http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8366 Mon, 15 Jun 2026 04:41:02 GMT 2026-06-15T04:41:02Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 Назва: Формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю в професійній підготовці Автори: Петлюк, Олександр Володимирович; Petliuk, O. V. Короткий огляд (реферат): На основі аналізу науково-педагогічної літератури встановлено, що цифровізація та цифрова трансформація є визначальними чинниками інноваційних змін у професійно-педагогічній освіті, оскільки зумовлюють структурні зрушення в економіці, виробництві та соціальній сфері й, відповідно, трансформують вимоги до підготовки фахівців. Поширення хмарних сервісів, платформних рішень, великих даних, інтернету речей, штучного інтелекту та інших технологічних драйверів формує запит на професійно-педагогічні кадри, здатні працювати в умовах невизначеності, швидко оновлювати компетентності, поєднувати професійні знання з аналітичними й комунікативними навичками та застосовувати цифрові інструменти для розв’язання практичних задач. Унаслідок цього вища освіта змушена реагувати на виклики цифрової нерівності, розриву між змістом підготовки й темпами розвитку ІТ, а також на потребу в ефективній взаємодії з роботодавцями та бізнесом. З’ясовано, що цифрова трансформація професійно-педагогічної освіти не обмежується технологічною модернізацією, а передбачає оновлення освітніх стратегій, змісту програм, методів і форм навчання, управління даними та побудову цифрового освітнього середовища на засадах цифрової дидактики. Для спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)» це передбачає необхідність інтегрованої підготовки, яка поєднує фахову ІТ-складову з психолого-педагогічною та методичною, забезпечуючи готовність випускників до професійно-педагогічної діяльності та виконання завдань виробничо-технологічного профілю з використанням цифрових технологій. Підсумовано, що цифрова компетентність майбутніх бакалаврів комп’ютерного профілю постає як комплексна характеристика, що охоплює технологічні, методичні, проєктні та ціннісно-світоглядні аспекти й є необхідною умовою конкурентоздатності випускника та ефективної модернізації професійної освіти в цифровому суспільстві.; Based on an analysis of scholarly and pedagogical literature, it has been established that digitalization and digital transformation are decisive factors driving innovative changes in vocational and pedagogical education, as they lead to structural shifts in the economy, production, and the social sphere, thereby transforming the requirements for specialist training. The spread of cloud services, platform solutions, big data, the Internet of Things, artificial intelligence, and other technological drivers creates a demand for vocational and pedagogical professionals capable of working under conditions of uncertainty, rapidly updating their competencies, combining professional knowledge with analytical and communication skills, and applying digital tools to solve practical tasks. As a result, higher education institutions are compelled to address the challenges of digital inequality, the gap between educational content and the pace of IT development, and the need for effective cooperation with employers and business sectors. It has been found that the digital transformation of vocational and pedagogical education is not limited to technological modernization; rather, it requires the renewal of educational strategies, program content, teaching methods and forms, data management, and the creation of a digital educational environment based on the principles of digital didactics. For specialty 015.39 Vocational Education (Digital Technologies), this implies the need for integrated training that combines specialized IT components with psychological-pedagogical and methodological preparation, ensuring graduates’ readiness for vocational and pedagogical activities as well as for production and technological tasks using digital technologies. It is concluded that the digital competence of future bachelor’s students of computer-related specializations is a complex characteristic encompassing technological, methodological, project-based, and value-oriented dimensions, and is a necessary condition for graduate competitiveness and the effective modernization of vocational education in a digital society. Опис: Захист відбувся : 08 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41193 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40949 Назва: Теорія та практика формування педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю у процесі іншомовної підготовки Автори: Кравчина, Тетяна Володимирівна; Kravchyna, T. V. Короткий огляд (реферат): У дисертації обґрунтовано концепцію формування педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю у процесі іншомовної підготовки. З’ясовано сутність, конкретизовано структуру педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю та розроблено діагностичний інструментарій для визначення рівня її сформованості. Змодельовано та експериментально перевірено дієвість системи формування педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю у процесі іншомовної підготовки. Виокремлено й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які сприяють ефективній реалізації запропонованої системи в освітній процес іншомовної підготовки здобувачів освіти соціономічного профілю. Розроблено навчально-методичне забезпечення системи формування педагогічної рефлексії здобувачів вищої освіти соціономічного профілю у процесі іншомовної підготовки.; The dissertation study theoretically substantiates and experimentally verifies the system for developing pedagogical reflection of higher education students of socionomic profile in the process of foreign language training. The essence of the phenomenon of reflection as a multidimensional formation, considered from philosophical, psychological and pedagogical positions and combining cognitive, communicative, cooperative