http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13214 2026-06-22T21:08:47Z 2026-06-22T21:08:47Z Шевчик, Любов Омелянівна Шевчик, Богдан Грод, Інна Миколаївна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41382 2026-06-19T11:15:02Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування екологічної компетентності здобувачів ЗЗСО на умовах сталого розвитку Автори: Шевчик, Любов Омелянівна; Шевчик, Богдан; Грод, Інна Миколаївна Короткий огляд (реферат): В умовах війни та повоєнного відновлення в Україні зростає роль концепції сталого розвитку як вирішального фактору формування екологічної компетентності здобувачів освіти, здатних діяти усвідомлено задля збереження природного середовища та раціонального використання ресурсів. У статті розкрито вирішальну роль освіти у цьому процесі. Одним із ключових і пріоритетних напрямів розвитку системи загальної середньої освіти України обрано компетентнісний підхід, що є методологічною основою сучасного освітнього процесу. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та методологічних засад розвитку екологічної компетентності, а також визначення соціальних й педагогічних чинників її формування у здобувачів освіти в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Визначено пріоритетну роль екологічної компетентності в якості інтегральної характеристики особистості. Основними структурними компонентами традиційно виокремлено взаємопов’язані між собою когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Визначено загально-дидактичні (науковість, системність та послідовність, інтегративність, доступність й практична спрямованість) та спеціальні (еколого-педагогічні: сталий розвиток, міждисциплінарність, природо-відповідність, екологічна доцільність, випереджувальної освіти та регіональність) принципи розвитку сталого екологічного світогляду. Доведено, що формування екологічної компетентності є складним, багатоступеневим і тривалим процесом, який потребує цілісного підходу до навчання, виховання та особистісного розвитку здобувачів освіти і визначається впливом широкого спектру як соціальних, так і педагогічних чинників.; In the context of war and post-war recovery in Ukraine, sustainable development is increasingly recognized as a decisive factor in shaping the environmental competence of students capable of acting consciously to preserve the natural environment and use resources rationally. Education plays a crucial role in this process. A key direction in developing Ukraine’s general secondary education system is the competence-based approach, which serves as the methodological foundation of modern education. The purpose of the article is to theoretically substantiate the essence, structure, and methodological foundations of environmental competence, and to identify social and pedagogical factors influencing its formation under contemporary challenges of sustainable development. Research methods. The study used theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, modeling), empirical methods (observation, interviews), and methods of processing results, ensuring a comprehensive examination of the problem of forming environmental competence in general secondary education students within the framework of sustainable development. Results. The priority role of environmental competence as an integral characteristic of personality is highlighted. Its main structural components are interrelated cognitive, value-motivational, activity-practical, and reflective components. General didactic principles (scientific validity, systematicity and consistency, integrativity, accessibility, practical orientation) and special environmental-pedagogical principles (sustainable development, interdisciplinarity, nature-conformity, environmental expediency, anticipatory education, regional orientation) for developing a sustainable environmental worldview are defined. It is shown that forming environmental competence is a complex, multi-stage, long-term process requiring a holistic approach to teaching, upbringing, and personal development, influenced by a wide range of social and pedagogical factors.

2026-01-01T00:00:00Z Жулковський, Богдан Євгенович Секо, Ярослав Петрович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41225 2026-06-15T12:53:46Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920‑х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Секо, Ярослав Петрович Короткий огляд (реферат): Реформування православного літургійного життя в міжвоєнній Польщі стало ключовим інструментом розриву з російською імперською спадщиною. Проблема дослідження полягає у суперечливості впровадження українізації на рівні парафій через опір консервативних церковних кіл і державний тиск. Гіпотеза ґрунтується на тому, що трансформація богослужбових практик Волинсько-Кременецької єпархії стала одним з визначальних чинників формування української національної ідентичності. Доводиться, що боротьба за рідну мову і збереження старого стилю літургійного життя була невід’ємним елементом протистояння асиміляційній політиці Другої Речі Посполитої.; The aim of the study is to examine the process of implementing the decisions of the ecclesiastical authorities of the Orthodox Church in Poland concerning liturgical practices at parish level in the Volyn-Kremenets Diocese and their influence on the formation of Ukrainian national consciousness. The methodology is based on both general scientific and specialised historical research methods, in particular the problem-chronological, comparative-historical, historical-genetic, and typological approaches. The scientific novelty of the article lies in its comprehensive analysis of changes in the liturgical practices of the Volyn-Kremenets Diocese in relation to the formation of Ukrainian national identity. This is achieved through the expansion of the source base by analysing documents of the Volyn Orthodox Spiritual Consistory and by supplementing existing knowledge of significant events, such as the diocesan assembly of 1921 and the struggle for Ukrainization within the parish of the cathedral church in Volodymyr-Volynskyi. Attention is also devoted to attempts to introduce chrism-making within the Orthodox Church in Poland. These new materials provide a deeper understanding of the complexities surrounding the formation of national identity among Orthodox Ukrainians in Volyn, highlighting the challenges created by ecclesiastical divisions and the policies of the Polish authorities. The study demonstrates that changes in liturgical practices reflected both the growing significance of the national factor