http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 Thu, 02 Jul 2026 11:37:33 GMT 2026-07-02T11:37:33Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/123ee0ee-aad0-4ded-b275-890b0e2cb1f6/Dusert.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8365 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41504 Назва: Формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої діяльності Автори: Гладун, Леся Василівна; Hladun, L. V. Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена сучасними пріоритетами дошкільної освіти, що охоплюють гармонійний розвиток особистості, її успішну соціалізацію та підготовку до подальшого навчання у початковій школі. У Державному стандарті дошкільної освіти закцентовано увагу на необхідності врахування індивідуальних можливостей кожної дитини, забезпечення її права на самовираження, активну участь у спільній діяльності, розвиток емоційної чутливості, позитивного ставлення до себе та інших, здатності до взаємодії з однолітками й дорослими. Саме ці орієнтири свідчать про важливість проблеми формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку. Особливої значущості вона набуває в старшому дошкільному віці, який є сензитивним періодом для становлення мовлення, самосвідомості, емоційної сфери та соціальної взаємодії. Ефективними для формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку є засоби театралізованої діяльності, у процесі використання яких діти навчаються розуміти й передавати емоції, домовлятися, діяти спільно, виконувати роль, виявляти ініціативу, дотримуватися правил, співпереживати іншим, контролювати власну поведінку та гнучко реагувати на зміну ігрових ситуацій. Актуальність дослідження зумовлена сукупністю виявлених суперечностей: між значним дидактико-виховним потенціалом театралізованої діяльності як засобу розвитку soft skills у старших дошкільників та її недостатнім використанням у практиці дошкільної освіти; між наявністю засобів театралізованої діяльності різних видів театру та обмеженим використанням лише деяких з них в освітньому процесі закладу дошкільної освіти; між прагненням педагогів організовувати театралізовані постановки зі старшими дошкільниками та обмеженим матеріально-технічним забезпечення цього процесу; між необхідністю цілеспрямованого і системного формування soft skills емоційно-адаптивного інтелекту у старших дошкільників і відсутністю розробленої комплексної методики.; The relevance of this study stems from the current priorities of preschool education, which encompass the harmonious development of the individual, their successful socialization, and preparation for further learning in primary school. The State Standard for Preschool Education emphasizes the need to consider the individual capabilities of each child, to ensure their right to self-expression, active participation in joint activities, the development of emotional sensitivity, a positive attitude towards themselves and others, and the ability to interact with peers and adults. These guidelines highlight the importance of developing soft skills in senior preschool children. This becomes particularly significant during the senior preschool years, which are a sensitive period for the development of speech, self-awareness, emotional development and social interaction. Tools of theatrical activity are effective for developing soft skills in senior preschool children; through these activities, children learn to understand and express emotions, negotiate, work together, play a role, show initiative, follow rules, empathize with others, control their own behavior, and respond flexibly to changes in play situations. The relevance of this study was determined by several identified contradictions: between the significant educational and developmental potential of theatrical activities as a means of developing soft skills in senior preschoolers and their underutilization in early years education practice; between the availability of resources for theatrical activities across various theatre genres and the limited use of only some of them in the educational process at the preschool; between teachers’ desire to organize theatrical performances with senior preschool children and the limited resources available for this process; between the need for a targeted and systematic approach to developing soft skills of emotionally adaptive intelligence in senior preschoolers and the lack of a comprehensive methodology. Опис: Захист відбувся : 25 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41504 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41503 Назва: Мова української діаспори в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки Автори: Фецан, Тетяна Ігорівна; Fetsan, T. I. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові мови української діаспори в комунікативному просторі Турецької Республіки на перетині наукових парадигм синхронної соціолінгвістики і міграційної лінгвістики. Актуальність студіювання мовного портрета української діаспори детермінували такі інтралінгвальні та екстралінгвальні чинники: 1) типологічна відстань між українською і турецькою мовами (українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї і є флективною мовою, а турецька мова належить до тюркської сім’ї і є аглютинативною мовою); 2) функціонування української мови в діаспорному середовищі в умовах постійної взаємодії з іншими мовами; 3) створення офіційних діаспорних осередків українців у Туреччині в 2014 році, пов’язане з акціями-майданами для підтримки євроінтеграційного шляху України, а також ізанексією Криму; 4) повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке зумовило нову хвилю еміграції українців. Джерельною базою дослідження слугують матеріали учасницького та зовнішнього спостереження, у якому була безпосередньо задіяна авторка (участь у понад 100 заходах культурно-релігійного та освітнього характеру в Турецькій Республіці упродовж 2018–2025 рр.), контент сторінок української діаспори на платформах «Фейсбук», «Інстаграм», «Тікток», «Телеграм» (73 позиції), матеріали аудіогідів у музеях Туреччини, результати анкетування 658 діаспорян (упродовж 2023 р.), 21 мовна біографія, записана у форматі глибинних напівструктурованих інтерв’ю (упродовж 2024–2025 рр.). Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено інтегральне дослідження мови української діаспори в Туреччині; виявлено та описано типи мовних траєкторій представників діаспори; з’ясовано розрив між мовною ідентифікацією та фактичною мовною поведінкою українців у Туреччині; доведено вплив повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року на трансформацію мовної свідомості представників діаспори; проаналізовано функціонування мови в середовищі полілінгвізму та значної мовної відстані; описано критичні виклики щодо міжпоколіннєвої трансляції мови.; The dissertation is devoted to an integral analysis of the language of the Ukrainian diaspora in the communicative space of the Turkish Republic at the intersection of the scientific paradigms of synchronic sociolinguistics and migration linguistics. The relevance of studying of the Ukrainian diaspora’s linguistic portrait is determined by the following intralingual and extralingual factors: 1) the typological distance between the Ukrainian and Turkish languages (Ukrainian belongs to the Indo-European language family and is a fusional language, whereas Turkish belongs to the Turkic family and is an agglutinative language); 2) the functioning of the Ukrainian language in a diaspora environment under conditions of constant interaction with other languages; 3) the establishment of official Ukrainian diaspora organizations in Türkiye in 2014, connected with the Maidan protests in support of Ukraineʼs Euro-integration course, as well as the occupation of Crimea; 4) Russiaʼs full-scale war against Ukraine, which prompted a new wave of Ukrainian emigration. The source base of the study comprises materials from participant and external observation in which the author was directly involved (participation in over 100 cultural, religious, and educational events in the Republic of Türkiye during 2018–2025), content from Ukrainian diaspora pages on the platforms Facebook, Instagram, TikTok, and Telegram (73 items), materials from audio guides in Turkish museums, the results of a survey of 658 diaspora members (conducted in 2023), and 21 language biographies recorded as in-depth semi-structured interviews (2024–2025). The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that it is the first study in Ukrainian linguistics to provide an integrated investigation of the language of the Ukrainian diaspora in Türkiye; to identify and describe the types of language trajectories of diaspora members; to reveal the gap between language identification and the actual language behavior of Ukrainians in Türkiye; to demonstrate the impact of Russiaʼs full-scale war against Ukraine in 2022 on the transformation of the language consciousness of diaspora members; to analyze the functioning of language in a multilingual environment with significant linguistic distance; and to describe the critical challenges of intergenerational language transmission. Опис: Захист відбувся : 26 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41503 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41451 Назва: Порівняльне дослідження системи окисно-відновного гомеостазу двостулкових молюсків Unio tumidus та Mytilus galloprovincialis за впливу на організм психоактивних препаратів та мікропластику водного середовища Автори: Юнко, Катерина Богданівна; Yunko, K. B. Короткий огляд (реферат): Глобальна ескалація виробництва синтетичних полімерів та неконтрольоване надходження лікарських засобів у довкілля призвели до формування безпрецедентного токсикологічного тиску на водні екосистеми. Серед новітніх забруднювачів особливе занепокоєння викликають речовини психоактивної дії. До таких речовин загального вжитку належить кофеїн, що є найуживанішим психостимулятором у світі, безперервне і масове споживання якого у складі напоїв та медикаментів перетворило його на універсальний глобальний маркер антропогенного забруднення водойм. Серед психотропних фармацевтичних препаратів хлорпромазин, як базовий нейролептик із надзвичайно широким спектром клінічного застосування, стабільно надходить у гідросферу через комунальні та госпітальні стоки. Оскільки ці препарати взаємодіють з еволюційно консервативними молекулярними мішенями, вони здатні провокувати виражені метаболічні порушення у нецільових організмів навіть за екологічно релевантних концентрацій. Ситуація критично ускладнюється повсюдною присутністю мікропластику у водоймах. Завдяки високій питомій площі поверхні та гідрофобності, пластикові мікрочастинки діють не лише як самостійний стресор, але й як потужний сорбент і вектор для інших забруднювачів. Як наслідок, у реальних екологічних умовах гідробіонти піддаються впливу не окремих токсикантів, а їхніх складних багатокомпонентних сумішей. Цей мультистресовий ефект індукує нелінійні біохімічні реакції, які неможливо спрогнозувати за допомогою класичних монотоксикологічних тестів. У якості експериментальних моделей у дослідженні впливу ксенобіотиків обрано двостулкових молюсків, які завдяки прикріпленому способу життя та інтенсивній фільтрації є універсальними біоіндикаторами, що здатні акумулювати широкий спектр ксенобіотиків. Центральним органом метаболічної детоксикації двостулкових молюсків