http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8640 2026-07-06T20:19:15Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41439 Назва: Філософсько-методологічні засади інтеграції штучного інтелекту в освітні дослідження Автори: Осадча, К. П.; Спірін, О. М.; Олексюк, Василь Петрович; Вакалюк, Т. А.; Вербовецький, Д. В. Короткий огляд (реферат): Мета. Метою роботи є розроблення філософсько-методологічних засад інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в освітні дослідження, що включає: обґрунтування філософських основ інтеграції ШІ в дослідницький процес; обґрунтування терміносистеми; виокремлення методологічних принципів, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках; обґрунтування ролі ШІ як аналітичного партнера дослідника. Методи. У дослідженні було використано систему методів, що зумовлена поставленою метою: аналіз попередніх фундаментальних праць філософії та методології наукових досліджень та наукових досліджень інтеграції ШІ в освіту та наукові дослідження; філософсько-онтологічний, концептуальний та герменевтичний аналіз, поняттєво-категоріальний аналіз, контент-аналіз, систематизацію, концептуалізацію та класифікацію, методологічний аналіз, а також індуктивний, дедуктивний, лінгвістичний та когнітивно-понятійний метод. Результати. У процесі дослідження висвітлено філософські основи інтеграції ШІ в дослідницький процес, що включають такі концепції та теорії: теорія пізнання (епістемологія), концепції про природу буття, соціальної філософії, етичні теорії (теорія морального обов‘язку, етика чеснот), теорія прийняття технологій в освіті, феноменологія та теорії ШІ й загального ШІ, а також теоретичні підходи до академічної доброчесності. Інтеграція ШІ в освітні дослідження будується на принципах етичності та академічної доброчесності, людського контролю (людиноцентричності), конфіденційності та безпеки даних, уникнення алгоритмічної упередженості, підзвітності та прозорості. Спираючись на комплексний аналіз наукових джерел, нормативних документів, міжнародних стандартів та сучасних дослідницьких публікацій, що описують інтеграцію ШІ в освіту, у роботі було сформовано терміносистему інтеграції ШІ в освітні дослідження. Вона містить інтегральне поняття (―Інтеграція ШІ в дослідницький процес‖), базові поняття, та поняття, розміщені за 3-ма категоріями на ті, що описують механізми забезпечення доказовості та верифікації результатів, отриманих за допомогою ШІ; що описують оцінювання ефективності використання різних, інструментів ШІ на різних етапах дослідження; що представляють процедуру поетапної інтеграції ШІ на різних рівнях наукової діяльності. Визначено методологічні підходи, що забезпечують операціоналізацію терміносистеми в дослідницькій практиці (системний, синергетичний, феноменологічний, особистісний, цілісний), та методологічні принципи, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках (об'єктивності, детермінізму, розвитку, єдності теорії, експерименту і практики, інформативності, когнітивний). Обґрунтовано роль ШІ як аналітичного партнера дослідника, здатного підсилювати когнітивні процеси та аналітику, зберігаючи провідну роль людини в прийнятті рішень. Висновки. Філософсько-методологічні засади інтеграції ШІ в освітні дослідження ґрунтуються на поєднанні фундаментальних філософських категорій (концепції, теорії, підходи), принципах інтеграції ШІ в освітні дослідження та сучасних методологічних підходах та принципах, забезпечуючи цілісний підхід, етичне, доказове та концептуально виважене використання ШІ в науковому пізнанні.; The purpose. This work aims to develop the philosophical and methodological foundations for integrating artificial intelligence (AI) into educational research, which includes: establishing the philosophical basis for integrating AI into the research process; defining the terminology; identifying the methodological principles that ensure the appropriate use of AI in research practices; justifying the role of AI as the researcher‘s analytical partner. Research methods. The study employed a range of methods tailored to its objectives: an analysis of previous fundamental works in philosophy and research methodology, as well as research on the integration of AI into education and scientific research; philosophical-ontological, conceptual and hermeneutic analysis, conceptual-categorical analysis, content analysis, systematisation, conceptualisation and classification, methodological analysis, as well as inductive, deductive, linguistic and cognitive-conceptual methods. As a result, the study highlights the philosophical foundations of integrating AI into the research process, which include the following concepts and theories: the theory of knowledge (epistemology), concepts regarding the nature of being, social philosophy, ethical theories (theory of moral duty, virtue ethics), theory of technology adoption in education, phenomenology and theories of AI and general AI, as well as theoretical approaches to academic integrity. The integration of AI into educational research is based on the principles of ethics and academic integrity, human control (human-centredness), data