Етичні засади соціального служіння української греко-католицької церкви крізь призму етичних принципів професійної соціальної роботи

Abstract

У статті розкрито сутність поняття «соціальне служіння» та проаналізовано основні теоретичні підходи до його розуміння, зокрема в контексті діяльності релігійних організацій. Особливу увагу приділено соціальній доктрині Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) як нормативно-ціннісній основі соціального служіння, що визначає його етичні та практичні орієнтири. Розглянуто ключові принципи професійної соціальної роботи відповідно до «Глобальної декларації етичних принципів соціальної роботи» та здійснено їх систематизацію. У межах дослідження здійснено компаративний аналіз етичних принципів соціального служіння УГКЦ і принципів професійної соціальної роботи, що дало змогу виявити їхні концептуальні перетини та спільні аксіологічні засади. Зокрема, простежується єдність у трактуванні гідності людини, соціальної справедливості, солідарності, персоналізму та субсидіарності як базових етичних орієнтирів обох підходів. Важливим результатом дослідження стала розробка авторської порівняльної таблиці, у якій систематизовано ключові взаємозв’язки між принципами професійної соціальної роботи та соціальною доктриною УГКЦ. У ній узагальнено відповідність таких принципів, як визнання гідності людини, права людини, соціальна справедливість, самовизначення, участь, конфіденційність, цілісне сприйняття особи, етичне використання технологій та професійна доброчесність, із відповідними принципами персоналізму, спільного блага, солідарності та субсидіарності. Показано, що сучасна соціальна робота в Україні функціонує як багаторівнева система із залученням державних і недержавних акторів, серед яких релігійні організації відіграють значущу роль. Вони активно реалізують соціальні, благодійні та освітні ініціативи, спрямовані на підтримку вразливих груп населення. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі релігійних організацій у вирішенні соціальних проблем та необхідністю наукового осмислення їх діяльності. Методологічну основу становлять методи аналізу, синтезу та порівняльного аналізу наукової літератури. Результати дослідження засвідчують потенціал взаємодії між релігійними організаціями та професійною соціальною роботою, що сприяє підвищенню якості соціальних послуг і розвитку ефективного соціального служіння в Україні.

The article examines the essence of the concept of «social service» and analyzes the main theoretical approaches to its interpretation, particularly in the context of religious organizations' activities. Special attention is given to the Social Doctrine of the Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC) as a normative and value-based framework for social service that defines its ethical and practical orientations. The key principles of professional social work, as outlined in the "Global Statement of Ethical Principles of Social Work," are reviewed and systematized. The study presents a comparative analysis of the ethical principles of UGCC social service and those of professional social work, enabling identification of their conceptual intersections and shared axiological foundations. In particular, both approaches demonstrate a common understanding of human dignity, social justice, solidarity, personalism, and subsidiarity as fundamental ethical guidelines. An important outcome of the research is the development of an authorial comparative table that systematizes the key correlations between the principles of professional social work and those of the UGCC Social Doctrine. The table summarizes the correspondence between principles such as recognition of human dignity, human rights, social justice, self-determination, participation, confidentiality, a holistic perception of the individual, the ethical use of technologies, and professional integrity, and the corresponding principles of personalism, the common good, solidarity, and subsidiarity. The study shows that contemporary social work in Ukraine functions as a multi-level system involving both state and non-state actors, among which religious organizations play a significant role. They actively implement social, charitable, and educational initiatives to support vulnerable population groups. The relevance of the research is determined by the growing role of religious organizations in addressing social problems and the need for their scientific conceptualization within the field of social work. The methodological framework is based on analysis, synthesis, and comparative analysis of academic literature. The results of the study demonstrate the potential for cooperation between religious organizations and professional social work, contributing to improved quality of social services and the development of effective social services in Ukraine.