DSpace Собрание:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8800
2024-03-28T11:26:00ZПроблеми інтеграції підготовки вчителя фізичної культури в європейський освітній простір
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8830
Название: Проблеми інтеграції підготовки вчителя фізичної культури в європейський освітній простір
Авторы: Омельяненко, Володимир Григорович
Краткий осмотр (реферат): Висвітлено проблеми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в контексті євроінтеграції та шляхи їх вирішення. Проведено теоретичний аналіз, узагальнення і порівняння нормативно-правових документів та науково-методичної літератури з проблем професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури для орієнтованої на європейські стандарти загальноосвітньої школи. Визначено основні проблеми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в контексті євроінтеграції: недосконалість системи національної мобільності студентів; відсутність інтегрованих навчальних планів і програм підготовки молодшого бакалавра, бакалавра і магістра; подрібненість навчальних дисциплін; короткотривала педагогічна практика; відсутність матеріального стимулювання шкільних вчителів – керівників педагогічної практики. Вказано, що для реалізації академічної мобільності студентів необхідні стандарт вищої освіти, освітньо-професійна програма і базовий навчальний план, нормативна частина якого була б однаковою для всіх вищих навчальних закладів (кількість кредитів, послідовність вивчення дисциплін, графік навчального процесу).; Обсуждаются проблемы профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в контексте евроинтеграции и пути их решения. Проведен теоретический анализ, обобщение и сравнение нормативно-правовых документов и научно-методической литературы по проблемам профессиональной подготовки будущего учителя физической культуры для ориентированной на европейские стандарты общеобразовательной школы. Определены основные проблемы профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в контексте евроинтеграции: несовершенство системы национальной мобильности студентов; отсутствие интегрированных учебных планов и программ подготовки младшего бакалавра, бакалавра и магистра; большое количество небольших дисциплин в учебном плане; кратковременная педагогическая практика; отсутствие материального стимулирования школьных учителей – руководителей педагогической практики. Указано, что для реализации академической мобильности студентов необходимы стандарт высшего образования, образовательно-профессиональная программа и базовый учебный план, нормативная часть которого должна быть одинаковой для всех высших учебных заведений (количество кредитов, последовательность изучения дисциплин, график учебного процесса).; This article describes the main points and problems of future physical education teachers, their preparation and the ways to achieve it. Theoretical analysis, generalization and comparison of normatively legal documents and scientifically methodical literature is conducted analyzing the problem occurring during professional process of education of physical training teacher. The basic points of professional preparation of future physical trainers and sports specialists in context of integration according to euro standards is outlined here: imperfection of the system of national student mobility, absence of choice programs for achieving associates and bachelors degrees, significant allocation of educational disciplines, short pedagogical practice, absence of material teacher compensation and pedagogical leaders. For realization of academic mobility of students the standard of higher education, educationally-professional program and base curriculum normative part that would be identical for all higher educational establishments (amount of credits, sequence of study of disciplines, graphic arts of educational process), is needed. During the transition of studies from one educational direction to another there must be reasonable limits. students of contiguous major should be allowed to get masters degree. The process of integration of educational disciplines in Ukraine, as a rule, carries mechanical character, that does not allow: to group material logically and compactly, to prevent duplication of educational material into a course, to shorten its volume; to generalize similar material from different areas into one theme; to attain knowledge integrity. Summarizing the tendencies of improvement of organization and realization of pedagogical practice in foreign higher educational establishments it is necessary to make the following changes to the process of pedagogical practice in Ukraine: duration of practice should be planned during a separate semester or school year in the final graduation year; partially share practice responsibility with the pedagogical school stuff with corresponding payment or school should include pedagogical practice results into teachers score during attestation; to include results of students pedagogical practice into final score during final state examination.2017-01-01T00:00:00ZПрофесійна суб’єктність учителів початкових класів: сутність та етапи формування
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8829
Название: Професійна суб’єктність учителів початкових класів: сутність та етапи формування
Авторы: Бекірова, Аділє
Краткий осмотр (реферат): Методологічно обґрунтовано формування професійної суб’єктності майбутніх учителів початкових класів як системної проблеми їх професійної підготовки, оскільки вони працюють з особливою категорією школярів – учнями молодших класів. Відзначено, що основним методологічним підходом для її експериментального формування є суб’єктно-діяльнісний підхід, оскільки учитель початкових класів як педагог, професіонал і суб’єкт – це суб’єкт педагогічної діяльності в початковій школі, також вказана проблема має досліджуватися на провідних ідеях і положеннях цього підходу. Водночас розглянуто провідні ідеї системного, компетентнісного та інших методологічних підходів. Особливу увагу звернено методологічний аспект розкриття змісту професійної суб’єктності учителів початкових класів як їх інтегральної професійно важливої якості, що дає можливість актуалізувати професійну компетентність у педагогічній діяльності. Вказано, що у змісті професійної суб’єктності є