http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8608 Sun, 21 Jun 2026 10:00:58 GMT 2026-06-21T10:00:58Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/effee97e-4824-46f5-8e29-8fb6f445710b/FFil.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8608 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41099 Назва: Міжкультурна комунікація майбутніх журналістів (досвід використання автентичних відеоматеріалів у викладанні іноземної мови для професійного спілкування) Автори: Бучацька, С. М.; Синоруб, Галина Петрівна Короткий огляд (реферат): У статті досліджується проблема формування соціокультурної компетентності майбутніх журналістів у процесі вивчення курсу «Іноземна мова для професійного спілкування (англійська)». Обґрунтовано значення міжкультурної комунікації та соціокультурної компетентності як важливої складової професійної підготовки журналістів у контексті глобалізації та розвитку інформаційного простору. Проаналізовано наукові підходи до трактування поняття соціокультурної компетентності та визначено її структурні компоненти. Особливу увагу приділено використанню автентичних відеоматеріалів як ефективного засобу формування соціокультурних знань, умінь і навичок студентів. Представлена програма формування соціокультурної компетентності студентів бакалаврату за спеціальністю С7 Журналістика факультету філології та журналістики імені М. Стельмаха ВДПУ. Запропонована програма містить комплекс вправ, розроблений на основі автентичного відеоконтенту, спрямований на розвиток мовленнєвої, комунікативної та міжкультурної компетентності студентів-журналістів. Оцінка рівня сформованості вищеозначеної компетентності студентів при використанні автентичних відеоматеріалів здійснювалась за наступними критеріями: уміння передбачати зміст відео контенту;уміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки; уміння критичного аналізу соціокультурного явища та здатність та готовність до соціокультурного спілкування. Проаналізовано результати експериментального навчання, які підтверджують ефективність запропонованої методики та її позитивний вплив на розвиток умінь критичного аналізу соціокультурних явищ, здатності до міжкультурного спілкування та підвищення мотивації до вивчення іноземної мови. Встановлено, що робота над автентичними відеоматеріалами, занурення у соціокультурне середовище носіїв мови стимулювала інтерес майбутніх журналістів до вивчення лексики соціокультурного спрямування, створила необхідні сприятливі умови для формування їх комунікативної компетенції.; The article deals with the problem of developing sociocultural competence of future journalists in the terms of “English for Professional Communication” course. The importance of intercultural communication and sociocultural competence as essential components of journalists’ professional training in the context of globalization and the development of the information space has been substantiated. Scientific approaches to the interpretation of the concept of sociocultural competence are analyzed, and its structural components are identified. Particular attention is paid to the use of authentic video materials as an effective means of developing students’ sociocultural knowledge, skills, and abilities. The program for developing sociocultural competence in bachelor’s degree students majoring in C7 Journalism at the Faculty of Philology and Journalism named after M. Stelmakh of Vinnytsia State Pedagogical University has been presented. The proposed program includes a set of exercises based on authentic video content aimed at developing the speech, communicative, and intercultural competence of journalism students. The assessment of the level of students’ sociocultural competence formation through the use of authentic video materials was carried out according to the following criteria: the ability to predict the content of video materials; the ability to identify cause-and-effect relationships; the ability to critically analyze sociocultural phenomena; and the ability and readiness for sociocultural communication. The results of the experimental study are analyzed and confirm the effectiveness of the proposed methodology and its positive impact on the development of critical analysis skills of sociocultural phenomena, the ability for intercultural communication, and increased students’ motivation to learn a foreign language. It has been established that working with authentic video materials and immersion in the sociocultural environment of native speakers stimulated future journalists’ interest in learning socioculturally oriented vocabulary and created favorable conditions for the development of their communicative competence. