http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8651 2026-04-21T10:58:31Z 2026-04-21T10:58:31Z Прийдун, Степан Васильович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40502 2026-04-21T10:40:16Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Промова папи Урбана Іі на Клермонському соборі 1095 р. як історичне джерело Автори: Прийдун, Степан Васильович Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз п’яти основних версій промови папи Римського Урбана ІІ на Клермонському соборі у 1095 р., визначено причини та передумови мобілізації та консолідації населення Західної Європи до хрестових походів. Наукова новизна полягає у систематизації ключових версій промови, визначеннs структурних частин, головних ідей та особливостей варіантів звернення Урбана ІІ на Клермонському соборі 1095 р. Аналіз стану наукової розробки проблеми свідчить про відсутність в сучасній українській історіографії комплексного дослідження цієї пробле- матики. Визначено, що основні версії промови Урбана ІІ записані у ключових хроніках хрестових походів, а саме: «Єрусалимській історії» Фульхерія Шартрського, анонімна хроніці «Діянні франків та інших єрусалимців», «Єрусалимській історії» Роберта Монаха, «Історії єрусалимських подо- рожей» Бальдеріка з Долу та «Діянні Бога через франків» Гвіберта Ножанського, мають спільні ідеї та власні особливості. Спільними для майже усіх версій є ідея «справедливої війни», не менш важливе значення належить емоційному описі страждань християн на Сході та варварських злочинах мусульман. Автор доводить, що з усіх версій найбільшою об’єктивністю виріз- няється промова Урбана ІІ, яка вміщена в «Єрусалимській історії» Фульхерія Шартрського, який був не лише учасником Клермонського собору та першого хрестового походу, але й каноніком Храму Гробу Господнього, лише ця версія містить не лише заклик до початку хрестового походу, але й звернення до духовенства щодо недопущення симонії, зміцнення духовної влади у контексті боротьби за інвеституру.; The article provides a comprehensive analysis of the five primary versions of Pope Urban II’s speech at the Council of Clermont in 1095, identifying the causes and prerequisites for the mobilization and consolidation of the Western European population for the Crusades. The scientific novelty lies in the systematization of the key versions of the speech, the definition of its structural components, main ideas, and the specific features of the various accounts of Urban II’s address. An analysis of the current state of scholarship indicates a lack of comprehensive research on this issue within contemporary Ukrainian historiography. It is established that the key versions of Urban II’s speech – recorded in the major chronicles of the Crusades, namely the Historia Hierosolymitana by Fulcher of Chartres, the anonymous Gesta Francorum et aliorum Hierosolymitanorum, the Historia Iherosolimitana by Robert the Monk, the Historiae Hierosolymitanae by Baldric of Dol, and the Dei gesta per Francos by Guibert of Nogent – share common ideas while possessing unique characteristics. Common to nearly all versions is the concept of a "just war," alongside an equally significant and emotional description of the suffering of Christians in the East and the barbaric crimes of Muslims. The author argues that among all versions, the speech recorded in the Historia Hierosolymitana by Fulcher of Chartres stands out for its objectivity. Fulcher was not only a participant in the Council of Clermont and the First Crusade but also a canon of the Church of the Holy Sepulchre. His version is unique in that it includes not only the call for the Crusade but also an address to the clergy regarding the prevention of simony and the strengthening of spiritual authority within the context of the Investiture Controversy.

