Просторова організація типів міського простору населених пунктів тернопільської області та вплив на неї адміністративно-територіальної реформи

Abstract

У статті розглянуто проблему просторової організації типів міського простору малих і середніх міст у контексті адміністративно-територіальної реформи в Україні. Актуальність дослідження зумовлена тим, що наукова увага традиційно зосереджувалася на великих агломераціях, тоді як локальні міста залишалися поза глибоким аналізом, незважаючи на їхню важливу роль у функціонуванні територіальних громад. Теоретичною основою роботи стали концепції соціально-просторової діалектики (Е. Соджа), простору як соціального продукту (Г. Лефевр), «простору потоків» (М. Кастельс), а також сучасні урбаністичні підходи, що підкреслюють поліцентричність і людиноцентричність міських середовищ (Новий урбанізм, Я. Гехл). Просторова організація міських територій розглядається не як статична ієрархія зон, а як динамічна мережа відносин, у якій співеволюціонують форми, функції та соціокультурні значення під впливом ринків, інституцій, технологій і практик повсякденності. Адміністративно-територіальна реформа призвела до трансформації функціональних типів міського простору, що на прикладі Тернопільської області проявилося у переході до поліцентричної моделі, кон-центрації функцій у нових центрах громад та зміцненні ролі міст як активних вузлів регіонального розвитку. Це спричинило перерозподіл адміністративних і соціально-культурних функцій, зростання ролі міських площ, рад та культурних закладів. Економічні потоки перемістилися до нових центрів тяжіння, активізувавши логістичні та комерційні проєкти. Посилилася транспортна мережа «центр громади – периферія». Житловий простір середніх і малих міст набув субурбанізованих рис, що стимулює формування локальних сервісних вузлів.

The article addresses the problem of the spatial organization of types of urban space in small and medium-sized towns in the context of the administrative-territorial reform in Ukraine. The relevance of the study is determined by the fact that scholarly attention has traditionally focused on large agglomerations, while local towns often remained outside of in-depth analysis, despite their important role in the functioning of territorial communities. The theoretical basis of the research draws upon the concepts of socio-spatial dialectics (E. Soja), space as a social product (H. Lefebvre), the “space of flows” (M. Castells), as well as contemporary urban planning approaches emphasizing polycentricity and human-centered urban environ-ments (New Urbanism, J. Gehl). Urban spatial organization is considered not as a static hierarchy of zones but as a dynamic network of relations in which forms, functions, and socio-cultural meanings co-evolve under the influence of markets, institutions, technologies, and everyday practices. The administrative-ter-ritorial reform led to a transformation of functional types of urban space, which, in the case of Ternopil region, manifested itself in a shift toward a polycentric model, the concentration of functions in new com-munity centers, and the strengthening of towns as active nodes of regional development. This resulted in a redistribution of administrative and socio-cultural functions, the growing role of town squares, councils, and cultural institutions. Economic flows shifted toward new centers of attraction, activating logistics and commercial projects. The transport network between community centers and their peripheries was rein-forced. Residential space in medium-sized and small towns acquired suburbanized features, stimulating the formation of local service hubs.