Правові засади душпастирської опіки релігійних організацій у сфері охорони здоров’я

Abstract

У статті проаналізовано еволюцію та сучасний стан нормативно-правового забезпечення душпастирської опіки релігійних організацій у сфері охорони здоров’я, акцентовано увагу на проблемних аспектах та суперечностях чинних нормативно-правових актів у цій сфері. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення медичного капеланства шляхом ухвалення спеціального закону. Огляд історіографії свідчить, що проблема медичного капеланства не достатньо досліджена. Значна частина українських науковців зосереджують свою увагу на аналізі стану капеланства в ЗСУ та пенітенціарних установах. Відтак питання медичного капеланства, у різних сферах життєдіяльності суспільства вимагає подальшого осмислення. Методологія дослідження. Для реалізації окресленої мети використано загальнонаукові методи та комплекс методів історичного дослідження. Зокрема застосовано, проблемно-хронологічний, історико-компаративний методи. Використання структурно- функціонального методу уможливлює аналіз організаційних і правових засад функціонування медичного капеланства. Наукова новизна полягає у системності аналізу законодавчої бази із упровадження медичного капеланства в Україні та виявлення гальмівних факторів, котрі перешкоджають ефективній діяльності капеланів у медичних закладах. Висновки. Після широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України відбулися суттєві зміни правового поля діяльності медичного капеланства. Саме медичні капелани надають духовну та психологічну підтримку цивільному населенню в кризових ситуаціях, які пов’язані із військовим психотравмами. Український уряд, ряд церковних організацій та громадських рухів передбачили низку важливих заходів для розвитку цієї сфери. Так, розроблено програми підготовки медичних капеланів, створено рекомендації та нормативно-правові акти, які спрощують запровадження цього роду фахівців у систему охорони здоров’я. Такі заходи дозволяють забезпечити кращу інтеграцію капеланів у медичні установи та суспільство загалом.

The article analyzes the evolution and current state of the regulatory and legal support for the pastoral care of religious organizations in the field of health care, focusing on problematic aspects and contradictions of current regulatory and legal acts in this area. The expediency of legislative consolidation of medical chaplaincy by adopting a special law is substantiated. A review of historiography shows that the problem of medical chaplaincy has not been sufficiently studied. A significant part of Ukrainian scientists focus their attention on analyzing the state of chaplaincy in the Armed Forces of Ukraine and penitentiary institutions. Therefore, the issue of medical chaplaincy in various spheres of society requires further understanding. Research methodology. To achieve the outlined goal, general scientific methods and a complex of historical research methods were used. In particular, problem-chronological, historical-comparative methods were applied. The use of the structural-functional method makes it possible to analyze the organizational and legal foundations of the functioning of medical chaplaincy. The scientific novelty lies in the systematic analysis of the legislative framework for the implementation of medical chaplaincy in Ukraine and the identification of inhibiting factors that hinder the effective activity of chaplains in medical institutions. Conclusions. After the large-scale invasion of Russian troops into the territory of Ukraine, significant changes occurred in the legal field of medical chaplaincy. It is medical chaplains who provide spiritual and psychological support to the civilian population in crisis situations associated with military trauma. The Ukrainian government, a number of church organizations and public movements have provided a number of important measures for the development of this area. Thus, training programs for medical chaplains have been developed, recommendations and regulatory legal acts have been created that simplify the introduction of this type of specialist into the healthcare system. Such measures allow for better integration of chaplains into medical institutions and society as a whole.