http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 2026-10-01T18:53:21Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42860 Назва: Формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину Автори: Шишак, Андріана Михайлівна; Писарчук, Оксана Тарасівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено зміст та методику формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину; на основі узагальнення та систематизації матеріалів конкретизовано методичні рекомендації щодо процесу формування у дошкільників та молодших школярів уявлень про масу. З’ясовано, що формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу предметів як величину є важливим складником сенсорно-пізнавальної, логіко-математичної та дослідницької (у закладі дошкільної освіти) і математичної компетентності (у початковій школі). Зміст формування уявлень про масу визначено у Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти), Державному стандарті початкової освіти, освітніх програмах. Ознайомлення дошкільників та молодших школярів із масою повинно ґрунтуватися на практичній, дослідницькій та ігровій діяльності, забезпечувати розвиток сенсорного досвіду особистості, умінь порівнювати, аналізувати, вимірювати та застосовувати знання у повсякденному житті. Визначено методичні рекомендації щодо формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уявлень про масу: формувати уявлення про масу через практичні дії з предметами; ознайомлювати з масою через забезпечення сенсорного сприймання; використовувати спеціальні дидактичні матеріали; формувати вміння порівнювати предмети за масою; стимулювати розуміння необхідності вимірювання маси; ознайомлювати з вагами та принципом їх роботи; формувати уявлення про одиниці вимірювання маси; вчити користуватися гирями та терезами; використовувати дослідницьку діяльність, практичні, інтерактивні та ігрові завдання; формувати вміння застосовувати знання про масу у повсякденній діяльності; забезпечувати наступність між дошкільною та початковою освітою.; The article explores the content and methodology of developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity. Based on the generalisation and systematisation of relevant materials, methodological recommendations regarding the process of forming preschool and primary school children’s understanding of mass are specified and clarified. It has been established that developing preschool and primary school children’s understanding of the mass of objects as a measurable quantity is an important component of sensory-cognitive, logical-mathematical and exploratory competence (in preschool education), as well as mathematical competence (in primary education).The content of developing understanding of mass is defined in the Basic Component of Preschool Education (the State Standard of Preschool Education), the State Standard of Primary Education, and educational programmes. Introducing preschool and primary school children to the concept of mass should be based on practical, exploratory and play-based activities, ensuring the development of children’s sensory experience, as well as their ability to compare, analyse, measure and apply knowledge in everyday life. The methodological recommendations for developing preschool and primary school children’s understanding of mass include: forming understanding of mass through practical manipulation of objects; introducing mass through sensory perception; using specialised didactic materials; developing the ability to compare objects according to mass; fostering understanding of the need to measure mass; introducing weighing scales and the principles of their operation; forming understanding of units of mass measurement; teaching children how to use weights and balance scales; employing exploratory activities alongside practical, interactive and play-based tasks; developing the ability to apply knowledge of mass in everyday activities; and ensuring continuity between preschool and primary education. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42859 Назва: Фасилітація засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників Автори: Руденський, Ростислав Євгенович; Чикурова, Ольга Ярославівна; Жаркова, Ірина Іванівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено фасилітацію засвоєння правил настільних ігор у формуванні соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Визначено, що соціально-емоційна регуляція поведінки старших дошкільників виявляється в здатності до усвідомленої взаємодії з іншими, емоційного самовладання, дотримання правил та досягнення спільних цілей у грі. Охарактеризовано компоненти соціально-емоційної регуляції поведінки старших дошкільників. Доведено, що настільні ігри є ефективним засобом формування соціально-емоційної регуляції поведінки. Визначено типи ставлень до засвоєння правил ігрової взаємодії та їх вплив на регуляцію поведінки дітей. Встановлено, що здатність дітей до свідомого підпорядкування правилам є важливим аспектом формування соціально-емоційної регуляції поведінки. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42567 Назва: Комунікативні труднощі обдарованих підлітків та стратегії їх подолання Автори: Шпак, Марія Мирославівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено природу та механізми комунікативних труднощів, що виникають в обдарованих підлітків у процесі їх інтенсивного інтелектуального та емоційного розвитку в сучасних умовах. Теоретичний аналіз побудований на основі концепції дисинхронії розвитку, яка дозволяє обґрун-тувати суть невідповідності між інтелектуальною зрілістю та соціально-комунікативними навичками обдарованої підліткової групи. З урахуванням індивідуально-психологічного профілю обдарованих підлітків охарактеризовано такі ключові психологічні фактори, як інтелектуальний перфекціонізм, емоційна гіперчутливість, труднощі із саморегуляцією та схильність до соціальної ізоляції, які суттєво ускладнюють їх соціалізацію. Особливу увагу приділено захисним механізмам психіки – інтелектуалізації та мовному бар’єру, – які виникають в обдарованих підлітків у процесі взаємодії з однокласниками та адаптації до освітнього середовища. Обґрунтовано, що комунікативні труднощі обдарованих підлітків зумовлені, з одного боку, їх психологічною своєрідністю, а з іншого – недостатньою готовністю системи освіти та сімейного інституту до підтримки їх соціально-комунікативного розвитку. Визначено, що суттєвий чинник форму-вання комунікативної компетентності обдарованих підлітків – це взаємо-пов’язана діяльність школи, сім’ї та психологічної служби закладу освіти, що зумовлює необхідність спільних зусиль усіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Проаналізовано стратегії подолання комунікативних труднощів, які включають розвиток соціального інтелекту, адаптацію мовленнєвих стратегій, формування навичок соціально-компетентної поведінки та оновлення комуніка-тивних установок підлітків через психокорекційну та психопрофілактичну роботу. З’ясовано, що ефективними формами психологічного супроводу є індивідуальне консультування, груповий тренінг комунікативних навичок та