http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 Wed, 12 Aug 2026 17:20:38 GMT 2026-08-12T17:20:38Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/123ee0ee-aad0-4ded-b275-890b0e2cb1f6/Dusert.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42404 Назва: Журнальна періодика Тернопільщини: типологійний і формально-змістовий аспекти (1991–2022 рр.) Автори: Гороховянко, Ірина Степанівна; Horokhovyanko, I. S. Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню журнальної періодики Тернопільщини 1991–2022 рр. як складника регіонального медіапростору України та важливого джерела для осмислення історико-журналістського процесу доби Незалежності. У роботі журнальні видання краю розглянуто у взаємозв’язку їхніх історичних, типологійних, формально-змістових, композиційно-візуальних та редакторських характеристик. Актуальність дослідження зумовлена тим, що журнальна періодика Тернопільщини періоду Незалежності України досі не була предметом цілісного наукового аналізу, хоча саме вона відображає локальні суспільно-політичні, культурні, наукові, професійні, релігійні, літературномистецькі та рекламно-інформаційні процеси регіону. Мета дисертації полягає в комплексному дослідженні журнальної періодики Тернопільщини як системного явища у взаємозв’язку історичних, типологійних і формально-змістових характеристик. Для досягнення мети проаналізовано теоретичні засади вивчення української журнальної періодики, окреслено методологічні підходи до типологізації регіональних журнальних видань, визначено суспільно-історичні чинники їх функціювання, здійснено періодизацію розвитку журналів Тернопільщини, охарактеризовано їх типологійні особливості, змістові домінанти, рубрикаційну структуру, композиційно-візуальні параметри та редакторський чинник. Об’єктом дослідження є журнальна періодика Тернопільщини 1991– 2022 рр. Предметом виступають типологійні характеристики, змістові домінанти, композиційно-візуальні параметри та редакторський чинник формування журнальної періодики Тернопільщини в контексті медіапростору України. Емпіричну базу становлять 152 журнальні видання, що виходили на Тернопільщині у період Незалежності України. Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 24 серпня 1991 р. до 24 лютого 2022 р., що дає змогу простежити розвиток регіональної журнальної періодики від часу здобуття Україною Незалежності до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Методологічну основу дисертації становить комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Методи аналізу, синтезу, узагальнення й систематизації використано для опрацювання наукових підходів до вивчення журнальної періодики. Історико-хронологічний метод дав змогу простежити етапи становлення й розвитку журналів Тернопільщини у контексті суспільно-історичних змін. Типологійний метод застосовано для класифікації видань за цільовим призначенням, читацькою адресою, тематичним спрямуванням і функційними ознаками. Контент-аналіз забезпечив виявлення провідних змістових домінант, порівняльний метод – зіставлення журналів різних типологійних груп, структурно-функціональний метод – аналіз рубрикації, жанрових форм і редакторських моделей, а візуально-комунікативний аналіз – дослідження ілюстративного матеріалу, шрифтового оформлення та архітектоніки видань.; The dissertation research is devoted to a comprehensive study of the magazine periodicals of Ternopil Region in 1991–2022 as a component of the regional media space of Ukraine and an important source for understanding the historical and journalistic process of the Independence period. The study examines the region’s magazine publications in the interrelation of their historical, typological, formal-content, compositional-visual and editorial characteristics. The relevance of the research is determined by the fact that the magazine periodicals of Ternopil Region during the period of Ukraine’s Independence have not yet been the subject of a holistic scholarly analysis, although they reflect local sociopolitical, cultural, scientific, professional, religious, literary-artistic, advertising and informational processes of the region. The purpose of the dissertation is to comprehensively study the magazine periodicals of Ternopil Region as a systemic phenomenon in the interrelation of historical, typological and formal-content characteristics. To achieve this purpose, the theoretical foundations of the study of Ukrainian magazine periodicals have been analysed, methodological approaches to the typologization of regional magazine publications have been outlined, the socio-historical factors of their functioning have been determined, the periodization of the development of magazines in Ternopil Region has been carried out, and their typological features, content dominants, rubrication structure, compositional-visual parameters and editorial factor have been characterized. The object of the research is the magazine periodicals of Ternopil Region in 1991–2022. The subject of the research comprises the typological characteristics, content dominants, compositional-visual parameters and editorial factor in the formation of the magazine periodicals of Ternopil Region in the context of the regional media space of Ukraine. The empirical basis consists of 152 magazine publications issued in Ternopil Region during the period of Ukraine’s Independence. The chronological framework of the study covers the period from August 24, 1991, to February 24, 2022, which makes it possible to trace the development of regional magazine periodicals from the time Ukraine gained Independence to the beginning of Russia’s full-scale invasion of Ukraine. The methodological basis of the dissertation is formed by a set