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41099 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41098 Назва: Освітня проблематика в онлайн-виданні «РАІ» у період невизначеності Автори: Синоруб, Галина Петрівна; Бондарчук, Анжеліка Короткий огляд (реферат): На тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну український медіаландшафт зазнав суттєвих трансформацій. Регіональні телеканали наразі позиціонуються критично важливими в контексті достовірного інформування суспільства. Дослідження присвячене аналітиці висвітлення освітньої проблематики регіональними медіа-ресурсами у часі війни в Україні, на прикладі телерадіокомпанії РАІ (м. Івано-Франківськ). У статті ідентифіковано місце регіональних інформаційних ресурсів у актуальній комунікаційній парадигмі, практична реалізація якої містить в основі сегментовані інформаційні інтереси, цифрові інновації та концепти глобальної журналістики в медіа-дискурсі. Охарактеризовано трансформацію системи функціонування українських інформаційних ресурсів на тлі війни, обґрунтовано динаміку поведінкового реагування медіа-аудиторії. Проаналізовано специфіку модифікації регіонального медіа-дискурсу у локальному фокусі сприйняття динаміки освітнього поля. Виокремлено виклики, що формуються перед регіональними ресурсами медіа в сучасних умовах. На прикладі телерадіокомпанії РАІ (м. Івано-Франківськ) обґрунтовано пріоритетність освітньої проблематики в часі повномасштабної війни. Простежено трансформацію кількісного представлення спеціалізованого контенту в регіональному телеетері впродовж воєнних років, визначено основні наративи новин, осмислено причини зміни векторів у представленні освітньої проблематики. Визначено ключові теми, що становлять інтерес для громадськості. На основі аналізу змісту контенту телерадіокомпанії «РАІ» в період воєнного стану встановлено, що основна частина контенту зосереджена на питаннях безпеки освітнього середовища, підтримці безперервності навчального процесу, вирішення проблем фінансування. Доведено важливість місцевих новинних платформ у контексті формування цілісної картини реальної дійсності, поступу громадського діалогу та усвідомлення викликів війни для функціонування освітнього середовища.; Regional media platforms strengthen the connection between members of the same community, as they represent the voice of the public, broadcasting information about its socio-economic problems. Currently, the development of society is focused on the communication personalization of an audience with more localized interests, and the online format of a news resource best meets such requests. The article aims to highlight the real state of representation of the mentioned issues on the air of the RIA publication, as well as approaches to its interpretation. The article identifies the place of regional information resources in the current communication paradigm, the practical implementation of which is based on segmented information interests, digital innovations and concepts of global journalism in media discourse. The transformation of the system of functioning of Ukrainian information resources against the backdrop of the war is characterized, the dynamics of the behavioral response of the media audience are substantiated. The transformation of the quantitative presentation of specialized content on regional television during the war years is traced, the main news narratives are identified, and the reasons for the change in vectors in the presentation of educational issues are understood. It is worth noting that the dynamics of the context of covering educational issues in the considered regional media recently reflect key social trends and a gradual focus on the problems of forming a holistic picture of the reality of the development of the educational environment, the progress of public dialogue and understanding the difficulties associated with military aggression. The importance of local news platforms in the context of forming a holistic picture of reality, advancing public dialogue, and awareness of the challenges of war for the functioning of the educational environment is proven. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41098 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41097 Назва: Теленовини в умовах гібридної медіареальності Автори: Поплавська, Наталія Миколаївна; Нагорна, Юлія Олександрівна Короткий огляд (реферат): У статті розглядається феномен теленовин в умовах гібридної медіареальності, яка формується під впливом соціальних викликів на перетині традиційних медіа та цифрових платформ, змінює структуру, ритм і спосіб подачі інформації, створюючи нову картину світу, яку аудиторія сприймає через медійні канали, а не власний досвід. Метою дослідження є ідентифікація основних аспектів гібридної медіареальності, визначення характерних закономірностей теленовин у цих умовах та аналіз їхнього впливу на суспільні й політичні процеси. Окреслено важливість теоретичного осмислення та практичного застосування отриманих результатів для вдосконалення медійних стратегій і технологій. Розглянуто сучасні виклики, з якими стикаються медіа у процесі створення новинного контенту. Особливу увагу приділено впливу маніпулятивних