http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8640 Fri, 25 Sep 2026 23:10:14 GMT 2026-09-25T23:10:14Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42672 Назва: Використання систем автоматизованого проектування в процесі вивчення модуля «Охорона праці» студентами технологічного напряму педагогічних закладів вищої освіти Автори: Сокотов, Юрій Вікторович; Уруський, Андрій Володимирович; Бочар, Ігор Йосипович; Сопіга, Віктор Борисович; Монько, Роман Мирославович Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто особливості використання систем автоматизованого проектування (САПР) у процесі вивчення модуля «Охорона праці» дисципліни «БЖД, цивільний захист та охорона праці» студентами технологічного напряму педагогічних закладів вищої освіти. Проаналізовано теоретичні засади та практичні аспекти впровадження програмного забезпечення PRO100 як засобу наочного моделювання робочих місць відповідно до санітарно-гігієнічних норм та вимог охорони праці. Обґрунтовано доцільність застосування САПР для формування конструкторсько-технологічних компетентностей та розвитку аналітичного мислення майбутніх педагогів технологічного профілю. Наведено перелік тем робочої програми дисципліни «БЖД, цивільний захист та охорона праці», які дозволяють здобувачам вищої освіти послідовно отримувати знання з питань створення безпечного робочого простору. Описано методику виконання практичної роботи з теми «Розрахунок кількості комп’ютеризованих робочих місць, оснащених відеодисплейними терміналами» із застосуванням засобів PRO100 де прописаний чіткий алгоритм послідовних дій, щодо розрахунку і проєктування робочих місць з відеодисплейними терміналами. З метою об’єктивної перевірки ефективності використання засобів програми PRO100 в процесі виконання практичної роботи на тему: «Розрахунок кількості комп’ютеризованих робочих місць, оснащених відеодисплейними терміналами» було проведено педагогічний експеримент. Результати педагогічного експерименту засвідчили суттєве підвищення успішності студентів експериментальної групи порівняно з контрольною: рівень успішності зріс на 26,32%, а середній бал – на 0,61 пункти. Встановлено, що впровадження САПР у навчальний процес сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, підвищує мотивацію до навчання та забезпечує ефективне засвоєння нормативних вимог у сфері охорони праці. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42672 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42671 Назва: Використання цифрових інструментів при вивченні лінійної алгебри Автори: Хохлова, Лариса Григорівна; Хома, Н. Г. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено актуальну проблему модернізації методики викладання лінійної алгебри у закладах освіти в умовах інтенсивної цифровізації освітнього простору. Авторами проаналізовано ключові виклики традиційного навчання, серед яких виокремлено високу абстрактність математичних концептів, значні часові затрати на рутинні монотонні обчислення великої розмірності та відірваність теоретичного матеріалу від реальної практичної діяльності майбутніх фахівців. Обґрунтовано, що оптимальним розв’язанням цих проблем є інтеграція сучасних інтерактивних геометричних середовищ та систем комп’ютерної алгебри. У роботі запропоновано та детально описано авторську чотириетапну модель навчання «Жива лінійна алгебра», яка базується на концептах: Look (Візуалізація), Interact (Взаємодія), Verify (Верифікація) та Explore (Дослідження). Основну увагу приділено методиці використання динамічного середовища GeoGebra. Продемонстровано, як інструменти візуалізації (зокрема, інтерактивні повзунки) дозволяють сформувати у студентів інтуїтивне геометричне розуміння матриць як трансформацій простору, детермінанта – як фізичної величини зміни площі чи об’єму, а власних векторів – як інваріантних напрямків. Досліджено можливості GeoGebra CAS для автоматизації рутинних розрахунків та реалізації підходу «відлагодження помилок» (debugging), що зміщує акцент із механічного рахунку на аналітичне мислення. Показано, що студенти не витрачають навчальний час на нудне додавання чисел у таблицях, а фокусуються на сенсі математичних операцій. Розглянуто практичне застосування STEM-підходу через дослідницькі проєкти комп’ютерної графіки. Відзначено переваги мультиплатформенності GeoGebra, яка функціонує на смартфонах і в браузерах, дозволяючи студентам експериментувати з моделями прямо під час лекцій. Доведено, що впровадження моделі знижує «математичну тривожність», забезпечує гейміфікацію навчання та підвищує професійну компетентність. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42671 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41439 Назва: Філософсько-методологічні засади інтеграції штучного інтелекту в освітні дослідження Автори: Осадча, К. П.; Спірін, О. М.; Олексюк, Василь Петрович; Вакалюк, Т. А.; Вербовецький, Д. В. Короткий огляд (реферат): Мета. Метою роботи є розроблення філософсько-методологічних засад інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в освітні дослідження, що включає: обґрунтування філософських основ інтеграції ШІ в дослідницький процес; обґрунтування терміносистеми; виокремлення методологічних принципів, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках; обґрунтування ролі ШІ як аналітичного партнера дослідника. Методи. У дослідженні було використано систему методів, що зумовлена поставленою метою: аналіз попередніх фундаментальних праць філософії та методології наукових досліджень та наукових досліджень інтеграції ШІ в освіту та наукові дослідження; філософсько-онтологічний, концептуальний