Потенціал компетентнісного та праксеологічного підходів у формуванні соціальної відповідальності здобувачів освіти

Abstract

У тезах обґрунтовано актуальність формування соціальної відповідальності здобувачів освіти як ключової компетентності та фундаментального елемента «м’яких навичок» сучасного фахівця. Доведено, що подолання розриву між теоретичним вивченням етичних норм та реальною поведінкою в соціумі найкраще забезпечується через інтеграцію компетентнісного та праксеологічного підходів. Компетентнісна парадигма трансформує студента в активного суб’єкта освітнього процесу, формуючи його готовність до вирішення суспільних викликів. Натомість праксеологічний вимір перетворює абстрактне розуміння обов’язку на раціональну, ефективну та етичну дію, орієнтуючи молодь на конкретний результат. Акцентовано увагу на дидактичному потенціалі інтерактивних форматів, проєктного навчання та безпосереднього залучення студентів до соціальних і волонтерських ініціатив. Зроблено висновок, що синергія цих підходів дозволяє виховати зрілу особистість, здатну усвідомлено діяти задля розбудови стійкого та справедливого суспільства.