CRITICAL THINKING IN FOREIGN LANGUAGE FOR SPECIFIC PURPOSES CLASSROOMS: STRATEGIES FOR UNDERGRADUATE STUDENTS

Abstract

The aim of this article is to identify effective strategies for embedding critical thinking into English for Specific Purposes (ESP) classrooms and to assess their potential in preparing undergraduates from non-linguistic specialties for participation in global professional communities. The study focuses on pedagogical models that foster analytical reasoning, intercultural awareness, and intellectual autonomy alongside communicative competence. Methods. The methodological basis of the research encompasses systemic, competency-based, comparative, and constructivist approaches, which enable a holistic analysis of the theoretical and practical foundations of ESP pedagogy. Methods applied comprise content analysis of scientific sources, comparative review of international and national practices, and generalization of recent studies on critical thinking integration, blended learning, and AI‑enhanced instruction. Results. The study identifies key strategies, including case-based learning, inquiry-based tasks, debates, simulations, reflective practices, AI integration, and blended learning approaches. Their potential for fostering higher-order thinking, problem-solving, and intercultural communicative competence is analyzed, with a focus on adaptation in Ukrainian higher education. Findings demonstrate that inquirybased, project-oriented, and AI-supported approaches are most effective in cultivating transferable skills that combine the linguistic, analytical, and ethical dimensions of learning. Conclusions. The practical significance of the results lies in recommendations for improving ESP curricula and assessment. Proposed measures include integrating authentic materials, reflective tasks, and AI critique activities, alongside balanced formative and summative evaluation. Implementation of these recommendations will enhance graduates’ readiness for academic and professional collaboration, strengthen the link between language education and employability, and situate ESP pedagogy within the broader framework of global citizenship and digital transformation.

Метою цієї статті є визначення ефективних стратегій інтеграції критичного мислення у курси англійської мови для спеціальних цілей (ESP) та оцінка їхнього потенціалу у підготовці студентів немовних спеціальностей до участі у глобальних професійних спільнотах. Дослідження зосереджене на педагогічних моделях, що сприяють розвитку аналітичного мислення, міжкультурної обізнаності та інтелек- туальної автономії поряд із комунікативною компетентністю. Методи. Методологічну основу дослідження становлять системний, компетентнісний, порівняльний та конструктивістський підходи, які забезпечують цілісний аналіз теоретичних і практичних засад ESP‑педаго- гіки. Використано методи контент‑аналізу наукових джерел, порівняльного огляду міжнародних і національних практик, а також узагальнення сучасних досліджень щодо інтеграції критичного мислення, змішаного навчання та використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Результати. У статті визначено провідні стратегії, серед яких кейс‑метод, дослідницькі завдання, дебати, симуляції, рефлексивні практики, інтеграція штучного інтелекту та змішане навчання. Проаналізовано їхній потенціал у розвитку навичок вищого рівня мислення, розв’язання проблем та міжкультурної комунікативної компетентності з акцентом на адаптацію до української системи вищої освіти. Результати доводять, що найбільш ефективними є дослідницькі, проєктно‑орієнтовані та AI‑підтримані підходи, які сприяють формуванню трансферних умінь, що поєднують мовний, аналітичний та етичний виміри навчання. Висновки. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо вдосконалення навчальних програм ESP та системи оцінювання. Запропоновано інтеграцію автентичних матеріалів, рефлексивних завдань та діяльності з критикою AI‑продуктів поряд із збалансованим використанням формувального й підсумкового оцінювання. Реалізація цих рекомендацій підвищить готовність випускників до академічної та професійної співпраці, зміцнить зв’язок між мовною освітою та працевлаштуванням і розмістить ESP‑педагогіку у ширшому контексті глобального громадянства та цифрової трансформації.