Еволюція співпраці України та ЄС у сфері безпеки: від східного партнерства до статусу кандидата

Abstract

Стаття присвячена комплексному аналізу розвитку спів-праці України та Європейського Союзу у сфері безпеки — від започаткування Східного партнерства як елементу Європейської політики сусідства до набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Досліджено інституційні передумови формування безпекового виміру ЄС, що виник на тлі трансформації міжнародної системи після розпаду біполярного світу, а також розкрито логіку посилення спільної зовнішньої, безпекової та оборонної політики Союзу. Особливу увагу приділено статті 8 Договору про Європейський Союз, яка визначає правові засади розвитку добросусідських відносин зі східними державами-сусідами, що стали основою для формування Східного партнерства. Проаналізовано вплив російської збройної агресії на функціонування Східного партнерства та на загальну архітектуру європейської безпеки. Показано, що повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році радикально змінило стратегічне значення України для ЄС та зумовило переформатування підходів Євросоюзу до підтримки безпеки в регіоні. Значна увага приділяється концепту модернізації Східного партнерства, запропонованому Україною, який передбачає перехід від базового рівня співпраці до інструмента підготовки до членства в ЄС, розширення секторальної інтеграції та посилення безпекового компоненту. Окремо досліджено внутрішні реформи, необхідні для євроінтегра-ційного поступу України: модернізація сектору безпеки, антикорупційна інфраструктура, судова реформа, реформування правоохоронних органів, впровадження нової державної санкційної політики. Показано роль Угоди про асоціацію, Опитувальника Європейської комісії та «Стратегічного компаса» ЄС як ключових інструментів, що визначають відповідність України критеріям членства. У підсумку доведено, що співпраця України й ЄС у сфері безпеки набула характеру стратегічного партнерства, яке вийшло далеко за межі класичного регіонального співробітництва. Набуття статусу кандидата стало логічним результатом тривалого процесу інтеграції та відкриває новий етап — повноцінне включення України до спільного європейського безпекового простору.

The article is devoted to a comprehensive analysis of the development of cooperation between Ukraine and the European Union in the field of security — from the launch of the Eastern Partnership as a component of the European Neighbourhood Policy to Ukraine’s acquisition of EU candidate status. The study examines the institutional prerequisites for the formation of the EU’s security dimension, which emerged against the backdrop of the transformation of the international system after the collapse of the bipolar order, and reveals the logic behind the strengthening of the Union’s Common Foreign, Security and Defence Policy. Particular attention is paid to Article 8 of the Treaty on European Union, which establishes the legal foundations for developing good-neighbourly relations with the EU’s eastern neighbouring states, forming the basis for the creation of the Eastern Partnership. The impact of Russia’s military aggression on the functioning of the Eastern Partnership and on the overall architecture of European security is analysed. It is shown that the full-scale invasion of Ukraine by Russia in 2022 fundamentally changed Ukraine’s strategic importance for the EU and prompted a reconfiguration of the Union’s approaches to supporting security in the region. Considerable attention is given to the concept of modernising the Eastern Partnership, proposed by Ukraine, which envisages transforming it from a basic cooperation framework into an instrument for preparing for EU membership, expanding sectoral integration, and strengthening its security component. The article also examines the domestic reforms necessary for Ukraine’s progress toward European integration, including the modernisation of the security sector, the development of anti-corruption infrastructure, judicial reform, restructuring of law-enforcement bodies, and the implementation of a new national sanctions policy. The role of the Association Agreement, the European Commission’s Questionnaire, and the EU’s Strategic Compass is highlighted as key instruments for assessing Ukraine’s compliance with EU accession criteria. The study concludes that cooperation between Ukraine and the European Union in the field of security has evolved into a strategic partnership that extends far beyond traditional regional cooperation. Obtaining candidate status has become the logical outcome of a long process of integration and marks the beginning of a new stage — Ukraine’s full inclusion in the common European security space.