and personal aspects, is revealed. The multifunctional nature of reflection, which is implemented through value-meaning, motivational-stimulating, regulatory and transformative functions, is determined. The content of the concept of "pedagogical reflection", which is interpreted as an integrative characteristic of the personality, covering the cognitive, emotional and activity components of self-knowledge and ensuring the integrity of professional development, is specified. The expediency of its formation for future socionomic specialists, whose professional activity is carried out in the context of interaction with people and involves consulting, support, facilitation and social support, is substantiated. The main characteristics of pedagogical reflection (depth, criticality, flexibility, tolerance, communicative plasticity, responsibility) and its mechanisms (reflective output, intentionality, categorization, schematization, objectification of experience) that ensure awareness, analysis and correction of professional activity are determined. An analysis of foreign language training of higher education students of socionomic profile in foreign practice is carried out, which is represented by individual-analytical (oriented to self-knowledge and comprehension of professional experience) and activity-game (aimed at modeling real situations of professional interaction) strategies. It is proven that their combination contributes to the development of reflective thinking, self-regulation and increasing the effectiveness of professional training. The regulatory and legal support for the training of higher education students of socionomic profile is analyzed, which confirms the presence of a complex of competencies related to the reflective, communicative, analytical and ethical components of professional activity. This highlights the need to integrate pedagogical reflection into the process of foreign language training as an important component of professional competence. According to the results of the empirical study, it has been established that the pedagogical reflection of practicing specialists in the social sphere is mainly fragmentary in nature and has an insufficient level of systematicity, which justifies the need to create a holistic system of its formation in the process of professional training. The structure of pedagogical reflection has identified components (motivational, content-activity, effective), criteria (motivational-semantic, cognitive-procedural, reflective-emotional) and indicators that allow assessing the dynamics of its development. The study has developed the author's concept of the formation of pedagogical reflection, which includes methodological, theoretical and technological concepts. The methodological concept is based on a combination of leading approaches (subject-activity, personal-activity, reflective-activity, communicative, competence, system, Gestalt approach) and relevant principles. The theoretical concept reveals the essence and structure of the process of forming pedagogical reflection, and the technological concept determines the stages, means and conditions of its implementation. The system for developing pedagogical reflection of higher education students of socionomic profile in the process of foreign language training, which has a block structure (methodological-target, content, operational-procedural and evaluation-result blocks), is substantiated and experimentally tested. The system was implemented in stages (reflective-evaluation, stage of activating personal meaning, activity) in the process of studying the discipline "Foreign Language (English)", as well as through the implementation of a complex of trainings and reflective practicum. The effectiveness of organizational and pedagogical conditions is proven, in particular the use of interactive technologies, the organization of dialogue interaction in a multi-subject educational environment and the creation of a reflective and developmental educational space. Forms (reflective discussion, polylogue, training, methodological workshop), methods (role-playing and expressive games) and innovative technologies (“team learning”, project technology, web quest, language portfolio, case method, tandem technology) are tested, which ensure the integration of theoretical and practical training, the development of communicative competence and reflective thinking. The results of the pedagogical experiment have confirmed the effectiveness of the developed system, which is manifested in the positive dynamics of the development of pedagogical reflection of higher education students of socionomic profile, an increase in their level of awareness, ability for self-analysis, self-regulation and professional self-development. Опис: Захист відбувся 29 травня 2026 року об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий поверх головного корпусу), вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027). Із дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті http:/www.tnpu.edu.ua та в науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40949 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40942 Назва: Теорія та практика підготовки майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій Автори: Борисова, Світлана Володимирівна; Borysova, S. V. Короткий огляд (реферат): У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій у ЗВО в умовах цифрової трансформації. Уточнено особливості професійної діяльності графічного дизайнера як змістового орієнтира фахової підготовки майбутніх графічних дизайнерів. Запропоновано концепцію підготовки майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій та окреслено її методологічні, теоретичні, технологічні та практичні засади. Визначено структуру готовності майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій, виокремлено її компоненти, критерії, показники та рівні сформованості, розроблено діагностувальний інструментарій для її