2026-01-01T00:00:00Z Харламов, Михайло Іванович Петришин, Галина Романівна Литовченко, Віктор Петрович http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40106 2026-03-27T10:18:28Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Дигіталізація пам’яті та філософське осмислення історичної ідентичності Автори: Харламов, Михайло Іванович; Петришин, Галина Романівна; Литовченко, Віктор Петрович Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у процесах збереження та репрезентації історичного досвіду, що істотно впливає на формування історичної свідомості та ідентичності сучасного суспільства. У цифрову добу історична пам’ять дедалі частіше функціонує в медіатизованому й алгоритмічно опосередкованому середовищі, що змінює способи осмислення минулого, актуалізує нові форми історичного саморозуміння та водночас породжує ризики фрагментації, спрощення й маніпуляції історичними наративами. Метою дослідження є філософське осмислення трансформації історичної пам’яті в умовах дигіталізації та аналіз її впливу на формування історичної ідентичності. У межах досягнення поставленої мети увагу зосереджено на виявленні змін у способах переживання історичного досвіду, систематизації форм дигіталізованої пам’яті та з’ясуванні їхнього ідентифікаційного потенціалу. Методологічну основу дослідження становлять філософський аналіз, герменевтичний підхід, методи узагальнення, порівняння та міждисциплінарного синтезу, що дозволило поєднати концепти філософії пам’яті, культурології й досліджень цифрових медіа. У результаті дослідження встановлено, що дигіталізація історичної пам’яті трансформує не лише форми її збереження, а й саму логіку переживання історичного досвіду, скорочуючи часову дистанцію між минулим і теперішнім та посилюючи емоційний вимір історичного сприйняття. Запропоновано авторську типологію форм дигіталізованої історичної пам’яті, яка охоплює архівну, меморіальну, медійно-наративну та алгоритмічну пам’ять, і розкриває специфіку їхнього впливу на формування історичної ідентичності. Сформульовано авторське визначення дигіталізованої історичної пам’яті як динамічного соціокультурного простору смислотворення та історичного самовизначення. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання в дослідженнях історичної пам’яті та ідентичності, а також у розробленні освітніх, музейних і медіапроєктів, орієнтованих на відповідальну цифрову репрезентацію історичного досвіду; The relevance of this study is determined by the growing role of digital technologies in the processes of preserving and representing historical experience, which significantly affects the formation of historical consciousness and identity in contemporary society. In the digital age, historical memory increasingly functions within a mediatized and algorithmically mediated environment, transforming the ways in which the past is interpreted, activating new forms of historical self-understanding, and at the same time generating risks of fragmentation, simplification, and manipulation of historical narratives. The aim of the study is to provide a philosophical reflection on the transformation of historical memory under conditions of digitalization and to analyze its impact on the formation of historical identity. To achieve this aim, the research focuses on identifying changes in the ways historical experience is lived and perceived, systematizing the forms of digitalized memory, and clarifying their identification potential. The methodological framework of the study is based on philosophical analysis, the hermeneutic approach, and methods of generalization, comparison, and interdisciplinary synthesis, which made it possible to integrate concepts from memory studies, cultural studies, and digital media research. The results demonstrate that the digitalization of historical memory transforms not only the forms of its preservation but also the very logic of experiencing historical experience, reducing the temporal distance between the past and the present and intensifying the emotional dimension of historical perception. An original typology of digitalized historical memory is proposed, encompassing archival, memorial, media-narrative, and algorithmic memory, and revealing the specific features of their influence on the formation of historical identity. An authorial definition of digitalized historical memory is formulated as a dynamic sociocultural space of meaning-making and historical self-determination. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results in studies of historical memory and identity, as well as in the development of educational, museum, and media projects aimed at responsible digital representation of historical experience.

2026-01-01T00:00:00Z Костюк, Леся Володимирівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40093 2026-03-27T07:55:12Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Американські жінки в роки Другої світової війни: зміни у структурі повсякденності Автори: Костюк, Леся Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті комплексно досліджуються структурні зміни у повсякденному житті американських жінок у роки Другої світової війни, з’ясування трансформацій їхніх соціальних ролей і практик, а також окреслення впливу цих процесів на формування нових гендерних моделей у післявоєнному американському суспільстві. Наукова новизна полягає системному дослідженні трансформації повсякденних практик американсь-ких жінок у роки Другої світової війни. Уточнено механізми впливу державної політики, масової пропаганди та економічної мобілізації на зміни у сфері домашнього господарства, харчових стратегій, догляду за дітьми та трудової активності жінок. Аналіз історіографічного доробку дозволяє по-новому інтерпретувати роль інформаційних кампаній у формуванні моделей жіночої повсякденності. Обґрунтовано, що саме воєнні роки стали переломним етапом, який заклав підвалини для подальших соціальних змін і перегляду гендерних ролей у американському суспільстві. Вивчення трансформацій у структурі повсякденності американських жінок у роки Другої світової війни засвідчує, що воєнний період став одним із найважливіших етапів соціальних змін у США. Урядові пропагандистські кампанії, активне вербування жінок на промислові підприємства, вплив масової культури та зміна гендерних ролей суттєво переорієнтували традиційну модель жіночої поведінки й побутових практик. Хоча ці процеси й досі залишаються предметом фахових дискусій, очевидним є те, що саме війна спричинила безпрецедентну реорганізацію цивільної праці: жінки стали ключовим трудовим ресурсом у військовій економіці, забезпечивши безперебійне функціонування промисловості та державних установ. Зауважимо, що досліджувальний період заклав основи для підвищення ролі жінок у суспільному та економічному житті США.; The article comprehensively examines structural changes in the everyday life of American women during World War II, to clarify the transformations of their social roles and practices, and to outline the impact of these processes on the formation of new gender models in post-war American society. The scientific novelty lies in the systematic study of the transformation of everyday practices of American women during World War II. The mechanisms of the influence of state policy, mass propaganda, and economic mobilization on changes in the sphere of household economy, food strategies, childcare, and women's labor activity are specified. The analysis of the historiographical work allows us to interpret the role of information campaigns in the formation of models of women's everyday life in a new way. It is substantiated that it was the war years that became a turning point that laid the foundation for further social changes and a revision of gender roles in American society. The study of transformations in the structure of everyday life of American women during World War II shows that the war period became one of the most important stages of social change in the United States. Government propaganda campaigns, active recruitment of women to industrial enterprises, the influence of mass culture, and changes in gender roles significantly reoriented the traditional model of female behavior and everyday practices. Although these processes still remain the subject of professional discussions, it is obvious that it was the war that caused an unprecedented reorganization of civilian labor: women became a key labor resource in the military economy, ensuring the smooth functioning of the defense industry and government institutions. It should be noted that the research period laid the foundation for increasing the role of women in the social and economic life of the United States.

