http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8366 Wed, 08 Jul 2026 07:17:13 GMT 2026-07-08T07:17:13Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41613 Назва: Підготовка майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти Автори: Грушко, Роман Сергійович; Hrushko, R. S. Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена стрімким розвитком інформаційного суспільства, цифровізацією всіх сфер життєдіяльності, зростанням вимог до рівня цифрової грамотності учнівської молоді, а також необхідністю модернізації системи педагогічної освіти в умовах цифрової трансформації. Особливої ваги набуває підготовка майбутніх учителів інформатики як ключових агентів формування цифрової компетентності учнів. Здійснено ґрунтовний аналіз наукових праць вітчизняних і закордонних учених (Н. Балик, О. Барна, В. Биков, Г. Генсерук, М. Жалдак, С. Литвинова, Н. Морзе, О. Спірін, О. Романишина та ін.), які досліджували проблеми професійної підготовки педагогів, формування цифрової компетентності та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Розглянуто та описано сутність основних категорій дослідження, зокрема уточнено зміст понять «цифрова компетентність», «підготовка майбутніх учителів інформатики», «готовність до професійної діяльності»; проведено диференціацію споріднених понять. Висвітлено сучасний стан вивчення проблеми у педагогічній теорії та практиці, охарактеризовано шляхи підготовки майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності учнів. Узагальнено досвід країн Європейського Союзу у зазначеному напрямі. Особливу увагу приділено STEM-освіті як інтегративному підходу до підготовки майбутніх учителів інформатики до викликів цифрової епохи. Визначено, що структура готовності включає мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, цифровий та рефлексивний компоненти та охарактеризовано рівні готовності (високий, достатній, середній, низький) майбутніх учителів інформатики до формування цифрової компетентності учнів. У дослідженні обґрунтовано такі організаційно-педагогічні умови: створення адаптивного цифрового середовища ЗВО для стимулювання навчально-професійної мотивації майбутніх учителів; інтеграція цифрового складника в зміст професійної підготовки майбутніх учителів інформатики; забезпечення орієнтації підготовки майбутніх учителів інформатики на засадах впровадження STEM-підходу в освітній процес; розвиток суб’єктності та професійної рефлексії майбутніх учителів у контексті цифровізації навчання учнів.; This dissertation is devoted to the study of the problem of preparing future computer science teachers to foster digital competence in students of general secondary education institutions. The relevance of the research problem stems from the rapid development of the information society, the digitization of all spheres of life, the growing demands on students’ digital literacy, and the need to modernize the teacher education system in the context of digital transformation. Particular importance is attached to the training of future computer science teachers as key agents in fostering students’ digital competence. A thorough analysis of scholarly works by Ukrainian and foreign scholars (V. Bykov, M. Zhaldak, N. Morse, O. Spirin, N. Balyk, O. Barna, G. Hensruk, O. Romanyshyna, S. Litvinova, and others) who have studied issues related to the professional training of teachers, the development of digital competence, and the implementation of information and communication technologies in education is provided. The essence of the main categories of the study is examined and described; in particular, the content of the concepts «digital competence», «training of future computer science teachers», and «readiness for professional activity» is clarified; and related concepts are differentiated. The current state of research on this issue in pedagogical theory and practice is highlighted, and approaches to preparing future computer science teachers to foster students’ digital competence are characterized. The experience of European Union countries in this area is summarized. Particular attention is paid to STEM education as an integrative approach to preparing future computer science teachers for the challenges of the digital age. The structure of future teachers’ readiness for this activity is examined. It is determined that the readiness structure includes motivational, cognitive, activity-based, digital, and reflective components, and the levels of readiness (high, sufficient, average, low) of future computer science teachers for fostering students’ digital competence are characterized. The following organizational and pedagogical conditions are substantiated: the creation of an adaptive digital environment at higher education institutions to stimulate the educational and professional motivation of future teachers; integration of the digital component into the content of professional training for future computer science teachers; ensuring that the training of future computer science