Раннє втручання у роботі з дітьми з інвалідністю: комплексна соціально-реабілітаційна послуга, функціональний підхід чи система допомоги?

Abstract

Сьогодні в Україні все більше уваги приділяють ранньому втручанню, розуміючи його необхідність у роботі з дітьми з інвалідністю та дітьми з порушеннями розвиту чи появою їх виникнення та їх сімями. Однак, все більше дискусій виникає щодо того, чим є раннє втручання: сомплексною послугою, функціональним підходом чи системою допомоги. Відтак, виникає необхідність протрактувати зміст та підходи до провадження раннього втручання. У статті здійснено дослідження різних підходів до розуміння змісту раннього втручання, поданих вітчизняними та зарубіжними науковцями. Зясовано, що раннє втручання це комплексна соціально-реабілітаційна послуга, що передбачає надання кваліфікованої допомоги дітям раннього віку з інвалідністю, порушеннями розвитку або ризиками їх появи з набуття основних і/або нових навичок міждисциплінарною командою фахівців задля покращення їх функціонування і розвитку, а також супровід та підтримку сімей задля підвищення якості їх життя. Визначено основні групи навичок, над формуванням яких працюють фахівці: фізичні; когнітивні; комунікативні; соціально-емоційні; навички із самодопомоги та самообслуговування. З’ясовано, що раннє втручання реалізується в контексті індивідуальних програм, наповнених корекційно-розвитковими, фізіо-терапевтичними, медичними, соціально-побутовими, трудо-терапевтичними, реабілітаційними заходами, спрямованими на розвиток дітей раннього віку відповідно до діагностованих видів порушень. Здійснення психологічної та соціально-консультативної підтримки батьків чи офіційних опікунів дитини передбачена в рамках програми. Кейс менеджмент є базовою технологією провадження раннього втручання. Територіально доступні Центри комплексної реабілітації є провайдерами означеної послуги. Індивідуальний підхід, сімейноцентрованість, системність, комплексність, міждисциплінарність і доступність є базовими принципами раннього втручання.

Today, in Ukraine, more and more attention is paid to early intervention, understanding its necessity in working with children with disabilities and children with developmental disorders or their emergence and their families. However, there is a growing debate about what constitutes early intervention: a comprehensive service, a functional approach or a system of care. Therefore, there is a need to interpret the content and approaches to the implementation of early intervention. The article examines various approaches to understanding the content of early intervention presented by domestic and foreign scientists. It has been found that early intervention is a complex social rehabilitation service, which involves providing qualified assistance to young children with disabilities, developmental disorders or risks of their appearance with the acquisition of basic and/or new skills by an interdisciplinary team of specialists in order to improve their functioning and development, as well as support and supporting families to improve their quality of life. The main groups of skills that specialists work on are identified: physical; cognitive; communicative; socio-emotional; self-help and self-care skills. It was found that early intervention is implemented in the context of individual programs filled with corrective and developmental, physiotherapeutic, medical, social and household, occupational therapy, rehabilitation measures aimed at the development of young children in accordance with the diagnosed types of violations. Implementation of psychological and social-consultative support of parents or official guardians of the child is provided within the framework of the program. Case management is the basic technology of early intervention. Territorially accessible Complex Rehabilitation Centers are providers of the specified service. An individual approach, family-centeredness, systematicity, comprehensiveness, interdisciplinary and accessibility are the basic principles of early intervention.