http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13214 Tue, 02 Jun 2026 08:47:30 GMT 2026-06-02T08:47:30Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40900 Назва: Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області) Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Секо, Ярослав Петрович Короткий огляд (реферат): Метою статті є реконструкція історії псаломщицької діяльності та регентської освіти Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1922 – 1939 рр. (на основі архівних джерел). Результати дослідження: 1) Регентська справа Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі завжди розвивалася, що помітно під час аналізу низки документів (єпархіальних постанов, протоколів зібрання псаломщиків, активної кооперації з іншими інституціями); 2) Короткострокові виїзні курси сприяли підвищенню кваліфікації єпархіальних регентів та обміну досвідом між псаломщиками кафедральних, монастирських і парафіяльних хорів; 3) Кременецька регентська школа була ключовим освітнім осередком у підготовці псаломщиків різних храмів єпархії, а її рівень постійно підвищувався, що відчутно під час розгляду установчих актів, протоколів засідань педагогічної ради, навчальних програм, організаційно-методичних документів. Наукова новизна. Вперше окреслено проблему організації регентської справи та псаломщицької освіти в Волинсько-Кременецькій єпархії Православної Церкви в Польщі. Введено до наукового обігу раніше невідомі нормативні й навчально-методичні матеріали стосовно короткострокових виїзних курсів для волинських регентів та музично-освітньої діяльності Кременецької псаломщицької школи. Висновки. Організація псаломщицької освіти Волинсько-Кременецької єпархії в 1922 – 1939 рр. відбувалася на високому рівні. Священний Синод Православної Церкви в Польщі й Волинська православна духовна консисторія постійно дбали про курсову перепідготовку та благополуччя церковних регентів і псаломщиків. Завдяки цьому на Волині продовжувала зберігатися тяглість та консеквентність українських літургічно-музичних традицій. У 1920 – 1930-х рр. богослужбовий спів був одним із основних видів музичного мистецтва в межах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Псаломщики нерідко керували світськими хорами товариства «Просвіта». Дослідження їхньої діяльності сприятиме кращому розумінню музичних процесів, які відбувалися на Волині.; The aim of the article is to reconstruct the history of the psalmists activity and regency education in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth during 1922–1939 (based on archival sources). Results: 1) the regency work of the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland developed continuously, which is evident from the analysis of numerous documents (diocesan resolutions, minutes of psalmists meetings, active cooperation with other institutions); 2) short-term field courses contributed to improving the qualifications of diocesan regents and facilitated the exchange of experience among psalmists of cathedral, monastic and parish choirs; 3) the Kremenets Regency School was a key educational centre for training psalmists for various churches of the Diocese; its level was constantly rising, which is evident from constituent documents, minutes of pedagogical council meetings, curricula, organiational and methodological materials. Scientific novelty. For the first time, the problem of organising regency work and psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland is outlined. Previously unknown normative, educational and methodological materials concerning short-term field courses for Volyn regents, the musical and educational activities of the Kremenets Psalmists School are introduced into scientific circulation. Conclusions. The organisation of psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese in 1922–1939 was conducted at a high level. In Poland and the Volyn Orthodox Spiritual Consistory. the Holy Synod of the Orthodox Church continuously cared for the retraining and well-being of church regents and psalmists. As a result, the continuity and integrity of Ukrainian liturgical and musical traditions were preserved in Volyn. During the 1920s–1930s, liturgical singing was one of the main forms of musical art in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. Psalmists often led secular choirs of the “Prosvita” society. Studying their activities contributes to a deeper understanding of the musical processes that took place in Volyn. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40900 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40824 Назва: Репрезентація складних безсполучникових речень у художньому дискурсі Автори: Бабій, Ірина Михайлівна; Лушпинська, Лілія Павлівна; Наливайко, Марія Ярославівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасного українського письменника Валерія Шевчука. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовного аналізу синтаксичної організації художніх текстів письменника, зокрема вживання складних безсполучникових речень у творах митця. Мета статті – здійснити структурно-семантичний аналіз складних безсполучникових речень у романі «Три листки за вікном» Валерія Шевчука, виявити особливості функціювання цих конструкцій у художньому дискурсі письменника. Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) виявити складні безсполучникові речення в романі; 2) виділити й охарактеризувати семантичні розряди складних безсполучникових речень; 3) описати семантику речень та їх стилістичні навантаження в контексті художнього твору; 4) охарактеризувати особливості функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Установлено, що Валерій Шевчук у своїх творах часто вживає складні безсполучникові речення. У результаті аналізу їх семантики та структури виділено два різновиди цих конструкцій: з однорідними (однотипними) і неоднорідними (різнотипними) частинами. У романі «Три листки за вікном» зафіксовано речення з однорідними частинами, які виражають часові та зіставно-протиставні відношення. Помічено, що серед виявлених безсполучникових речень з різнорідними частинами найбільше речень із причиново-наслідковими та пояснювальними відношеннями, менше – з умовними, часовими, допустовими та цільовими. У романі «Три листки за вікном», крім двокомпонентних, засвідчено низку багатокомпонентних безсполучникових речень. З’ясовано, що переважна більшість виявлених безсполучникових конструкцій – двокомпонентні; серед багатокомпонентних безсполучникових одиниць найбільше представлено безсполучникові конструкції з однорідною безсполучниковістю, найменше – з неоднорідною безсполучниковістю.; The article is devoted to the consideration of the functioning of complex unconjunctive sentences in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of the modern Ukrainian writer Valery Shevchuk. The relevance of the research is due to the lack of a thorough analysis of the syntactic organization of the writer's literary texts, in particular the use of complex unconjunctive sentences in the artist's works. The purpose of the article is to carry out a structural and semantic analysis of complex unconjunctive sentences in the novel "Three Leaves Behind the Window" by Valery Shevchuk, to identify the features of the functioning of these constructions in the writer's artistic discourse. To implement the goal, it is necessary to solve the following tasks: 1) identify complex unconjunctive sentences in the novel; 2) identify and characterize the semantic categories of complex unconjunctive sentences; 3) describe the semantics of sentences and their stylistic loads in the context of a work of art; 4) characterize the features of the functioning of complex unconjunction sentences in artistic discourse. It has been established that Valeriy Shevchuk often uses complex unconjunctive sentences in his works. As a result of the analysis of their semantics and structure, two types of these constructions have been identified: with homogeneous (same-type) and heterogeneous (different-type) parts. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, sentences with homogeneous parts that express temporal and comparative-contrastive relations were recorded. It has been noted that among the identified unconjunctive sentences with heterogeneous parts, the largest number are sentences with causal and explanatory relations, and fewer are with conditional, temporal, permissive and target relations. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, in addition to two-component ones, a number of multi-component unconjunctive sentences have been identified. It has been found that the vast majority of identified unconjunctive constructions are two-component; Among multi-component unconjunctive units, unconjunctive constructions with homogeneous unconjunctiveness are most represented, and those with heterogeneous unconjunctiveness are least represented. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40824 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609 Назва: Методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів Автори: Жаркова, Ірина Іванівна; Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто методичні засади формування рефлексивної компетентності майбутніх учителів у процесі їхньої професійної підготовки у педагогічних закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до сучасного педагога, здатного до самoаналізу, критичного осмислення власного досвіду та безперервного професійного самовдоскона- лення й розвитку. Розкрито сутність поняття «рефлексивна компетентність» як інтегративної характеристики особистості майбутнього вчителя, що забезпечує здатність до усвідомленого аналізу, оцінювання та корекції власної педагогічної діяльності під час реалізації концепції «Нова українська школа». Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування рефлексивної компетентності у здобувачів вищої освіти під час навчання. Проаналізовано сучасні підходи до розвитку рефлексивної компетентності у здобувачів педагогічної освіти та окреслено її основні структурні компоненти: когнітивний, мотиваційно- ціннісний, діяльнісний, особистісний та комунікативний. Визначено ефективні методи і прийоми, що сприяють формуванню рефлексивної компетентності, зокрема: застосування інтерактивних технологій навчання, аналіз педагогічних ситуацій, виконання рефлексивних вправ, ведення щоденників і портфоліо, використання самооцінювання та взаємооцінювання. Обґрунтовано значення створення рефлексивного освітнього середовища, організації навчання за моделлю «суб’єкт-суб’єктна взаємодія», включення в квазіпрофесійну діяльність як необхідних педагогічних умов формування рефлексивної компетентності та професійного становлення майбутніх учителів. Системне впровадження зазна- чених методичних підходів сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів, формує їхню готовність до інноваційної освітньої діяльності та забезпечує здатність до безперервного саморозвитку і навчання впродовж життя.; The article examines the methodological foundations for developing reflective competence in future teachers during their professional training in higher education institutions for teacher education. The relevance of the study is determined by the increasing demands on modern educators, who