DSpace Зібрання:

Оцифрування ентомологічних колекцій: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Оцифрування ентомологічних колекцій: міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні Автори: Голіней, Галина Михайлівна; Прокоп'як, Мар’яна Зіновіївна; Крижановська, Маргарита Анатоліївна; Яницький, Т. П. Короткий огляд (реферат): Оцифрування ентомологічних колекцій є ключовим напрямом сучасної науки, що забезпечує довготривале збереження зразків, відкритий доступ до метаданих і інтеграцію в глобальні біоінформаційні системи. У статті проаналізовано міжнародний досвід цифрової трансформації ентомологічних колекцій на прикладі Smithsonian National Museum of Natural History (США) та Natural History Museum, London (Велика Британія), де застосовуються високопродуктивні технології фотографування, OCR, штучний інтелект та стандарти Darwin Core для структуризації даних. Розглянуто роль цифрових платформ і мереж (GBIF, iDigBio, DiSSCo) у забезпеченні відкритого доступу до колекцій для наукових, освітніх та громадських цілей. Окремо висвітлено стан оцифрування ентомологічних колекцій в Україні, зокрема діяльність Державного природознавчого музею НАН України (створення, наповнення бази даних і ведення інформаційно-пошукової системи Центр даних «Біорізноманіття України» , оцифрування колекцій основного фонду ДПМ НАНУ, надання науково-методичної та практичної допомоги в оцифруванні ентомологічних колекцій деяких ВНЗ та музеїв природи установ природно- заповідного фонду України, створення віртуальних колекцій: таксономічних, авторських, еталонних, тематичних, систематичних, установ), Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена та університетських колекцій, включно з новоствореною ентомологічною колекцією Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (на сьогодні оцифровано 65 зразків 24 видів, що належать до 21 роду, 15 родин, 7 рядів: Coleoptera, Dictyoptera, Hemiptera, Hymenoptera, Lepidoptera, Neuroptera, Orthoptera) . Автори підкреслюють, що цифровізація колекцій сприяє збереженню біорізноманіття, розвитку наукових досліджень, навчання та популяризації знань про комах. Висновки статті акцентують на необхідності координації, фінансування та міжнародної інтеграції для подальшого розвитку оцифрування ентомологічних колекцій в Україні.; The digitization of entomological collections is a key area of modern science, ensuring the longterm preservation of specimens, open access to metadata, and integration into global bioinformatics systems. This article analyzes international experience in the digital transformation of entomological collections using the examples of the Smithsonian National Museum of Natural History (USA) and the Natural History Museum, London (UK), where high-performance photography technologies, OCR, artificial intelligence, and Darwin Core standards are used for data structuring. The article examines the role of digital platforms and networks (GBIF, iDigBio, DiSSCo) in providing open access to collections for scientific, educational, and public purposes. The status of digitization of entomological collections in Ukraine is highlighted separately, in particular the activities of the State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine (creation, populating the database, and maintaining the information retrieval system of the “Biodiversity of Ukraine” Data Center , digitization of the main collection of the State Museum of Natural History of the NASU, provision of scientific, methodological, and practical assistance in digitizing entomological collections of certain universities and natural history museums within the Nature Reserve Fund of Ukraine, and creation of virtual collections: taxonomic, author-based, reference, thematic, systematic, and institutional), the I. I. Shmalgauzen Institute of Zoology and university collections, including the newly established entomological collection of the V. Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University (to date, 65 specimens of 24 species belonging to 21 genera, 15 families, and 7 orders have been digitized: Coleoptera, Dictyoptera, Hemiptera, Hymenoptera, Lepidoptera, Neuroptera, Orthoptera) . The authors emphasize that the digitization of collections contributes to the conservation of biodiversity, the advancement of scientific research, education, and the popularization of knowledge about insects. The article’s conclusions highlight the need for coordination, funding, and international integration to further advance the digitization of entomological collections in Ukraine.

З досвіду присвоєння професійної кваліфікації майбутнім учителям природничої освітньої галузі