privacy and security, avoidance of algorithmic bias, accountability and transparency. Based on a comprehensive analysis of scientific sources, regulatory documents, international standards and contemporary research publications describing the integration of AI into education, this study has developed a terminological framework for the integration of AI into educational research. It contains an overarching concept (―Integration of AI into the research process‖), basic concepts, and concepts grouped into three categories: those describing mechanisms for ensuring the validity and verification of results obtained using AI; those describing the evaluation of the effectiveness of using various AI tools at different stages of research; and those presenting the procedure for the phased integration of AI at various levels of scientific activity. Methodological approaches have been identified that ensure the operationalisation of the terminological system in research practice (systemic, synergistic, phenomenological, personal, holistic), and methodological principles that ensure the correct use of AI in research practices (objectivity, determinism, development, unity of theory, experiment and practice, informativeness, cognitive). The role of AI as an analytical partner to the researcher, capable of enhancing cognitive processes and analytics whilst maintaining the leading role of humans in decision-making, is substantiated. Conclusions. The philosophical and methodological foundations for integrating AI into educational research are based on a combination of fundamental philosophical categories (concepts, theories, approaches, principles) and contemporary methodological approaches and principles, ensuring a holistic approach and the ethical, evidence-based and conceptually sound use of AI in scientific inquiry. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41437 Назва: Розвиток соціальних навичок майбутніх учителів математики у процесі вивчення дисциплін математичного циклу Автори: Ачкан, Віталій Валентинович; Кудінов, М. В.; Хохлова, Лариса Григорівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто актуальну проблему розвитку соціальних навичок майбутніх учителів математики. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка моделі формування soft skills майбутніх учителів математики у процесі навчання дисциплін математичного циклу. Методи. Були використані теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, систематизація узагальнення, моделювання) та та емпіричні (опитування, тестування, експертна оцінка, цілеспрямовані спостереження, бесіди) методи дослідження. Результати. У рамках моделі запропоновано три взаємопов‘язаних компоненти: змістовий, процесуальний та оцінювальний. Змістовий компонент передбачає відбір та структурування навчального матеріалу з дисциплін математичного циклу (математичний аналіз, алгебра, геометрія, теорія ймовірностей, методика навчання математики) з урахуванням можливостей для розвитку соціальних навичок. Процесуальний компонент охоплює систему методів, форм та педагогічних технологій, спрямованих на активізацію соціальної взаємодії студентів у процесі опанування математичних дисциплін. До основних педагогічних технологій віднесено: технологію колаборативного навчання, технологію peer-іnstructіon, технологію проблемно-дослідницького навчання з соціальним компонентом, технологія кейс-методу з педагогічним фокусом, технологія рефлексивного навчання. Запропоновано типологію завдань, що інтегрують математичний зміст і соціально-комунікативний компонент: завдання на колективне розв‘язання проблеми. Складні математичні задачі, що вимагають синтезу знань з різних розділів та колективного ―мозкового штурму‖; завдання на взаємопояснення; завдання на аналіз помилок; проєктні завдання; завдання на розвиток емпатії. До основних форм роботи в рамках розробленої моделі віднесено: аудиторні заняття (лекції-діалоги з активним залученням студентів до обговорення; практичні заняття з обов‘язковою груповою роботою) та позааудиторну роботу (групові проєкти; взаємне рецензування студентських робіт за структурованою схемою; участь у математичному гуртку для студентів). Висновки. Розроблена модель має потенціал для трансформації практики підготовки майбутніх учителів математики, забезпечуючи гармонійне поєднання предметної та соціально-комунікативно складових професійної компетентності. Результати запланованого експерименту, включаючи кількісні та якісні дані, будуть представлені в подальших публікаціях.; This article examines the pressing issue of developing social skills among future mathematics teachers. The purpose of the article is to provide a theoretical rationale and to develop a model for fostering soft skills in future mathematics teachers during the instruction of mathematics-related subjects. Methods. Theoretical (analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, systematization, generalization, modeling) and empirical (surveys, testing, expert assessment, purposeful observation, interviews) research methods were used. Results. The model proposes three interrelated components: content, process, and