Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30537
Полная запись метаданных
Поле DCЗначениеЯзык
dc.contributor.authorЖулковський, Богдан Євгенович-
dc.date.accessioned2023-10-02T11:56:22Z-
dc.date.available2023-10-02T11:56:22Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationЖулковський Б. Кондаки мінейного та тріодного циклів в українських нотолінійних Ірмолоях // Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27 (1). С. 18-23. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/27.203343uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30537-
dc.description.abstractУ статті охарактеризовано вибрані самоподобні кондаки, атрибутовані за ненотованими джерелами XV – XVI ст. і віднайдені в нотолінійних Ірмолоях XVIІ – XІX ст. Автор з’ясував репертуар самоподобних кондаків і споріднених з ними гімнів: сідальнів і тропарів (інципітарій, гласи, приурочення). Дослідник визначив окремі текстологічні розбіжності між різними редакціями кондаків з Ірмолоїв (до- і пореформеними) та неправильну транслітерацію грецьких слів, що іноді виникала, очевидно, внаслідок запису на слух. Найпоширенішим наспівом для монодійних кондаків є болгарський, проте часто трапляються гімни місцевих традицій українського (руський, київський, межигірський, острозький) і білоруського (супрасльський) походжен- ня, зрідка сербський, а також грецький (із грецьким текстом). Як і інші жанри, кондаки в Ірмолоях нерідко за- фіксовано без атрибуції наспіву. Якщо, на думку музикологів Івана Вознесенського і Мирослава Антоновича, кондакарний спів Київської Русі знайшов продовження у болгарському наспіві, то матеріали нотолінійних Ірмолоїв підтверджують таку гіпо- тезу, проте містять лиш один мелізматичний болгарський зразок кондака 8-го гласу й деякі похідні від нього проіміони тижневих акафістів. Вони мають єдиний мелотип, у якому помітний перехід від модального типу мислення до тонального та від континуальної організації музичного руху до дискретної. Cилабічні кондаки з Ірмолоїв мають музичні ознаки, типові для піснеспівів тропарної групи. Їх амбітус об- межено секстою-септимою, наспів розвивається плавно, стрибки завжди заповнено протилежним рухом. Ви- східний і низхідний напрямки мелодії часто пов’язані з богословським змістом словесного тексту, на рівні най- простішого вияву зображального начала. Встановлена для кожного зразка висотність опорних тонів відіграє істотно важливу роль, слугуючи основою для майбутньої реконструкції підсистеми тропарного осмогласся. Здійснено класифікацію композиційних структур кондаків, із яких виокремлено односегментні з кодою, багато- сегментні, рондовидні.uk_UA
dc.description.abstractThe article describes selected kontakia, attributed to non-notated sources of the 15th – 16th centuries and were found in the staff-notated Heirmologia of the 17th – 19th centuries. The author has explored the repertoire of automela kontakia and related hymns: kathismata and troparia (incipits, echoi, dedications). The researcher identified some textual differences between the diverse editions of the kontakia from the Heirmologia (pre- and post-reformed) and the mistaken transliteration of the Greek words, which sometimes came about, apparently as a result of the hearing. The most common chant for kontakia is Bulgarian, but anthems of community traditions of Ukrainian (Ruthenian, Kyivan, Mezhyhir, Ostroh) and Belarussian (Suprasl) origin, rarely Serbian and Greek (with Greek text) are often found. Like other genres, kontakia in Heirmologia is often recorded without chant attribution. If, according to musicologists Ivan Voznesenskyi and Myroslav Antonovych, the kontakarian singing of Kyivan Rus found continuance in the Bulgarian chant, then the materials of the staff-notation Heirmologia confirm this hypothesis, but contain only one melismatic Bulgarian sample of the kontakion of the 8th echos and some of the derivatives of the hebdomadal Akathistos hymns. They have a single melody type, in which there is a marked transition from modal type of thinking to tonal and from the continuous organization of musical movement to discrete. The syllabic kontakia from the Heirmologia have musical characteristics typical of the canticles of the troparion group. Their ambition is limited by the sixth-seventh tones, the chant develops smoothly, the jumps are always filled with the opposite movement. The ascending and descending direction of the melody is often associated with the theological content of the text, at the level of the manifestation of a pictorial beginning. The pitch of the reference tones established for each sample plays a significant role, serving as the basis for the future reconstruction of the troparion octoechos subsystem. The classification of kontakia compositional structures, from which single-segment with codes, multi-segment and rondeau-like, are distinguished.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectмінейні і тріодні кондакиuk_UA
dc.subjectукраїнські нотолінійні Ірмолоїuk_UA
dc.subjectкиївськийuk_UA
dc.subjectострозькийuk_UA
dc.subjectруський і болгарський наспівиuk_UA
dc.subjectMenaion and Triodion kontakiauk_UA
dc.subjectUkrainian staff-notation Heirmologiauk_UA
dc.subjectKyivanuk_UA
dc.subjectOstrohuk_UA
dc.subjectRuthenian and Bulgarian chantsuk_UA
dc.titleКондаки мінейного та тріодного циклів в українських нотолінійних Ірмолояхuk_UA
dc.title.alternativeKONTAKIA OF MENAION AND TRIODION CYCLES IN UKRAINIAN STAFF-NOTATED HEIRMOLOGIAuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
20 ZHULKOVSKYI.pdf632,62 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.