та головною мішенню токсичного впливу є травна залоза, біохімічні параметри якої слугують маркерами ранньої відповіді організму на екологічний стрес, що зумовлює її вибір для оцінки біохімічного відгуку організму на антропогенне навантаження.; The rising manufacture of synthetic polymers and the widespread release of pharmaceuticals into the environment have led to an unprecedented toxicological pressure on aquatic ecosystems. Among emerging contaminants, substances with psychoactive properties are of particular concern. As the most heavily utilized psychostimulant globally, caffeine's continuous and large-scale consumption in beverages and medications has transformed it into a universal global marker of anthropogenic contamination of aquatic environments. Among psychotropic pharmaceuticals, chlorpromazine, a basic antipsychotic with extensive clinical usage, continuously enters the hydrosphere via municipal and hospital effluents. As these compounds interact with evolutionarily conserved molecular targets, they trigger pronounced metabolic disturbances in non-target organisms even at environmentally relevant concentrations. This ecological challenge is exacerbated by the widespread distribution of microplastics in aquatic environments. Possessing substantial specific surface area and hydrophobicity, plastic microparticles act not only as independent stressors but also as effective sorbents and vectors for other pollutants. Consequently, under real environmental conditions, aquatic organisms are exposed not to individual toxicants but to their complex multicomponent mixtures. This multistressor effect induces nonlinear biochemical responses that cannot be predicted using classical monotoxicological approaches. Bivalve molluscs were selected as experimental models for studying the effects of chemical contaminants because of their sessile lifestyle and high filtration activity, which make them universal bioindicators capable of accumulating diverse xenobiotics. The digestive gland, acting as the central organ of metabolic detoxification in bivalves and a primary target of toxic effects, was specifically targeted, as its biochemical parameters serve as early markers of organismal response to environmental stress. Опис: Захист відбувся : 23 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41451 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 Назва: Лінгвостилістична організація воєнної прози Олександра Вільчинського Автори: Хоміцький, Назарій Юрійович; Khomitskyi, N. Yu. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено аналізові функційно-стилістичного потенціалу мовних одиниць у мові художніх творів Олександра Вільчинського про війну. Актуальність праці зумовлено необхідністю ґрунтовного дослідження мовностилістичної організації воєнної прози Олександра Вільчинського, оскільки вивчення мови художньої прози, присвяченої темі війни, є важливим для сучасної української лінгвостилістики. З’ясовано, що попри вагомість розв’язання цього питання, робіт, де предметом розгляду ставали саме прозові тексти, незначна кількість. Мова текстів про війну обраного автора ‒ Олександра Вільчинського ‒ також була розглянуа фрагментарно (Г. Бачинська, Г. Вишневська, М. Марковська, О. Штонь), хоча тексти дають багатий матеріал для лінгвостилістичного аналізу. Це вказує на недостаню дослідженість окресленої проблеми. Джерельну базу дослідження становлять тексти творів Олександра Вільчинського воєнної тематики: повісті «Останній герой», «У степу під Авдіївкою», оповідання «Під Конотопом». Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці здійснено комплексне дослідження мови воєнної прози Олександра Вільчинського, з’ясовано семантичне наповнення і функційно-стилістичне навантаження лексичних і синтаксичних структур як органічних компонентів цілісного художнього тексту, схарактеризовано активність виражальних можливостей лексем і синтаксем як складників стилістичних засобів створення образності.; The dissertation is devoted to the analysis of the functional and stylistic potential of linguistic units in the language of Oleksandr Vilchynskyi’s literary works on war. The relevance of the study is determined by the need for a comprehensive investigation of the linguistic and stylistic organization of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose, as the study of the language of fiction dealing with war is of particular importance for contemporary Ukrainian linguostylistics. It has been established that, despite the significance of this issue, there is only a limited number of studies focusing specifically on prose texts. The language of war-related texts by the author under study, Oleksandr Vilchynskyi, has also been examined only fragmentarily (H. Bachynska, H. Vyshnevska, M. Markovska, O. Shton), although these texts provide rich material for linguostylistic analysis. This indicates the insufficient level of research on the outlined problem. The empirical basis of the study comprises Oleksandr Vilchynskyi’s works on war themes: the novellas The Last Hero, In the Steppe near Avdiivka, and the short story Near Konotop. The scientific novelty of the research lies in the fact that it presents, for the first time in Ukrainian linguistics, a comprehensive study of the language of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose; it clarifies the semantic content and functional-stylistic load of lexical and syntactic structures as integral components of a coherent literary text; and characterizes the expressive potential of lexemes and syntactic units as elements of stylistic devices contributing to imagery. Опис: Захист відбувся : 19 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 2026-01-01T00:00:00Z