of general scientific and special methods. The methods of analysis, synthesis, generalization and systematization were used to process scholarly approaches to the study of magazine periodicals. The historical-chronological method made it possible to trace the stages of formation and development of magazines in Ternopil Region in the context of socio-historical changes. The typological method was applied to classify publications according to their purpose, reader address, thematic orientation and functional features. Content analysis ensured the identification of the leading content dominants; the comparative method enabled the comparison of magazines of different typological groups; the structural-functional method was used to analyse rubrication, genre forms and editorial models; and visualcommunicative analysis was applied to study covers, illustrative material, font design and the architectonics of publications. Опис: Захист відбувся : 7 серпня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42404 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42384 Назва: Функціонування соціальної сфери в межах міських просторів Західної України на засадах сталого розвитку Автори: Горошко, Артем Артурович; Horoshko, A. A. Короткий огляд (реферат): У дисертаційній роботі здійснено комплексне просторове дослідження функціонування соціальної сфери в межах міських просторів Західної України на засадах сталого розвитку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового обґрунтування механізмів забезпечення соціальної стійкості міських громад в умовах сучасних демографічних трансформацій, реформування системи надання соціальних послуг, децентралізації, активізації урбанізаційних процесів та впровадження принципів сталого розвитку у практику територіального управління. Особливої ваги дослідження набуває в умовах післявоєнного відновлення України, коли міські простори виступають ключовими осередками концентрації людського капіталу, соціальної інфраструктури, економічної активності та інноваційного розвитку територій. Метою роботи є виявлення закономірностей функціонування соціальної сфери міських просторів Західної України, оцінка рівня її розвитку та обґрунтування напрямів удосконалення в контексті забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Об’єктом дослідження виступають міські простори Західної України як складні соціально-територіальні системи, що формують основу сучасної мережі розселення регіону. Предметом дослідження є особливості функціонування соціальної сфери, її функціональна та просторова структура, закономірності територіальної організації соціальної інфраструктури та їх вплив на просторовий розвиток міських громад. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення концепції сталого розвитку, теорії територіальної організації суспільства, концепції поліцентричного розвитку, просторової справедливості, міської стійкості та емерджентної (системної) стійкості територіальних систем. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема статистичний, історичний, системно-структурний, порівняльний, картографічний, індексний, рейтинговий, типологічний, графоаналітичний та просторово-аналітичний методи. Інформаційну основу становлять матеріали Державної служби статистики України, профільних міністерств, територіальних громад, відкритих державних реєстрів, регіональних стратегій розвитку, а також результати авторських розрахунків. У роботі здійснено теоретичне узагальнення сучасних наукових підходів до дослідження соціальної сфери міських просторів та її ролі у забезпеченні сталого розвитку. Обґрунтовано, що соціальна сфера є не лише складовою системи життєзабезпечення населення, але й важливим чинником формування людського капіталу, соціальної згуртованості, конкурентоспроможності територій та забезпечення міської стійкості. Доведено, що рівень розвитку соціальної інфраструктури визначає якість життя населення, інвестиційну привабливість територій та можливості реалізації Цілей сталого розвитку на локальному рівні.; The dissertation presents a comprehensive socio-spatial study of the functioning of the social sphere within the urban spaces of Western Ukraine on the basis of sustainable development principles. The relevance of the research is determined by the need to provide a scientific substantiation of mechanisms for ensuring the social resilience of urban communities under conditions of contemporary demographic transformations, reform of the social service delivery system, decentralisation, intensified urbanisation processes, and the implementation of sustainable development principles in territorial governance practices. The study acquires particular significance in the context of Ukraine’s post-war recovery, when urban spaces become key centres of human capital concentration, social infrastructure, economic activity, and innovative territorial development. The aim of the dissertation is to identify the regularities of the functioning of the social sphere in the urban spaces of Western Ukraine, to assess the level of its development, and to substantiate directions for its improvement in the context of ensuring the sustainable development of territorial communities. The object of the research is the urban spaces of Western Ukraine as complex socio-territorial systems that form the basis of the contemporary settlement network of the region. The subject of the research is the specific features of the functioning of the social sphere, its functional and spatial structure, the regularities of the territorial organisation of social infrastructure, and their influence on the spatial development of urban communities. The theoretical and methodological basis of the research consists