http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8618 2026-10-19T19:55:09Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42941 Назва: Перформативне дослідження: шлях до інтелектуальних чеснот Автори: Кондрацька, Людмила Анатоліївна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено проблемі інтелектуального преображення педагога як співучасника партисипативного перформативного дослідження. Її актуальність зумовлена кризовою ситуацією педагогічної науки в епоху когнітивного соліпсизму. Основою пропонованого проєкту обрано сучасну концепцію антропології науки. Змістовими компонентами її сотеріологічного виміру визначено концептуальні моделі наукового етосу, наукової совісті та інтелектуальних чеснот, яка включає в себе наступні імперативи: універсалізму, колективізму, спільної безкорисливості та організованого сумніву. Конкретизовано парадигму перформативності як когнітивної стратегії колективного дослідження в педагогіці і, відповідно, структуру самого конструкта (синестезії дії, сенсу й буття). Охарактеризовано особливості колективної інтелектуальної творчості у процесі перформативних дій-змін. Зважаючи на доцільність демістифікації педагогом-дослідником раціонально непізнаваних аспектів, розкрито тактичний прийом епістемологічної рандомізації – включення у траєкторію каузального міркування множинних випадкових версій. З погляду на особливості його реалізації, визначено умовну типологію колективу дослідників-перформерів, запропоновано принципи та показники їх інтелектуально-духовної згуртованості. Обгрунтовано доцільність стратегічного прийому колективної серендипності. Охарактеризовано його типологію, принципи і когнітивні техніки їх реалізації (розрізнення, уповільнення, сприяння, натхненності). Розкрито значення їх синергії у перформативній партисипації духовного подвижництва педагога-дослідника і детально описано його етапи. Доведено: синхронізація колективного перформативного долучення до Сяйва Істини постає ефективним чинником реалізації мети дослідника як художника колективної рандомізованої епістеми. Отож, подія співпричетності педагогів-дослідників до таємниці і співвіднесеності її з ноуменальними величинами – задля виправлення апріорних перцептивних аномалій любові як найвищого рівня знання – має очевидну перспективу.; The article presents the problem of intellectual transformation of the teacher as a co-participant of participatory performative research. For this purpose, the methodological characteristics of the study of the problem are determined. The concept of anthropology of science is determined as the substantive basis of human motivation for collective intellectual creativity. The conceptual model of scientific ethos is revealed, as well as the essence of scientific conscience and intellectual virtues as substantive components of the soteriological paradigm of research. The paradigm of performativity is specified as a cognitive strategy of collective research in pedagogy and, accordingly, the structure of the construct itself (synesthesia of action, meaning and being) is specified. The features of collective intellectual creativity in the process of performative actions-changes are determined. The tactical method of epistemological randomization is characterized, that is, the inclusion of several random versions in the trajectory of causal reasoning. The principles and indicators of intellectual and spiritual cohesion of teachers are proposed. The cognitive techniques of performative research are characterized. The feasibility of the strategic method of collective serendipity is substantiated, its typology, principles and cognitive techniques of their implementation are characterized. The significance of their synergy in the performative participation of the spiritual asceticism of the teacher-researcher is revealed and its stages are characterized in detail. It is proven that the synchronization of the collective performative existence of its participants in joining the Radiance of Truth becomes an effective factor of the initiative research action. In this way, the freedom of the human spirit is realized for the sake of the Meeting.Therefore, the organization of the event of the involvement of teachers-researchers in the spiritual mystery in order to correct the a priori perceptual anomalies of love as the highest level of knowledge has obvious prospects. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42673 Назва: Візантійські середньовічні невменні манускрипти як джерела для літургічно-музикознавчих студій кондакарного жанрового стилю Київської Русі Автори: Жулковський, Богдан Євгенович Короткий огляд (реферат): Метою дослідження є введення до українського музикознавчого та гуманітарного дискурсів візантійських невменних і ненотованих літургічних рукописів Х—XIV ст. які репрезентують кондакарний жанровий стиль. З-поміж них: Кондакарі (Ікіматарії), Псалтикони, Асматикони, Аколуфії, Тріодіони, Пентикостаріони, Октоїхи, Мінеї Службові та Святкові, Єрусалимські і Студійські Типікони (Устави). Методологія статті полягає в системному аналізі джерел, що поєднує низку кодикологічних, палеографічних, текстологічних, богословсько-літургічних та компаративно-музикознавчих підходів. Наукова новизна. Виявлено фотокопії візантійських невменних і ненотованих рукописів на офіційних сайтах провідних архівних установ світу — Бібліотеки Конгресу (США), Національної бібліотеки Франції та Ватиканської апостольської бібліотеки. Віднайдено раритетні факсимільні видання окремих середньовічних пергаменних кодексів і маловідому спеціалізовану наукову літературу з візантиністики й палеославістики. З’ясовано структуру моножанрових та поліжанрових літургічних співацьких книг, репертуар кондаків та інших гімнів тропарної групи. Обґрунтовано важливість залучення візантійських невменних та ненотованих рукописів до порівняльних літургічно-музикознавчих досліджень кондакарного жанрового стилю, питомого для культури Київської Русі. Висновки. Нотовані кодекси Х—XIV ст. з палеовізантійськими шартрськими і медіавізантійськими касторськими невмами доцільно вводити в якості паралельного тексту до палеославістичних студій. Такий підхід сприятиме пошуку достовірного ключа для дешифровки адіастематичної кондакарної нотації та реконструкції корпусу українських мелізматичних піснеспівів.; The goal of the research is to introduce Byzantine liturgical manuscripts of the 10th — 14th centuries with and without neumes, which represent the kondakarian genre style, into Ukrainian musicological and humanitarian discourses. Among them: Kondakaria (Oikima-taria), Psaltika, Asmatika, Akolouthia, Triodia, Pentecostaria, Octoecha, Service and Festal Menaia, Jerusalem and Studite Typika (Statutes). The methodology of the article consists in a 171 systematic analysis of sources, which combines a number of codicological, paleographic, tex-tological, theological-liturgical and comparative musicological approaches. Scientific novelty. Photocopies of Byzantine manuscripts with and without neumes were discovered on the official resources of the world’s leading archival institutions — the Library of Congress (USA), the National Library of France and the Vatican Apostolic Library. Rare facsimile editions of some medieval parchment codices and little-known specialized scientific literature on Byzan-tine and Paleoslavic studies were found. The structure of monogenre and polygenre liturgical hymn books, the repertoire of kontakia and other canticles of the troparion group were clari-fied. The importance of involving Byzantine manuscripts with and without neumes in com-parative liturgical and musicological studies of the kondakarian genre style, which was spe-cific to the culture of Kyivan Rus, was substantiated. Conclusions. The notated codices of the 10th — 14th centuries with Paleobyzantine Chartres and Medieval Byzantine Kastorian neu-mes should be introduced as a parallel text to Paleoslavic studies. Such an approach will contribute to the search for a reliable key for deciphering the adiastematic kondakarian notation and the reconstruction of the corpus of Ukrainian melismatic chants. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41486 Назва: GENERAL PLAN, ORGANISATION AND RESULTS OF RESEARCH AND EXPERIMENTAL WORK ON THE FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE OF FUTURE BACHELORS OF COMPUTER SCIENCE PROFILE IN PROFESSIONAL TRAINING Автори: Petliuk, Oleksandr Volodymyrovych Короткий огляд (реферат): The development of digital competence among future specialists in various professional fields has become a critical focus in contemporary higher education. This study investigates the effectiveness of a specially developed Technology for Developing the Digital Competence of Future Bachelors of Computer Science within the framework of professional training. The research was conducted as an experimental pedagogical study at three Ukrainian higher education institutions: Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Rivne State Humanities University, and Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University. A total of 208 students participated in the research, with 113 students actively involved in the formative experiment. The study was carried out in four interrelated stages: the preparatory stage (2021), during which the technology and diagnostic tools were developed; the ascertaining stage (2022), which assessed the initial levels of digital competence among students; the formative stage (2022–2025), in which the technology was implemented in the experimental group while the control group followed traditional training methods; and the final stage (2025), which focused on systematization, statistical processing, and in-depth analysis of the results. Diagnostic tools were designed to evaluate multiple components of digital competence, including value-motivational, cognitive-informational, procedural-activity, and personal-develop-mental dimensions. The findings indicate that students in the experimental group demonstrated a significant increase in digital competence compared to the control group. The technology facilitated the acquisition of essential digital knowledge and skills, enhanced professional competencies, and improved students’ ability to apply digital tools effectively in educational and professional contexts. The study also highlighted the feasibility of integrating innovative digital competence development methods within the existing higher education system without additional financial resources or major adjustments to departmental curricula.; Розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців у різних професійних галузях став одним із ключових напрямів сучасної вищої освіти. У статті висвітлено ефективність