індивідуально-суб’єктний компонент, який забезпечує актуалізацію і реалізацію професійної суб’єктності учителів початкових класів загалом.; Методологически обосновано формирования профессиональной субъектности будущих учителей начальных классов как системной проблемы их профессиональной подготовки, так как они работают с особенной категорией обучаемых – с учениками младших классов. Отмечено, что основным методологическим подходом для её экспериментального формирования является субъектно-деятельностный подход, так как учитель начальных классов как педагог, профессионал и профессиональный субъект – это субъект педагогической деятельности в начальной школе и соответственно должен исследоваться на ведущих идеях и положениях этого подхода. Рассмотрены ведущие идеи системного, компетентностного и других ведущих методологических подходов. Особое внимание обращено методологическому аспекту раскрытия содержания профессиональной субъектности как их интегрального профессионально важного качества, что даёт возможность актуализировать профессиональную компетентность в педагогической деятельности. Указано , что в содержании профессиональной субъектности является индивидуально-субъектный компонент, который обеспечивает актуализацию и реализацию профессиональной субъектности учителя начальных классов в целом.; The article is devoted to the methodological soundness of the experimental formation of professional subjectivity of future elementary school teachers as a systemic problem of their training because they work with special categories of pupils - students of primary classes. The main methodological approach for its experimental formation is a subject-active approach as a primary school teacher is an educator, the professional and the subject of educational activities in elementary school and, accordingly, the indecated problems should be investigated in the leading ideas and positions of this approach. The leading ideas of the system, competency and other methodological approaches should be taken into account. Particular attention is paid to the methodological aspects of the disclosure of the content of professional subjectivity as its integrated professionally important quality, pedagogical activity which makes it possible to actualize the professional competence in teaching. The content of professional subjectivity structurally includes value-motivated, emotional and volitional, intellectual-cognitive, behavioral-activate, reflexively - evaluative and in individual components. Among them systemic component is individually subjective one, which provides updating and implementation of professional of primary school teachers in general.2017-01-01T00:00:00ZСоціально-економічні аспекти розвитку систем професійної підготовки майбутніх вчителів початкової освіти в країнах Східної Європи
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8828
Название: Соціально-економічні аспекти розвитку систем професійної підготовки майбутніх вчителів початкової освіти в країнах Східної Європи
Авторы: Біницька, Катерина
Краткий осмотр (реферат): Розглянуто соціально-економічні умови розвитку системи професійної підготовки майбутніх вчителів початкової освіти в країнах Східної Європи. Узагальнено, що від початку соціально-економічних трансформацій в країнах регіону у 1990 р. розпочався демократичний розвиток освіти і сформувалися нові системи професійної підготовки педагогів, у т. ч. вчителів для початкової ланки освіти. Вказано, що в процесі розвитку освітніх систем країн Східної Європи в 1990-і роки були сформульовані і почали реалізовуватися практичні універсальні цілі освіти, включаючи початкову. Показано, що зміни в соціально-економічному, культурному, геополітичному контексті Європи зумовили трансформацію цілей і завдань освіти, які нині спрямовані на її наближення до реального життя. Відзначено, що соціально-економічні трансформації в країнах вказаного регіону позитивно вплинули на підвищення рівня і зростання якості національних освітніх систем.; Рассмотрены социально-экономические условия развития системы профессиональной подготовки будущих учителей начального образования в странах Восточной Европы. Обобщено, что с начала социально-экономических трансформаций в странах региона в 1990 г. началось демократическое развитие образования и сформировались новые системы профессиональной подготовки педагогов, в том числе учителей для начального звена образования. Указано, что в процессе развития образовательных систем стран Восточной Европы в 1990-е годы были сформулированы и начали реализовываться практические универсальные цели образования, включая начальное. Показано, что изменения в социально-экономическом, культурном, геополитическом контексте Европы вызвали трансформацию целей и задач образования, которые сегодня направлены на ее приближения к реальной жизни. Отмечено, что социально-экономические трансформации в странах указанного региона имели положительное влияние на повышение уровня и качества национальных образовательных систем.; The article deals with the study of socio-economic conditions of the development of the system of professional training of the future primary school teachers in the countries of Eastern Europe. The study highlights the experience of development of educational systems in the countries of Eastern Europe beginning with 1990. It is generalized that since the beginning of socio-economic transformations in Eastern European countries, democratic development of education has begun and the new systems of professional training of pedagogues have been formed. Studying the experience of development of the educational systems in the countries of Eastern Europe in the early 1990-s formed a series of general practical universal goals: breaking away from the centralized management to decentralized management and leadership; the movement towards political pluralism and more democratic governance models; the movement towards the more open, civil society, in which the role of the individual is substantially increased; creation (reproduction) of the deep sense of national identity both inside the country and internationally; promotion of economic growth under the conditions of global competitive market economy; promoting more active political, economic and social cooperation in Europe. It is noted that the changes in the