2025-01-01T00:00:00Z Зуляк, Іван Степанович Патра, Анна Степанівна http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40092 2026-03-27T07:50:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Нормативно-правове забезпечення діяльності органів місцевого самоуправління в Другій Речі Посполитій у 1920-рр. Автори: Зуляк, Іван Степанович; Патра, Анна Степанівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу нормативно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Другій Речі Посполитій у 1920-х рр., на прикладі Тернопільського повітового відділу самоуправління, що стало визначальним етапом у формуванні адміністративної системи міжвоєнної Польщі. У центрі дослідження – законодавчі акти, які регламентували структуру, компетенції та механізми функціонування повітового самоврядування. Проаналізовано основні правові документи, ухвалені після відновлення державності Польщі в 1918 р., зокрема закони про самоврядування 1919–1923 рр., нормативи щодо використання робочого часу державними і приватними підп-риємствами. Нормативне регулювання тривалості функціонування торгівельних закладів належало до компетенції органів місцевого самоврядування повітового рівня. У містах, адміністративно виокремлених від повітів, ці функції здійснювали міські податкові управи. Законодавець передбачав, що визначення часу відкриття та закриття крамниць має відбуватися з урахуванням позицій зацікавлених сторін, що свідчить про прагнення до поєднання державного контролю з елементами консультаційної громадської участі. Норматив спеціально наголошував, що правова компетенція розумілася не лише як право муніципальних інституцій, а й як обов’язок, який вони мали виконувати у встановленому порядку. Контроль за реалізацією положень закону покладався на міністра праці та соціального забезпечення, який діяв у координації з іншими профільними міністерст-вами. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи регламентацію годин роботи торговельних підприємств, зобов’язували неухильно дотримуватися урядових постанов і розпорядчих актів, ухвалених на підставі вказаного законодавства. Такий підхід забезпечував вертикальну підпорядкованість та уніфікованість правозастосування, одночасно обмежуючи можливість довільного трактування норм на локальному рівні.; The article is devoted to a comprehensive analysis of the regulatory and legal support for the activities of local self-government bodies in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth in the 1920s, using the example of the Ternopil County Department of Self-Government, which became a defining stage in the formation of the administrative system of interwar Poland. The focus of the study is on legislative acts that regulated the structure, competencies and mechanisms of the functioning of county self-government. The main legal documents adopted after the restoration of Polish statehood in 1918 are analyzed, in particular the laws on self-government of 1919–1923, regulations on the use of working hours by state and private enterprises. Regulatory regulation of the duration of the functioning of commercial establishments was within the competence of local self-government bodies at the county level. In cities administratively separated from counties, these functions were performed by city tax boards. The legislator provided that the determination of the opening and closing times of shops should take into account the positions of interested parties, which indicates the desire to combine state control with elements of consultation and public participation. The regulation specifically emphasized that the above competence is understood not only as the right of municipal institutions, but also as an obligation that they must fulfill in accordance with the established procedure. Control over the implementation of the provisions of the law was entrusted to the Minister of Labor and Social Security, who acted in coordination with other relevant ministries. Local governments, when regulating the working hours of commercial enterprises, were obliged to strictly adhere to government resolutions and administrative acts adopted on the basis of the specified legislation. This approach ensured vertical subordination and uniformity of law enforcement, while simultaneously limiting the possibility of arbitrary interpretation of norms at the local level.

2025-01-01T00:00:00Z