технологій, інформаційних атак та тенденції до розмивання жанрових і стилістичних стандартів. Закцентовано на ролі телебачення як важливого джерела інформації навіть у добу домінування цифрових платформ. Дослідження теленовин розглядається як ключ до розуміння впливу новітніх технологій на формування громадської думки, політичні процеси та соціальні умови. На основі аналізу сюжетів інформаційних випусків телемарафону «Єдині новини», а також регіональних телеканалів «Перший Закарпатський» і «ІРТ Полтава», виявлено активне використання засобів візуалізації. Ці інструменти сприяють адаптації до сучасних медійних умов, підсилюють зміст повідомлень і полегшують їх сприйняття аудиторією, що допомагає привертати увагу глядачів. Зокрема, графіки, інфографіка, карти та відеоматеріали допомагають глядачам краще зрозуміти складні теми, такі як економічні прогнози, військові дії чи соціальні реформи, роблять інформацію доступнішою та зрозумілішою для масової аудиторії. Зроблено висновок, що теленовини в умовах гібридної медіареальності є потужним інструментом впливу, який сприяє інформуванню суспільства. Їх дослідження та розробка стратегій подачі є важливими для забезпечення державної інформаційної безпеки.; The article examines the phenomenon of television news within the conditions of a hybrid media reality that is formed under the influence of social challenges at the intersection of traditional media and digital platforms. This environment transforms the structure, rhythm, and methods of information delivery, creating a new picture of the world that audiences perceive through media channels rather than through their own experience. The aim of the study is to identify the main aspects of hybrid media reality, determine the characteristic patterns of television news in these conditions, and analyze their influence on social and political processes. The importance of theoretical reflection and the practical application of the obtained results for improving media strategies and technologies is outlined. The article considers contemporary challenges faced by media in the process of creating news content. Particular attention is paid to the influence of manipulative technologies, information attacks, and the tendency toward the blurring of genre and stylistic standards. Emphasis is placed on the role of television as an important source of information even in the era of the dominance of digital platforms. The study of television news is considered a key to understanding the impact of the latest technologies on the formation of public opinion, political processes, and social conditions. Based on the analysis of news reports from the national telethon “United News”, as well as regional television channels “First Zakarpattia” and “IRT Poltava,” the active use of visualization tools has been identified. These tools facilitate adaptation to modern media conditions, enhance the content of messages, and make them easier for audiences to perceive, helping to attract viewers’ attention. In particular, charts, infographics, maps, and video materials help viewers better understand complex topics such as economic forecasts, military actions, or social reforms, making information more accessible and comprehensible for a mass audience. It is concluded that television news in the context of hybrid media reality is a powerful tool of influence that contributes to informing society. Their study and the development of effective presentation strategies are important for ensuring the state’s information security. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41097 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41096 Назва: Наративні моделі та мультимедійні інструменти історій про російсько-українську війну в онлайн-медіа Автори: Урманець, Іван; Мединська, Олеся Ярославівна Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано трансформацію сучасного українського медіапростору в умовах повномасштабної війни та обґрунтовано доцільність розгляду воєнного сторителінгу як інструменту формування колективної пам’яті та інформаційної стійкості держави. Особливу увагу приділено функціонуванню онлайн-медіа у контексті гуманоцентричного висвітлення подій, де статистичні дані про бойові дії трансформуються у персоналізовані наративи, що дозволяють зберігати залученість аудиторії та мінімізувати «втому від новин». Метою статті є теоретичне осмислення та структурно-функціональна класифікація моделей воєнного сторителінгу в сучасному цифровому середовищі на прикладі провідних медіаплатформ. Методологічну основу дослідження становить якісний контент-аналіз та дискурс-аналіз медіатекстів із використанням інтерпретативного підходу, що дозволяє розглядати журналістські матеріали не лише як інформаційні продукти, а як форми соціальної взаємодії, етичного посередництва та психосоціальної підтримки. У роботі застосовано порівняльний метод для виявлення відмінностей між емпатійною, мобілізаційною та архівною