Києво-Могилянська академія в історії країн Центрально-Східної Європи (XVII-XVIII ст.)

Abstract

У статті, присвяченій понад 410-річниці Києво-Моги-лянської академії (КМА), висвітлюються актуальні питання її взаємодії із країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) та інтеграції Української держави в європейський та світовий культурний процеси упродовж XVII-XVIII ст., багатогранну діяльність києвомогилянців за кордоном, з’ясування значення Академії для означених процесів й досвіду їх взаємовідносин й виявлення найцінніших аспектів для сучасного національного державо-творення. Простежено основні напрямки, зміст і тенденції розвитку взаємин КМА із зарубіжними народами, закцентовано увагу на парадигмах та концептуальних положеннях щодо історичного дискурсу динаміки діяльності могилянців у загальноєвропейському контексті як ланки зв’язку між національною культурою і ЦСЄ та впливу Академії на життя зарубіжних народів й країн вказаного вище періоду. Виокремлено та розглянуто основні пріоритети та приклади діяльності києвомогилянців у багатьох регіонах Центрально-Східної Європи, їх вплив у різних сферах освіти, культури, науки. Контекст дослідження заторкує історію інтелектуальних трансферів, історію знань, мережевий підхід. Доведено, що Києво-Могилянська академія виступала провідником між Україною та Європою, що ствердило у XVII ст. Київ інтелектуальним осередком регіону ЦСЄ. Закцентовано, що феномен КМА на сьогодні має вагоме значення як в контексті теорії, так практики розуміння розбудови Української держави та країн означеного регіону. Дальші дослідження стосунків та духовного взаємозбагачення народів у XVII-XVIII ст. сприятимуть розвиткові співробітництва України і зарубіжних країн у час національно-державного становлення за умов російсько-української війни, баченню ролі Києва як культурно-освітнього та наукового центру регіону.

To mark the 410th anniversary of the Kyiv-Mohyla Academy (KMA), the paper highlights the key issues relating to its interactions with Central and Eastern European countries (CEECs), as well as the integration of the Ukrainian state into European and global cultural processes during the 17th and 18th centuries. The scientific work clarifies the Academy’s significance in these processes and identifies valuable aspects for contemporary nation-building by examining the multifaceted activities of Kyiv-Mohyla scholars abroad. The paper traces the main directions, content, and trends in the development of the Academy’s relations with foreign nations. It focuses on paradigms and conceptual provisions regarding the historical discourse of the Academy’s activities in a pan-European context. It also considers the Academy’s influence on the lives of foreign peoples and countries during the period. The main priorities and activities of Kyiv-Mohyla Academy scholars in many regions of Central and Eastern Europe are highlighted and discussed, as is their influence in various spheres of education, culture, and science. The study also touches upon the history of intellectual transfers and knowledge, as well as the network approach. It is proved that the Academy acted as a conduit between Ukraine and Europe, establishing Kyiv as the intellectual centre of the CEE region in the 17th century. It is emphasised that the phenomenon of the KMA is of great importance today in the context of both theory and practice in understanding the development of the Ukrainian state and the countries of the region. Further research into the relations and spiritual enrichment of peoples in the 17th-18th centuries will contribute to the development of cooperation between Ukraine and other countries during the period of national and state formation, particularly in the context of the russian–Ukrainian war. It will also promote an understanding of the role of Kyiv as a cultural, educational, and scientific centre of the region.