in the life of the Orthodox Church in Poland and the substantial obstacles encountered in this process. This situation was largely determined by several factors that shaped the conditions for the institutionalisation of Orthodox believers in the Second Polish Republic: the break with the Russian Orthodox Church; the establishment of new state borders that disregarded the principle of national self-determination for Ukrainians and Belarusians; the assimilationist policy of the Polish state towards its minorities; and the emergence of Ukrainian national and ecclesiastical movements. The hierarchy’s lack of a coherent vision of its own autocephalous identity resulted in hesitation between accommodating the Polish authorities, aligning with the majority of the ordinary clergy, and responding to the initiatives of an active group of national leaders. The latter two positions reflected different dimensions of the sentiments and expectations of Ukrainians in Volyn within an environment characterised by dynamic processes of national identity formation. The promotion of the national narrative through liturgical practices encouraged the leaders of the Ukrainian church movement to adopt tactical flexibility. During the 1920s, they demonstrated an ability to engage in dialogue with the hierarchy, to take advantage of the clergy’s institutional inertia, and even to cooperate strategically with the Polish authorities. The article emphasises the complexity of implementing liturgical reforms at parish level, primarily owing to the persistence of imperial Russian narratives within the consciousness of the Ukrainian population of Volyn. For this reason, the pursuit of conciliarity in church life and the Ukrainization of divine services should be regarded as important instruments for strengthening Ukrainian national identity, complementing the educational and public activities of Ukrainian national organisations.

2026-01-01T00:00:00Z Жулковський, Богдан Євгенович Секо, Ярослав Петрович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40900 2026-05-28T08:04:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Організація псаломщицько-регентської освіти Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1922 – 1939 рр. (за документами Державного архіву Тернопільської області) Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Секо, Ярослав Петрович Короткий огляд (реферат): Метою статті є реконструкція історії псаломщицької діяльності та регентської освіти Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1922 – 1939 рр. (на основі архівних джерел). Результати дослідження: 1) Регентська справа Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі завжди розвивалася, що помітно під час аналізу низки документів (єпархіальних постанов, протоколів зібрання псаломщиків, активної кооперації з іншими інституціями); 2) Короткострокові виїзні курси сприяли підвищенню кваліфікації єпархіальних регентів та обміну досвідом між псаломщиками кафедральних, монастирських і парафіяльних хорів; 3) Кременецька регентська школа була ключовим освітнім осередком у підготовці псаломщиків різних храмів єпархії, а її рівень постійно підвищувався, що відчутно під час розгляду установчих актів, протоколів засідань педагогічної ради, навчальних програм, організаційно-методичних документів. Наукова новизна. Вперше окреслено проблему організації регентської справи та псаломщицької освіти в Волинсько-Кременецькій єпархії Православної Церкви в Польщі. Введено до наукового обігу раніше невідомі нормативні й навчально-методичні матеріали стосовно короткострокових виїзних курсів для волинських регентів та музично-освітньої діяльності Кременецької псаломщицької школи. Висновки. Організація псаломщицької освіти Волинсько-Кременецької єпархії в 1922 – 1939 рр. відбувалася на високому рівні. Священний Синод Православної Церкви в Польщі й Волинська православна духовна консисторія постійно дбали про курсову перепідготовку та благополуччя церковних регентів і псаломщиків. Завдяки цьому на Волині продовжувала зберігатися тяглість та консеквентність українських літургічно-музичних традицій. У 1920 – 1930-х рр. богослужбовий спів був одним із основних видів музичного мистецтва в межах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Псаломщики нерідко керували світськими хорами товариства «Просвіта». Дослідження їхньої діяльності сприятиме кращому розумінню музичних процесів, які відбувалися на Волині.; The aim of the article is to reconstruct the history of the psalmists activity and regency education in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth during 1922–1939 (based on archival sources). Results: 1) the regency work of the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland developed continuously, which is evident from the analysis of numerous documents (diocesan resolutions, minutes of psalmists meetings, active cooperation with other institutions); 2) short-term field courses contributed to improving the qualifications of diocesan regents and facilitated the exchange of experience among psalmists of cathedral, monastic and parish choirs; 3) the Kremenets Regency School was a key educational centre for training psalmists for various churches of the Diocese; its level was constantly rising, which is evident from constituent documents, minutes of pedagogical council meetings, curricula, organiational and methodological materials. Scientific novelty. For the first time, the problem of organising regency work and psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese of the Orthodox Church in Poland is outlined. Previously unknown normative, educational and methodological materials concerning short-term field courses for Volyn regents, the musical and educational activities of the Kremenets Psalmists School are introduced into scientific circulation. Conclusions. The organisation of psalmists education in the Volyn-Kremenets Diocese in 1922–1939 was conducted at a high level. In Poland and the Volyn Orthodox Spiritual Consistory. the Holy Synod of the Orthodox Church continuously cared for the retraining and well-being of church regents and psalmists. As a result, the continuity and integrity of Ukrainian liturgical and musical traditions were preserved in Volyn. During the 1920s–1930s, liturgical singing was one of the main forms of musical art in the Volyn Voivodeship of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth. Psalmists often led secular choirs of the “Prosvita” society. Studying their activities contributes to a deeper understanding of the musical processes that took place in Volyn.

