http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/54 ISSN 2307-1222 Wed, 01 Jul 2026 14:57:52 GMT 2026-07-01T14:57:52Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41456 Назва: Studia Methodologica Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41456 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41454 Назва: Studia Methodologica Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41454 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40004 Назва: Полікодовість інтернет-мему: лінгвокогнітивні та соціолінгвістичні аспекти (на матеріалі англійської мови) Автори: Ущина, Валентина; Панасенко, Софія Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються полікодові особливості Інтернет-мемів як одного з найпоширеніших жанрів сучасної цифрової комунікації, а також аналізуються лінгвокогнітивні та соціолінгвістичні аспекти їх функціонування в англомовному середовищі. У другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. у сфері мовознавства дедалі більше почала приділятися увага дослідженню складних семіотичних утворень, у яких взаємодіють різні канали комунікації. Це зумовлено зростанням інтересу до міждисциплінарних підходів, що дають змогу розглядати текст не лише як мовний об’єкт, а й як багатовимірну систему, де поєднуються вербальні й невербальні коди. Сучасні науковці наголошують, що традиційне уявлення про текст як виключно вербальний феномен є доволі вузьким і не відповідає реаліям цифрової епохи. Цей підхід уже не здатний пояснити специфіку новітніх форм комунікації, які постають у глобалізованому інформаційному просторі та активно поширюються завдяки Інтернет-технологіям і соціальним медіа. Тексти дедалі частіше набувають полікодової природи, тобто поєднують різнорідні коди: мовний, візуальний, акустичний, графічний тощо. Такі мультимодальні утворення створюють особливі умови для сприйняття та інтерпретації, адже сенс виникає у взаємодії різних каналів, а не у межах одного мовного рівня. Це зумовлено тим, що інформаційне суспільство тяжіє до економії часу та ресурсів у передачі даних, а отже, прагне інтеграції кількох способів подання смислу в одному повідомленні. У цьому контексті Інтернет-меми становлять показовий об’єкт для аналізу, оскільки вони є типовим зразком полікодового тексту, що поєднує вербальні елементи з візуальними та соціокультурними маркерами. Їхня популярність свідчить про зміну моделей комунікації – від лінійного викладу інформації до інтегрованих форм, де важливу роль відіграє культурна інтертекстуальність. Вивчення полікодовості Інтернет-мемів дає змогу не лише глибше зрозуміти сучасні процеси мовної та соціальної динаміки, а й окреслити перспективи подальших досліджень у сфері когнітивної лінгвістики, семіотики та соціолінгвістики.; This article examines the polycode features of internet memes as one of the most widespread genres of modern digital communication and analyses the linguocognitive and sociolinguistic aspects of their functioning in the English-speaking environment. In the second half of the 20th – early 21st century, the field of linguistics has increasingly focused on the study of complex semiotic formations in which different communication channels interact. This is due to the growing interest in interdisciplinary approaches that allow text to be viewed not merely as a linguistic object but as a multidimensional system where verbal and non-verbal codes are combined. Contemporary scholars emphasise that the traditional conception of text as an exclusively verbal phenomenon is rather narrow and does not correspond to the realities of the digital age. This approach is no longer capable of explaining the specificity of emerging forms of communication that arise in the globalised information space and are actively disseminated through internet technologies and social media. Texts are increasingly acquiring a polycode nature, that is, combining heterogeneous codes: linguistic, visual, acoustic, graphic, and so on. Such multimodal formations create particular conditions for perception and interpretation, as meaning emerges through the interaction of different channels rather than within a single linguistic level. This is conditioned by the fact that information society tends toward economy of time and resources in data transmission, and therefore strives for the integration of multiple ways of presenting meaning in one message. In this context, internet memes constitute a telling object for analysis, as they are a typical example of polycode text that combines verbal elements with visual and sociocultural markers. Their popularity attests to a shift in communication models: from linear presentation of information to integrated forms where cultural intertextuality plays an important role. The study of the polycode nature of internet memes allows not only for a deeper understanding of contemporary processes of linguistic and social dynamics, but also outlines prospects for further research in the fields of cognitive linguistics, semiotics, and sociolinguistics. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40004 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40003 Назва: Мовна об’єктивація понятійного складника концепту FRIEDEN у сучасній німецькій мові Автори: Семенюк, Тетяна; Мороз, Анастасія Короткий огляд (реферат): У статті розглядається понятійний складник концепту FRIEDEN у межах когнітивної лінгвістики. Актуальність теми зумовлюється тим, що концепт FRIEDEN має величезне значення для німецькомовної культури, оскільки він відображає досвід історичних катастроф, суспільних трансформацій і пошуків гармонійного співіснування. Мир у німецькій лінгвокультурі постає не лише як юридично закріплений стан, а й як символ духовної злагоди, внутрішньої безпеки та культурної стабільності. Саме тому вивчення його семантичної структури у словникових джерелах є необхідним кроком для подальшого комплексного аналізу. У дослідженні використано дефініційний метод, що дав змогу зіставити дані сучасних німецьких тлумачних словників (Duden, DWDS, Verben, PONS). Результати аналізу показали, що ядро концепту формують значення, пов’язані з офіційно зафіксованим миром і договірними угодами, які мають політико-правовий характер. Водночас у словниках виразно окреслюються семи, що належать до стану гармонійного співіснування, суспільної згоди й узгодженості інтересів. До периферії потрапляють значення, які хоч і менш поширені, проте демонструють додаткові смислові нашарування: відсутність війни та насильства, а також духовний вимір миру, пов’язаний із релігійним досвідом і відчуттям захищеності у вищій силі. Отримані результати підтвердили багатовимірність концепту FRIEDEN, який поєднує юридичні, політичні, соціальні й релігійно-ціннісні аспекти. Це дає змогу розглядати його не лише як мовну одиницю, що позначає відсутність конфлікту, а й як культурний маркер, який відображає глибинні уявлення німецького суспільства про справедливість, стабільність та безпеку. Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення образного й аксіологічного складників концепту FRIEDEN у німецькомовному публіцистичному дискурсі, де він набуває нових смислових акцентів у зв’язку з актуальними політичними подіями.; The article focuses on the conceptual component of the notion FRIEDEN within the framework of cognitive linguistics. The relevance of the study is explained by the fact that the idea of peace has always played a crucial role in German linguoculture, reflecting historical experience, collective memory, and cultural values. In German, FRIEDEN does not simply denote the absence of war or open conflict; it functions as a key cultural symbol, carrying legal, political, social, and spiritual meanings. For this reason, the definitional analysis of its lexical representation in dictionaries becomes an important step towards a broader cognitive and cultural investigation. The methodological basis of the research is the definitional method, which enabled the comparison of dictionary entries from Duden, DWDS, Verben, and PONS. The analysis revealed that the core of the concept consists of meanings associated with a legally secured state of peace, official agreements, and the idea of harmonious coexistence. At the same time, the periphery of the concept is represented by less frequent but significant semantic components, such as the absence of violence and armed conflict, as well as a religious dimension of peace connected with spiritual security and trust in divine protection. The results confirm that FRIEDEN is a multidimensional cognitive construct. It integrates political and juridical aspects with cultural, social, and axiological layers, which distinguishes it from closely related notions like RUHE («calm») or SICHERHEIT («security»). The study demonstrates that peace in German linguoculture should be interpreted not only as a condition of political order but also as a culturally loaded phenomenon, deeply embedded in values, ethical orientations, and collective identity. Future research may concentrate on the figurative and axiological components of FRIEDEN in German publicistic discourse, where the concept undergoes constant semantic shifts under the influence of current political and social events. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40003 2025-01-01T00:00:00Z