http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/2460 2026-06-21T12:00:16Z 2026-06-21T12:00:16Z Сорока, Тарас Петрович Тимчук, Андрій http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41383 2026-06-19T11:28:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Методико-практичні особливості використання цифрових технологій у процесі формування графічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання Автори: Сорока, Тарас Петрович; Тимчук, Андрій Короткий огляд (реферат): Зміна інформаційної епохи вимагає від вищої школи пошуку ефективних методів та засобів навчання майбутніх педагогів, використовуючи графічну інформацію у професійній діяльності. Вагомим потенціалом для забезпечення ефективності такого процесу є цифрові технології. Реалізація цифрових технологій у процесі формування графічної грамотності майбутніх педагогів професійного навчання створює умови для розвитку їхньої професійної компетентності, технічного мислення, творчих здібностей і готовності до ефективної професійної діяльності в умовах цифрової трансформації освіти. Ключовими особливостями використання цифрових технологій у процесі дослідження визначено: інтегрування у методику практичних занять такої форми роботи здобувачів освіти як виконання графічних завдань за допомогою новітніх програмних засобів; інтенсифікацію освітньої діяльності студентів в опануванні знаннями про створення та використання графічного контенту у професійній діяльності; персоналізацію формування графічної грамотності майбутніх педагогів-інженерів на основі застосування методу творчих графічних проєктів. Визначено, що сучасні програмні засоби комп’ютерної графіки та 3D-моделювання виступають ефективним інструментом професійної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання, оскільки дають змогу оптимізувати процес виконання графічних завдань, забезпечити індивідуальний темп роботи студентів і водночас підвищити якість графічної підготовки. У процесі виконання творчих графічних проєктів здобувачі освіти набували досвіду роботи з цифровими платформами, удосконалювали навички пошуку, аналізу та візуалізації інформації, формували здатність до командної взаємодії та презентації результатів власної діяльності. Заразом використання цифрових технологій забезпечувало оперативний зворотний зв’язок, можливість корекції помилок, самооцінювання та рефлексії результатів навчальної діяльності здобувачів освіти щодо стану сформованості графічної грамотності.; The change in the information age requires higher education to find effective methods and means of teaching future teachers to use graphic information in their professional activities. Digital technologies have significant potential for ensuring the effectiveness of such a process. The implementation of digital technologies in the process of forming graphic literacy of future teachers of vocational training creates conditions for the development of their professional competence, technical thinking, creative abilities and readiness for effective professional activity in the conditions of digital transformation of education. The key features of the use of digital technologies within the framework of the study are: integration into the methodology of practical classes of such a form of work of applicants as the performance of graphic tasks using the latest software; intensification of the educational activities of applicants in the direction of mastering knowledge about the creation and use of graphic content in professional activities; personalization of the formation of graphic literacy of future teachers-engineers based on the application of the method of creative graphic projects. It was determined that modern computer graphics and 3D modeling software are an effective tool for professional training of future teachers of vocational education, as they allow optimizing the process of performing graphic tasks, ensuring the individual pace of students' work and at the same time improving the quality of graphic training. In the process of performing creative graphic projects, students gained experience working with digital platforms, improved their skills in searching, analyzing and visualizing information, developed the ability to work in teams and present the results of their own activities. At the same time, the use of digital technologies provided prompt feedback, the possibility of correcting errors, self-assessment and reflection of the results of students' educational activities regarding the state of formation of graphic literacy.

2026-01-01T00:00:00Z Гаврищак, Галина Романівна Туранов, Юрій Олексійович Уруський, Андрій Володимирович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40764 2026-05-11T12:38:58Z 2026-04-24T00:00:00Z

Назва: Мотиваційній аспект у підготовці здобувачів вищої освіти з комп’ютерної графіки Автори: Гаврищак, Галина Романівна; Туранов, Юрій Олексійович; Уруський, Андрій Володимирович