of the provisions of the concept of sustainable development, the theory of the territorial organisation of society, the concept of polycentric development, spatial justice, urban resilience, and emergent (systemic) resilience of territorial systems. The dissertation applies a set of general scientific and specialised research methods, including statistical, historical, system-structural, comparative, cartographic, index-based, ranking, typological, grapho-analytical, and spatial-analytical methods. The information base of the study includes materials from the State Statistics Service of Ukraine, relevant ministries, territorial communities, open state registers, regional development strategies, as well as the author’s own calculations. The dissertation provides a theoretical generalisation of contemporary scientific approaches to the study of the social sphere of urban spaces and its role in ensuring sustainable development. It substantiates that the social sphere is not only a component of the population’s life-support system but also an important factor in the formation of human capital, social cohesion, territorial competitiveness, and urban resilience. It is proved that the level of social infrastructure development determines the quality of life of the population, the investment attractiveness of territories, and the possibilities for implementing the Sustainable Development Goals at the local level. Опис: Захист відбувся : 7 серпня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42384 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42343 Назва: Звукорежисерська підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти України Автори: Лещук, Назарій Романович; Leshchuk, N. R. Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене удосконаленню звукорежисерської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти України. Досліджено історичні етапи становлення музично-педагогічної освіти в Україні, охарактеризовано тенденції її розвитку в умовах реформування вищої освіти та впровадження компетентнісного підходу. Встановлено, що сучасна система професійної підготовки вчителя музичного мистецтва потребує інтеграції традиційних мистецьких підходів і новітніх цифрових технологій. У межах дослідження уточнено сутність поняття «звукорежисерська діяльність вчителя музичного мистецтва», яка вимагає комплексного поєднання теоретичних знань, практичних умінь та технічних навичок, необхідних для створення якісного музичного середовища, роботи з аудіотехнікою, звукозапису та обробки звуку. З’ясовано, що сучасний учитель музичного мистецтва повинен володіти навичками звукозапису, монтажу, редагування, мікшування та обробки аудіоматеріалу, а також бути здатним до творчої інтерпретації музичних творів і створення власного музичного продукту. Звукорежисерська діяльність вчителя музики передбачає інтеграцію педагогічної і технічної творчості й залежить від таких основних елементів: цільовий – формування звукорежисерських умінь як частини професійної компетентності вчителя для підвищення ефективності музичного виховання; теоретико-пізнавальний, що включає знання основ акустики, принципів роботи звукопідсилювальної апаратури, звукозапису, програмного забезпечення для обробки звуку; практично-технологічний – реалізація операцій: звукопідсилення, звукозапис, аудіомонтаж для обробки звуку, створення фонограм, зведення та мастеринг; художньо-творчий – передбачає використання звуку як засобу художньої виразності, створення музичного оформлення до заходів, формування естетичного смаку учнів через якісний звук; результативно-оцінний, що визначає готовність вчителя музичного мистецтва до професійного використання звукових технологій та оцінки якості створеного звукового продукту. Така модель звукорежисерської діяльності вчителя музичного мистецтва проєктує таку його професійну підготовку, за якої звукорежисура стає основою модернізації сучасної музично-педагогічної освіти.; The dissertation research is devoted to the improvement of sound engineering training of future teachers of music in higher educational institutions of Ukraine. The historical stages of the formation of music and pedagogical education in Ukraine have been studied, the trends of its development in the conditions of reforming higher education and implementing a competency-based approach have been characterized. It has been established that the modern system of professional training of a teacher of music requires the integration of traditional artistic approaches and the latest digital technologies. The study clarifies the essence of the concept of ‘sound engineering activities of a music teacher’, which requires a comprehensive combination of theoretical knowledge, practical skills and technical skills necessary to create a high-quality musical environment, work with audio equipment, sound recording and sound processing. It was found out that a modern music teacher must have the skills of sound recording, editing, mixing and processing audio material, as well as be capable of creative interpretation of musical works and creation of their own musical product. The sound engineering activities of a music teacher involve the integration of pedagogical and technical creativity and depend on the following main elements: targeting -- the formation of sound engineering skills as part of the teacher’s professional competence to increase the effectiveness of music education; the theoretical and cognitive one includes knowledge of the basics of acoustics, principles of operation of sound amplification equipment, sound recording, and software for sound processing; the practical-technological one means implementation of operations: sound amplification, sound