оцінювання. Розроблено та обґрунтовано систему підготовки майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій, виокремлено організаційно-педагогічні умови ефективного функціонування означеної системи. Експериментально перевірено ефективність розробленої структурно-функціональної моделі системи підготовки майбутніх графічних дизайнерів до проєктування об’єктів дизайну засобами цифрових технологій.; This thesis develops and scientifically substantiates a pedagogical system for training future graphic designers in Ukrainian higher education institutions to design objects using digital technologies. The research addresses the critical gap between rapid digitalization in graphic design and outdated educational approaches, responding to creative industry dynamics, labor market digitalization, expanding professional responsibilities, and increasingly complex visual communication requirements. The study synthesizes general training trends and specific guidelines in graphic design education, including content modernization aligned with professional changes, expanded professional responsibilities, strengthened practical components, and active digital technology implementation. Analysis of stakeholder needs through industry reports, vacancy analysis, and input from employers, specialists, and teachers establishes requirements for early-career graphic designers, providing a foundation for curriculum modernization. The categorical framework defines key concepts including training, professional preparation, design objects, digital technologies, and competencies. The author proposes an original interpretation of "readiness" as an integral characteristic combining digital design and technical competence, enabling designers to effectively apply digital skills throughout the complete design cycle. The theoretical-methodological foundation comprises two approach complexes: those addressing professional training content (stakeholder-based, systemic, transnational, competency-based, integrative, practice-oriented) and those specifically targeting digital design training (systemic, competency-based, frame-based, creative, personality-oriented, practice-oriented). Professional principles of graphic design activity – visualization, communication, functionality, aestheticization, emotionality, creativity – are integrated into the educational context as internal regulations for training content and technologies. The research establishes that designing objects using digital technologies constitutes the core of professional graphic design activity, requiring systematic attention to expanding design object nomenclature, evolving digital tools, and transforming visual communication formats. Ignoring these changes creates a gap between educational and professional spaces. Effective training must systematically analyze digital technology capabilities and implement them pedagogically to ensure practice-oriented learning, skill transfer, and project activities within an integrated educational environment. The author's concept encompasses systematized scientific knowledge including initial provisions, goals, objectives, principles, and methodological, theoretical, technological, and practical components. Implementation prerequisites and limitations – particularly insufficient institutional support and uneven digital resource access – are specified. Readiness components are identified (personal, cognitive-professional, activity, creative-professional, self-gnostic) with corresponding criteria (motivational-value, cognitive, operational-activity, integrative-creative, analytical-reflective), indicators, and formation levels (initial, average, sufficient, high). A diagnostic toolkit, including an original methodology assessing digital design skills, idea generation, design stages understanding, motivation, and self-regulation, enables comprehensive readiness evaluation. The proposed pedagogical system is structured as a holistic, multi-level entity with five interconnected components: target, methodological-conceptual, structural-content, technological-processual, and diagnostic-resultative. The structural-functional model of the system is designed, which contains interconnected blocks: influencing factors, target, methodological-conceptual, structural-content, technological-processual, organizational-pedagogical conditions, diagnostic, effective. The target block reflects the strategic goal and specifies the tasks of the training system. The methodological and conceptual block accumulates a set of scientific approaches to the training of future graphic designers, its principles, and conceptual provisions that ensure the methodological integrity of the specified system. The structural and content block reflects the logic of constructing the content of the training, the relationship of theoretical, practical, and design components, the integration of an adapted system of design objects, a complex of digital technologies into educational components, and the interdisciplinary nature of the training of future graphic designers. The technological and procedural block represents a set of forms of formal and informal education, methods, techniques, and means of learning with an emphasis on design activities, the use of digital platforms that reproduce the logic of the professional activity of a graphic designer. The diagnostic block ensures the measurability of the levels of formation of the specified readiness thanks to the defined criteria, indicators and levels, identifying ways to increase its level. The resulting block is represented by the predicted result of the implementation of the training system – the formed readiness of future graphic designers to design objects using digital technologies. Four organizational-pedagogical conditions support system implementation: creating an integrated educational environment with systematic modernization; coordinating educational component relationships; ensuring