http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8366 Sun, 06 Sep 2026 22:18:06 GMT 2026-09-06T22:18:06Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42635 Назва: Методика підготовки фахівців цифрових технологій до застосування програмного забезпечення захисту даних Автори: Шимків, Назар Ігорович; Shymkiv, N. I. Короткий огляд (реферат): Роботу присвячено дослідженню теоретичних, методичних та практичних аспектів підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій до застосування програмного забезпечення захисту даних. У дисертації визначено сутність і структуру готовності майбутніх фахівців цифрових технологій до застосування програмного забезпечення захисту даних, обґрунтовано педагогічні умови, розроблено структурно-функціональну модель та методику підготовки, експериментально підтверджено їх ефективність у процесі професійної підготовки здобувачів освіти за спеціальністю 015 Професійна освіта, спеціалізацією 015.39 Цифрові технології. На основі аналізу наукової літератури, нормативно-правових документів у сфері інформаційної безпеки, кібербезпеки та захисту персональних даних визначено сучасний стан досліджуваної проблеми, уточнено сутність поняття «готовність майбутніх фахівців цифрових технологій до застосування програмного забезпечення захисту даних» та охарактеризовано її структуру. Встановлено, що готовність до застосування програмного забезпечення захисту даних є інтегративною характеристикою особистості, яка поєднує систему знань, практичних вмінь, професійних цінностей, мотиваційних чинників та рефлексивних здібностей, необхідних для забезпечення безпечної роботи з інформаційними ресурсами та організації освітнього процесу з питань захисту даних. У процесі дослідження здійснено комплексний аналіз сучасних програмних засобів захисту даних, які використовуються в професійній діяльності фахівців цифрової технологій та можуть бути ефективно інтегровані в освітній процес закладів вищої освіти. Аналіз охоплював програмне забезечення різного функціонального призначення, зокрема засоби моніторингу та аналізу мережевого трафіку, інструменти моделювання комп’ютерних мереж, системи шифрування даних, платформи для тестування безпеки інформаційних систем, а також засоби централізованого збору та аналізу подій інформаційної безпеки.; The dissertation is devoted to the theoretical, methodological, and practical aspects of preparing future digital technology specialists to use data protection software. The dissertation defines the essence and structure of the readiness of future digital technology specialists to use data protection software, substantiates the pedagogical conditions, develops a structural-functional model and a training methodology, and experimentally confirms their effectiveness in the process of professional training of students enrolled in specialty 015 Professional Education, specialization 015.39 Digital Technologies. Based on the analysis of scientific literature and regulatory documents in the fields of information security, cybersecurity, and personal data protection, the current state of the research problem was determined. The essence of the concept of “the readiness of future digital technology specialists to use data protection software” was clarified, and its structure was characterized. It was established that readiness to use data protection software is an integrative personal characteristic that combines a system of knowledge, practical skills, professional values, motivational factors, and reflective abilities necessary to ensure the secure use of information resources and the organization of the educational process related to data protection. During the research, a comprehensive analysis of modern data protection software used in the professional activities of digital technology specialists and capable of being effectively integrated into the educational process of higher education institutions was conducted. The analysis covered software with various functional purposes, including network traffic monitoring and analysis tools, computer network simulation tools, data encryption systems, information system security testing platforms, and tools for the centralized collection and analysis of information security events. Опис: Захист відбувся : 28 серпня 2026 р. о 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42635 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42621 Назва: Формування готовності майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійної діяльності засобами інноваційних технологій Автори: Головатюк, Іван Григорович; Holovatiuk, I. G. Короткий огляд (реферат): У дисертаційному дослідженні розв’язано актуальне наукове завдання щодо вивчення теоретичних, методичних та практичних аспектів формування готовності майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійної діяльності засобами інноваційних технологій у закладах вищої освіти. Встановлено, що готовність майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійної діяльності є інтегративним особистісно-професійним утворенням, що охоплює мотиваційну спрямованість на професію, систему фахових знань і вмінь, здатність до їх творчої реалізації у сценічній діяльності, а також сформованість особистісних якостей і рефлексивних умінь, які забезпечують ефективне здійснення професійної діяльності та подальший професійний розвиток. У ході аналізу освітніх програм підготовки бакалаврів спеціальності 026 «Сценічне мистецтво» п’яти закладів вищої освіти виокремлено освітні компоненти, що