впровадження розробленої Технології формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю в професійній підготовці. Дослідження проводилося як експеримен-тальне педагогічне дослідження у Тернопільському національному педагогіч-ному університеті імені Володимира Гнатюка, Рівненському державному гуманітарному університеті та Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. Загалом у дослідженні взяли участь 208 студентів, з яких 113 студентів брали активну участь у формувальному експерименті. Дослідження здійснювалося у чотири взаємопов’язані етапи: підготовчий етап (2021 р.), під час якого були розроблені технологія та діагностичні інструменти; констатувальний етап (2022 р.), який передбачав оцінку початкового рівня цифрової компетентності студентів; формувальний етап (2022–2025 рр.), на якому Технологія впроваджувалася в освітній процес експериментальних груп, тоді як контрольна група навчалася за традиційними методами; та підсумковий етап (2025 р.), який спрямований на систематизацію, статистичну обробку та глибинний аналіз отриманих результатів. Результати дослідження показали, що студенти експериментальної групи продемонст-рували суттєве підвищення рівня цифрової компетентності порівняно з контрольною групою. Технологія сприяла засвоєнню основоположних цифро-вих знань та навичок, підвищенню професійної компетентності та покращенню здатності студентів ефективно застосовувати цифрові інструменти в освітньому та професійному контекстах. Дослідження також підкреслило можливість інтеграції інноваційних методів розвитку цифрової компетентності у сучасну систему вищої освіти без додаткових фінансових ресурсів та суттєвих змін у планах роботи кафедр. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40886 Назва: Біблійні музичні інструменти у музикознавчих курсах вищої школи Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Топорівська, Ярослава Володимирівна Короткий огляд (реферат): Обґрунтовано важливість заповнення лакун у музичній освіті через розширення фактологічного підґрунтя і наукову верифікацію архаїчного інструментарію. З’ясовано особливості конструкції й уточнено термінологію назв деяких старозавітних артефактів (такий підхід сприяє розвитку історично інформованого виконавства). Систематизовано знання про біблійну органологію як живий ключ до розуміння витоків українського та світового музичного мистецтва. Виявлено взаємозв’язки між інструментаріями народів Месопотамії, Єгипту та Іудеї й проаналізовано їх рецепцію в екзегетиці Середньовіччя, іконографії Ренесансу і музичному мисленні Нового часу. Доведено роль старозавітної символіки як семіотичного ресурсу. Адаптовано дані до освітніх програм бакалаврату і магістратури українських академій та університетів. Викладено класифікацію біблійних музичних інструментів за універсальною системою Горнбостеля-Закса й запропоновано нові підходи стосовно тлумачення орга-нологічної символіки від кантиляції та псалмодії до сучасних форм. Окреслено перспективи розробки цифрових платформ із науковими реконструкціями автентичного звучання давніх інструментів.; Relevance of the study. This article addresses critical gaps in Ukrainian higher music educa-tion regarding ancient musical cultures by expanding the factual database, providing scientific veri-fication of archaic instrumentation, and employing a multidisciplinary framework. By integrating theology, liturgics, archaeology, cultural studies, and musicology, the research clarifies the nomen-clature and structural features of biblical instruments while advancing the field of historically in-formed performance. Main objective of the study. The article aims to systematize data on biblical instruments and their historical reception, adapting these findings for core curricula at the Bachelor’s (History of Music, Organology) and Master’s (Musical Styles and Genres) levels within Ukraine's higher music education system. Methodological Framework. A comprehensive methodological approach is utilized, synthe-sizing general scientific methods (induction, deduction, analysis, and synthesis) with specialized musicological tools, including semiotic, historical-genetic, organological, and contextual analyses. Results. The study posits that biblical organology is not merely a static historical relic but a vital key to understanding the genesis and symbolism of European and Ukrainian musical traditions. Beyond Hebrew and Judean instruments, the Old Testament provides insights into their counter-parts in Mesopotamia and Egypt. These instruments, analyzed in the exegesis of Medieval church scholars and depicted in Renaissance religious iconography, served as a primary semiotic resource that shaped Western European musical thought in the Early Modern era. Practical Significance. The findings enhance the «History of Music» curriculum by refining terminology and academic rigor; contribute to «Organology» by reclassifying biblical instruments according to the Hornbostel-Sachs system; and aid the "Musical Styles and Genres" course by in-terpreting organological symbolism from ancient cantillation to modern liturgical forms. Research Prospects. Future directions include developing specialized courses based on Western pedagogical models and launching digital platforms that integrate organological descrip-tions with scientific acoustic reconstructions of authentic ancient sounds. 2026-01-01T00:00:00Z