«Своїм віщим духом вичула усі воєнні страхіття»: екстеріоризація особистого досвіду війни в антимілітарній прозі Наталії Кобринської

Abstract

У статті проаналізовано, як особистий травматичний досвід війни та його переживання художньо відобразились в антимілітарній прозі Н. Кобринської. Екзистенційний дискурс антивоєнних новел розгортається як проблема втрати життєвого сенсу, самотності, кризи ідентичності, самовідчуження, тривкого воєнного синдрому. У парадигмі художньої поетики цих творів домінує експресіоністське світобачення авторки, пов’язане з мотивами душевного і фізичного болю, межових станів буття, онтологізацією смерті, кордоцентризму. В апокаліптичній настроєвості циклу «воєнних новел» Кобринської виразно відчутна пацифістська засадничість письменниці, в уяві якої війна – це тотальна агресія, руйнівне зло, смертельна конфронтація між людьми. Війна деконструює тіло, нівечить душу й почуття, деформує і знищує адаптований мирний простір – родинний, особистий, господарський, суспільний. Як єдину зброю проти нищівної енергетики війни авторка ставить сакрум родинних вартощів, духовного вітаїзму, духу побратимства, християнської аксіології, національної ідентичності, народної пам’яті.

Alla Shvec «She envisaged all military horror by her oracular spirit»: the embodiment of the personal experience of the war in antimilitaristic prose by Natalia Kobrynska In the article it is analyzed how the personal traumatic experience of war and its feelings were artistically reflected in N. Kobrynska’s anti-militaristic prose. The existential discourse of antiwar novels unfolds as a problem of losing life-meaning, loneliness, identity crisis, self-estrangement, and persistent war syndrome. In the paradigm of artistic poetics of these works is dominated by the expressionist outlook of the author, connected with the motives of mental and physical pain, boundary states of being, ontologization of death, cordocentrism. In the apocalyptic mood of the cycle of “military novels” by Kobrynska, a distinctly pacifist fundamentality of the writer, in the imagination of which the war is a total aggression, destructive evil, a deadly confrontation between people, is definitely felt. The war deconstructs the body, injures the soul and feelings, deforms and destroys the adapted peaceful space - family, personal, economic, social. As the only weapon against the crushing power of war, the author puts a sacrum of family values, spiritual vitality, brotherhood spirit, Christian axiology, national identity and people's memory.