спрямовані на формування означеного феномену. Встановлено, що освітні компоненти «Майстерність актора», «Сценічна мова», «Історія театру», «Тренінг з майстерності актора», «Мовно-голосовий тренінг», «Ритміка та основи сценічного руху» володіють потенціалом для впровадження інноваційних технологій, зокрема тренінгових та арт-терапевтичних. Особливу увагу зосереджено на характеристиці інноваційних технологій як системи цілеспрямованих, науково обґрунтованих педагогічних засобів, методів і форм організації освітнього процесу, що спрямовані на його оновлення, підвищення ефективності та забезпечення особистісно орієнтованого розвитку здобувачів освіти. У результаті узагальнення та систематизації наукових джерел визначено компоненти сформованості готовності майбутніх акторів сценічного мистецтва (мотиваційно-цільовий, змістово-діяльнісний, регулятивно-емоційний та інтегративно-особистісний) та виокремлено відповідні показники. У ході практичного дослідження готовності майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійної діяльності охарактеризовано рівні (низький, середній, достатній та високий) і підібрано діагностичний інструментарій для оцінювання стану її сформованості. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування готовності майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійної діяльності засобами інноваційних технологій: 1) створення творчо-інноваційного освітнього середовища, що забезпечує активне залучення майбутніх акторів сценічного мистецтва до професійно-творчої діяльності; 2) комплексне впровадження інноваційних форм, методів і технологій у процес професійної підготовки майбутніх акторів сценічного мистецтва; 3) організація психолого-педагогічного супроводу професійної підготовки майбутніх акторів сценічного мистецтва, спрямованого на розвиток емоційної саморегуляції, стресостійкості та профілактику емоційного вигорання в умовах інтенсивної творчої діяльності; 4) педагогічне стимулювання професійного саморозвитку майбутніх акторів сценічного мистецтва засобами рефлексії та творчої діяльності.; The dissertation addresses an urgent scientific problem concerning the theoretical, methodological, and practical aspects of developing the readiness of future performing arts actors for professional activity through innovative technologies in higher education institutions. It is established that the readiness of future performing arts actors for professional activity is an integrative personal and professional construct encompassing motivational orientation towards the profession, a system of professional knowledge and skills, the ability to apply them in stage performance creatively, as well as developed personal qualities and reflective skills that ensure effective professional activity and further professional development. Based on the analysis of bachelor’s degree programmes in Speciality B6 “Performing Arts” offered by five higher education institutions, educational components aimed at fostering the defined phenomenon have been identified. It has been found that the disciplines “Acting Skills,” “Stage Speech,” “History of Theatre,” “Acting Skills Training,” “Voice and Speech Training,” and “Rhythm and Fundamentals of Stage Movement” have the potential for implementing various innovative technologies, particularly training-based and art-therapeutic approaches. Special attention is given to the characterisation of innovative technologies as a system of purposefully designed, scientifically grounded pedagogical tools, methods, and forms of organising the educational process, aimed at its renewal, increased effectiveness, and the learner-centred development of students. As a result of the generalisation and systematisation of scholarly sources, the components of the readiness formation of future performing arts actors have been identified, including the motivational and goal-oriented component, the content and activity-based component, the regulatory and emotional component, and the integrative personal component, along with their corresponding indicators. In the course of the empirical study of future performing arts actors’ readiness for professional activity, levels of its formation (low, medium, sufficient, and high) were characterised, and appropriate diagnostic tools were selected to assess its development. Organisational and pedagogical conditions ensuring the effective developing of future performing arts actors’ readiness for professional activity through innovative technologies have been substantiated, namely: 1) the creation of a creative and innovative educational environment that ensures active involvement of future performing arts actors in professional and creative activity; 2) the integrated implementation of innovative forms, methods, and technologies in the process of professional training of future performing arts actors; 3) the organisation of psychological and pedagogical support for professional training aimed at developing emotional self-regulation, stress resistance, and preventing emotional burnout in conditions of intensive creative activity; 4) pedagogical stimulation of future performing arts actors’ professional self-development through reflection and creative activity. Опис: Захист відбувся : 19 серпня 2026 р. о 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42621 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42343 Назва: Звукорежисерська підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти України Автори: Лещук, Назарій Романович; Leshchuk, N. R. Короткий