З досвіду присвоєння професійної кваліфікації майбутнім учителям природничої освітньої галузі

Abstract

У статті розглядається проблема вдосконалення процесу присвоєння професійних кваліфікацій випускникам педагогічних закладів вищої освіти в контексті реформування української освіти та впровадження професійних стандартів. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя присвоєння професійних кваліфікацій майбутнім педагогам, вимоги до атестації випускників ЗВО з урахуванням сучасних освітніх та соціальних викликів. На основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду проведення кваліфікаційних іспитів, виокремлено три моделі атестації вчителів: 1. Фінляндія: передбачає прямий доступ до професії. 2. Польща: сходинки кар'єрного зростання 3. США та Велика Британія: кваліфікаційні іспити та ліцензування. Охарактеризовано досвід Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка щодо реалізації компетентнісного підходу до атестації випускників освітньо-професійної програми «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини, хімія)» на основі розв’язування педагогічних кейсів та їх зв'язок з набуттям професійної кваліфікації. Обґрунтовано сучасний практико орієнтований алгоритм підтвердження професійної готовності випускника ЗВО до виконання трудових функцій у закладах загальної середньої освіти, розроблено модель атестації майбутніх учителів природничої освітньої галузі (форму та зміст комплексного кваліфікаційного екзамену) та визначено критерії оцінювання рівня сформованості професійних компетентностей як основи для присвоєння професійної кваліфікації. Розроблено та апробовано чотири компонентну структуру комплексного кваліфікаційного екзамену, що передбачає оцінювання знаннєвої, аналітичної та практико-орієнтованої складових підготовки магістра. Зокрема: Блок 1. Комплексне тестування. Блок 2. Методичний аналіз учнівських завдань (НУШ-орієнтований підхід). Блок 3. Кейс-технології (розв’язання двох професійно-педагогічних ситуацій). Блок 4. Професійний розвиток (планування та реалізації власної траєкторії професійного зростання).

This article examines the issue of improving the process of awarding professional qualifications to graduates of higher education institutions specializing in teacher training in the context of Ukrainian education reform and the implementation of professional standards. This study analyzes the legal framework for awarding professional qualifications to future teachers and the requirements for the certification of higher education institution graduates, taking into account contemporary educational and social challenges. Based on an analysis of domestic and international experience in conducting qualification exams, three models of teacher certification have been identified: 1. Finland: provides direct access to the profession. 2. Poland: career advancement steps. 3. The United States and the United Kingdom: qualification exams and licensing. This article describes the experience of the Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University in implementing a competency-based approach to the evaluation of graduates of the “Secondary Education (Biology and Human Health, Chemistry)” program, based on the analysis of pedagogical case studies and their connection to the acquisition of professional qualifications. A modern, practice-oriented algorithm has been developed to assess the professional readiness of higher education graduates to perform their duties in general secondary education institutions; a model for the certification of future science teachers (the form and content of a comprehensive qualification exam) and criteria for assessing the level of development of professional competencies have been defined as the basis for awarding professional qualifications. A four-component structure for a comprehensive qualifying exam has been developed and tested, which assesses the knowledge-based, analytical, and practice-oriented levels of a master’s student’s preparation. Specifically: Section 1. Comprehensive testing. Block 2. Methodological analysis of student tasks (NUSH-oriented approach). Block 3. Case studies (resolving two professional-pedagogical situations). Block 4. Professional development (planning one’s own trajectory of improvement).