must be capable of self-analysis, critical reflection on their own experience, and continuous professional selfimprovement and development. The essence of the concept of “reflective competence” is revealed as an integrative characteristic of the personality of a future teacher, which ensures the ability to consciously analyse, evaluate, and adjust one’s own pedagogical activity during the implementation of the New Ukrainian School concept. The necessity of the purposeful development of reflective competence in higher education students during their studies is substantiated. Modern approaches to the development of reflective competence among students of teacher education are analysed, and its main structural components are outlined: cognitive, motivational-value, activity-based, personal, and communicative. Effective methods and techniques that contribute to the development of reflective competence are identified, including: the use of interactive learning technologies, the analysis of pedagogical situations, reflective exercises, maintaining journals and portfolios, and the use of self-assessment and peer assessment. The importance of creating a reflective educational environment, organising learning according to the subject-subject interaction model, and including quasi-professional activities as essential pedagogical conditions for the development of reflective competence and the professional growth of future teachers is substantiated. The systematic implementation of these methodological approaches contributes to improving the quality of teacher training, develops readiness for innovative educational activity, and ensures their ability for continuous selfdevelopment and lifelong learning. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40609 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40605 Назва: Генеративний штучний інтелект як інструмент створення музичного супроводу фізкультурно-спортивних занять Автори: Цідило, Іван Миколайович; Ангелюк, Ірина Олександрівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена пошуку сучасних інструментів підвищення стимулюючої ефективності фізкультурно-спортивних занять. Акцентовано увагу на музичний супровід, як один із ключових чинників впливу на психоемоційний стан та рухову продуктивність людини. У статті проаналізовано потенціал найпоширеніших інструментів генеративного штучного інтелекту (ГШІ) у розробці індивідуалізованих музичних структур для різних форм фізкультурно- спортивної діяльності – від ігор на фізкультурних хвилинках до занять складно координаційними видами спорту. Вивчено, чи алгоритми ГШІ, і які саме, можуть допомагати майбутньому фахівцеві створювати унікальний аудіо продукт, що синхронізується з специфікою навчально-тренувального процесу в галузі фізичної культури та спорту. Досліджено, можливості інтеграції інструментів ГШІ у практику підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту, з метою підвищення їх педагогічної майстерності, через зацікавленість саме у створенні власного музичного контенту для організації різних форм фізкультурно-спортивної діяльності. Доведено ефективність впровадження інструментів ГШІ у процес підготовки магістрів середньої освіти за предметною спеціальністю «Середня освіта (Фізична культура)» (в межах курсу «Оздоровчий фітнес»). Вони не лише забезпечують майбутніх фахівців унікальним аудіо контентом, а й підвищують цифрову компетентність, стимулюють творчий розвиток та професійну вмотивованість, забезпечують глибше розуміння методики фітнес-занять через усвідомлений підбір музичного ритму. Підтверджено можливість створювати музичні композиції з безпреце- дентною швидкістю та персоналізацією звичайним користувачам, в тому числі й освітянам.; This article explores modern tools for enhancing the motivational effectiveness of physical education and sports activities. It focuses on musical accompaniment as one of the key factors influencing a person’s psycho-emotional state and motor performance. The article analyzes the potential of the most common generative artificial intelligence (GAI) tools in the development of personalized musical structures for various forms of physical education and sports activities— ranging from games during physical education breaks to training in sports requiring complex coordination. The study examined whether, and if so, which GАI algorithms can help future professionals create a unique audio product tailored to the specific needs of the educational and training process in the field of physical education and sports. The study examined the possibilities of integrating GSI tools into the training of future physical education and sports specialists, with the aim of enhancing their pedagogical skills, specifically by fostering an interest in creating their own musical content for organizing various forms of physical education and sports activities. The effectiveness of incorporating GАI tools into the training program for master’s students in secondary education, specializing in «Secondary Education (Physical Education)» (as part of the «Health and Fitness» course), has been demonstrated. These tools not only provide future specialists with unique audio content but also enhance digital literacy, stimulate creative development and professional motivation, and foster a deeper understanding of fitness class methodologies through the conscious selection of musical rhythms. It has been confirmed that ordinary users, including educators, can create musical compositions with unprecedented speed and personalization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40605 2026-01-01T00:00:00Z