teachers is oriented toward the implementation of the STEM approach in the educational process; development of agency and professional reflection among future teachers in the context of the digitalization of student learning. Based on the use of pedagogical modeling, the process of training future computer science teachers was modeled, and a structural-functional model was developed in which a central role is assigned to the organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of developing the studied readiness and reflect a holistic system of professional training that combines interrelated blocks: objective, content-related, technological, organizational-functional, and assessment-outcome-oriented. The third chapter examines the organization and methodology of a pedagogical experiment designed to test the effectiveness of specific organizational and pedagogical conditions and the developed structural-functional model. During the first stage (2022–2023 academic year), the focus was on clarifying the theoretical and methodological premises, pedagogical principles, and research methodology, as well as assessing the readiness of future computer science teachers to foster students’ digital competence. On this basis, a hypothesis was formulated and the objectives of the pedagogical experiment were defined; the structure, criteria, and indicators of the readiness levels of future computer science teachers to foster students’ digital competence were established; the specific features of such training were theoretically substantiated; a research plan was drawn up; and a pilot study was conducted. Опис: Захист відбувся : 6 липня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41613 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41612 Назва: Підготовка здобувачів фахової передвищої освіти до командної взаємодії засобами тренінгових технологій Автори: Щербина, Костянтин Євгенович; Shcherbyna, K. E. Короткий огляд (реферат): Роботу присвячено вивченню теоретичних, методичних і практичних аспектів підготовки здобувачів фахової передвищої освіти до командної взаємодії засобами тренінгових технологій. Проаналізовано становлення та розвиток командного менеджменту як напряму теорії й практики управління. Встановлено, що його формування припадає на кінець ХХ століття й зумовлене зростанням конкуренції, ускладненням бізнес-процесів і потребою підвищення ефективності діяльності організацій. Командний менеджмент розглядається як підхід, що ґрунтується на цілеспрямованому використанні командних ефектів для досягнення спільних результатів. З’ясовано, що командний підхід передбачає орієнтацію на спільні цінності, відкритість інформації, розвиток співробітництва й партнерства, колективну відповідальність за результати діяльності, а також активізацію творчого потенціалу учасників і здатність до адаптації в умовах змін. Серед методів формування команди важливе місце посідає тімбілдінг, який забезпечує розвиток як окремих робочих чи управлінських команд, так і організації загалом. Схарактеризовано «командну взаємодію» як інтегративний процес спільної діяльності членів команди, що передбачає узгодження цілей і дій, охоплює функціонально доцільний розподіл ролей та відповідальності, ефективну професійну комунікацію, взаємну підтримку й рефлексію результатів, і забезпечує досягнення спільної мети на основі відносної автономності команди. Шляхом аналізу наукових підходів, моделей і концепцій уточнено сутність понять «команда» та «командна взаємодія». Встановлено, що команда є особливою формою організації спільної діяльності, яка характеризується єдністю мети, узгодженістю дій, автономністю, взаємною відповідальністю та взаємодоповнюваністю ролей. Узагальнено ключові характеристики команди: наявність спільної соціально значущої мети, узгоджений розподіл ролей і функцій, автономність у прийнятті рішень, колективна відповідальність за результати діяльності. Визначено, що рівень взаємозв’язку між учасниками суттєво впливає на ефективність командної взаємодії.; The work is devoted to the study of theoretical, methodological, and practical aspects of training applicants for professional pre-higher education for team interaction by means of training technologies. The formation and development of team management as a direction of management theory and practice have been analyzed. It has been established that its formation dates back to the end of the 20th century and is determined by increasing competition, the increasing complexity of business processes, and the need to improve organizational efficiency. Team management is considered an approach based on the purposeful use of team effects to achieve common results. It has been found that the team approach involves orientation toward shared values, openness in information sharing, development of cooperation and partnership, collective responsibility for performance outcomes, as well as activation of participants’ creative potential and the ability to adapt to changing conditions. Among the methods