Світ українського села в оповіданні Олеся Ільченка «Де живуть тварини?»

Abstract

У статті проаналізовано оповідання О. Ільченка «Де живуть тварини?» (Київ, 2009, 2011), призначене для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Доведено, що твір демонструє намагання автора донести дітям важливість любові як почуття, а також відчуття краси й радості через читання. Простежується, що в підтексті промовляють такі проблеми українського села, як віддаленість і очевидна інакшість села та життя поза містом, самотність жінок старшого покоління, постійна праця (адже кожна описана тварина потребує догляду). Наголошується на спробі письменника розглянути питання екологічних взаємодій та їхньої важливості для села взагалі і для людини зокрема. Зауважено авторські акценти на таких складниках українського світу, як гостинність, ввічливість, а також непомітні вказівки письменника на правила поведінки та безпеки. Виокремлено прагнення автора наголосити на чистоті і правильності української мови, популяризуючи вживання характерних українських загальних і власних назв. Доведено, що за показною простотою твору захований значний літературний, етичний, естетичний, етологічний, філологічний, екологічний та ін. потенціали.

The article analyzes O. Ilchenko's story «Where do animals live?» (Kyiv, 2009, 2011), which is intended for children of preschool and primary school age. It is proved that the author’s work demonstrates his efforts to explain children the importance of love as an emotion, as well as the feeling of beauty and joy obtained through reading. It is observed that the implied sense depicts such problems in Ukrainian village as remoteness and apparent difference of the village and out-of-town living, loneliness of older generations of Ukrainian women, constant work (because each animal requires attention and care). It emphasizes the attempt of the writer to consider the issues of ecological interactions and their importance for the village in general and for a person in particular. The author emphasizes on such components of the Ukrainian world as hospitality, courtesy. And he invisibly instructs about the rules of behavior and safety. The author’s desire to emphasize the purity and correctness of Ukrainian language is highlighted by promoting usage of typical Ukrainian common and proper names. It is proved that literary, ethical, aesthetic, ethological, philological, ecological and other potentials are hidden behind the ostentatious simplicity of the story.