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: З досвіду присвоєння професійної кваліфікації майбутнім учителям природничої освітньої галузі Автори: Степанюк, Алла Василівна; Жирська, Галина Ярославівна; Міщук, Наталія Йосипівна; Білецька, Г. А.; Барна, Любов Степанівна Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема вдосконалення процесу присвоєння професійних кваліфікацій випускникам педагогічних закладів вищої освіти в контексті реформування української освіти та впровадження професійних стандартів. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя присвоєння професійних кваліфікацій майбутнім педагогам, вимоги до атестації випускників ЗВО з урахуванням сучасних освітніх та соціальних викликів. На основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду проведення кваліфікаційних іспитів, виокремлено три моделі атестації вчителів: 1. Фінляндія: передбачає прямий доступ до професії. 2. Польща: сходинки кар'єрного зростання 3. США та Велика Британія: кваліфікаційні іспити та ліцензування. Охарактеризовано досвід Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка щодо реалізації компетентнісного підходу до атестації випускників освітньо-професійної програми «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини, хімія)» на основі розв’язування педагогічних кейсів та їх зв'язок з набуттям професійної кваліфікації. Обґрунтовано сучасний практико орієнтований алгоритм підтвердження професійної готовності випускника ЗВО до виконання трудових функцій у закладах загальної середньої освіти, розроблено модель атестації майбутніх учителів природничої освітньої галузі (форму та зміст комплексного кваліфікаційного екзамену) та визначено критерії оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей як основи для присвоєння професійної кваліфікації. Розроблено та апробовано чотири компонентну структуру комплексного кваліфікаційного екзамену, що передбачає оцінювання знаннєвої, аналітичної та практико-орієнтованої складових підготовки магістра. Зокрема: Блок 1. Комплексне тестування. Блок 2. Методичний аналіз учнівських завдань (НУШ-орієнтований підхід). Блок 3. Кейс-технології (розв’язання двох професійно-педагогічних ситуацій). Блок 4. Професійний розвиток (планування та реалізації власної траєкторії професійного зростання).; This article examines the issue of improving the process of awarding professional qualifications to graduates of higher education institutions specializing in teacher training in the context of Ukrainian education reform and the implementation of professional standards. This study analyzes the legal framework for awarding professional qualifications to future teachers and the requirements for the certification of higher education institution graduates, taking into account contemporary educational and social challenges. Based on an analysis of domestic and international experience in conducting qualification exams, three models of teacher certification have been identified: 1. Finland: provides direct access to the profession. 2. Poland: career advancement steps. 3. The United States and the United Kingdom: qualification exams and licensing. This article describes the experience of the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University in implementing a competency-based approach to the evaluation of graduates of the “Secondary Education (Biology and Human Health, Chemistry)” program, based on the analysis of pedagogical case studies and their connection to the acquisition of professional qualifications. A modern, practice-oriented algorithm has been developed to assess the professional readiness of higher education graduates to perform their duties in general secondary education institutions; a model for the certification of future science teachers (the form and content of a comprehensive qualification exam) and criteria for assessing the level of development of professional competencies have been defined as the basis for awarding professional qualifications. A four-component structure for a comprehensive qualifying exam has been developed and tested, which assesses the knowledge-based, analytical, and practice-oriented levels of a master’s student’s preparation. Specifically: Section 1. Comprehensive testing. Block 2. Methodological analysis of student tasks (NUSH-oriented approach). Block 3. Case studies (resolving two professional-pedagogical situations). Block 4. Professional development (planning one’s own trajectory of improvement).

Цифрові інструменти штучного інтелекту в сучасній біологічній освіті: практичні аспекти та методичні рекомендації

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Цифрові інструменти штучного інтелекту в сучасній біологічній освіті: практичні аспекти та методичні рекомендації Автори: Москалюк, Наталія Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито актуальність та практичні засади інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у процес підготовки майбутніх фахівців природничих спеціальностей. Доведено, що стрімка діджиталізація та автоматизація професійної діяльності висувають нові вимоги до педагогічних компетентностей, зокрема в контексті використання генеративного ШІ та систем інтелектуального аналізу даних. На основі аналізу останніх досліджень McKinsey Global Institute та наукометричних даних Web of Science обґрунтовано стратегічне значення ШІ для персоналізації навчання та підвищення його інтерактивності. Основну увагу зосереджено на систематизації інноваційних цифрових ресурсів, адаптованих для біологічної освіти. Детально проаналізовано функціональні можливості ШІ-тьютора Khanmigo для опанування складних молекулярних процесів, спеціалізованої мовної моделі BioGPT для верифікації біомедичних даних та застосунку Seek для ідентифікації біорізноманіття за допомогою комп’ютерного зору. Розглянуто роль таких платформ, як Wildlife Insights, PlantVillage та Global Forest Watch, у розвитку дослідницьких навичок студентів під час польових практик та екологічного моніторингу. Висвітлено потенціал системи PAWS як прикладу застосування алгоритмічного мислення для охорони навколишнього середовища. Автором розроблено та обґрунтовано комплекс методичних рекомендацій для викладачів щодо ефективного впровадження ШІ. Акцентовано на важливості промпт-інжинірингу, критичного оцінювання результатів роботи нейромереж, верифікації фактів та суворого дотримання принципів академічної добро- чесності. Зроблено висновок, що впровадження ШІ сприяє трансформації студента-біолога у фахівця з біоінформатики, здатного працювати з Big Data. Водночас наголошується, що ШІ виступає адаптивним помічником, тоді як ключова роль у контролі якості освітнього процесу та етичному вихованні залишається за викладачем.; The article reveals the relevance and practical principles of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the process of training future natural science specialists. It is proved that rapid digitalization and automation of professional activities pose new requirements for pedagogical competencies, particularly in the context of using generative AI and intelligent data analysis systems. Based on the analysis of recent research by the McKinsey Global Institute and scientometric data from Web of Science, the strategic importance of AI for personalizing learning and increasing its interactivity is substantiated. The primary focus is placed on the systematization of innovative digital resources adapted for biological education. The functional capabilities of the AI tutor Khanmigo for mastering complex molecular processes, the specialized language model BioGPT for verifying biomedical data, and the Seek application for biodiversity identification using computer vision are analyzed in detail. The role of platforms such as Wildlife Insights, PlantVillage, and Global Forest Watch in developing students' research skills during fieldwork and environmental monitoring is considered. The potential of the PAWS system is highlighted as an example of applying algorithmic thinking for environmental protection. The author has developed and substantiated a complex of methodological recommendations for educators regarding effective AI implementation. Emphasis is placed on the importance of prompt engineering, critical evaluation of neural network outputs, fact verification, and strict adherence to the principles of academic integrity. It is concluded that the implementation of AI contributes to the transformation of a biology student into a bioinformatics specialist capable of working with Big Data. At the same time, it is emphasized that AI acts as an adaptive assistant, while the key role in quality control of the educational process and ethical upbringing remains with the teacher.

Продуктивність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris (L.) Merr.) за впливу рекультиванту композиційного TREVITAN® полікомплекс

2026-01-14T00:00:00Z

Назва: Продуктивність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris (L.) Merr.) за впливу рекультиванту композиційного TREVITAN® полікомплекс Автори: Пида, Світлана Василівна; Конончук, Олександр Борисович; Дзендзель, Андрій Юрійович; Сем'янів, М. В.