of team formation, team building occupies an important place, ensuring the development of both individual working or managerial teams and the organization as a whole. “Team interaction” is characterized as an integrative process of joint activity of team members, which presupposes the coordination of goals and actions, includes a functionally appropriate distribution of roles and responsibilities, effective professional communication, mutual support, and reflection on results, and ensures the achievement of a common goal based on the relative autonomy of the team. Through the analysis of scientific approaches, models, and concepts, the essence of the notions “team” and “team interaction” has been clarified. It has been established that a team is a special form of organizing joint activity characterized by unity of purpose, coordination of actions, autonomy, mutual responsibility, and complementarity of roles. The key characteristics of a team have been generalized: the presence of a common socially significant goal, coordinated distribution of roles and functions, autonomy in decision-making, and collective responsibility for performance outcomes. It has been determined that the level of interconnectedness among participants significantly affects the effectiveness of team interaction. Опис: Захист відбувся : 6 липня 2026 р. о 13:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41612 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41504 Назва: Формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої діяльності Автори: Гладун, Леся Василівна; Hladun, L. V. Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена сучасними пріоритетами дошкільної освіти, що охоплюють гармонійний розвиток особистості, її успішну соціалізацію та підготовку до подальшого навчання у початковій школі. У Державному стандарті дошкільної освіти закцентовано увагу на необхідності врахування індивідуальних можливостей кожної дитини, забезпечення її права на самовираження, активну участь у спільній діяльності, розвиток емоційної чутливості, позитивного ставлення до себе та інших, здатності до взаємодії з однолітками й дорослими. Саме ці орієнтири свідчать про важливість проблеми формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку. Особливої значущості вона набуває в старшому дошкільному віці, який є сензитивним періодом для становлення мовлення, самосвідомості, емоційної сфери та соціальної взаємодії. Ефективними для формування soft skills у дітей старшого дошкільного віку є засоби театралізованої діяльності, у процесі використання яких діти навчаються розуміти й передавати емоції, домовлятися, діяти спільно, виконувати роль, виявляти ініціативу, дотримуватися правил, співпереживати іншим, контролювати власну поведінку та гнучко реагувати на зміну ігрових ситуацій. Актуальність дослідження зумовлена сукупністю виявлених суперечностей: між значним дидактико-виховним потенціалом театралізованої діяльності як засобу розвитку soft skills у старших дошкільників та її недостатнім використанням у практиці дошкільної освіти; між наявністю засобів театралізованої діяльності різних видів театру та обмеженим використанням лише деяких з них в освітньому процесі закладу дошкільної освіти; між прагненням педагогів організовувати театралізовані постановки зі старшими дошкільниками та обмеженим матеріально-технічним забезпечення цього процесу; між необхідністю цілеспрямованого і системного формування soft skills емоційно-адаптивного інтелекту у старших дошкільників і відсутністю розробленої комплексної методики.; The relevance of this study stems from the current priorities of preschool education, which encompass the harmonious development of the individual, their successful socialization, and preparation for further learning in primary school. The State Standard for Preschool Education emphasizes the need to consider the individual capabilities of each child, to ensure their right to self-expression, active participation in joint activities, the development of emotional sensitivity, a positive attitude towards themselves and others, and the ability to interact with peers and adults. These guidelines highlight the importance of developing soft skills in senior preschool children. This becomes particularly significant during the senior preschool years, which are a sensitive period for the development of speech, self-awareness, emotional development and social interaction. Tools of theatrical activity are effective for developing soft skills in senior preschool children; through these activities, children learn to understand and express emotions, negotiate, work together, play a role, show initiative, follow rules, empathize with others, control their own behavior, and respond flexibly to changes in play situations. The relevance of this study was determined by several identified contradictions: between the significant educational and developmental potential of theatrical activities as a means of developing soft skills in senior preschoolers and