та герменевтичний аналіз, поняттєво-категоріальний аналіз, контент-аналіз, систематизацію, концептуалізацію та класифікацію, методологічний аналіз, а також індуктивний, дедуктивний, лінгвістичний та когнітивно-понятійний метод. Результати. У процесі дослідження висвітлено філософські основи інтеграції ШІ в дослідницький процес, що включають такі концепції та теорії: теорія пізнання (епістемологія), концепції про природу буття, соціальної філософії, етичні теорії (теорія морального обов‘язку, етика чеснот), теорія прийняття технологій в освіті, феноменологія та теорії ШІ й загального ШІ, а також теоретичні підходи до академічної доброчесності. Інтеграція ШІ в освітні дослідження будується на принципах етичності та академічної доброчесності, людського контролю (людиноцентричності), конфіденційності та безпеки даних, уникнення алгоритмічної упередженості, підзвітності та прозорості. Спираючись на комплексний аналіз наукових джерел, нормативних документів, міжнародних стандартів та сучасних дослідницьких публікацій, що описують інтеграцію ШІ в освіту, у роботі було сформовано терміносистему інтеграції ШІ в освітні дослідження. Вона містить інтегральне поняття (―Інтеграція ШІ в дослідницький процес‖), базові поняття, та поняття, розміщені за 3-ма категоріями на ті, що описують механізми забезпечення доказовості та верифікації результатів, отриманих за допомогою ШІ; що описують оцінювання ефективності використання різних, інструментів ШІ на різних етапах дослідження; що представляють процедуру поетапної інтеграції ШІ на різних рівнях наукової діяльності. Визначено методологічні підходи, що забезпечують операціоналізацію терміносистеми в дослідницькій практиці (системний, синергетичний, феноменологічний, особистісний, цілісний), та методологічні принципи, що забезпечують коректне використання ШІ у дослідницьких практиках (об'єктивності, детермінізму, розвитку, єдності теорії, експерименту і практики, інформативності, когнітивний). Обґрунтовано роль ШІ як аналітичного партнера дослідника, здатного підсилювати когнітивні процеси та аналітику, зберігаючи провідну роль людини в прийнятті рішень. Висновки. Філософсько-методологічні засади інтеграції ШІ в освітні дослідження ґрунтуються на поєднанні фундаментальних філософських категорій (концепції, теорії, підходи), принципах інтеграції ШІ в освітні дослідження та сучасних методологічних підходах та принципах, забезпечуючи цілісний підхід, етичне, доказове та концептуально виважене використання ШІ в науковому пізнанні.; The purpose. This work aims to develop the philosophical and methodological foundations for integrating artificial intelligence (AI) into educational research, which includes: establishing the philosophical basis for integrating AI into the research process; defining the terminology; identifying the methodological principles that ensure the appropriate use of AI in research practices; justifying the role of AI as the researcher‘s analytical partner. Research methods. The study employed a range of methods tailored to its objectives: an analysis of previous fundamental works in philosophy and research methodology, as well as research on the integration of AI into education and scientific research; philosophical-ontological, conceptual and hermeneutic analysis, conceptual-categorical analysis, content analysis, systematisation, conceptualisation and classification, methodological analysis, as well as inductive, deductive, linguistic and cognitive-conceptual methods. As a result, the study highlights the philosophical foundations of integrating AI into the research process, which include the following concepts and theories: the theory of knowledge (epistemology), concepts regarding the nature of being, social philosophy, ethical theories (theory of moral duty, virtue ethics), theory of technology adoption in education, phenomenology and theories of AI and general AI, as well as theoretical approaches to academic integrity. The integration of AI into educational research is based on the principles of ethics and academic integrity, human control (human-centredness), data privacy and security, avoidance of algorithmic bias, accountability and transparency. Based on a comprehensive analysis of scientific sources, regulatory documents, international standards and contemporary research publications describing the integration of AI into education, this study has developed a terminological framework for the integration of AI into educational research. It contains an overarching concept (―Integration of AI into the research process‖), basic concepts, and concepts grouped into three categories: those describing mechanisms for ensuring the validity and verification of results obtained using AI; those describing the evaluation of the effectiveness of using various AI tools at different stages of research; and those presenting the procedure for the phased integration of AI at various levels of scientific activity. Methodological approaches have been identified that ensure the operationalisation of the terminological system in research practice (systemic, synergistic, phenomenological, personal, holistic), and methodological principles that ensure the correct use of AI in research practices (objectivity, determinism, development, unity of theory, experiment and practice, informativeness, cognitive). The role of AI as an analytical partner to the researcher, capable of enhancing cognitive processes and analytics whilst maintaining the leading role of humans in decision-making, is substantiated. Conclusions. The philosophical and methodological foundations for integrating AI into educational research are based on a combination of fundamental philosophical categories (concepts, theories, approaches, principles) and contemporary methodological approaches and principles, ensuring a holistic approach and the ethical, evidence-based and conceptually sound use of AI in scientific inquiry. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41439 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41437 Назва: Розвиток соціальних навичок майбутніх учителів математики у процесі вивчення дисциплін математичного циклу Автори: Ачкан, Віталій Валентинович; Кудінов, М. В.; Хохлова, Лариса Григорівна Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто актуальну проблему розвитку соціальних навичок майбутніх учителів математики. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка моделі формування soft skills майбутніх учителів математики у процесі навчання дисциплін математичного циклу. Методи. Були використані теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, систематизація узагальнення, моделювання) та та емпіричні (опитування, тестування, експертна оцінка, цілеспрямовані спостереження, бесіди) методи дослідження. Результати. У рамках моделі запропоновано три взаємопов‘язаних компоненти: змістовий, процесуальний та оцінювальний. Змістовий компонент передбачає відбір та структурування навчального матеріалу з дисциплін математичного циклу (математичний аналіз, алгебра, геометрія, теорія ймовірностей, методика навчання математики) з урахуванням можливостей для розвитку соціальних навичок. Процесуальний компонент охоплює систему методів, форм та педагогічних технологій, спрямованих на активізацію соціальної взаємодії студентів у процесі опанування математичних дисциплін. До основних педагогічних технологій віднесено: технологію колаборативного навчання, технологію peer-іnstructіon, технологію проблемно-дослідницького навчання з соціальним компонентом, технологія кейс-методу з педагогічним фокусом, технологія рефлексивного навчання. Запропоновано типологію завдань, що інтегрують математичний зміст і соціально-комунікативний компонент: завдання на колективне розв‘язання проблеми. Складні математичні задачі, що вимагають синтезу знань з різних розділів та колективного ―мозкового штурму‖; завдання на взаємопояснення; завдання на аналіз помилок; проєктні завдання; завдання на розвиток емпатії. До основних форм роботи в рамках розробленої моделі віднесено: аудиторні заняття (лекції-діалоги з активним залученням студентів до обговорення; практичні заняття з обов‘язковою груповою роботою) та позааудиторну роботу (групові проєкти; взаємне рецензування студентських робіт за структурованою схемою; участь у математичному гуртку для студентів). Висновки. Розроблена модель має потенціал для трансформації практики підготовки майбутніх учителів математики, забезпечуючи гармонійне поєднання предметної та соціально-комунікативно складових професійної компетентності. Результати запланованого експерименту, включаючи кількісні та якісні дані, будуть представлені в подальших публікаціях.; This article examines the pressing issue of developing social skills among future mathematics teachers. The purpose of the article is to provide a theoretical rationale and to develop a model for fostering soft skills in future mathematics teachers during the instruction of mathematics-related subjects. Methods. Theoretical (analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, systematization, generalization, modeling) and empirical (surveys, testing, expert assessment, purposeful observation, interviews) research methods were used. Results. The model proposes three interrelated components: content, process, and assessment. The content component involves the selection and structuring of instructional material in mathematics-related disciplines (mathematical analysis, algebra, geometry, probability theory, and mathematics teaching methods), taking into account opportunities for the development of social skills. The procedural component encompasses a system of methods, forms, and pedagogical technologies aimed at stimulating social interaction among students in the process of mastering mathematical disciplines. The main pedagogical technologies include: collaborative learning, peer instruction, problem-based and inquiry-based learning with a social component, the case method with a pedagogical focus, and reflective learning. A typology of tasks that integrate mathematical content and a social-communicative component is proposed: tasks for collective problem-solving. Complex mathematical problems requiring the synthesis of knowledge from various sections and collective ―brainstorming‖; tasks for mutual explanation; tasks for error analysis; project-based tasks; tasks for developing empathy. The main forms of work within the developed model include: classroom activities (lectures-discussions with active student participation; practical sessions with mandatory group work) and out-of-class activities (group projects; peer review of student work according to a structured framework; participation in a mathematics club for students). Conclusions. The developed model has the potential to transform the practice of training future mathematics teachers, ensuring a harmonious combination of the subject-specific and socio-communicative components of professional competence. The results of the planned experiment, including quantitative and qualitative data, will be presented in subsequent publications. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41437 2026-01-01T00:00:00Z