http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8608 Thu, 10 Sep 2026 06:45:52 GMT 2026-09-10T06:45:52Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/effee97e-4824-46f5-8e29-8fb6f445710b/FFil.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8608 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42696 Назва: Лінгвістична аксіологія в системі мовознавчих наук Автори: Бачинська, Галина Василівна Короткий огляд (реферат): У статті систематизовано відомості щодо місця й ролі аксіологічної лінгвістики в системі мовознавчих наук. Доведено, що ця галузь має тісні зв’язки з багатьма лінгвістичними дисциплінами, а проблеми оцінки й оцінної маркованості віддавна стали предметом наукових зацікавлень учених та філософів. Окреслено основні підходи до визначення ролі категорії оцінки в мовному дискурсі та розглянуто її класифікації, що дає підстави говорити про такі типи оцінок, як інструментальну, технічну, оцінку благосприй-няття, етичну, утилітарну, медичну, гедоністичну, а також психологічну, естетичну, нормативну, теологічну, антропоцентричну, національно-етнографічну, філософську, сексуальну, ідеологічну тощо, які виявляють себе на всіх мовних рівнях. Досліджено основні способи репрезентації категорії оцінки на різних мовних рівнях, зокрема розглянуто багатоаспектну природу категорії оцінки крізь призму лексики, фразеології, граматики, синтаксису, стилістики та прагматики. Окреслено аксіологічний потенціал мовних одиниць різних рівнів з опертям на концепції українських мовознавців (Т. Космеди, О. Халіман, В. Кононенка, Ж. Краснобаєвої-Чорної та інших). Підтверджено вагому роль антропоцентричної та культурно-естетичної оцінки в об’єктивації картини світу. На матеріалі досліджень багатьох науковців систематизовано відомості про оцінно виражальні можливості мовних одиниць, граматичних категорій, зокрема роду (оцінне маркування опозиції «чоловіче – жіноче», де семантика знецінення часто пов’язується з жіночим родом, а також експресивні можливості середнього та спільного родів), числа (розглянуто випадки вживання множини замість однини для вираження пошани, зневаги або гіперболізації), відмінка (підтверджено його обмежений, але наявний потенціал у контексті мовної гри). На синтаксичному рівні описано типи оцінних речень (загальнооцінні та частковооцінні), що залежать від позиції суб’єкта та об’єкта оцінювання. Окреслено структуру оцінної ситуації з виокремленням таких компонентів, як суб’єкт, об’єкт, предикат та засоби вираження. Підтверджено, що оцінка є цілісною текстовою категорією, яка відображає ціннісні орієнтації та бере участь у формуванні концептів.; The article systematizes information on the place and role of axiological linguistics in the system of linguistic sciences. It is proven that this branch has close ties with many linguistic disciplines, and the problems of evaluation and values have long been the subject of scientific interest of scientists and philosophers. The main approaches to determining the role of the category of evaluation in linguistic discourse are outlined and a number of its classifications are considered, which give grounds to talk about such types of evaluations as instrumental, technical, evaluation of well-being, ethical, utilitarian, medical, hedonistic, as well as psychological, aesthetic, normative, theological, anthropocentric, national-ethnographic, philosophical, sexual, ideological, etc., which manifest themselves at all linguistic levels. The main ways of representing the category of evaluation at different linguistic levels are considered, in particular, the multifaceted nature of the category of evaluation is confirmed through the prism of vocabulary, phraseology, grammar, syntax, stylistics and pragmatics. The axiological potential of language units of different levels is outlined, based on the concepts of Ukrainian linguists (T. Kosmeda, O. Khaliman, V. Kononenko, Zh. Krasnobaeva-Chorna and others). It is confirmed that a significant role in expressing anthropocentric and cultural-aesthetic evaluation belongs to phraseological units. Based on the research of many scholars, information on the evaluative-expressive capabilities of grammatical categories has been systematized, in particular gender (evaluative marking of the opposition «masculine – feminine», where the semantics of devaluation is often associated with the feminine gender, as well as the expressive capabilities of the neuter and common genders), number (cases of using the plural instead of the singular to express respect, contempt or hyperbolization have been considered), case (its limited, but existing potential in the context of a language game has been confirmed). At the syntactic level, types of evaluative sentences (generally evaluative and partially evaluative) that depend on the position of the subject and object of evaluation are described. The structure of the evaluative situation is outlined, with the identification of such components as subject, object, predicate, and means of expression. It is confirmed that evaluation is a holistic text category that reflects the value orientations and stereotypes of the individual's linguistic consciousness. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42696 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42695 Назва: Специфіка використання власних назв у заголовках новинних медіатекстів Тернопільщини Автори: Ачкан, Лідія Сергіївна; Марковська, Мар`яна Володимирівна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню специфіки використання власних назв у заголовках новинних медіатекстів Тернопільщини. У роботі здійснено функціонально-стилістичний аналіз онімів у заголовках регіональних онлайн-видань Тернопільщини, зокрема «Тернополяни», «20 хвилин Тернопіль», «Газета номер один», «Тернопільська Липа», «Терен», «Терміново», «Свобода». Основну увагу зосереджено на дослідженні антропонімів, топонімів та інших типах власних назв, що активно функціонують у сучасному регіональному медіадискурсі. Проаналізовано структурно-семантичні особливості заголовків, визначено основні функції онімів та охарактеризовано їхній вплив на читача. У статті встановлено, що найбільш продуктивними у заголовках новинних медіатекстів Тернопільщини є антропоніми та топоніми. Антропоніми забезпечують персоніфікацію новини, конкретизують суб’єкта повідомлення, формують емоційний зв’язок із аудиторією та підсилюють суспільну значущість події. У регіональних онлайн-медіа активно використовують імена політиків, військових, волонтерів, громадсь-ких діячів, митців та інших публічних осіб. Використання антропонімів у заголовках сприяє створенню ефекту наближеності інформації до читача, активізує фонові знання аудиторії та забезпечує високий рівень атрак-тивності новинного контенту. Особливо продуктивними є антропоніми у воєнному медіадискурсі, де вони виконують меморіальну, емоційно-експресивну та консолідаційну функції.У статті наголошено, що в умовах інтернет-дискурсу власні назви стають важливими елементами пошукової оптимізації медіатекстів. Оніми функціонують як ключові слова-маркери, за допомогою яких користувачі та пошукові системи ідентифікують релевантність інформації. Результати дослідження засвідчили, що власні назви є одним із ключових структурно-семантичних компонентів заголовків новинних медіатекстів Тернопільщини. Оніми забезпечують точність, інформативність і прагматичну виразність заголовків, формують локальний медіапростір та сприяють ефективній взаємодії між медіа й аудиторією. Перспективу подальших наукових студій убачено у дослідженні маніпулятивного потенціалу власних назв у сучасному медіадискурсі, а також у зіставному аналізі функціонування онімів у регіональних та загальноукраїнських онлайн-медіа.; The article is devoted to the study of the specific features of the use of proper names in the headlines of news media texts of the Ternopil region. The paper presents a functional and stylistic analysis of onyms in the headlines of news media texts published in regional online media outlets of Ternopil region, including “Ternopoliany”, “20 Khvylyn Ternopil”, “Hazeta Number One”, “Ternopilska Lypa”, “Teren”, “Terminovo”, and “Svoboda”. The main attention is focused on the study of anthroponyms, toponyms, and other types of proper names actively functioning in the modern regional media discourse. The structural and semantic features of headlines are analyzed, the main functions of onyms are determined, and their influence on the reader is characterized. The article establishes that anthroponyms and toponyms are the most productive types of proper names in the headlines of news media texts of the Ternopil region. Anthroponyms ensure the personalization of news, specify the subject of the message, create an emotional connection with the audience, and enhance the social significance of events. Regional online media actively use the names of politicians, military personnel, volunteers, public figures, artists, and other public personalities. The use of anthroponyms in headlines contributes to creating the effect of proximity between the reader and the news event, activates the audience’s background knowledge, and ensures a high level of attractiveness of news content. Anthroponyms are especially productive in wartime media discourse, where they perform memorial, emotional-expressive, and conso-lidating functions. The article emphasizes that under the conditions of Internet discourse, proper names become important elements of search engine optimization of media texts. Onyms function as keyword markers through which users and search engines identify the relevance of information. The results of the study demonstrate that proper names are one of the key structural and semantic components of headlines in news media texts of the Ternopil region. Onyms ensure the accuracy, informativeness, and pragmatic expressiveness of headlines, shape the local media space, and contribute to effective interaction between media and audience. The prospect for further scientific research is seen in the study of the manipulative potential of proper names in modern media discourse, as well as in a comparative analysis of the functioning of onyms in regional and nationwide online media. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42695 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42694 Назва: Семантико-стилістична характеристика назв кольорів у прозі Валерія Шевчука Автори: Бабій, Ірина Михайлівна; Лушпинська, Лілія Павлівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена семантико-функційному аналізу назв кольорів у прозі Валерія Шевчука. Охарактеризовано семантику, структуру та стилістичні навантаження кольороназв у творах письменника. Виокремлено презентативну групу складних за структурою кольороназв, описано їхню семантику. Виявлено індивідуально-авторські кольоропозначення письменника, виділено їхню емоційно-експресивну роль у контексті твору. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42694 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42693 Назва: Відокремлені члени речення в художньо мудискурсі: граматико-функційний аспект Автори: Бабій, Ірина Михайлівна; Лушпинська, Лілія Павлівна; Фармагей, Жанна Вікторівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду лінгвістичної природи, типології та вживання відокремлених членів речення в художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасних українських письменників: Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка. Актуальність дослідження полягає у здійсненні комплексного лінгвістичного аналізу відокремлених членів речення в художньому дискурсі та розгляді їх вживання у різних письменницьких ідіостилях. Крім того, мовостиль сучасних прозаїків Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка поки що ґрунтовно ще не досліджено. Мета статті – здійснити структурно-граматичний аналіз відокрем-лених членів речення у прозовій мові, охарактеризувати особливості їх уживання та функції в художніх текстах. Для реалізації зазначеної мети поставлено такі завдання: 1) виявити відокремлені члени речення у прозових творах Макса Кідрука, Володимира Лиса та Андрія Кириченка; 2) описати структурно-граматичну типологію зафіксованих відокремлень; 3) з’ясувати умови відокремлень виявлених відокремлених конструкцій; 4) розглянути стилістичні навантаження відокремлень та особливості їх уживання різними авторами. У результаті здійсненого дослідження виявлено, що відокремлення є поширеним ускладнювальним компонентом реченнєвих структур у прозовій мові. Помічено, що письменники вживають різні види відокремлених членів речення: означення, прикладки, додатки, обставини, уточнювальні члени. З’ясовано, що відокремлені означення, обставини, уточнювальні члени речення широко представлені у прозовій мові; додатки і прикладки – рідко. Як засвідчив здійснений аналіз, письменники вживають відокремлені конструкції з метою уточнення, конкретизації описуваних явищ, обставин, ситуацій. Із застосуванням кількісного підходу до аналізу вживання відокремлених другорядних членів речення зафіксовано, що письменники не однаково вживають ці компоненти. Так, Макс Кідрук найчастіше вживає відокремлені обставини; у творах Володимира Лиса виявлено велику кількість відокремлених обставин, означень і прикладок; широкий спектр відокремлених означень, обставин, уточнювальних членів речення представлено у прозі Андрія Кириченка. У художньому дискурсі відокремлені другорядні члени речення містять додаткове смислове навантаження; як правило, вони виконують доповнювальну та уточнювальну роль.; The article is devoted to the consideration of the linguistic nature, typology and use of single members of a sentence in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of modern Ukrainian writers: Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko. The relevance of the research lies in the implementation of a comprehensive linguistic analysis of single members of a sentence in artistic discourse and the consideration of their use in various writing idiostyles. In addition, the speech style of modern prose writers Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko has not yet been thoroughly studied. The purpose of the article is to carry out a structural and grammatical analysis of single members of a sentence in prose, to characterize the features of their use and function in artistic texts. To achieve this goal, the following tasks were set: 1) to identify isolated sentence members in the prose works of Max Kidruk, Volodymyr Lys and Andriy Kyrychenko; 2) to describe the structural and grammatical typology of the recorded isolations; 3) to clarify the conditions of isolation of the identified isolated constructions; 4) to consider the stylistic loads of isolations and the features of their use by different authors. As a result of the research, it was found that isolation is a common complicating component of sentence structures in prose. It was noted that writers use different types of isolated sentence members: definitions, adverbs, adverbs, circumstances, and qualifying members. It was found that isolated definitions, circumstances, and qualifying members of the sentence are widely represented in prose; adverbs and adverbs are rare. As the analysis has shown, writers use separate constructions in order to clarify and specify the described phenomena, circumstances, and situations. Using a quantitative approach to the analysis of the use of separate secondary members of a sentence, it was noted that writers do not use these components equally. Thus, Max Kidruk most often uses separate circumstances; a large number of separate circumstances, definitions, and examples have been identified in the works of Volodymyr Lys; a wide range of separate definitions, circumstances, and specifying members of a sentence is presented in the prose of Andriy Kyrychenko. In artistic discourse, separate secondary members of a sentence contain an additional semantic load; as a rule, they perform a complementary and specifying role. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42693 2026-01-01T00:00:00Z