recording, audio editing for sound processing, creation of phonograms, mixing and mastering; the artistic-creative one involves the use of sound as a means of artistic expression, creation of musical design for events, formation of aesthetic taste of students through high-quality sound; the effective-evaluative one determines the readiness of a music teacher to professionally use sound technologies and assess the quality of the created sound product. This model of sound engineering activity of a music teacher projects such his/her professional training, in which sound engineering becomes the basis for the modernization of modern music and pedagogical education. Опис: Захист відбувся : 4 серпня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42343 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42219 Назва: Семантико-прагматична адаптація твору в параперекладі Автори: Вітяк, Ю. М.; Vitiak, Yu. M. Короткий огляд (реферат): Дисертаційна робота присвячена вивченню прагматичних маніпуляцій та семантичної переорганізації творів із ракурсу параперекладу як парадигмального і трансдисциплінарного явища в контексті перекладознавчих студій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширити методологічний інструментарій перекладознавства через демаргіналізацію паратекстового поля і врахування адаптаційних алгоритмів мережі параперекладачів, які сукупно формують рецепцію твору і репрезентують його у вигляді книжки в цільовій культурі. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше концепцію параперекладу цілісно застосовано до українських перекладацьких та видавничих практик; вмотивовано необхідність студіювання емпіричного аспекту параперекладу як консеквенції багатоетапних операцій відображених на соціологічному рівні; досліджено мережу параперекладачів із погляду їхньої активності, взаємодії та комунікації, націленої на формування остаточного варіанта представлення перекладеного твору; розмежовано поняття паратекстового зсуву, вилучення, додавання та адаптації; охарактеризовано специфіку спунеризму та класифіковано його типові транспозиційні форманти; окреслено методику відтворення артлангів та рунічних написів у контексті організації перітекстового простору; зафіксовано паратексти, що вирізняються меншою екзистенційною частотністю та перехідною природою; розглянуто промоційні матеріали з позицій підсилення дискурсу про інший переклад; здійснено цілісний парааналіз зібрання творів з урахуванням зовнішніх та внутрішніх перітекстових репрезентацій. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в демонстрації комплексного інструментарію для роботи з перітекстовим полем видання, що диверсифікує перекладацькі підходи. Розширення методології дослідження параперекладу покликане сприяти взаємодії агентів мережі параперекладу. Результати наукової роботи можуть бути використані для підготовки монографій, підручників та посібників перекладознавчого профілю. Висвітлені положення мають дидактичний потенціал стати компонентами курсів «Вступ до перекладознавства», «Теорія перекладу», «Переклад художньої прози» та ін.; The dissertation is devoted to the study of pragmatic manipulations and semantic reorganization of literary works from the perspective of paratranslation as a paradigmatic and transdisciplinary phenomenon within translation studies. The relevance of the research is determined by the need to expand the methodological toolkit of translation studies through the demarginalisation of the paratextual field and the consideration of adaptive algorithms employed by the paratranslation network, which collectively shape the reception of a work and represent it as a book within the target culture. The scientific novelty of the research findings lies in the fact that for the first time the concept of paratranslation has been holistically applied to Ukrainian translation and publishing practices; the necessity of studying the empirical aspect of paratranslation as a consequence of multi-stage operations reflected at the sociological level has been substantiated; the network of paratranslators has been examined in terms of their activity, interaction, and communication aimed at shaping the final representation of a translated work; the notions of paratextual shift, omission, addition, and adaptation have been differentiated; the specificity of spoonerism has been characterised and its typical transpositional formants classified; the methodology for rendering artlangs and runic inscriptions within the organisation of peritextual space has been outlined; paratexts distinguished by lower existential frequency and transitional nature have been identified; promotional materials have been examined from the perspective of reinforcing the discourse on alternative translation; a holistic paraanalysis of a collected works edition has been conducted with regard to both external and internal peritextual representations. The practical significance of the dissertation research lies in demonstrating a comprehensive toolkit for working with the peritextual field of a publication, thereby diversifying translation approaches. The expansion of the paratranslation research methodology is intended to facilitate interaction among agents within the paratranslation network. The findings of the research may be employed in the preparation of monographs, textbooks, and manuals in the field of translation studies. The outlined propositions hold didactic potential to become components of such courses as Introduction to Translation Studies, Theory of Translation, Translation of Literary Prose, and others. Опис: Захист відбувся : 29 липня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42219 2026-01-01T00:00:00Z