2026-01-01T00:00:00Z Бабій, Ірина Михайлівна Лушпинська, Лілія Павлівна Наливайко, Марія Ярославівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40824 2026-05-19T11:23:50Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Репрезентація складних безсполучникових речень у художньому дискурсі Автори: Бабій, Ірина Михайлівна; Лушпинська, Лілія Павлівна; Наливайко, Марія Ярославівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розгляду функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Дослідження здійснено на матеріалі прозових творів сучасного українського письменника Валерія Шевчука. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю ґрунтовного аналізу синтаксичної організації художніх текстів письменника, зокрема вживання складних безсполучникових речень у творах митця. Мета статті – здійснити структурно-семантичний аналіз складних безсполучникових речень у романі «Три листки за вікном» Валерія Шевчука, виявити особливості функціювання цих конструкцій у художньому дискурсі письменника. Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: 1) виявити складні безсполучникові речення в романі; 2) виділити й охарактеризувати семантичні розряди складних безсполучникових речень; 3) описати семантику речень та їх стилістичні навантаження в контексті художнього твору; 4) охарактеризувати особливості функціювання складних безсполучникових речень у художньому дискурсі. Установлено, що Валерій Шевчук у своїх творах часто вживає складні безсполучникові речення. У результаті аналізу їх семантики та структури виділено два різновиди цих конструкцій: з однорідними (однотипними) і неоднорідними (різнотипними) частинами. У романі «Три листки за вікном» зафіксовано речення з однорідними частинами, які виражають часові та зіставно-протиставні відношення. Помічено, що серед виявлених безсполучникових речень з різнорідними частинами найбільше речень із причиново-наслідковими та пояснювальними відношеннями, менше – з умовними, часовими, допустовими та цільовими. У романі «Три листки за вікном», крім двокомпонентних, засвідчено низку багатокомпонентних безсполучникових речень. З’ясовано, що переважна більшість виявлених безсполучникових конструкцій – двокомпонентні; серед багатокомпонентних безсполучникових одиниць найбільше представлено безсполучникові конструкції з однорідною безсполучниковістю, найменше – з неоднорідною безсполучниковістю.; The article is devoted to the consideration of the functioning of complex unconjunctive sentences in artistic discourse. The research was carried out on the material of prose works of the modern Ukrainian writer Valery Shevchuk. The relevance of the research is due to the lack of a thorough analysis of the syntactic organization of the writer's literary texts, in particular the use of complex unconjunctive sentences in the artist's works. The purpose of the article is to carry out a structural and semantic analysis of complex unconjunctive sentences in the novel "Three Leaves Behind the Window" by Valery Shevchuk, to identify the features of the functioning of these constructions in the writer's artistic discourse. To implement the goal, it is necessary to solve the following tasks: 1) identify complex unconjunctive sentences in the novel; 2) identify and characterize the semantic categories of complex unconjunctive sentences; 3) describe the semantics of sentences and their stylistic loads in the context of a work of art; 4) characterize the features of the functioning of complex unconjunction sentences in artistic discourse. It has been established that Valeriy Shevchuk often uses complex unconjunctive sentences in his works. As a result of the analysis of their semantics and structure, two types of these constructions have been identified: with homogeneous (same-type) and heterogeneous (different-type) parts. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, sentences with homogeneous parts that express temporal and comparative-contrastive relations were recorded. It has been noted that among the identified unconjunctive sentences with heterogeneous parts, the largest number are sentences with causal and explanatory relations, and fewer are with conditional, temporal, permissive and target relations. In the novel “Three Leaves Behind the Window”, in addition to two-component ones, a number of multi-component unconjunctive sentences have been identified. It has been found that the vast majority of identified unconjunctive constructions are two-component; Among multi-component unconjunctive units, unconjunctive constructions with homogeneous unconjunctiveness are most represented, and those with heterogeneous unconjunctiveness are least represented.

2026-01-01T00:00:00Z