Користування штучним інтелектом: досвід студентів освітніх програм із соціальної роботи.

Abstract

Штучний інтелект (ШІ) поступово стає невід’ємною складовою сучасної освіти та професійної підготовки, зокрема у сфері соціальної роботи. Актуальність дослідження зумовлена потребою формування системних підходів до інтеграції ШІ в українських закладах вищої освіти в умовах цифровізації та воєнних викликів. Мета дослідження — виявлення сучасних практик і викликів використання ШІ здобувачами вищої освіти зі спеціальності «Соціальна робота» та розробка відповідних практичних рекомендацій. Теоретичну основу дослідження становить поєднання соціального конструктивізму, концепту академічної доброчесності та «лінзи» професійної ідентичності, що дозволяє комплексно аналізувати практики використання ШІ здобувачами освітніх програм із соціальної роботи. Дослідження проведено в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка із застосуванням кількісного описово-аналітичного дизайну. Збір даних здійснено методом анкетного опитування. У вибірку увійшли 93 респонденти — здобувачі освіти трьох рівнів вищої освіти за спеціальністю «Соціальна робота». Результати засвідчили високий рівень інтеграції ШІ в освітній процес: близько 80% опитаних активно користуються відповідними інструментами, передусім для економії часу (48,5%). Наразі ШІ сприймається здобувачами як «помічник для домашніх завдань», орієнтований на пошук інформації та підготовку текстів. Виявлено проблеми з дотриманням академічної доброчесності: студенти відчувають потребу в чітких інституційних правилах, однак понад половина (50,5%) зазначає відсутність загальних регламентів. Найбільш критичним для професійної підготовки майбутніх соціальних працівників є низький рівень усвідомлення ризиків, пов’язаних із можливою втратою «м’яких» навичок та зниженням здатності до емпатії. Отримані дані покладено в основу пропозицій щодо вдосконалення освітніх програм у напрямі формування культури відповідального й доброчесного використання ШІ. Зокрема, запропоновано розробку інституційних політик прозорості (включно з навчанням «усвідомленому контролю» та рекомендаціями за моделлю GAIDeT), оновлення змісту освітніх компонентів із доданням матеріалу щодо етики ШІ у контексті соціальної роботи, а також розвиток цифрових компетентностей здобувачів — передусім навичок промптингу як інструмента критичного аналізу та професійної рефлексії.

Artificial intelligence (AI) is gradually becoming an integral component of contemporary education and professional training, particularly in the field of social work. The relevance of this study is determined by the need to develop systematic approaches for integrating AI in Ukrainian higher education institutions amid digitalization and wartime challenges. The aim of the study was to identify current practices and challenges in AI usage among higher education students in social work programs and to develop practical recommendations. The theoretical framework combines social constructivism, the concept of academic integrity, and the lens of professional identity, enabling a comprehensive analysis of students’ AI practices in social work education. The study was conducted at Taras Shevchenko National University of Kyiv using a quantitative descriptive-analytical design. Data were collected through a survey questionnaire. The sample included 93 participants — students from three levels of higher education in the Social Work program. The results revealed a high level of AI integration into the educational process: approximately 80% of respondents actively use these tools, primarily to save time (48.5%). Currently, AI is perceived by students as a “homework assistant,” facilitating information retrieval and text preparation. Issues related to academic integrity were identified: students expressed a need for clear institutional guidelines, yet more than half (50.5%) reported the absence of general regulations. The most critical finding for professional training in social work is the low level of awareness regarding the potential loss of soft skills and decreased capacity for empathy. Based on the findings, recommendations were formulated to improve educational programs by fostering a culture of responsible and ethical AI use. These include the development of institutional transparency policies (including training in “conscious control” and guidelines following the GAIDeT model), updating curriculum content with the inclusion of AI ethics in the context of social work, and the development of students’ digital competencies — particularly prompting skills as a tool for critical analysis and professional reflection.