socio-cultural, economic, geopolitical context of Europe have led to the transformation of the goals and objectives of education, which are now aimed at bringing it closer to real life. After the entry of the Eastern European countries into the European Union, the main problems of the development of pedagogical education were the definition of goals and priorities of the development of higher pedagogical training in each country; the definition of priorities in the sphere of higher education in the process of integration of the states into a single European educational space. The main problems, which higher pedagogical education in the countries of the EU currently faces, have been singled out in the article. The analysis showed that in the process of socio-economic transformations, changes were introduced in the content of curricula for the training of the future teachers for the primary level of education. It is noted that socio-economic transformations had a positive impact in the countries of the region as for improving the educational level of the population.2017-01-01T00:00:00ZПроблема періодизації розвитку вітчизняної професійної освіти
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8827
Название: Проблема періодизації розвитку вітчизняної професійної освіти
Авторы: Пагута, Мирослав
Краткий осмотр (реферат): Зроблено спробу обґрунтувати періодизацію розвитку вітчизняної професійної освіти. Вказано, що проблема періодизації є однією з найголовніших в історії педагогіки. Проаналізовано обґрунтовані у педагогічних працях Н. Гупана, О. Коханко, М. Пузанова, О. Сухомлинської, Г. Терещенка та інших вчених періодизації становлення і розвитку різних ланок вітчизняної професійної освіти. На основі аналізу педагогічної теорії і практики означеного періоду виокремлено дванадцять основних періодів розвитку вітчизняної професійної освіти, кожен з яких характеризується змінами у професійній підготовці, зумовленими як державною політикою, так і розвитком педагогічної науки загалом. Доведено, що професійну освіту нині доцільно розглядати та аналізувати одночасно і як соціально-освітню сферу, і як невід’ємну складову розвитку економіки країни та основу безпеки сучасного суспільства. Вказано, що будь-яка періодизація становлення і розвитку вітчизняної професійної освіти характеризується певною умовністю, а тому стає основою для подальших наукових пошуків.; Обоснована периодизация развития отечественного профессионального образования. Указано, что проблема периодизации является одной из главных в в истории педагогики. Проанализированы обоснованные в педагогических трудах Н. Гупана, А. Коханко, М. Пузанова, О. Сухомлинской, Г. Терещенко и других ученых периодизации становления и развития различных звеньев отечественного профессионального образования. На основе анализа педагогической теории и практики указанного периода нами выделены двенадцать основных периодов развития отечественного профессионального образования, каждый из которых характеризуется изменениями в профессиональной подготовке, вызванными как государственной политикой, так и развитием педагогической науки в целом. Доказано, что профессиональное образование сегодня целесообразно рассматривать и анализировать одновременно и как социально-образовательную сферу, и как неотъемлемую составляющую развития экономики страны и основу безопасности современного общества. Указано, что любая периодизация становления и развития отечественного профессионального образования характеризуется определенной условностью, а потому становится основой для дальнейших научных изысканий.; The article attempts to substantiate the development of domestic vocational education’s periodization. It is indicated that the problem of periodization is one of the most important in the humanities, in particular in the history of pedagogy. The substantiated periodization of the formation and development of various parts of the national vocational education in the works of N. Gupan, O. Kokhanko, M. Puzanov, O. Sukhomlynska, G. Tereshchenko and others is analyzed. Based on the analysis of the pedagogical theory and practice of this period, we have identified twelve major periods of development of native vocational education, each of which is characterized by changes in vocational training, caused both by state policy and the development of pedagogical science in general. In particular, the author substantiates 1) the propaedeutic period of development of vocational education (from ancient times to the institutionalization of professional pedagogy and education); 2) from 1860s to 1890s (the emergence of specialized vocational schools); 3) from 1890s to 1905 (creation of the system of professional (industrial and agricultural) education and their management bodies); 4) from 1905 to 1920 (formation and development of the national system of education in general and vocational education as its component during the period of liberation struggles of the Ukrainian people); 5) from 1920 to 1923 (the formation of the national (pro-Ukrainian) system of vocational education in the Ukrainian SSR); 6) from 1924 to 1933 (destruction and Russification of Ukrainian educational system, including professional); 7) from 1934 to 1941 (creation of branch systems of vocational education, transfer of vocational schools to narrow-profile training, strict normative regulation of educational institutions); 8) from 1941 to 1944 (destruction of the existing education system in the occupied territories and the opening of professional schools for the training of young people to work at the enterprises of the Third Reich by the German occupational authorities); 9) from 1945 to 1958 (restoration of the Soviet system of education, creation of a centralized and rigidly regulated system of vocational education); 10) from 1958 to 1984 (the period of further development of the system of vocational and technical education, the flourishing of the system of higher technical education); 11) from 1985 to 1991 (origin and formation of the modern stage of development of vocational education within the framework of the Soviet educational system); 12) from 1991 to this day (the development of the Ukrainian system of vocational education in the conditions of the restored Ukrainian statehood and the development of Ukraine as an independent state).2017-01-01T00:00:00Z