Сакральні картини життя гуцулів в описах роману Петра Шекерика-Доникового «Дідо Иванчік»

Abstract

У статті проаналізовані описи сакрального (релігійного) світу гуцулів кінця XIX - початку XX століть. Зауважено, що у духовному житті верховинців панував дуалізм: поряд з християнською релігією вживалися й елементи язичництва. Простежується контрастність сакрального: світлим силам протиставляються темні. Встановлено, що гуцули на позначення демонічного активно вживали евфемізми.

В статье проанализирован сакральный (религиозный) мир гуцулов конца XIX - начала XX веков. Замечено, что в духовной жизни верховинцев господствовал дуализм взглядов: рядом с христианской религией употреблялись и элементы язычества. Наблюдается контрастность сакрального: светлым силам противопоставляются темные. Установлено, что гуцулы на обозначение демонического активно использовали эвфемизмы.

Descriptions of sacred (religious) world of hutsuls from the end of the 19th century until the beginning of the 20th centuries are analyzed in the article. It is mentioned that dualism of points of view prevailed in the spiritual life of verhovyntsi: elements of paganism exist along with Christianity. It is possible to trace contrast of sacred: dark forces are contradistinguished to the light. The fact that hutsuls actively used euphemisms for denotation of demonic is underlined in the article.