Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38276
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorОлексюк, Василь Петрович-
dc.contributor.authorСпірін, О.-
dc.contributor.authorБалик, Надія Романівна-
dc.contributor.authorІванова, С.-
dc.date.accessioned2026-01-05T08:00:40Z-
dc.date.available2026-01-05T08:00:40Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationОлексюк В., Спірін О., Балик Н., Іванова С. Розвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників засобами генеративного штучного інтелекту // Освіта. Інноватика. Практика. 2025. 13 (8). С. 110–121. DOI : 10.31110/2616-650X-vol13i8-015uk_UA
dc.identifier.issn2616-650X-
dc.identifier.urihttp://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38276-
dc.description.abstractУ статті розглядається актуальна проблема, пов’язана з розривом між стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та рівнем цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників (НПП). Автори дослідження є розроблення та обґрунтування комплексної методики використання генеративного ШІ для цілеспрямованого розвитку цифрової компетентності вказаної категорії фахівців. Методологія дослідження заснована на системному, компетентнісному, діяльнісному та андрагогічному підходах. Вона передбачає застосування теоретичних (аналіз стандартів, моделювання) та емпіричні (аналізу навчальних ресурсів, сервісів генеративного ШІ, кейсів і проблемних ситуацій). У результаті на основі авторської моделі цифрової компетентності НПП розроблено методику, що складається з п’яти взаємопов’язаних складників: мети, змісту, методів, засобів, організаційних форм та очікуваних результатів. Методика розроблена з урахуванням таких складників цифрової кометентності цифрової навчальної, дослідницької, методичної, організаційно-комунікаційної та кросдіяльнісної. Для кожного складника запропоновано конкретний зміст навчання та практичні приклади завдань, спрямованих на формування навичок промпт-інжинірингу, критичної оцінки згенерованого контенту, використання ШІ для аналізу даних, підготовки публікацій, розроблення навчальних матеріалів та вирішення комплексних професійних завдань. Технологічний компонент методики передбачає гнучке поєднання інтерактивних методів навчання (воркшопи, проєктна діяльність, кейс-стаді) та організаційних форм (очна, дистанційна, комбінована), адаптованих до потреб навчання дорослих . Очікувані результати оцінюються за комплексом кількісних та якісних показників і передбачають досягнення слухачами достатнього та високого рівнів цифрової компетентності. Автори вважають, що запропонована методика є системним рішенням, що дозволяє перейти від інтуїтивного до стратегічного використання ШІ, сприяючи підвищенню ефективності наукової та освітньої діяльності.uk_UA
dc.description.abstractThe article discusses the pressing issue of the gap between the rapid development of generative artificial intelligence (AI) and the level of digital competence of scientific and scientific-pedagogical workers (SPW). The authors of the study have developed and substantiated a comprehensive methodology for utilizing generative AI to target the development of digital competence in this category of specialists. The research methodology is based on systemic, competency-based, activity-based, and andragogical approaches. It involves the use of theoretical (analysis of standards, modeling) and empirical (analysis of educational resources, generative AI services, case studies, and problem situations) methods. As a result, based on the author's model of digital competence of NPP, a methodology has been developed that consists of five interrelated components: goals, content, methods, means, organizational forms, and expected results. The methodology was developed taking into account the following components of digital competence: digital learning, research, methodological, organizationalcommunication, and cross-functional. For each component, specific training content and practical examples of tasks are proposed, aimed at developing skills in prompt engineering, critical evaluation of generated content, utilizing AI for data analysis, preparing publications, developing training materials, and solving complex professional tasks. The technological component of the methodology allows for a flexible combination of interactive teaching methods (workshops, project activities, case studies) and organizational forms (face-to-face, distance, or combined) tailored to the needs of adult learning. The expected results are assessed using a set of quantitative and qualitative indicators and involve students achieving sufficient and high levels of digital competence. The authors believe that the proposed methodology offers a systematic solution, enabling a transition from intuitive to strategic use of AI, thereby contributing to the improvement of scientific and educational activities.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectгенеративний штучний інтелектuk_UA
dc.subjectцифрова компетентністьuk_UA
dc.subjectнауково-педагогічні працівникиuk_UA
dc.subjectметодикаuk_UA
dc.subjectвища освітаuk_UA
dc.subjectпромпт-інжинірингuk_UA
dc.subjectDigCompuk_UA
dc.subjectgenerative artificial intelligenceuk_UA
dc.subjectdigital competenceuk_UA
dc.subjectacademic and research staffuk_UA
dc.subjectprofessional development methodologyuk_UA
dc.subjecthigher educationuk_UA
dc.subjectprompt engineeringuk_UA
dc.subjectDigCompuk_UA
dc.titleРозвиток цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників засобами генеративного штучного інтелектуuk_UA
dc.title.alternativeDEVELOPMENT OF DIGITAL COMPETENCE OF ACADEMIC AND RESEARCH STAFF USING GENERATIVE ARTIFICIAL INTELLIGENCEuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
3_Oleksiuk_Spirin_Balyk_ Ivanova.pdf586,61 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.