assessment. The content component involves the selection and structuring of instructional material in mathematics-related disciplines (mathematical analysis, algebra, geometry, probability theory, and mathematics teaching methods), taking into account opportunities for the development of social skills. The procedural component encompasses a system of methods, forms, and pedagogical technologies aimed at stimulating social interaction among students in the process of mastering mathematical disciplines. The main pedagogical technologies include: collaborative learning, peer instruction, problem-based and inquiry-based learning with a social component, the case method with a pedagogical focus, and reflective learning. A typology of tasks that integrate mathematical content and a social-communicative component is proposed: tasks for collective problem-solving. Complex mathematical problems requiring the synthesis of knowledge from various sections and collective ―brainstorming‖; tasks for mutual explanation; tasks for error analysis; project-based tasks; tasks for developing empathy. The main forms of work within the developed model include: classroom activities (lectures-discussions with active student participation; practical sessions with mandatory group work) and out-of-class activities (group projects; peer review of student work according to a structured framework; participation in a mathematics club for students). Conclusions. The developed model has the potential to transform the practice of training future mathematics teachers, ensuring a harmonious combination of the subject-specific and socio-communicative components of professional competence. The results of the planned experiment, including quantitative and qualitative data, will be presented in subsequent publications. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41372 Назва: Про один з напрямків перспективного використання штучного інтелекту в освіті Автори: Барна, Ольга Василівна; Генсерук, Галина Романівна; Грод, Інна Миколаївна; Карабін, Оксана Йосифівна; Вовкодав, Олександр Валерійович Короткий огляд (реферат): Технології штучного інтелекту характеризуються широким спектром можливостей, що динамічно розширюються. Вплив може бути як позитивним, так і негативним, залежно від напрямів використання. У межах дослідження здійснено аналіз технологій штучного інтелекту, їх інтеграції в освітні програми та визначено потенціал для створення адаптивного навчального середовища на прикладі освітнього продукту. Серед найефективніших засобів сучасного штучного інтелекту виокремлено мовні моделі, розроблені OpenAI. В освітній практиці переважно використовуються моделі як GPT- 3.5 / GPT-4 / GPT-4-turbo, Codex, DALL·E та Whisper. Нами обрано OpenAI, як гнучкий і потужний інструмент із розвиненим API, що підтримує багаторівневу логіку, має якісний україномовний інтерфейс, забезпечує інтерактивність і реалістичність взаємодії, можливість реалізації гейміфікації. У статті описано створення додатку для підсумкового контролю, із використанням можливостей OpenAI, який має ігрову структуру. Передбачено структурування рівнів і застосування підказок із нарахуванням балів, що сприяє підвищенню мотивації до вивчення предмета. У межах курсу «Комп’ютерне моделювання» було створено застосунок для підсумкового контролю знань з фізики, що дає змогу працювати з навчальним матеріалом. Якщо відповідь є неправильною, система генерує одну або дві підказки за допомогою моделей OpenAI GPT-3.5 або GPT-4 через API. Розроблений продукт може використовуватися в освітньому процесі. Досліджено особливості використання штучного інтелекту в освітній сфері.; The possibilities that AI provides us are quite wide and are becoming even wider every day. They can be both useful for the user and bring some harm. It all depends on the purposes for which we will use it. In our work, we are considering the «useful» application of AI, designing its application for modern education. The goal is to study artificial intelligence technology in the context of their integration into educational programs, to reveal the potential of artificial intelligence as a tool for creating an adaptive learning environment using the example of an educational product. One of the most powerful tools of modern artificial intelligence is OpenAI language models. In education, models such as GPT-3.5 / GPT-4 / GPT-4-turbo, Codex, DALL·E and Whisper are mainly used. We chose OpenAI because it is a flexible and powerful API that supports multi-level logic, has a high-quality Ukrainian-language interface, interactivity and realism are present, and the possibility of implementing gamification is possible. The work describes the creation of a final control application built with the participation of OpenAI, which has a game structure. You can gain points by passing certain levels of questions, receiving hints, which forms additional motivation to study the subject. As part of the computer modeling course, a final physics test application was implemented, where you can answer questions on a selected topic. In case of an error, the system generates one or two hints created by the OpenAI GPT-3.5 or GPT-4 model via the API. The developed applications are already full-fledged products that can be used in lessons or in extracurricular work. This work is aimed at exploring aspects of the use of AI in a specific area, in particular the educational one, which we chose for research. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39958 Назва: Педагогічні умови до застосування ігрових технологій у професійній діяльності майбутніх учителів початкової школи Автори: Скасків, Ганна Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито теоретичні та прикладні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання ігрових технологій у майбутній професійній діяльності. Здійснено наукове обґрунтування та описано структурно модель, спрямовану на формування умов до впровадження ігрових технологій в освітній процес початкової ланки освіти. Визначено роль педагогічних умов як критичного системоутворювального елемента, що забезпечує цілісність, результативність та ефективність професійної підготовки фахівців. Проаналізовано сутність поняття «педагогічні умови» через призму поєднання об’єктивних та суб’єктивних чинників, що регулюють динамічну взаємодію інформаційних, особистісних, психологічних та дидактичних компонентів навчання. Зокрема, до суб’єктивних умов віднесено наявність у студентів стійкої потреби та мотивів до діяльності, прийняття мети навчання та відповідність змісту роботи індивідуальним особливостям суб’єкта. Об’єктивні умови розглянуто крізь призму організаційних аспектів (мотивування, планування, контроль, оцінка) та ресурсного забезпечення, що включає матеріально-технічне, інформаційне та кадрове наповнення освітнього процесу. Розглянуто кореляцію між результативністю та ефективністю навчання, де результативність трактується як наявність якісних змін у професійному розвитку педагога та його здатність ефективно використовувати ігрові засоби. Виокремлено та детально охарактеризовано комплекс ключових педагогічних умов: формування позитивної мотивації до педагогічної діяльності через створення стимулюючого середовища; збагачення когнітивного компонента шляхом інтеграції теоретичної бази з практичним досвідом; поетапне оволодіння інноваційними методиками, що передбачає використання кейс-методу, тренінгів та моделювання реальних педагогічних ситуацій; розвиток рефлексивних умінь для забезпечення здатності до самоаналізу та критичного осмислення власного досвіду. Доведено, що системна реалізація визначених умов забезпечує гармонійне поєднання теоретичної та практичної складових підготовки, формуючи готовність майбутнього вчителя до інноваційної діяльності та успішної адаптації до динамічних змін у професійному середовищі.; The article reveals theoretical and applied aspects of training future primary school teachers to use gaming technologies in their future professional activities. A scientific justification is provided and a structural and functional model is described, aimed at preparing students to implement gamification technologies in the educational process at the primary level of education. The role of pedagogical conditions as a critical system- forming element that ensures the integrity, effectiveness, and efficiency of professional training of specialists is determined. The essence of the concept of “pedagogical conditions” has been analyzed through the prism of a combination of objective and subjective factors that regulate the dynamic interaction of informational, personal, psychological, and didactic components of learning. In particular, subjective conditions include the presence of a stable need and motivation for activity in students, acceptance of learning goals, and the correspondence of the content of work to the individual characteristics of the subject. Objective conditions are considered through the prism of organizational aspects (motivation, planning, control, evaluation) and resource provision, which includes material, technical, informational, and personnel support for the educational process. The correlation between the effectiveness and efficiency of learning is considered, where effectiveness is interpreted as the presence of qualitative changes in the professional development of the teacher and their ability to effectively use game tools. A set of key pedagogical conditions has been identified and described in detail: forming positive motivation for pedagogical activity by creating a stimulating environment; enriching the cognitive component by integrating theoretical knowledge with practical experience; step-by-step mastery of innovative methods, including the use of case studies, training, and modeling of real pedagogical situations; development of reflective skills to ensure the ability to self-analyze and critically reflect on one’s own experience. It has been proven that the systematic implementation of certain conditions ensures a harmonious combination of theoretical and practical components of training, forming the readiness of future teachers for innovative activity and successful adaptation to dynamic changes in the professional environment. 2025-01-01T00:00:00Z