reduce the quality of feedback. Technical inequality among participants may create barriers to a full musical experience, while limited pedagogical control over motor movements and physical aspects of performance complicates error correction and the development of technical skills. In addition, some students experience reduced emotional engagement, as the virtual environment does not always provide the interpersonal communication and shared emotional experience typical of traditional music lessons. Despite these challenges, online formats create preconditions for the emergence of new pedagogical models where innovative digital tools are combined with classical approaches to music education. Their effectiveness largely depends on teachers’ readiness to adapt learning content, update assessment approaches, provide technological support, and create a motivating educational environment. Ultimately, online music-making appears as a multifaceted phenomenon that simultaneously expands the boundaries of modern music pedagogy and requires critical reflection, methodological refinement, and systematic implementation to ensure a balanced integration of pedagogical possibilities and existing limitations. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40097 Назва: Методика викладання вокалу у закладах вищої освіти Автори: Ороновська, Лариса Дмитрівна; Кондратенко, Ірина Анатоліївна; Савченко, Валерія Едуардівна; Задорожна, Тетяна Короткий огляд (реферат): У статті комплексно розглядається методика занять співом як професійно орієнтованої навчальної дисципліни у ВНЗ, уточнюється її сутнісний теоретичний і практичний зміст. Автори детально пояснюють важливість початкового етапу навчання вокальних навичок і наголошують на необхідності поступового і цілеспрямованого оволодіння технічними прийомами, на яких базується подальша майстерність співака. У центрі дослідження – індивідуалізація навчального процесу з урахуванням особис-тісних особливостей кожного студента, впровадження сучасних методик, новітніх технологій та активних форм роботи. Особлива увага приділяється системі вправ, спрямованих на розвиток правильного звукоутворення, дикції, резонансу, голосового дихання та роботи зі «звукопередавачем». Автор аналізує причини поширених дефектів голосотворення, наводить методи їх корекції, підкреслює важливість злагодженої роботи діафрагми та резонаторів, а також необхідність формування автоматизованих голосових рефлексів. Слід зазначити, що розвиток вокального діапазону можливий лише за умови якісної постановки середнього діапазону та суворого дотримання принципу послідовності. У статті детально висвітлено роль музично-вокального читання та декламації як основного засобу виховання виразності, рівності тембру та технічної плавності голосу. Автори наголошують на важливості створення оптимальних умов навчання, зокрема акустично «зволоженого» простору, що сприяє форму-ванню вміння керувати звуком незалежно від зовнішніх факторів. Мистецький аспект вокальної підготовки вважається невід’ємною частиною професійного становлення співака: майбутній співак має бути підготов-лений як виконавець з високим рівнем естетичної, інтелектуальної та сценічної культури. Автори наголошують, що справжній митець має нести на сцену духовні цінності, а не демонструвати корисливу видимість чи сенсаційність. У статті узагальнено багаторічний педагогічний досвід авторів і запропоновано цілісну систему підготовки фахівців вокального мистецтва, підкреслено важливість поєднання технічної та творчої складових навчального процесу. Робота відкриває перспективи подальших досліджень у галузі вокального виконавства та вдосконалення професійної підготовки майбутніх співаків.; The article comprehensively examines the methodology of singing classes as a professionally oriented educational discipline in higher education institutions, specifies its essential theoretical and practical content. The authors explain in detail the importance of the initial stage of learning vocal skills and emphasize the need for gradual and purposeful mastering of technical techniques on which the singer's further mastery is based. At the center of the research is the individualization of the educational process taking into account the personal characteristics of each student, the introduction of modern methods, the latest technologies and active forms of work. Special attention is paid to the system of exercises aimed at the development of correct sound production, diction, resonance, vocal breathing and work with the "sound transmitter". The author analyzes the causes of common defects of voice production, provides methods of their correction, emphasizes the importance of the coordinated work of the diaphragm and resonators, as well as the need for the formation of automated vocal reflexes. It should be noted that the development of the vocal range is possible only under the condition of high-quality staging of the middle range and strict adherence to the principle of consistency. The article details the role of musical-vocal reading and recitation as the main means of educating expressiveness, equal timbre and technical fluency of the voice. The authors emphasize the importance of creating optimal learning conditions, in particular an acoustically "moistened" space, which contributes to the formation of the ability to control sound regardless of external factors.The artistic aspect of vocal training is considered an integral part of the professional formation of a singer: the future singer must be trained as a performer with a high level of aesthetic, intellectual and stage culture. The authors emphasize that a real artist should bring spiritual values to the stage, and not demonstrate selfish visibility or sensationalism. The article summarizes the long-term pedagogical experience of the authors and offers a comprehensive system of training vocal art specialists, emphasizing the importance of combining technical and creative components of the educational process. The work opens up prospects for further research in the field of vocal performance and improvement of professional training of future singers. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40068 Назва: Olena Berehova. Dialoh kul’tur: obraz inshoho v muzychnomu universumi [Dialogue of Cultures: The Image of the Other in the Musical Universe]. Kyiv 2020. Автори: Hysa, Oksana 2022-01-01T00:00:00Z