their underutilization in early years education practice; between the availability of resources for theatrical activities across various theatre genres and the limited use of only some of them in the educational process at the preschool; between teachers’ desire to organize theatrical performances with senior preschool children and the limited resources available for this process; between the need for a targeted and systematic approach to developing soft skills of emotionally adaptive intelligence in senior preschoolers and the lack of a comprehensive methodology. Опис: Захист відбувся : 25 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41504 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 Назва: Формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю в професійній підготовці Автори: Петлюк, Олександр Володимирович; Petliuk, O. V. Короткий огляд (реферат): На основі аналізу науково-педагогічної літератури встановлено, що цифровізація та цифрова трансформація є визначальними чинниками інноваційних змін у професійно-педагогічній освіті, оскільки зумовлюють структурні зрушення в економіці, виробництві та соціальній сфері й, відповідно, трансформують вимоги до підготовки фахівців. Поширення хмарних сервісів, платформних рішень, великих даних, інтернету речей, штучного інтелекту та інших технологічних драйверів формує запит на професійно-педагогічні кадри, здатні працювати в умовах невизначеності, швидко оновлювати компетентності, поєднувати професійні знання з аналітичними й комунікативними навичками та застосовувати цифрові інструменти для розв’язання практичних задач. Унаслідок цього вища освіта змушена реагувати на виклики цифрової нерівності, розриву між змістом підготовки й темпами розвитку ІТ, а також на потребу в ефективній взаємодії з роботодавцями та бізнесом. З’ясовано, що цифрова трансформація професійно-педагогічної освіти не обмежується технологічною модернізацією, а передбачає оновлення освітніх стратегій, змісту програм, методів і форм навчання, управління даними та побудову цифрового освітнього середовища на засадах цифрової дидактики. Для спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)» це передбачає необхідність інтегрованої підготовки, яка поєднує фахову ІТ-складову з психолого-педагогічною та методичною, забезпечуючи готовність випускників до професійно-педагогічної діяльності та виконання завдань виробничо-технологічного профілю з використанням цифрових технологій. Підсумовано, що цифрова компетентність майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю постає як комплексна характеристика, що охоплює технологічні, методичні, проєктні та ціннісно-світоглядні аспекти й є необхідною умовою конкурентоздатності випускника та ефективної модернізації професійної освіти в цифровому суспільстві.; Based on an analysis of scholarly and pedagogical literature, it has been established that digitalization and digital transformation are decisive factors driving innovative changes in vocational and pedagogical education, as they lead to structural shifts in the economy, production, and the social sphere, thereby transforming the requirements for specialist training. The spread of cloud services, platform solutions, big data, the Internet of Things, artificial intelligence, and other technological drivers creates a demand for vocational and pedagogical professionals capable of working under conditions of uncertainty, rapidly updating their competencies, combining professional knowledge with analytical and communication skills, and applying digital tools to solve practical tasks. As a result, higher education institutions are compelled to address the challenges of digital inequality, the gap between educational content and the pace of IT development, and the need for effective cooperation with employers and business sectors. It has been found that the digital transformation of vocational and pedagogical education is not limited to technological modernization; rather, it requires the renewal of educational strategies, program content, teaching methods and forms, data management, and the creation of a digital educational environment based on the principles of digital didactics. For specialty 015.39 Vocational Education (Digital Technologies), this implies the need for integrated training that combines specialized IT components with psychological-pedagogical and methodological preparation, ensuring graduates’ readiness for vocational and pedagogical activities as well as for production and technological tasks using digital technologies. It is concluded that the digital competence of future bachelor’s students of computer-related specializations is a complex characteristic encompassing technological, methodological, project-based, and value-oriented dimensions, and is a necessary condition for graduate competitiveness and the effective modernization of vocational education in a digital society. Опис: Захист відбувся : 08 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 2026-01-01T00:00:00Z