просвітницька робота з педагогами і батьками. Результати дослідження підтверджують, що комплексний підхід до психологічної підтримки обдарованих підлітків дозволяє суттєво знизити інтенсивність їх комунікативних труднощів та сприяє їх успішній інтеграції в соціум і повноцінній реалізації творчого та інтелектуального потенціалу.; The article investigates the nature and mechanisms of communicative difficulties that arise in gifted adolescents in the process of their intensive intellectual and emotional development in modern conditions. The theoretical analysis is based on the concept of developmental dyssynchrony, which allows us to substantiate the essence of the discrepancy between intellectual maturity and socio-communicative skills of the gifted adolescent group. Taking into account the individual psychological profile of gifted adolescents, such key psychological factors as intellectual perfectionism, emotional hypersensitivity, difficulties with self-regulation and a tendency to social isolation are characterized, which significantly complicate their socialization. Particular attention is paid to the protective mechanisms of the psyche -intellectualization and language barrier - that arise in gifted adolescents in the process of interaction with classmates and adaptation to the educational environment. It is substantiated that the communicative difficulties of gifted adolescents are due, on the one hand, to their psychological uniqueness, and on the other hand, to the insufficient readiness of the educational system and the family institution to support their socio-communicative development. It is determined that a significant factor in the formation of communicative competence of gifted adolescents is the interconnected activities of the school, family and psychological service of the educational institution, which necessitates the joint efforts of all subjects of the educational process. Strategies for overcoming communicative difficulties were analyzed, which include the development of social intelligence, adaptation of speech strategies, formation of skills of socially competent behavior and updating of communicative attitudes of adolescents through psychocorrectional and psychoprophylactic work. It was found that effective forms of psychological support are individual counseling, group training of communicative skills and educational work with teachers and parents. The results of the study confirm that a comprehensive approach to psychological support of gifted adolescents allows to significantly reduce the intensity of their communicative difficulties and contributes to their successful integration into society and the full realization of their creative and intellectual potential. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42565 Назва: Вплив стилів конфліктної поведінки на психоемоційний стан та професійне вигорання працівників банківських установ Автори: Шпак, Марія Мирославівна; Каліцинський, В. С. Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між стилями конфліктної поведінки та проявами емоційного вигорання працівників банківських установ. Актуальність роботи зумовлена підвищенням психоемоційного навантаження в умовах економічної нестабільності, цифрової трансформації фінансового сектору та впливу воєнного стану на соціально-трудові процеси в Україні. Обґрунтовано положення про те, що стилі конфліктної поведінки впливають на психоемоційний стан працівників, особливості міжособистісної взаємодії та ефективність професійної діяльності в умовах інтенсивної комунікації з іншими людьми. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 85 працівників банківських установ різних регіонів України, професійна діяльність яких пов’язана з постійною взаємодією з клієнтами та високим рівнем емоційної напруги. Використано методику К. Томаса та Р. Кілмана (ТКІ) та опитувальник К. Маслач (МВІ). Установлено переважання використання кооперативних стратегій конфліктної поведінки за недостатньої вираженості компромісної тактики. Це вказує на загальну орієнтацію на конструктивне вирішення конфліктів із певними труднощами балансування інтересів у рутинних професійних ситуаціях. У структурі емоційного вигорання зафіксовано помірні прояви емоційного виснаження та деперсоналізації, а також тенденцію до зниження суб’єктивної оцінки професійних досягнень у частини респондентів. Кореляційний аналіз виявив зворотні зв’язки між кооперативними стилями конфліктної поведінки та окремими компонентами вигорання, що свідчить про їхню компенсаторну роль у збереженні професійної активності та психологічного благополуччя. Зроблено висновок про доцільність розвитку співпраці, компромісу та гнучкого профілю конфліктних стратегій як ефективного напряму профілактики емоційного вигорання працівників банківської сфери. Результати дослідження можуть бути використані у практиці HR-підрозділів, психологічних служб банківських установ для розроблення програм професійного розвитку та психологічної підтримки персоналу.; This article presents the findings of an empirical study investigating the relationship between conflict behaviour styles and the manifestations of emotional burnout among employees of banking institutions. The work is relevant due to the increase in psycho-emotional stress resulting from economic instability, the digital transformation of the financial sector and martial law’s impact on social and labour processes in Ukraine. The article substantiates the position that conflict behaviour styles perform regulatory and protective functions, mediating stress resistance levels, interpersonal interaction characteristics, and professional activity effectiveness in intensive communication conditions. An empirical study was conducted on a sample of 85 banking institution employees from different regions of Ukraine whose professional activities involve constant client interaction and high emotional stress levels. The T. Kilman methodology and the K. Maslach questionnaire were employed. The study found that cooperative conflict behaviour strategies prevailed, with compromise tactics being insufficiently pronounced. This indicates a general orientation towards constructive conflict resolution, though balancing interests in routine professional situations can be challenging. The emotional burnout structure shows moderate manifestations of emotional exhaustion and depersonalisation, as well as a tendency towards decreased subjective assessment of professional achievements among some respondents. Correlation analysis revealed inverse relationships between conflict behaviour styles and individual burnout components, indicating a compensatory role in maintaining professional activity and psychological well-being. The study concluded that developing cooperation, compromise, and flexible conflict strategies is an effective way to prevent professional burnout in the banking sector. The results of the study could inform the development of professional development and psychological support programmes for staff by HR departments and psychological services in banking institutions. 2026-01-01T00:00:00Z