огляд (реферат): Дисертаційне дослідження присвячене удосконаленню звукорежисерської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у закладах вищої освіти України. Досліджено історичні етапи становлення музично-педагогічної освіти в Україні, охарактеризовано тенденції її розвитку в умовах реформування вищої освіти та впровадження компетентнісного підходу. Встановлено, що сучасна система професійної підготовки вчителя музичного мистецтва потребує інтеграції традиційних мистецьких підходів і новітніх цифрових технологій. У межах дослідження уточнено сутність поняття «звукорежисерська діяльність вчителя музичного мистецтва», яка вимагає комплексного поєднання теоретичних знань, практичних умінь та технічних навичок, необхідних для створення якісного музичного середовища, роботи з аудіотехнікою, звукозапису та обробки звуку. З’ясовано, що сучасний учитель музичного мистецтва повинен володіти навичками звукозапису, монтажу, редагування, мікшування та обробки аудіоматеріалу, а також бути здатним до творчої інтерпретації музичних творів і створення власного музичного продукту. Звукорежисерська діяльність вчителя музики передбачає інтеграцію педагогічної і технічної творчості й залежить від таких основних елементів: цільовий – формування звукорежисерських умінь як частини професійної компетентності вчителя для підвищення ефективності музичного виховання; теоретико-пізнавальний, що включає знання основ акустики, принципів роботи звукопідсилювальної апаратури, звукозапису, програмного забезпечення для обробки звуку; практично-технологічний – реалізація операцій: звукопідсилення, звукозапис, аудіомонтаж для обробки звуку, створення фонограм, зведення та мастеринг; художньо-творчий – передбачає використання звуку як засобу художньої виразності, створення музичного оформлення до заходів, формування естетичного смаку учнів через якісний звук; результативно-оцінний, що визначає готовність вчителя музичного мистецтва до професійного використання звукових технологій та оцінки якості створеного звукового продукту. Така модель звукорежисерської діяльності вчителя музичного мистецтва проєктує таку його професійну підготовку, за якої звукорежисура стає основою модернізації сучасної музично-педагогічної освіти.; The dissertation research is devoted to the improvement of sound engineering training of future teachers of music in higher educational institutions of Ukraine. The historical stages of the formation of music and pedagogical education in Ukraine have been studied, the trends of its development in the conditions of reforming higher education and implementing a competency-based approach have been characterized. It has been established that the modern system of professional training of a teacher of music requires the integration of traditional artistic approaches and the latest digital technologies. The study clarifies the essence of the concept of ‘sound engineering activities of a music teacher’, which requires a comprehensive combination of theoretical knowledge, practical skills and technical skills necessary to create a high-quality musical environment, work with audio equipment, sound recording and sound processing. It was found out that a modern music teacher must have the skills of sound recording, editing, mixing and processing audio material, as well as be capable of creative interpretation of musical works and creation of their own musical product. The sound engineering activities of a music teacher involve the integration of pedagogical and technical creativity and depend on the following main elements: targeting -- the formation of sound engineering skills as part of the teacher’s professional competence to increase the effectiveness of music education; the theoretical and cognitive one includes knowledge of the basics of acoustics, principles of operation of sound amplification equipment, sound recording, and software for sound processing; the practical-technological one means implementation of operations: sound amplification, sound recording, audio editing for sound processing, creation of phonograms, mixing and mastering; the artistic-creative one involves the use of sound as a means of artistic expression, creation of musical design for events, formation of aesthetic taste of students through high-quality sound; the effective-evaluative one determines the readiness of a music teacher to professionally use sound technologies and assess the quality of the created sound product. This model of sound engineering activity of a music teacher projects such his/her professional training, in which sound engineering becomes the basis for the modernization of modern music and pedagogical education. Опис: Захист відбувся : 4 серпня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42343 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42079 Назва: Психологічні умови розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах Автори: Дзюнь, Христина Богданівна; Dziun, K. B. Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню, емпіричному дослідженню та практичному вирішенню проблеми психологічних умов розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах. Актуальність теми дослідження пов’язана із соціальними викликами сучасного суспільства, зокрема повномасштабною війною в Україні, соціальною та економічною кризами, які зумовлюють негативні емоційні переживання у студентської молоді (тривогу, страх, невпевненість, безсилля, відчуття незахищеності) та призводять до виникнення у них стресу, що негативно впливає на психічне здоров’я особистості. Тому важливим постає розвиток резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах. У психології прослідковуються такі теоретико-методологічні підходи до розуміння цього феномену: резильєнтність як індивідуальна властивість особистості; резильєнтність як динамічний процес; резильєнтність як адаптаційно-захисний механізм. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в дисертаційній роботі:  вперше: розроблено та теоретико-методологічно обґрунтовано психологічну модель розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, виокремлено її структурні компоненти, функції та психологічні механізми розвитку; визначено та охарактеризовано психологічні умови розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах; емпірично визначено критерії, показники та рівні розвитку резильєнтності в студентської молоді у складних життєвих обставинах; розроблено та апробовано програму розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, спрямовану на реалізацію та експериментальну перевірку ефективності виокремлених психологічних умов її розвитку;  уточнено та поглиблено: теоретико-методологічні підходи до концептуалізації феномена резильєнтності особистості та її розвитку у студентської молоді в складних життєвих обставинах; понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зміст понять: «резильєнтність», «складні життєві обставини», уявлення про соціально-психологічні чинники розвитку резильєнтності у студентському віці;  удосконалено: методику визначення рівня розвитку резильєнтності студентської молоді в складних життєвих обставинах, зокрема підібрано та апробовано комплекс методів та психодіагностичних методик дослідження, що дали змогу визначити критерії, показники та рівні розвитку резильєнтності у студентів; методи та засоби розвитку резильєнтності в студентської молоді у складних життєвих обставинах у віковому та прикладному аспектах;  набули подальшого розвитку: уявлення про складні життєві обставини, їх види та роль у розвитку резильєнтності особистості; практичні аспекти застосування зовнішніх і внутрішніх ресурсів особистості для подолання стресу у складних життєвих обставинах та розвитку резильєнтності у студентів.; This dissertation is devoted to the theoretical justification, empirical study, and practical resolution of the issue of the psychological conditions for the development of resilience among college students in difficult life circumstances. The relevance of this research topic stems from the social challenges facing modern society, particularly the full-scale war in Ukraine, social and economic crises, which cause negative emotional experiences among students (anxiety, fear, insecurity, helplessness, and a sense of vulnerability) and lead to stress, which negatively impacts their mental health. Therefore, the development of resilience among students in difficult life circumstances is of great importance. In psychology, the following theoretical and methodological approaches to understanding this phenomenon can be identified: resilience as an individual personality trait; resilience as a dynamic process; resilience as an adaptive-protective mechanism. The scientific novelty and theoretical significance of this study lie in the fact that this dissertation:  for the first time: developed and theoretically and methodologically substantiated a psychological model of resilience development among college students in difficult life circumstances, identifying its structural components, functions, and psychological mechanisms of development; the psychological conditions for the development of resilience among university students in difficult life circumstances have been identified and characterized; criteria, indicators, and levels of resilience development among university students in difficult life circumstances were empirically determined; a program for developing resilience among university students in difficult life circumstances was developed and tested, aimed at implementing and experimentally verifying the effectiveness of the identified psychological conditions for its development;  clarified and deepened: theoretical and methodological approaches to conceptualizing the phenomenon of personal resilience and its development among students in difficult life circumstances; the conceptual and categorical framework of the study, in particular the content of the concepts: “resilience,” “difficult life circumstances,” and the understanding of the socio-psychological factors influencing the development of resilience during the student years;  improved: the methodology for determining the level of resilience development among students in difficult life circumstances, specifically, a set of research methods and psychodiagnostic techniques was selected and tested, which made it possible to identify criteria, indicators, and levels of resilience development among students; methods and means for developing resilience in students in difficult life circumstances from age-related and applied perspectives;  further development was achieved regarding: the concept of difficult life circumstances, their types, and their role in the development of personal resilience; practical aspects of utilizing external and internal personal resources to cope with stress in difficult life circumstances and to develop resilience in students. Опис: Захист відбувся : 23 липня 2026 р. о 10:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42079 2026-01-01T00:00:00Z