стратегіями репрезентації воєнного досвіду. Емпіричну базу дослідження становить репрезентативна вибірка з 289 матеріалів онлайн-медіа «Hromadske», «Українська правда» та «Суспільне» за період 2022–2025 років. Аналіз охоплює відеорепортажі, інтерактивні лонгріди та мультимедійні проєкти, що документують досвід військових і цивільних осіб. Наукові засади дослідження доповнюють концепції «журналістики травми» та міжнародні стандарти репортування в гарячих точках, що дозволяє зіставити практики вітчизняних медіа з глобальними тенденціями цифрової журналістики. Наукова новизна статті полягає у виокремленні типологічних моделей воєнного наративу: «медіа як свідок», «інформаційно-аналітичний хаб» та «національний архіваріус», а також у доведенні ефективності кросплатформової адаптації контенту для утримання уваги аудиторії. Обґрунтовано, що залучення декількох медіаплатформ із різними редакційними підходами забезпечує валідацію статистичних даних та дозволяє сформувати цілісну картину медіатизації війни. Доведено, що інтеграція мультимедійних інструментів залучення (інфографіки, відеосвідчень, аудіоцитат) посилює соціальний вплив медіа та сприяє формуванню національної ідентичності через спільне проживання травми. У висновках наголошено, що робота онлайн-медіа з воєнними історіями є зразком переходу від оперативного інформування до стратегічної комунікації, спрямованої на зміцнення суспільної солідарності. Констатовано, що модель «чистої» прямої мови без надмірної інтерпретації журналістом є найбільш автентичним засобом фіксації воєнної реальності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом еволюції жанрових моделей у довгостроковій перспективі та вивченням впливу мультимедійного сторителінгу на міжнародну підтримку України.; The article analyzes the transformation of the modern Ukrainian media space under the conditions of full-scale war and substantiates the expediency of considering war storytelling as a tool for forming collective memory and the state's information resilience. Particular attention is paid to the functioning of online media in the context of human-centered event coverage, where statistical data on combat operations are transformed into personalized narratives that allow for maintaining audience engagement and minimizing “news fatigue.”The goal of the article is the theoretical understanding and structural-functional classification of war storytelling models in the modern digital environment, using leading media platforms as examples. The methodological basis of the study is qualitative content analysis and discourse analysis of media texts using an interpretative approach, which allows considering journalistic materials not only as information products but as forms of social interaction, ethical mediation, and psychosocial support. The comparative method is applied in the work to identify differences between empathic, mobilization, and archival strategies for representing the war experience. The empirical base of the research consists of a representative sample of 289 materials from the online media “Hromadske,” “Ukrainska Pravda,” and “Suspilne” for the period 2022–2025. The analysis covers video reports, interactive long-reads, and multimedia projects documenting the experiences of military personnel and civilians. The scientific framework of the study is complemented by the concepts of “trauma-informed journalism” and international standards for reporting in hot spots, which allows for comparing the practices of domestic media with global trends in digital journalism. The scientific novelty of the article lies in the identification of typological models of the war narrative: “media as a witness,” “information-analytical hub,” and “national archivist,” as well as in proving the effectiveness of cross-platform content adaptation for retaining audience attention. It is substantiated that involving several media platforms with different editorial approaches ensures the validation of statistical data and allows for forming a holistic picture of the mediatization of war. It is proven that the integration of multimedia engagement tools (infographics, video testimonies, audio quotes) strengthens the social impact of the media and contributes to the formation of national identity through the shared experience of trauma. The conclusions emphasize that the work of online media with war stories is an example of the transition from rapid reporting to strategic communication aimed at strengthening social solidarity. It is stated that the model of “pure” direct speech without excessive journalistic interpretation is the most authentic means of recording the reality of war. Prospects for further research are related to the analysis of the evolution of genre models in the long term and the study of the impact of multimedia storytelling on international support for Ukraine. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41096 2026-01-01T00:00:00Z