Наукові підходи до трактування поняття “конкурентоспроможність підприємства”

Abstract

У статті здійснено системний аналіз наукових підходів до трактування поняття “конкурентоспроможність підприємства” в умовах сучасної ринкової економіки. Актуальність дослідження зумовлена посиленням конкурентної боротьби, глобалізаційними процесами, динамічними змінами зовнішнього середовища та необхідністю підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств. Метою статті є узагальнення та критичне осмислення основних теоретичних підходів до визначення сутності конкурентоспроможності підприємства, а також виявлення її сильних і слабких сторін. У роботі проаналізовано еволюцію наукових поглядів на дану категорію в межах ресурсного, результативного, системного, стратегічного, інноваційного та маркетингового підходів. Обґрунтовано, що конкурентоспроможність підприємства є багатоаспектною економічною категорією, яка відображає здатність суб’єкта господарювання ефективно використовувати наявні ресурси, адаптуватися до змін зовнішнього середовища, формувати та реалізовувати конкурентні переваги з метою досягнення стійких позицій на ринку. Особливу увагу приділено взаємозв’язку конкурентоспроможності з показниками ефективності діяльності, інноваційного розвитку та стратегічного управління. Узагальнення наукових підходів дозволило запропонувати комплексне розуміння конкурентоспроможності підприємства як інтегральної характеристики, що поєднує внутрішні можливості підприємства та результати його ринкової діяльності. Практичне значення статті полягає у можливості використання отриманих висновків для формування методологічної основи оцінювання конкурентоспроможності та розроблення управлінських рішень, спрямованих на її підвищення.

The article provides a systematic analysis of scientific approaches to interpreting the concept of ‘enterprise competitiveness’ in the context of the modern market economy. The relevance of the study is determined by intensifying competition, globalisation processes, dynamic changes in the external environment, and the need to improve the efficiency of domestic enterprises. The purpose of the article is to summarise and critically examine the main theoretical approaches to defining the essence of enterprise competitiveness, as well as to identify its strengths and weaknesses. The paper analyzes the evolution of scientific views on this category within the framework of resource, performance, systemic, strategic, innovative, and marketing approaches. It is substantiated that the competitiveness of an enterprise is a multifaceted economic category that reflects the ability of a business entity to effectively use available resources, adapt to changes in the external environment, and form and implement competitive advantages in order to achieve a stable position in the market. Particular attention is paid to the relationship between competitiveness and indicators of performance, innovative development, and strategic management. The generalization of scientific approaches has made it possible to propose a comprehensive understanding of enterprise competitiveness as an integral characteristic that combines the internal capabilities of the enterprise and the results of its market activities. The practical significance of the article lies in the possibility of using the conclusions obtained to form a methodological basis for assessing competitiveness and developing management decisions aimed at improving it.