2026-04-24T00:00:00Z Ящик, Олександр Богданович Білоус, Павло Володимирович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40607 2026-04-27T08:29:34Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Застосування штучного інтелекту для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі Автори: Ящик, Олександр Богданович; Білоус, Павло Володимирович Короткий огляд (реферат): У статті досліджено актуальну проблему інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) в освітній процес, зокрема для автоматизованого оцінювання навчальних досягнень студентів в освітньому середовищі. Розвиток цифрової грамотності здобувачів освіти та підготовка педагогів до використання інноваційних технологій є важливими складовими успішного навчання в сучасних умовах. Розглянуто різні методи та технології ШІ, що застосовуються для оцінювання, серед яких алгоритми обробки природної мови (NLP) для перевірки есе, аналізу граматики, синтаксису, семантики та виявлення плагіату. Окрім цього, досліджено алгоритми машинного навчання (машини опорних векторів, логістична регресія, випадковий ліс) для класифікації відповідей на тестові завдання та прогнозування рівня знань студентів на основі попередніх результатів. Розглянуто використання адаптивних тестів що дає можливість змінювати складність завдань у режимі реального часу залежно від відповідей, забезпечуючи більш точне визначення індивідуального рівня підготовки кожного студента. У роботі обґрунтовано, що застосування систем ШІ відкриває широкі можливості для трансформації традиційних підходів: забезпечується персо- налізація навчального процесу, адаптація до індивідуальних потреб студентів, а також суттєве підвищення об’єктивності та ефективності навчання. Автоматизація рутинних завдань значно скорочує час викладачів на перевірку робіт, дозволяючи зосередитися на індивідуальному спілкуванні та глибокому аналізі процесу засвоєння матеріалу. Крім того, автоматизовані системи надають миттєвий об’єктивний зворотний зв’язок у реальному часі та сприяють розширенню можливостей для інклюзивного і дистанційного навчання завдяки адаптації матеріалів та перекладу. Водночас у статті проаналізовано низку суттєвих викликів і недоліків, пов’язаних із впровадженням ШІ в освіту. Серед головних загроз виділено ризики надмірної залежності від технологій, що може перетворити студентів на пасивних споживачів інформації та призвести до зниження рівня їхнього критичного мислення й творчості. Значну увагу приділено проблемам конфіденційності даних, етичним аспектам збору інформації, можливій упередженості алгоритмів ШІ, а також загрозі зменшення обсягу живої людської взаємодії, яка є незамінною для розвитку соціальних навичок та емоційного інтелекту. Наголошується на питаннях надійності систем автоматичного оцінювання, високій вартості впровадження інновацій та необхідності оновлення технічної інфраструктури закладів вищої освіти. Окреслено функціональні можливості сучасних інструментів на основі ШІ (Gradescope, Course Hero, ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo та ін.), які вже ефективно використовуються для генерації освітнього контенту, управління групою та автоматизованого оцінювання письмових робіт. Прогнозується, що майбутнє освіти нерозривно пов’язане з подальшим розвитком глибокого навчання, автономних систем та впровадженням віртуальних репетиторів, доступних цілодобово. Зроблено висновок про необхідність збалансованого підходу до інтеграції ШІ, який комплексно враховує як переваги, так і недоліки цієї технології. Акцентовано увагу на потребі підготовки викладачів до використання нових технологій оцінювання та важливості подальших наукових досліджень для розробки етичних рамок використання ШІ в педагогічному процесі.; This article examines the pressing issue of integrating artificial intelligence (AI) technologies into the educational process, particularly for the automated assessment of students’ academic performance within an educational setting. The development of digital literacy among learners and the training of teachers in the use of innovative technologies are key components of successful learning in today’s environment. Various AI methods and technologies used for assessment are considered, including natural language processing (NLP) algorithms for essay marking, analysis of grammar, syntax and semantics, and plagiarism detection. In addition, machine learning algorithms (support vector machines, logistic regression, random forest) are investigated for classifying answers to test questions and predicting students’ knowledge levels based on previous results. The use of adaptive tests is considered, which allows the difficulty of tasks to be adjusted in real time depending on the answers, ensuring a more accurate assessment of each student’s individual level of preparation. The paper demonstrates that the use of AI systems opens up vast opportunities for transforming traditional approaches: it enables the personalisation of the learning process, adaptation to students’ individual needs, and a significant improvement in the objectivity and effectiveness of teaching. The automation of routine tasks significantly reduces the time teachers spend marking work, allowing them to focus on individual communication and in-depth analysis of the learning process. Furthermore, automated systems provide instant, objective feedback in real time and help expand opportunities for inclusive and distance learning through the adaptation of materials and translation. At the same time, the article analyses a number of significant challenges and shortcomings associated with the introduction of AI into education. Among the main threats, the risks of excessive reliance on technology are highlighted, which could turn students into passive consumers of information and lead to a decline in their critical thinking and creativity. Considerable attention is paid to data privacy issues, the ethical aspects of information collection, the potential bias of AI algorithms, and the threat of a reduction in face-to-face human interaction, which is indispensable for the development of social skills and emotional intelligence. The report highlights issues regarding the reliability of automated assessment systems, the high cost of implementing innovations, and the need to upgrade the technical infrastructure of higher education institutions.The functional capabilities of modern AI-based tools (Gradescope, Course Hero, ChatGPT, Synthesia, MagicSchool, Duolingo, etc.) have been outlined; these are already being used effectively to generate educational content, manage groups and automate the marking of written work. It is predicted that the future of education is inextricably linked to the further development of deep learning, autonomous systems and the introduction of virtual tutors available around the clock. A conclusion has been drawn regarding the need for a balanced approach to the integration of AI, which comprehensively takes into account both the advantages and disadvantages of this technology. Attention is drawn to the need to train teachers in the use of new assessment technologies and the importance of further research to develop an ethical framework for the use of AI in the teaching process.

2026-01-01T00:00:00Z Терещук, Григорій Васильович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40113 2026-03-30T09:55:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Організація науково-педагогічної діяльності Автори: Терещук, Григорій Васильович Короткий огляд (реферат): У посібнику висвітлено питання науково-педагогічної діяльності викладача закладу вищої освіти, види робіт, які становлять її основу. значимість інновацій та досліджень у роботі науково-педагогічного працівника. Виокремлено методологічні принципи наукової діяльності, види порушень і правила дотримання академічної доброчесності, особливості опрацювання наукових джерел, апробації, оприлюднення, впровадження, обробки та оформлення результатів дисертаційного дослідження. Описано основні методи педагогічного дослідження. Розглянуто дисертацію як науковий проєкт і кваліфікаційну роботу здобувача. Охарактеризовано значимість навчальної дисципліни «Організація науково-педагогічної діяльності» як пререквізиту до педагогічної (викладацької) практики аспірантів. Посібник призначений для аспірантів - здобувачів наукових ступенів і майбутніх викладачів закладів вищої освіти, а також науково-педаогічних працівників професорсько-викладацького складу. Може бути корисним здобувачам другого (магістерського) рівня вищої освіти.

2026-01-01T00:00:00Z