digital technology transfer and integration for skill development; and involving students in practice-oriented design activities during digital technology mastery. The feasibility of applying diverse organizational forms (lectures, practical classes, webinars, independent work, informal education elements), methods (frame method, projects, case study, portfolio, self-analysis), and learning tools (digital platforms, software, multimedia resources, electronic materials) for phased readiness formation is substantiated. The results of a pedagogical experiment on the implementation of the author's system of training for graphic designers, which lasted from 2019 to 2025 and covered 443 higher education students, are presented. The experiment was conducted in three stages and was aimed at testing the research hypothesis. Experimental testing of the effectiveness of the proposed system, conducted in higher education institutions, demonstrated statistically significant positive changes in the levels of readiness of future graphic designers to design objects using digital technologies, which confirmed the effectiveness of the proposed system. Опис: Захист відбувся 28 травня 2026 року об 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 58.053.01 Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (24 аудиторія (другий поверх головного корпусу), вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027). Із дисертацією можна ознайомитися на офіційному сайті http:/www.tnpu.edu.ua та в науковій бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40942 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40936 Назва: Підготовка майбутніх фахівців цифрових технологій у ЗВО до застосування адаптивних систем у професійній діяльності Автори: Луцишин, Роман Олегович; Lutsyshyn, R. O. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної проблеми підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій у ЗВО до застосування адаптивних систем у професійній діяльності. Установлено, що адаптивні системи сприяють реалізації індивідуальних можливостей здобувачів, забезпечення інклюзивності освіти, персоналізованого навчання. Адже відображають деякі характеристики студента в «моделі студента» і застосовують цю модель для адаптації різних аспектів програмованого навчання та контролю знань. В архітектурі фреймів існуючих адаптивних систем, які застосовуються в освітній сфері, ідеї адаптивності реалізується через забезпечення: зворотного зв’язку між здобувачами та викладачами; різнорівневої адаптації контенту; існування аналітичних дашбордів та звітів про проходження курсів для викладачів і студентів; формату гри та інтерактивності взаємодії з освітніми матеріалами; формувального оцінювання. Технологічна архітектура сучасних адаптивних педагогічних платформ включає кілька ключових компонентів: модуль збору та аналізу даних, модуль моделювання здобувача, модуль адаптації контенту та модуль педагогічних стратегій. В основі розгортання функціоналу адаптивних систем стоїть категорія «персоналізованого адаптивного навчання». При персоналізованому навчанні відбувається спільний пошук здобувача і викладача шляхів розвитку індивідуальних здібностей майбутнього фахівця, удосконалення індивідуального стилю мислення, активізація високого рівня залученості. Саме персоналізована освіта стимулює студента, спільно з викладачем, розробляти власну освітню траєкторію, здійснювати вибір важливих для себе цілей навчання, приймати рішення про час і темп навчання, здійснювати вибір завдань та способів їх вирішення, отримувати якісний зворотний зв’язок. Зміни освітнього ландшафту, спричинені цифровізацією, поставили на перше місце в досягненні персоналізації навчання можливості цифрових технологій та адаптивних систем навчання.; The dissertation is devoted to addressing the topical problem of preparing future digital technology specialists in higher education institutions for the application of adaptive systems in professional practice. It has been established that adaptive systems facilitate the realisation of learners’ individual capabilities, ensure educational inclusivity, and support personalised learning. This is achieved by representing certain learner characteristics within a ‘learner model’ and using this model to adapt various aspects of programmed instruction and knowledge assessment. Within the frame-based architecture of existing adaptive systems employed in education, the principles of adaptivity are implemented through the provision of feedback between learners and instructors; multi-level content adaptation; the availability of analytical dashboards and course progress reports for both instructors and students; gamified formats and interactive engagement with learning materials; and formative assessment. The technological architecture of contemporary adaptive educational platforms comprises several key components: a data collection and analysis module, a learner modelling module, a content adaptation module, and a pedagogical strategies module. At the core of the functional deployment of adaptive systems lies the concept of personalised adaptive learning. Within personalised learning, learners and instructors jointly explore pathways for developing the future specialist’s individual abilities, refining an individual cognitive style, and enhancing high levels of engagement. Personalised education encourages students, in collaboration with instructors, to design their own educational trajectories, select personally meaningful learning goals, make decisions regarding the timing and pace of learning, choose tasks and methods for their completion, and receive high-quality feedback. Transformations of the educational landscape driven by digitalisation have foregrounded the capabilities of digital technologies and adaptive learning systems as the primary means of achieving learning personalisation. Опис: Захист відбувся : 26 травня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40936 2026-01-01T00:00:00Z